Справа № 522/19153/21
Провадження № 1-кп/522/643/22
02.09.2022 м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5
розглянувши кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021162510000578 від 16.05.2021, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця за національністю, уродженця м. Вознесенськ Миколаївської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
- 27.05.2014 Приморським районним судом м. Одеси за ч. 3 ст. 152 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, до 3 років і 7 місяців позбавлення волі, звільнений 07.06.2014;
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 345 КК України,-
На розгляді перебуває зазначене кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 345 КК України.
Згідно з ухвалою суду від 12.07.2022 продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 до шістдесяти днів, тобто до 09.09.2022.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії зазначеного запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 ще на шістдесят днів, посилаючись на існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не змінились та не відпали.
Захисник заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора, подала до суду клопотання про зміну запобіжного заходу підзахисному, посилаючись на те, що ризики, заявлені прокурором є необґрунтованими, у зв'язку з чим просила суд обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Обвинувачений підтримав позицію захисника та подав клопотання про зміну запобіжного заходу, посилаючись на те, що він страждає на хронічні захворювання та потребує постійного медичного нагляду, також зазначив, що потерпілий ОСОБА_6 немає ніяких претензій до нього, у зв'язку з чим просив змінити йому запобіжний захід тримання під вартою на домашній арешт.
Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши наявні докази, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
За змістом ст. 199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Вирішуючи питання про доцільність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 345 КК України та у разі визнання винуватим, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років. На даний час судовий розгляд провадження триває.
Також суд враховує, що ОСОБА_4 раніше судимий, неодружений, офіційно не працевлаштований, дітей не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків за місцем проживання.
Зазначені обставини дають достатньо підстав вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачений може переховуватися від суду та/або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Доказів того, що стан здоров'я обвинуваченого не дозволяє утримувати його в умовах слідчого ізолятору суду не надано, та в ході розгляду не встановлено.
Таким чином, заявлені прокурором ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які були враховані під час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою - не відпали та продовжують існувати. При цьому, з урахуванням викладених обставин та даних про особу обвинуваченого, жоден з більш м'яких запобіжних заходів, на думку суду, не зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти зазначеним ризикам.
Крім того, приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину пов'язаного із застосуванням насильства до потерпілого, суд, з урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України, вважає за необхідне не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.
На підставі ст.ст. 177,178, 182,183, 199, 331, 370,372, 376 КПК України,-
В задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Клопотання прокурора задовольнити, продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 до шістдесяти днів, тобто до 31 жовтня 2022 року.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Суддя ОСОБА_1