рішення
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
(ЗАОЧНЕ)
Справа № 495/10369/21
Номер провадження 2/495/1143/2022
17 серпня 2022 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого одноособово - судді Анісімової Н.Д.,
при секретарі судового засідання Коліниченко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, зацікавлені особи служба у справах дітей Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров'я Білгород-Дністровської міської ради, Білгород-Дністровський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про скасування усиновлення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, зацікавлені особи служба у справах дітей Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров'я Білгород-Дністровської міської ради, Білгород-Дністровський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в якому просить:
- скасувати усиновлення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м.Білгород-Дністровський Одеська область Україна, усиновителем ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянином України, уродженцемм.Татарбунари Одеська область, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1;
- внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_3 №119 від 18.12.2009 року складений виконавчим комітетом Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, виключивши в графі «батько» відомості про ОСОБА_1 та поновити відомості про батька дитини ОСОБА_3, які були записані до усиновлення дитини.
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог
31.08.2012 року між позивачем та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області, актовий запис №208. Під час перебування у шлюбі зі відповідачем, згідно рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20.09.2017 року, справа №495/4133/17 позивачем була усиновлена донька відповідача - Папушой ОСОБА_3 Едуардівна, ІНФОРМАЦІЯ_2 та позивач був записаний батьком дитини із внесенням змін до актового запису про народження дитини, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, виданий виконавчим комітетом Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, актовий запис №119 від 18.12.2009 року. Однак, у 2019 році відповідач ОСОБА_2., на той час ще дружина позивача, забажала стати сурогатною матір'ю, виносити та родити дитину чужій родині. Позивач був категорично проти цього, і це послужило для розпаду їхньої сім'ї. Згідно рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 січня 2020 року, справа №495/10640/19 шлюб між сторонами був розірваний. Ще до розірвання шлюбу, відповідач ОСОБА_2., переїхала мешкати до іншого населеного пункту та мешкає по теперішній час у житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2. На теперішній час, позивач розуміє, що відповідач ОСОБА_2. не мала наміру продовжувати з ним шлюбні відносини, а уклала шлюб тільки для того, щоб зареєструвати доньку ОСОБА_3 та стати сурогатною матір'ю. Ще до розірвання шлюбу, відповідач не дозволяла спілкуватися з дитиною, до того ж донька ОСОБА_3 сама не бажає зустрічатись та спілкуватися з позивачем, як з батьком. Донька ОСОБА_3 не поважає позивача й не сприймає його як батька. З 2019 рік по теперішній час, позивач неодноразово намагався побачити доньку ОСОБА_3 та поспілкуватися з нею, але відповідач заборонила позивачу бачити її. 16.11.2021 року позивач звернувся до служби у справах дітей Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров'я Білгород-Дністровської міської ради з заявою, про те що колишня дружина ОСОБА_2. забороняє йому спілкуватися та бачитися з дітьми. 14.12.2021 року позивач отримав відповідь з служби у справах дітей Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров'я Білгород-Дністровської міської ради №08/03-1360 від 09.12.2021 року, згідно якої з ОСОБА_2. була проведена бесіда, роз'яснили їй, що позивач має право на особисте спілкування з дітьми та рекомендували позивачу звернутися до суду. Не бажаючи нашкодити морально-психологічному стану дитини, позивач не вчиняв дії всупереч волі усиновленого. Стосунки між позивачем, як батьком та донькою ОСОБА_3, не склалися не з його вини і виконувати свої обов'язки як батька та використовувати батьківські права щодо усиновленого, позивач не мав можливості в силу обставин, що склалися, а саме: заборона відповідача бачити та спілкуватися з донька ОСОБА_3; тривале спільне не проживання з дитиною та дитина не поважає його й не сприймає як батька. Тому, позивач просить суд скасувати усиновлення дитини відповідача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рух справи у суді
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської обасті від 16.12.2021 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Представник позивача у судове засідання не зявився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі посилаючись на обставини, які зазначені в позові та просив задовольнити.
Відповідач у судове засідання не зявилась, повідомлялась, шляхом направлення судових повісток, причини неявки суду не відомі, будь-яких заяв або клопотань до суду не надходило.
Представник служби у справах дітей Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров'я Білгород-Дністровської міської радине зявився, повідомлявся, шляхом направлення судових повісток, причини неявки суду не відомі, будь-яких заяв або клопотань до суду не надходило.
Представник Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) не зявився, повідомлявся, шляхом направлення судових повісток, причини неявки суду не відомі, будь-яких заяв або клопотань до суду не надходило.
Відповідно до ч.3 ст.128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Згідно ч.5 ст.128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.
Відповідно до ч.1, 2 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не зявився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи зазначене, суд вважає можливим у даній цивільній справі ухвалити заочне рішення.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Врахувавши заяву представника позивача, вивчивши та дослідивши подані докази, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню виходячи із наступного.
Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування
За змістом ч.8 ст.7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватись із максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Відповідно до положень ст.51 Конституції України, ст.5 СК України держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, забезпечує охорону прав матері та батька, створює умови для зміцнення сім'ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.
Статтею 207 Сімейного кодексу України встановлено, що усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого ст.282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.
Згідно ч.ч.3-5 ст.232 СК України, з моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов'язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням. Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов'язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов'язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.
Відповідно до п.п.1-3 ч.1, ч.4 ст.238 СК України, усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання, якщо дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення; та якщо між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов'язків. Усиновлення скасовується від дня набрання чинності рішенням суду.
Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України в Постанові Пленуму №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення та поновлення батьківських прав», основною причиною скасування усиновлення є невідповідність усиновлення інтересам усиновленої дитини, незабезпечення їй сімейного виховання. Цим поняттям охоплюються усі аспекти правовідношення із усиновлення, як винного, так і невинного характеру зі сторони усиновлювача. До таких обставин, зокрема, слід віднести відсутність взаємної злагоди в силу особистих якостей усиновлювача та (або) усиновленого, в результаті чого усиновлювач не користується авторитетом у дитини або дитина не відчуває себе членом сім'ї усиновлювача; виявлення після усиновлення розумової неповноцінності або спадкових відхилень у стані здоров'я дитини, які істотно утруднюють або унеможливлюють процес виховання, про наявність якого усиновлювач не був попереджений при усиновленні; поновлення у дієздатності батьків дитини, до яких він був дуже прив'язаний і не може забути про них після усиновлення, що негативно впливає на його емоційний стан, і т. п.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.239 СК України, у разі скасування усиновлення припиняються на майбутнє права та обов'язки, що виникли у зв'язку з усиновленням між дитиною та усиновлювачем і його родичами. У разі скасування усиновлення дитина передається за бажанням батьків або інших родичів їм, а якщо це неможливо, - вона передається на опікування органові опіки та піклування.
Частиною другою статті 239 СК України встановлено, що у разі скасування усиновлення відновлюються права та обов'язки між дитиною та її батьками, іншими родичами за походженням.
Згідно ст.241 СК України після набрання чинності рішенням суду про визнання усиновлення недійсним або скасування усиновлення суд у місячний строк зобов'язаний надіслати копію рішення до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини. Орган державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про скасування усиновлення або визнання його недійсним вносить відповідні зміни до актового запису про народження дитини.
Порядок здійснення усиновлення (скасування усиновлення), здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей регулюється Порядком провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 року №905.
Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» №3 від 30 березня 2007 року, усиновлення може бути скасовано або визнано недійсним тільки за рішенням суду за позовами батьків, усиновлювача, опікуна, піклувальника, органу опіки та піклування, прокурора, а також усиновленої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, сторони 31.08.2012 року уклали шлюб, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області, актовий запис №208, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 31.08.2012 року.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20.09.2017 року, справа №495/4133/17 позивача ОСОБА_1 оголошено усиновлювачем доньки відповідача - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та позивач був записаний батьком дитини із внесенням змін до актового запису про народження дитини, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, виданий виконавчим комітетом Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, актовий запис №119 від 18.12.2009 року.
Згідно рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 січня 2020 року, справа №495/10640/19 шлюб між сторонами був розірваний.
Ще до розірвання шлюбу, відповідач ОСОБА_2., переїхала мешкати до іншого населеного пункту та мешкає на теперішній час у житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2.
Відповідач не дозволяла позивачу спілкуватися з дитиною, до того ж дитин сама не бажає зустрічатись та спілкуватися з позивачем, як з батьком. Дитина не поважає позивача й не сприймає його як батька.
З 2019 рік по теперішній час, позивач неодноразово намагався побачити дитину та поспілкуватися з нею, але відповідач заборонила позивачу бачити її.
16.11.2021 року позивач звернувся до служби у справах дітей Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров'я Білгород-Дністровської міської ради з заявою, про те що колишня дружина ОСОБА_2. забороняє йому спілкуватися та бачитися з дітьми.
14.12.2021 року позивач отримав відповідь з служби у справах дітей Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров'я Білгород-Дністровської міської ради №08/03-1360 від 09.12.2021 року, згідно якої з ОСОБА_2. була проведена бесіда та роз'яснили, що позивач має право на особисте спілкування з дітьми та рекомендували позивачу звернутися до суду.
Не бажаючи нашкодити морально-психологічному стану дитини, позивач не вчиняв дії всупереч волі усиновленого.
Стосунки між позивачем, як батьком та донькою ОСОБА_3, не склалися не з вини позивача і виконувати свої обов'язки як батька та використовувати батьківські права щодо усиновленого, позивач не мав можливості в силу обставин, що склалися, а саме: заборона відповідача бачити та спілкуватися з донька ОСОБА_3; тривале спільне не проживання з дитиною та дитина не поважає його й не сприймає як батька.
Як встановлено в судовому засіданні позивач з усиновленою донькою не спілкується, участі в її вихованні не приймає, усиновлення перестало забезпечувати сімейне виховання дитини. Окрім того, оскільки позивач із відповідачем розлучились, спільне проживання позивача з усиновленою дитиною є неможливим.
Позивачем доведено те, що стосунки, які формувалися між усиновлювачем та дитиною з перших днів після її усиновлення можна назвати незалежними від волі усиновлювача.
Висновки за результатами розгляду справи
Враховуючи викладене, в ході розгляду справи суд, знайшов об'єктивне підтвердження факту того, що між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача стосунки, які роблять неможливим виконання усиновлювачем своїх батьківських обов'язків, а тому суд вважає позов обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та ст.ст.238-341 СК України, керуючись ст.ст.4, 12, 247 ч.2, 258, 259, 264, 265, 268, 280-285 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, зацікавлені особи служба у справах дітей Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров'я Білгород-Дністровської міської ради, Білгород-Дністровський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про скасування усиновлення - задовольнити.
Скасувати усиновлення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м.Білгород-Дністровський Одеська область Україна, усиновителем ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянином України, уродженцемм.Татарбунари Одеська область, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1;
Внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_3 №119 від 18.12.2009 року складений виконавчим комітетом Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, виключивши в графі «батько» відомості про ОСОБА_1 та поновити відомості про батька дитини ОСОБА_3, які були записані до усиновлення дитини.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Анісімова Н.Д.