Справа № 304/854/21
Закарпатський апеляційний суд
05.09.2022 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Ужгороді питання про виправлення описки допущеної у постанові Закарпатського апеляційного суду від 28.07.2022 щодо ОСОБА_1 .
Цією постановоюапеляційну скаргу захисника-адвоката Голуба В.К., який діє в інтересах ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову судді Перечинського районного суду від 13.09.2021 щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. судового збору - залишено без змін.
У постанові Закарпатського апеляційного суду від 28.07.2022 було допущено описку, а саме невірно зазначено найменування суду, рішення якого переглядається, а саме: «Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області» замість вірного «Перечинський районний суд Закарпатської області».
Діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачена можливість вирішення питання про виправляти описки, допущені у судовому рішенні.
Таким чином в даному випадку, апеляційний суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону і керується правовими нормами кримінального процесуального закону, які регламентують порядок виправлення описок у судовому рішенні.
Відповідно до ч.1 ст.379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Однією з гарантій забезпечення правової визначеності, елементом стабільності судового рішення та його законної сили є його незмінність. Суд, який ухвалив (постановив) рішення, після його проголошення, не має права його змінити або скасувати. Цю властивість судового рішення в праві називають «незмінністю судового рішення». Допущені в судовому рішенні помилки, внаслідок яких воно стає незаконним і необгрунтованим, виступають підставою для зміни і скасування рішення в апеляційному і касаційному порядку та у зв'язку з нововиявленими обставинами.
-2-
Незмінність є елементом законної сили судового рішення суду, але не правовим наслідком набрання ним цієї сили. Вона є властивістю рішення суду як процесуального документа, як акта правосуддя, що набувається ним незалежно від набрання законної сили. Моменти набрання судовим рішенням законної сили та виникнення у нього властивості незмінності різні. Незмінним судове рішення стає ще до набрання ним законної сили. Статичний елемент законної сили судового рішення (стабільність рішення) не вичерпується виключністю та неспростовністю, а включає в себе також властивість незмінності.
Передбачену цією статтею, а також ч.5 ст.371 КПК України можливість усунення судом окремих недоліків свого рішення не можна вважати його зміною. Саме тому деякі недоліки судового рішення можуть бути усунені судом, який ухвалив (постановив) рішення шляхом виправлення описок і очевидних арифметичних помилок.
Отже, виправлення допущених у вироку описок чи арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть цього судового рішення.
Ініціатива щодо виправлення в судовому рішенні описок і арифметичних помилок може виходити від будь-кого з учасників кримінального провадження, інших заінтересованих осіб чи самого суду незалежно від того, набрало це рішення законної сили чи ні.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, постанову апеляційного суду, приходжу до висновку, що допущена описка є очевидною, враховуючи, що виправлення описки не тягне за собою зміну змісту постанови апеляційного суду по суті, не погіршує становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому така описка підлягає виправленню.
Керуючись ст.283 КУпАП, ст.379 КПК України, апеляційний суд
Виправити описку та вважати правильним у резолютивній частині постанови Закарпатського апеляційного суду від 28.07.2022 найменування суду, рішення якого переглядається - « постанова Перечинського районного суду Закарпатської області».
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя