Номер провадження: 22-з/813/127/22
Справа № 497/1080/2020
Головуючий у першій інстанції Раца В. А.
Доповідач Погорєлова С. О.
30.08.2022 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Князюка О.В., Таварткіладзе О.М.
за участю секретаря: Дубрянської Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Державного підприємства «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за лотом №2178, -
встановила:
У серпні 2020 року директор Державного підприємства «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за лотом №2178 (реєстрац. № 3398) у розмірі 43 950,84 грн. основного боргу; 1 670,10 грн. суми інфляції та 1 372,70 грн. трьох відсотків річних, що виникли внаслідок невиконання відповідачем грошових зобов'язань, та судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 102,00 грн.
Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 10 березня 2021 року у задоволенні позову ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» було відмовлено.
Крім того, додатковим рішенням Болградського районного суду Одеської області від 26 березня 2021 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення було задоволено.
Стягнуто з Державного підприємства «Одеський науково-дослідницький та проектний інститут землеустрою» (ЄДРПОУ 00702995) на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу в розмірі 3 000 гривень.
Вказані судові рішення були оскаржені у апеляційному порядку ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».
Постановою Одеського апеляційного суду від 26 квітня 2022 року апеляційну скаргу ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою було залишено без задоволення, рішення Болградського районного суду Одеської області від 10 березня 2021 року - залишено без змін.
Постановою Одеського апеляційного суду від 26 квітня 2022 року апеляційну скаргу ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою було залишено без задоволення, додаткове рішення Болградського районного суду Одеської області від 26 березня 2021 року - залишено без змін.
31 травня 2022 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Шараг О.В. до Одеського апеляційного суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат за надання правничої допомоги, у якій заявник просив стягнути з ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на користь ОСОБА_1 витрати з надання професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції у розмірі 3 000 гривень.
Крім того, представник ОСОБА_1 в своїй заяві просив поновити строк на звернення до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення.
Заяву обґрунтовано тим, що судовий розгляд даної цивільної справи здійснювався у письмовому провадженні без виклику сторін. Про ухвалення постанови Одеським апеляційним судом 26 квітня 2022 року відповідачу стало відомо після її отримання 24 травня 2022 року, засобами поштового зв'язку. Крім того враховуючи ситуацію в країні та призупинення доступу до ЄДРСР у ОСОБА_1 була відсутня можливість відслідковувати стан розгляду справи.
Перевіривши доводи викладені у заяві про поновлення строку на звернення до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів дійшла до висновку про її задоволення виходячи з наступного.
Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою Одеського апеляційного суду від 23 вересня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на рішення Болградського районного суду Одеської області від 10 березня 2021 року. Розгляд справи визначено здійснювати за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23 вересня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на додаткове рішення Болградського районного суду Одеської області від 26 березня 2021 року. Розгляд справи визначено здійснювати за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Постанови Одеського апеляційного суду від 26 квітня 2022 року згідно відмітки на супровідному листі, були відправлені засобами поштового зв'язку на адресу ОСОБА_1 10.05.2022 року. Відомостей щодо їх отримання ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення заяви представника ОСОБА_1 про задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі.
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною п'ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частини третьої статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу, суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині третьої статті 141 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені статтею 137 ЦПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що: «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що: «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».
З матеріалів даної справи вбачається, що на підтвердження понесених апелянтом витрат на правничу допомогу, представник ОСОБА_1 - адвокат Шараг О.В., разом із заявою про ухвалення додаткового рішення, надала суду апеляційної інстанції Договір про надання правової допомоги №77/19-1 від 21 серпня 2020 року, Додаток №1 до Договору про надання правової допомоги №77/19-1 від 21 серпня 2020 року, та Акт надання послуг №90 від 27 грудня 2021 року.
Зі вказаного Акту надання послуг №90 від 27 грудня 2021 року вбачається, що адвокатом було надано клієнту послуги з надання правової допомоги у даній справі у суді апеляційної інстанції. Сума послуги - 3 000 грн.
Колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджений факт надання адвокатом правової допомоги на користь відповідача в суді апеляційної інстанції у вигляді подачі заперечень на дві апеляційні скарги ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (т.2 а.с.215-219).
За таких обставин, а також з урахуванням обґрунтованості та пропорційності розміру витрат до предмета спору, ціни позову, значення справи для сторін, колегія суддів доходить до висновку про необхідність задоволення заяви представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, та стягнення з ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на користь ОСОБА_1 підтверджені витрати на правову допомогу, понесені позивачем у суді апеляційної інстанції в сумі 3 000 гривень.
Керуючись ст. ст. 133, 137, 270 ЦПК України, колегія суддів, -
постановила:
Поновити представнику ОСОБА_1 строк звернення до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення.
Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Державного підприємства «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за лотом №2178, - задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Одеський науково-дослідницький та проектний інститут землеустрою» (ЄДРПОУ 00702995) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 3 000 гривень.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.
Головуючий С.О. Погорєлова
Судді О.М. Таварткіладзе
О.В. Князюк