Справа № 503/837/22
Провадження №3/503/670/22
05 вересня 2022 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Відділу поліцейської діяльності №1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, -
встановив:
23 липня 2022 року складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 504549, згідно змісту якого 23.07.2022 року о 19.02 годині ОСОБА_1 по вул. Соборній в м. Кодима керував автомобілем марки SEAT TOLEDO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що із показником 2,08 %0 (проміле) підтвердив результат тестування на алкоголь «Драгер» № 1354, проведений 23.07.2022 року о 19.07 годині на місці зупинки транспортного засобу уповноваженою особою Національної поліції з використанням спеціального технічного засобу - ALCOTEST 6820 прилад № ARLH-0165 з принтером DRAGER MOBILE PRINTER № ARLH-0167 та із застосуванням технічного засобу відеозапису, у зв'язку з чим ОСОБА_1 порушив пункт 2.9.(а) Правил дорожнього руху та тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 не з'явився, про поважність причин неявки суду не повідомив, про місце і час розгляду справи неодноразово своєчасно сповіщався належним чином, у відповідності до вимог ст. 2772 КУпАП, про що свідчить поштове повідомлення № 6553600011058 про вручення 20.08.2022 року рекомендованого поштового відправлення № 6600001295518 із судовою повісткою про виклик. Таким чином суд вважає, що ОСОБА_1 відомо про розгляд судом відносно нього даного судового провадження. Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 на адресу суду не надходило. Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема, рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. З аналізу постанови Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі №0870/8014/12 вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. За перелічених вище обставин суд вважає, що неявка ОСОБА_1 на судовий розгляд не має поважних причин та свідчить про ухилення останнього від участі в судовому засіданні з метою створення штучних перешкод у розгляді справи, як обраний спосіб захисту. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції. У зв'язку з вище викладеним і у відповідності до вимог ст. 268 КУпАП та пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 суд вважає за можливе розглянути справу під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд встановив наступні обставини.
Водій ОСОБА_1 має право керування транспортними засобами з видачою відповідного посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 14.02.2017 року, згідно довідки від 26.07.2022 року, виданої інспектором САП Подільського РУП ГУНП в Одеській області (а.с.7).
23.07.2022 року о 19.02 годині на вул. Соборній в м. Кодима було зупинено автомобіль марки SEAT TOLEDO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , про що свідчить рапорт поліцейського СРПП ВПД №1 сержанта поліції Миколи Могилівського від 24.07.2022 року (а.с.6) та відеозапис «0-02-05-c91b93e8c920755544214bc38e2c75a1dd308f3f0f1a2d79703d6f38b1494759_65aa275b9f7c3e94.mp4», наявний на СD-R диску (а.с.8), долучений до протоколу про адміністративне правопорушення в порядку ч.2 ст. 266 КУпАП і досліджений судом під час судового розгляду.
Згідно п.2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (надалі за текстом - Правила), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 Правил, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають зокрема у стані алкогольного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
У відповідності до положень ч.2-3 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп'яніння, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до положень пунктів 2 і 7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (надалі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, згідно з ознаками такого стану. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Також згідно до абзацу першого пункту 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Крім того, відповідно до пунктів 3 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 року, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами).
23.07.2022 року о 19.07 годині ОСОБА_1 , на місці зупинки транспортного засобу, уповноваженою особою Національної поліції з використанням спеціального технічного засобу «Драгер» ALCOTEST 6820 прилад № ARLH-0165 з принтером DRAGER MOBILE PRINTER № ARLH-0167 та із застосуванням технічного засобу відеозапису, пройшов тестування на алкоголь із результатом 2,08 %0 (проміле), про що свідчить відповідний талон-чек тестування № 1354 (а.с.4) та відеозапис « ОСОБА_1 огляд.mp4», наявний на СD-R диску (а.с.8), долучений до протоколу про адміністративне правопорушення в порядку ч.2 ст. 266 КУпАП і досліджений судом під час судового розгляду.
В свою чергу у графі «З результатами згоден» акту огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.5), а також на самій роздруківці чек-талону результату проведення огляду на стан сп'яніння із використанням спеціального технічного засобу - газоаналізатора алкотестеру «Драгер» (а.с.4), зроблено записи про те, що ОСОБА_1 «від підпису відмовився», що також зафіксовано на відеозаписі « ОСОБА_1 відмова (2).MP4», наявному на СD-R диску (а.с.8), долученому до протоколу про адміністративне правопорушення в порядку ч.2 ст. 266 КУпАП і досліджений судом під час судового розгляду, що суд вважає фактичним висловленням ОСОБА_1 своєї незгоди з результатами проходження ним огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
Однак, на жодному із трьох фрагментів відеозаписів наявних на CD-R диску (а.с.8), долучених до протоколу про адміністративне правопорушення в порядку ч.2 ст. 266 КУпАП і досліджених судом під час судового розгляду, не містять в собі фіксації події пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, за умов незгоди із результатом огляду проведеного працівником поліції на місці зупинки транспортного засобу, так і факту відмови ОСОБА_1 від проходження зазначеного огляду.
Таким чином процедура огляду водія на виявлення стану сп'яніння була дотримана не в повній мірі, оскільки при наявності незгоди водія із результатом огляду за допомогою приладу Драгер, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. У такому разі, тільки відмова від проходження огляду в закладі охорони здоров'я або відповідний позитивний результат огляду в закладі охорони здоров'я є підставами для притягнення особи за ст. 130 КУпАП, а не позитивний результат огляду за допомогою приладу зроблений на місці зупинки транспортного засобу.
При цьому, у відповідності до ч.6 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Суд повинен обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом» (п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України).
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.
Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб'єкт владних повноважень (п.110 рішення ЄСПЛ у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97).
ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшуковувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)» (справи «Малофєєв проти Росії», рішення від 30.05.2013 року та «Карелін проти Росії», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року).
Ураховуючи зазначене вище матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять обсягу переконливих доказів, на підставі яких суд мав би можливість дійти до неспростовного висновку про наявність в діянні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу пред'явленого правопорушення. У зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю внаслідок відсутності доказів (недоведеності) винуватості особи.
Таким чином, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 213, 221, 246-247, 265, 268, 283-284 КУпАП, суд
постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутню складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Д. В. Вороненко