5 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 334/8266/19
провадження № 51 - 5500 км 21
Суддя Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду ОСОБА_1 , розглянувши клопотання захисника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про здійснення дистанційного судового провадження за її участю поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів,
встановила:
Касаційний розгляд кримінального провадження за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_2 і захисника ОСОБА_3 на вирок Запорізького апеляційного суду від 10 листопада 2021 року щодо ОСОБА_2 було призначено на 10:00 6 вересня 2022 року.
Разом із цим, від захисника ОСОБА_3 надійшло клопотання про здійснення дистанційного судового провадження за її участю у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - системи відеоконференцзв'язку VKZ.
Проте з урахуванням специфіки кримінального провадження, у ньому, на відмінну від адміністративного, цивільного та господарського процесів, не регламентована робота сторін із власними технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового провадження, яке проводиться поза межами приміщення суду.
Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 336 КПК судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі, яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження у судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин; необхідності забезпечення безпеки осіб; проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
При цьому, з метою забезпечення реалізації положень вказаної статті КПК та встановлення єдиного порядку роботи з технічними засобами відеозапису ходу і результатів процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції під час судового засідання (кримінального провадження), Наказом Державної судової адміністрації України від 15 листопада 2012 року № 155 було затверджено Інструкцію про порядок роботи з технічними засобами відеозапису ходу і результатів процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції під час судового засідання (кримінального провадження) (далі-Інструкція).
Пунктом 1.2.1 вказаної Інструкції передбачено, що учасники судового процесу (кримінального провадження) можуть брати участь у процесуальних діях у режимі відеоконференції лише за наявності технічної можливості для її проведення у відповідних судах, державних органах чи установах.
Обов'язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення (п. 5 Інструкції).
Лише в цьому випадку може бути забезпечено реалізацію положень ч. 4, ч. 6 ст. 336 КПК, яка передбачає обов'язок суду, судового розпорядника або секретаря судового засідання (службової особи установи попереднього ув'язнення або виконання покарань) вручити особі, яка бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, пам'ятку про її процесуальні права та перевірити її документи, що посвідчують особу.
Виходячи з викладеного, у кримінальному провадженні всі питання проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції (дистанційне судове провадження) під час судового провадження визначено ст. 336 КПК. Однак проведення відеоконференцзв'язку під час судового засідання за участі сторін поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів учасників цією нормою не передбачено.
За викладених обставин, клопотання захисника ОСОБА_3 про здійснення дистанційного судового провадження за її участю поза межами приміщення суду з застосуванням власних технічних засобів не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 336, 430 КПК, суддя
постановила:
Клопотання захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1