Справа № 2-283/11 Головуючий у 1 інстанції: Павлів В.Р.
Провадження № 22-ц/811/4212/21 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.
30 серпня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Левика Я.А.,
суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,
секретарка: Бадівська О.О.,
за участі в судовому засіданні представника заявника ТзОВ «ФК «Форінт» - Тістика Р.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області в складі судді Павліва В.Р. від 08 листопада 2021 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа, -
ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 08 листопада 2021 року в задоволенні заяви ТОВ «ФК «Форінт» про поновлення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання та видачу дубліката виконавчого листа відмовлено.
Вказану ухвалу оскаржило ТзОВ «Фінансова компанія «Форінт».
В апеляційній скарзі просять скасувати ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 08.11.2021 року та постановити нову, якою заяву ТОВ «ФК «Форінт» про поновлення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання та видачу дубліката виконавчого листа задовольнити.
Вважають, що ухвала є необґрунтованою, незаконною, такою, що порушує права ТОВ «ФК» Форінт» на обов'язковість виконання судового рішення, а отже такою, що підлягає скасуванню. Зазначають, що як вбачається з відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження 27.12.2016 року державним виконавцем в межах виконавчого провадження №32765355 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Звертають увагу суду на те, що відповідно до п. 2.8 Договору факторингу від 08.12.2016 року укладеного між AT «Райффайзен Банк Аваль» та AT «Вектор Банк», а також п. 2.8 Договору факторингу від 08.12.2016 року укладеного між AT «Вектор Банк» та ТОВ «ФК «Форінт» передбачено, що в разі отримання Клієнтом упродовж 12 місяців після набуття чинності цим Договором судових повісток, ухвал, інших процесуальних документів або копії позовної заяви про визнання недійсними, неукладеними, припиненими Кредитних договорів/Договорів забезпечення, права вимоги за якими відступлені Фактору, або будь-яких процесуальних документів у справах пов'язаних з Кредитними договорами Договорами забезпечення, права вимоги за якими були відступлені на користь Фактора Клієнт зобов'язується передати Фактору їх копії шляхом надсилання відповідного повідомлення на електронну адресу зазначену в п.4.4.1 Договору. ТОВ «ФК «Форінт» добросовісно розраховувало на те, що вищевказаним органом ДВС виконується втрачений на даний момент виконавчий документ. Вказують, що 11.06.2021року ТОВ «ФК «Форінт» на адресу AT «Райффайзен Банк Аваль» скеровано листа № 2/2021/06/4976 щодо передачі ТОВ «ФК «Форінт» оригіналу виконавчого листа № 2-283 виданого 15.05.2012 року Миколаївським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості. Згідно відповіді AT «Райффайзен Банк Аваль» № 188/2/356 від 25.06.2021 року останнє повідомило що в AT «Райффайзен Банк Аваль» не надходила постанова Миколаївського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області № 32765355 про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.12.2016 року із оригіналом виконавчого листа № 2-283/11. Отже, втрата виконавчого документа відбулась після винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві при його пересилці, яка мала відбутися від органу ДВС до первісного стягувача AT «Райффайзен Банк Аваль», котрий не отримував вказане поштове відправлення, та за відсутності вини первісного стягувача AT «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «Форінт». Окрім того, звертають увагу суду апеляційної інстанції на те, що ТОВ «ФК «Форінт» до 12.05.2021 року не було стягувачем за вищевказаним виконавчим документом та стягувачем у виконавчому провадженні № 32765355, а отже було позбавлено законної можливості звернутись у відповідний відділ ДВС з заявою про хід відповідних виконавчих проваджень. ТОВ «ФК «Форінт» пропущено строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з поважних причин, оскільки виконавчий лист не пред'явлено до виконання у встановлений законом строк у зв'язку з його втратою. На дату винесення постанови державного виконавця від 27.12.2016 року ТОВ «ФК «Форінт» не було стороною виконавчого провадження, а отже не мало об'єктивної можливості отримати виконавчий лист у зв'язку із його поверненням.
В судове засідання заінтересована особа ОСОБА_1 не з'явився, однак, суд вважав за можливе проводити розгляд справи у його відсутності зважаючи на те, що такий повідомлявся про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, доказів поважності причин неявки представлено не було, зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України та зважаючи на те, що від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу та заява про розгляд справи без участі ОСОБА_1 та його представника.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника заявника на підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів заяви про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа, апеляційної скарги, відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст. 433, 442 ЦПК України, ст. 512, 514 ЦК України, ст.ст.1, 15, 21, 24 Закону України "Про виконавче провадження", постанову Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №759/308/13-ц та відмовляючи в задоволенні заяви, виходив з того, що рішенням Миколаївського районного суду від 19.03.2012 у справі № 2-283/11 позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 задоволено. 15.05.2012року на виконання вищевказаного рішення суду видано виконавчий лист №2-283/11 відносно боржника ОСОБА_1 08.12.2016 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Вектор Банк» укладено Договір факторингу (портфельного відступлення прав вимоги), згідно умов якого АТ «Вектор Банк» передав (сплатив) АТ «Райффайзен Банк Аваль» загальну вартість прав вимоги, а АТ «Райффайзен Банк Аваль» відступив АТ «Вектор Банк» Права Вимоги за Кредитним договором 014/08-3/3887/МК від 19.09.2008, в обсязі та на умовах, що існували на дату відступлення прав вимоги, в т.ч. вимоги, задоволені рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 19.03.2012 по справі № 2-283/11. 08.12.2016 року між АТ «Вектор Банк» та ТОВ «ФК «Форінт» укладено Договір факторингу (портфельного відступлення прав вимоги), згідно умов якого ТОВ «ФК «Форінт» передав (сплатив) АТ «Вектор Банк» загальну вартість прав вимоги, а АТ «Вектор Банк» відступив ТОВ «ФК «Форінт» Права Вимоги за Кредитним договором 014/08-3/3887/МК від 19.09.2008, в обсязі та на умовах, що існували на дату відступлення прав вимоги, в т.ч. вимоги, задоволені рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 19.03.2012 по справі № 2-283/11. 12.05.2021 року ухвалою Миколаївського районного суду замінено сторону виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим 15.05.2012 Миколаївським районним судом Львівської області у справі № 2-283/11 на виконання рішення Миколаївського районного суду, а саме а саме: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт». 28.05.2012 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції - Нагорняком В.Я. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-283 виданого 15.05.2012. Відповідно до витягу з акту-прийому передачі документів від 08.12.2016 до Договору факторингу (портфельне відступлення прав вимоги) від 08.12.2016 укладеного між ПАТ «ВЕКТОР БАНК» та ТОВ «ФК Форінт» до ТОВ «ФК Форінт» перейшли наступні документи: копія кредитного договору з додатком 1 від 19.09.2008, копія додаткової угоди до кредитного договору з додатком 1 від 09.02.2010, копія заочного рішення від 19.03.2012, копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.05.2012, копія рішення суду від 18.04.2011, копія постанови апеляційного суду від 06.12.2011, копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.08.2014. Відповідно до листа, АТ «Райффайзен Банк» від 25.06.2021, який надісланий ТОВ «ФК «Форінт» на адресу АТ «Райффайзен Банк» постанова Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області №32765355 про повернення виконавчого документа стягувачеві із оригіналом наказу №20283/11 виданого 15.05.2012 Миколаївським районним судом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь банку за кредитним договором №014/08-3/3887/МК від 19.09.2008 не надходила. Відповідно до листа Миколаївського ВДВС у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 02.07.2021 виконавче провадження № 32765355 завершено 27.12.2016 та на даний час виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_1 на виконанні у відділі не перебувають. Суд першої інстанції зазначив, що заявник звернувся із заявою про видачу дубліката виконавчого листа 28.10.2021, поза межами строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Заявник не надав жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання, які б свідчили про об'єктивні та непереборні для стягувача обставини пропуску зазначеного строку та не надав належних та допустимих доказів на обґрунтування своїх вимог. Судом першої інстанції не встановлена наявність поважних причин пропущення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, а тому суд відмовив у його поновленні та видачі дублікату виконавчого листа.
Колегія суддів вважає, що підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції - немає, висновки суду відповідають обставинам, що мають значення та вимогам закону.
4.11.2021 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» Тістик Р.Б. звернувся в суд з заявою про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа в якій просив:
- поновити стягувачу ТОВ «ФК «Форінт» строк пред'явлення виконавчого листа № 2-283/11 виданого 15.05.2012 Миколаївським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ФК «Форінт» заборгованості за Кредитним договором № 014/08-3/3887/МК від 19.09.2008 року в розмірі 84 416,17 дол. США, з яких: заборгованість за кредитом - 77 903,33 дол. США, заборгованість по відсотках за користування кредитними коштами - 5 799,17 дол. США, пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань 713,67 дол. США, судового збору в розмірі 1 700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 грн., у зв'язку з його пропуском з поважних причин;
- задовільнити заяву про видачу дубліката виконавчого листа № 2-283/11 виданого 15.05.2012 Миколаївським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ФК «Форінт» заборгованості за Кредитним договором № 014/08-3/3887/МК від 19.09.2008 в розмірі 84 416,17 дол. США, з яких: заборгованість за кредитом - 77 903,33 дол. США, заборгованість по відсотках за користування кредитними коштами - 5 799,17 дол. США, пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань 713,67 дол. США, судового збору в розмірі 1 700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 грн.
В обґрунтування заяви зазначив, що 08.12.2016 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Вектор Банк» укладено Договір факторингу Прав Вимоги, відповідно до якого до АТ «Вектор Банк» перейшло право вимоги за рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 19.03.2012 по справі № 2-283/11 про стягнення заборгованості за кредитним договором №014/08-3/3887/МК від 19.09.2008. 08.12.2016 між АТ «Вектор Банк» та ТОВ «ФК «Форінт» укладено Договір факторингу Прав Вимоги, відповідно до якого ТОВ «ФК «Форінт» перейшло право вимоги за рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 19.03.2012 по справі № 2-283/11 про стягнення заборгованості за кредитним договором №014/08-3/3887/МК від 19.09.2008. Представник ТОВ «ФК «Форінт» у заяві зазначає, що відповідно до акту-прийому передачі документів від 08.12.2016 до Договору факторингу (портфельне відступлення прав вимоги) від 08.12.2016 укладеного між АТ «Вектор Банк» та ТОВ «ФК «Форінт», останньому передавалась лише копія постанови про відкриття виконавчого провадження № 32765355 від 28.05.2012 відносно боржника ОСОБА_1 , більше жодних процесуальних документів, в тому числі оригінал виконавчого листа № 2-283/11 виданого 15.05.2012 Миколаївським районним судом Львівської області, ТОВ «ФК «Форінт» - не отримувало. 27.12.2016 державним виконавцем в межах виконавчого провадження № 32765355 винесено постанову про повернення виконавчого листа стягувачеві від 15.05.2012 по справі №2-283/11. 12.05.2021 ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області у справі №2-283/11 за вищевказаним виконавчим листом замінено стягувача АТ «Райфайзен Банк Аваль» правонаступником ТОВ ФК «Форінт». У відповіді на запит щодо скерування виконавчого листа правонаступнику стягувача ТОВ «ФК «Форінт», АТ «Райфайзен Банк Аваль» повідомило, що до АТ «Райфайзен Банк Аваль» не надходила постанова Миколаївського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області №32765355 про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.12.2016 із оригіналом виконавчого листа № 2-283/11 виданого 15.05.2012 Миколаївським районним судом. Заявник, зазначає що втрата виконавчого листа відбулась після винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві при пересилці його від органу ДВС до первісного стягувача АТ «Райффайзен Банк Аваль», котрий не отримував вказане поштове відправлення, та за відсутності вини первісного стягувача АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «Форінт». ТОВ «ФК «Форінт» просить суд поновити строк пред'явлення виконавчого листа з огляду на те, що на дату переходу права вимоги 08.12.2016 до ТОВ «ФК «Форінт», заявнику було передана лише копія постанови про відкриття виконавчого провадження № 32765355 від 28.05.2012, оскільки оригінал виконавчого листа був скерований банком в орган ДВС та перебував на зазначений момент на примусовому виконанні; після відступлення права вимоги на користь ТОВ «ФК «Форінт» у межах виконавчого провадження № 32765355 від 27.12.2016 була винесена постанова про повернення виконавчого документа первісному стягувачеві АТ «Райффайзен Банк Аваль». Заявник вважає, що причини пропуску строку для подання дублікату виконавчого листа до виконання для ТОВ «ФК «Форінт» є поважною, оскільки втрата виконавчого листа відбулась після винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві при пересилці його від органу ДВС до первісного стягувана АТ «Райффайзен Банк Аваль», котрий не отримував вказане поштове відправлення, та за відсутності вини первісного стягувача АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «Форінт».
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Миколаївського районного суду від 19.03.2012 у справі № 2-283/11 позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Миколаївським РВ УМВС України у Львівській обл.) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», в особі Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (м.Львів, вул. Матейка, 8, субкоррахунок № НОМЕР_3 у «Райффайзен Банк Аваль», МФО 325570, код ЄДРПОУ 20846070) заборгованість за кредитним договором в розмірі 84416,17 доларів США (вісімдесят чотири тисячі чотириста шістнадцять доларів США 17 центів), з яких: заборгованість за кредитом - 77903,33 дол.США (сімдесят сім тисяч дев'ятсот три долари США 33 центи), заборгованість по відсотках за користування кредитними коштами - 5799,17 дол.США (п'ять тисяч сімсот дев'яносто дев'ять доларів США 17 центів), пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання - 713,67 дол.США (сімсот тринадцять доларів США 67 центів). Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», в особі Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 грн. (сто двадцять гривень).
15.05.2012 на виконання вищевказаного рішення суду видано виконавчий лист №2-283/11 відносно боржника ОСОБА_1
28.05.2012 заступником начальника відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції - Нагорняком В.Я. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-283 виданого 15.05.2012.
Окрім цього, як вбачається з інформації про виконавче провадження від 20.10.2021 року, 27.12.2016 року державним виконавцем в межах виконавчого провадження №32765355 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Також, із практики Європейського суду з прав людини, вбачається, що - «...право на суд, захищене статтею 6 [Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод], було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" ( 980_079 ) (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" ( 980_075 ) (Immobiliare Saffi v. Italy), [GC], N 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V)» (цитата п. 51 Рішення ЄСПЛ Юрій Миколайович Іванов проти України від 15.10.2009 року Заява N 40450/04.
Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад:
1) верховенства права;
2) обов'язковості виконання рішень;
3) законності;
4) диспозитивності;
5) справедливості, неупередженості та об'єктивності;
6) гласності та відкритості виконавчого провадження;
7) розумності строків виконавчого провадження;
8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями;
9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Зважаючи на наведені норми закону виконання судового рішення є однією із ключових стадій ефективного доступу до суду без якої сам факт звернення до суду і вирішення на користь особи справи було б беззмістовними.
Однак, також, відповідно до підпункту 17.4 Розділу ХІІ «Перехідні положення» ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Відповідно до змісту вказаної норми закону суд, який розглядав справу, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат замість втраченого оригіналу таких документів. Тобто питання видачі дублікату, зокрема, і виконавчого листа може вирішуватись у випадку втрати його оригіналу.
Зважаючи на вказане звертаючись до суду в порядку підпункту 17.4 Розділу ХІІ «Перехідні положення» ЦПК України стягувач або державний виконавець повинні довести втрату оригіналу виконавчого документу.
Крім цього, слід вказати, що вказане питання (про видачу дублікату виконавчого листа) може вирішуватись позитивно виключно у випадку коли судове рішення не виконане (у іншому ж випадку слід вважати видача дублікату виконавчого листа призводила б до подвійного виконання судового рішення) або не закінчився строк пред'явлення виконавчого листа до виконання (у іншому ж випадку стягувач мав би право подання дублікату виконавчого листа до виконання після спливу відповідного, встановленого законом строку, що теж слід вважати суперечило б нормам закону).
Відповідно до ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.
Крім наведеного, при розгляді справ даної категорії слід зважати на ряд обставин, які мають істотне значення і сам факт втрати чи фізичного знищення виконавчого документу є лише однією із таких.
Іншими ж є як вказано вище питання строку пред'явлення виконавчого листа до виконання та питання виконання рішення.
Відповідно до редакції ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», яка була чинною на час ухвалення судового рішення та набрання ним законної сили: « Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:
1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;
2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
2. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для:
1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення;
2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення;
3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.
3. Рішення про стягнення періодичних платежів (у справах про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, втратою годувальника тощо) можуть бути пред'явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
4. Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання встановлюються для кожного платежу окремо.
Також, 5.10.2016 року набрав чинності новий Закону України «Про виконавче провадження» із змісту ряду статтей якого вбачається таке.
Відповідно до ст. 1 вказаного Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 2 вказаного Закону, виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад:
1) верховенства права;
2) обов'язковості виконання рішень;
3) законності;
4) диспозитивності;
5) справедливості, неупередженості та об'єктивності;
6) гласності та відкритості виконавчого провадження;
7) розумності строків виконавчого провадження;
8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями;
9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до ст. 3 вказаного Закону, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:
1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;
3) виконавчих написів нотаріусів;
4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;
6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;
8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;
9) рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено наоргани та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.
Відповідно до ст. 11 вказаного Закону, строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом. Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до ст. 12 вказаного Закону, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, втрати годувальника тощо може бути пред'явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред'явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Крім цього, згідно п. 5 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону виконавчі документи, видані до набрання чинності цим законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Із змісту вказаних норм вбачається, що, у випадку якщо строк пред'явлення виконавчого листа до виконання не закінчився, згідно норм закону у попередній редакції, у зв'язку із прийняттям та набранням чинності новим законом, - такий строк продовжується до трьох років. Норми ж нового Закону на правовідносини, що виникли до його прийняття та регулювались старим законом і не продовжували існувати на час набрання ним чинності - не розповсюджуються.
Відповідно до частин 1 та статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.
Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»). Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Також, з матеріалів справи вбачається, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання було продовжено стягувачечі постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.12.2016 року до 27.12.2019 року.
8.12.2016 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Вектор Банк» укладено Договір факторингу (портфельного відступлення прав вимоги), згідно умов якого АТ «Вектор Банк» передав (сплатив) АТ «Райффайзен Банк Аваль» загальну вартість прав вимоги, а АТ «Райффайзен Банк Аваль» відступив АТ «Вектор Банк» Права Вимоги за Кредитним договором 014/08-3/3887/МК від 19.09.2008, в обсязі та на умовах, що існували на дату відступлення прав вимоги, в т.ч. вимоги, задоволені рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 19.03.2012 по справі № 2-283/11.
8.12.2016 між АТ «Вектор Банк» та ТОВ «ФК «Форінт» укладено Договір факторингу (портфельного відступлення прав вимоги), згідно умов якого ТОВ «ФК «Форінт» передав (сплатив) АТ «Вектор Банк» загальну вартість прав вимоги, а АТ «Вектор Банк» відступив ТОВ «ФК «Форінт» Права Вимоги за Кредитним договором 014/08-3/3887/МК від 19.09.2008, в обсязі та на умовах, що існували на дату відступлення прав вимоги, в т.ч. вимоги, задоволені рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 19.03.2012 по справі № 2-283/11.
Відповідно з цього часу заявник ТОВ «ФК «Форінт» міг дізнатися про стан виконання судового рішення, про яке йшлося (яке перебувало на виконанні), вживати всіх передбачених законом заходів щодо виконання такого на свою користь (зокрема, вирішувати питання про заміну стягувача), та вживши всіх розсудливих, передбачених законом заходів, не міг не знати про стан його виконання та інші пов'язані з цим питання.
Однак, лише 12.05.2021 ухвалою Миколаївського районного суду замінено сторону виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим 15.05.2012 Миколаївським районним судом Львівської області у справі № 2-283/11 на виконання рішення Миколаївського районного суду, а саме а саме: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», після звернення заявника до суду 02.04.2021 року.
Відповідно до витягу з акту-прийому передачі документів від 08.12.2016 до Договору факторингу (портфельне відступлення прав вимоги) від 08.12.2016 укладеного між ПАТ «ВЕКТОР БАНК» та ТОВ «ФК Форінт» до ТОВ «ФК Форінт» перейшли наступні документи: копія кредитного договору з додатком 1 від 19.09.2008, копія додаткової угоди до кредитного договору з додатком 1 від 09.02.2010, копія заочного рішення від 19.03.2012, копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.05.2012, копія рішення суду від 18.04.2011, копія постанови апеляційного суду від 06.12.2011, копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.08.2014.
Відповідно до листа, АТ «Райффайзен Банк» від 25.06.2021, який надісланий ТОВ «ФК «Форінт» на адресу АТ «Райффайзен Банк» постанова Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області №32765355 про повернення виконавчого документа стягувачеві із оригіналом наказу №20283/11 виданого 15.05.2012 Миколаївським районним судом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь банку за кредитним договором №014/08-3/3887/МК від 19.09.2008 не надходила.
Відповідно до листа Миколаївського ВДВС у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 02.07.2021 виконавче провадження № 32765355 завершено 27.12.2016 та на даний час виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_1 на виконанні у відділі не перебувають.
Відповідно до ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тому, слід вказати, що під час продажу АТ «Райффайзен Банк Аваль» 08 грудня 2016 року права вимоги новому кредиторові, до нового кредитора перейшли всі права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, тобто новий кредитор набув права вимоги за виконавчим документом, строк пред'явлення якого до виконання на той час пропущений не був, оскільки рішення перебувало на виконанні, а згодом у зв'язку з поверненням виконавчого документу був визначений до 27.12.2019 року.
Однак, постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.12.2016 року, ТзОВ «Фінансова компанія «Форінт» не скористалося, хоча мали можливість для пред'явлення виконавчого листа до виконання у визначений законом строк та до 2021 року жодних дій пов'язаних із вирішенням питання виконання рішення суду на свою користь не вчиняли (листи звернення до первісного кредитора, листи у ВДВС, звернення до суду).
Відтак, слід вважати, що строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа закінчився 27.12.2019 року та ТОВ «ФК «ФОРІНТ» з часу набуття прав кредитора не вживали жодних дій до 2021 року для вирішення питання про виконання судового рішення на свою користь, протилежного не доведено, доказів цього не представлено та клопотань про витребування таких не заявлено.
Придбаваючи права вимоги цього новий кредитор не міг не знати ознайомлюючись із матеріалами придбаних прав вимог.
Враховуючи вказане, ТзОВ «Фінансова компанія «Форінт», пропущено трирічний строк пред'явлення виконавчого листа до виконання без будь-яких поважних причин, а тим більше такими не є ті обставини на які посилається заявник.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність поважних причин пропущення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, а тому судом вірно відмовлено у його поновленні та видачі дублікату виконавчого листа.
Зважаючи на вказане доводи апеляційної скарги слід визнати безпідставними та саму скаргу - відхилити. Оскаржуване ж судове рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» - залишити без задоволення.
Ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 08 листопада 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 05 вересня 2022 року.
Головуючий : Я.А. Левик
Судді: Н.П. Крайник
М.М. Шандра