Провадження № 2/734/728/22 Справа № 734/757/22
іменем України
05 вересня 2022 року смт. Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
Головуючого судді Соловей В.В.,
при секретареві судових засідань Ринві Т.О.,
із участю представника позивача - адвоката Мажуги О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
із позовною заявою про стягнення боргу за договором позики у суд звернувся адвокат Мажуга Олег Вікторович в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 березня 2019 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладений договір позики у формі розписки, згідно з яким 15 березня 2019 року позивач передав відповідачеві безоплатно у борг грошові кошти в сумі 400000.00 гривень, про що в цей день ОСОБА_2 власноручно склав і передав ОСОБА_1 розписку. За договором позики ОСОБА_2 зобов'язався повернути всю суму боргу в розмірі 400 000.00 гривень не пізніше 15 березня 2020 року особисто ОСОБА_1 за місцем його проживання. При фактичній передачі грошових коштів та при складанні розписки були присутніми свідки. Відповідач ОСОБА_2 зобов'язання у строки, передбачені договором, не виконав, грошові кошти не віддав, посилаючись на скрутне матеріальне становище. Позивач ОСОБА_1 ставить позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 400 000.00 гривень боргу.
За ухвалою судді Козелецького районного суду Чернігівської області 02 червня 2022 року відкрите провадження у цивільній справі і призначена справа до судового розгляду.
Представник позивача - адвокат Мажуга О.В. позовні вимоги підтримав. Відповідач ОСОБА_2 , який належним чином повідомлений про час, дату і місце судового розгляду справи, у судове засідання не з'явився.
При судовому розгляді цивільної справи встановлено, що 15 березня 2019 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладений договір позики, згідно умов якого ОСОБА_1 надав у борг ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 400000.00 гривень, що підтверджується розпискою від 15 березня 2019 року, написаною ОСОБА_2 . Відповідач ОСОБА_2 зобов'язувався повернути ОСОБА_1 грошові кошти не пізніше 15 березня 2020 року, але не виконав зобов'язань за договором позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших умов, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
За своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг.
Вислухавши позицію представника позивача - адвоката Мажуги О.В., дослідивши надані докази, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики підлягає задоволенню.
Позивач ОСОБА_1 виконав свої зобов'язання за договором позики від 15 березня 2019 року, надавши 15 березня 2019 року відповідачеві ОСОБА_2 у позику грошові кошти в сумі 400000.00 гривень. Відповідач ОСОБА_2 у встановлений договором позики строк до 15 березня 2020 року позику позивачеві ОСОБА_1 не повернув. Письмова розписка від 15 березня 2019 року позичальника є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання позикодавцем ОСОБА_1 вказаної суми грошових коштів позичальникові ОСОБА_2 . У відповідача ОСОБА_2 , яким не дотримані умови договору позики від 15 березня 2019 року, перед позивачем ОСОБА_1 існує заборгованість у сумі 400000.00 гривень. Тому із відповідача ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь позивача ОСОБА_1 вказану суму грошових коштів.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України із відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню грошові кошти в сумі 4000.00 гривень судового збору.
Керуючись ст.ст. 202, 207, 509, 510, 526, 610, 626, 628, 638, 1046, 1047 і 1049 ЦК України, ст.ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268, 281, 282, 284, 288, 289, 352, 354 і 355 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Одинці Козелецького району Чернігівської області, реєстраційний номер облікової картки - платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Чернігова, реєстраційний номер облікової картки - платника податків НОМЕР_2 , суму боргу за договором позики від 15 березня 2019 року в розмірі 400000 (чотириста тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів із дня проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленим цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя