Дата документу 16.08.2022
Справа № 501/1358/22
3/501/920/22
16 серпня 2022 року суддя Іллічівського міського суду Одеської області Семенов О.А., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП № 1 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює по найму, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 ч. 1 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 19 травня 2022 року серії ВАВ № 069953, 10 травня 2022 року близько 16:45 годин ОСОБА_1 по вулиці Спортивній, 8 в м. Чорноморськ самовільно розмістив торгівельних павільйон з продажу фруктів та овочів не маючи на це дозвільних документів. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст.164 КУпАП.
ОСОБА_1 , який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, клопотання про відкладення розгляду справи не надав, у зв'язку із чим суд відповідно до ст. 268 КУпАП розглянув справу у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи суд доходить наступних висновків.
Згідно з вимогами ст.ст. 245, 252, 278, 280 КУпАП під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин справи, а при розгляді справи суд зобов'язанийз'ясувати: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ч. 1 ст. 164 КУпАП встановлена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Згідно ч.ч.1, 2 ст.3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, при цьому господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Господарського України суб'єктами господарювання є: господарські організації юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Згідно ст. 42 ГК України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до постанови пленуму Верховного суду України №3 від 25.04.2003 року - під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Таким чином, істотною ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, є не тільки факт надання послуг за винагороду (отримання прибутку), а й систематичний характер таких дій, їх самостійний та ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності.
Згідно з ст.ст. 251 та 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, що встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та засобів, що мають функції фото- чи кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Проте, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 251 КУпАП не зібрано доказів, які б підтверджували його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Зокрема, до матеріалів справи не додано жодного доказу його вчинення, а саме: пояснень свідків, яким могли реалізовуватися зазначені товари, фото та відео-фіксації правопорушення, тощо.
В протоколі при викладі обставин вчинення правопорушення відображено одиничний факт, що мав місце 19 травня 2022 року, а не систематичну діяльність, яка має здійснюватися протягом певного періоду часу. Крім того, до протоколу не додано доказів, що товар, який реалізовував ОСОБА_1 вилучався, відповідний акт не складався та на зберігання ОСОБА_1 товар не передавався, речові докази відсутні, а протокол про адміністративне правопорушення не містить посилання на документи, відповідно до яких встановлено особу, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Таким чином, будь яких доказів на доведення винуватості ОСОБА_1 не надано. Натомість, суд не є органом, що доводить чи збирає докази на підтвердження наявності чи відсутності вини в діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності. За таких обставин склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, у діях ОСОБА_1 відсутній.
Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини (ст.6) передбачає право на справедливий судовий розгляд. Загальні вимоги справедливості, що містяться у ст. 6 застосовуються у провадженнях щодо всіх справ. Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності законом.
У відповідності до положень п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши та оцінивши всі докази в їх сукупності, суд прийшов до переконання, що провадження у справі відносно слід закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП в її діях.
Керуючись ст.ст.247ч.1 п.1,283-284 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 ч. 1 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Іллічівський міський суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя
Строк пред?явлення постанови до виконання згідно
Закону України «Про виконавче провадження»
Постанова набрала законної сили «__»___________2022 р.