вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"01" вересня 2022 р. м. Рівне Справа № 918/103/22
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Ткачук І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Здолбунівської окружної прокуратури (вул. Княгині Ольги, 36, Здолбунів, Рівненська область, 35700, код ЄДРПОУ 02910077) в інтересах держави в особі
позивача - 1 Острозької міської ради (вул. Героїв Майдану, 4, м. Острог, Острозький район, Рівненська область, 35800, код ЄДРПОУ 05391005)
позивача-2 Комунального некомерційного підприємства "Острозька багатопрофільна лікарня" Острозької міської ради Рівненського району Рівненської області (вул. Татарська, 185, Острог, Острозький район, Рівненська область, 35800, код ЄДРПОУ 01999833)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Всебічне Обслуговування Здоров'я" (вул. Чорновола, 91д, кв.19, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 43605762)
про стягнення податку на додану вартість у розмірі 71 666 грн 67 коп.
у судовому засіданні приймали участь:
- прокурор: Немкович І.І.;
- від відповідача: Чучаліна К.В.
Відповідно до ч. 14 ст. 8, ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".
08 лютого 2022 року через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області від керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Острозької міської ради та Комунального некомерційного підприємства "Острозька багатопрофільна лікарня" Острозької міської ради Рівненського району Рівненської області надійшов позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Всебічне Обслуговування Здоров'я", у якому прокурор, посилаючи на ст. ст. 202, 203, 628, 632, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, ст. ст. 179, 180 Господарського кодексу України, ст. ст. 2, 5 Закону України "Про публічні закупівлі", ст. ст. 185, 188, п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, постанову Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року, № 224 від 20.03.2020, ст. ст. 68, 131-1 Конституції України, ст. 2, 23, 24 Закону України "про прокуратуру", ст. ст. 2, 4, 5, 20, 27, 53, 55, 162, 164, 171, 176 ГПК України стягнути з відповідача-2 на користь позивача-2 кошти, які сплачено за договором поставки № 163 від 22.03.2021 та додатковою угодою № 1 від 05.04.2021 до Договору поставки як податок на додану вартість у розмірі 71 666 грн 67 коп. шляхом зарахування їх на розрахунковий рахунок позивача-2.
Ухвалою суду від 10.02.2022 (суддя Заголдна Я.В.) прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/103/22, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 02.03.2022.
Ухвалою від 02.03.2022 відкладено розгляд справи по суті на 29.03.2022.
Судове засідання з розгляду справи по суті, яке було призначено на 29.03.2022 не відбулося.
Ухвалою від 11.04.2022 (з урахуванням ухвали про виправлення описки) судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 12.05.2022.
Відповідно до Розпорядження керівника апарату Господарського суду Рівненської області Бабича І.В. №03-04/41/2022 від 10.05.2022, у зв'язку зі смертю судді Заголдної Я.В., враховуючи наказ Господарського суду Рівненської області №04-43/155/22 від 06.05.2022 про припинення трудових відносин, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 918/103/22.
За результатами повторного автоматизованого розподілу справи, справу передано судді Пашкевич І.О.
Ухвалою від 17.05.2022, зокрема, справу № 918/103/22 прийнято до провадження судді Пашкевич І.О. Судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 07.06.2022.
Ухвалами від 07.06.2022, 23.06.2022, 26.07.2022, 04.08.2022 розгляд справи відкладався з підстав, вказаних у відповідних ухвалах.
Ухвалою від 26.07.2022 поновлено ТОВ "Всебічне Обслуговування Здоров'я" строк на подачу відзиву на позов.
Ухвалою від 04.08.2022 оголошено перерву та повідомлено учасників справи, що наступне судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 01.09.2022.
01 вересня 2022 року судом встановлено, що позивачі-1, -2 не забезпечили явку повноважних представників у судове засідання, належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення даного засідання, що підтверджується довідкою про надіслання на їх офіційні електронні адреси ухвали від 04.08.2022.
Відповідно до п. 17 розділу ІІІ положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішення Вищої ради правосуддя 17.08.2021 за № 1845/0/15-21 встановлено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Від позивачів-1 та -2 у березні 2022 року надійшли листи, у яких учасники справи просили суд слухати справу за відсутністю їх представників.
Згідно з ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на те, що явка учасників справи у судове засідання 01.09.2022 не визнавалася обов'язковою та зважаючи на наявність вказаних заяв позивачів-1 та -2, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду справи по суті без участі представників позивачів-1,-2.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи прокурора, позивачів-1 та -2 та заперечення відповідача, судом встановлено наступне.
В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує на те, що між позивачем-2 та відповідачем 22/03/2021 було укладено договір № 163 поставки кріогенної ємності типу CDLS 3/1/6 LOX, LIN LAR з випарником, а в подальшому додаткову угоду № 1 від 05.04.2021 до Договору поставки, згідно з якою ціна договору з урахуванням ПДВ становить 1 320 000 грн 00 коп. Договір було виконано сторонами, та серед іншого позивачу-2 поставлено випарник до кріогенної ємності типу CDLS 3/1/6 LOX, LIN LAR. Позивачем-2 було перераховано відповідачу кошти у розмірі 430 000 грн 00 коп., з яких: податок на додану вартість у розмірі 71 666 грн 67 коп. В той же час, закуплені за вказаним договором товари включені до переліку лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (СОУГО-19), які звільняються від оподаткування ПДВ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224.
Прокурор вказує, що за змістом вказаного переліку ємності для стиснених або скраплених газів та їх складові частини віднесені до систем постачання медичних газів, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби СОУГО-19, спричиненої коронавірусом 8АЯ8-СоУ-2. Сплатою позивачем ПДВ було порушено інтереси держави. Прокурор вважає, що спірні грошові кошти в розмірі 71 666 грн 67 коп. є такими, що сплачені на користь відповідача без достатньої правової підстави, а тому підлягають поверненню, на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Позивачі-1 та -2 підтримали позовні вимоги прокурора, про що зазначили у листах вх. № 2269/22 від 25.03.2022 та вх. № 2348/22 від 29.03.2022.
Відповідач заперечив проти задоволенні позовних вимог та вказав, що відповідно до умов п. 3.1. Договору поставки № 163 від 22.03.2021, ціна Договору без урахування ПДВ становить 1 320 000,00 грн. У зв'язку з тим, що з 01.04.2021 відповідач став платником ПДВ, сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 від 05.04.2021, згідно з якою ціна договору з урахуванням ПДВ так само становить 1 320 000,00 грн. ТОВ «Всебічне Обслуговування Здоров'я» зазначає, що фактично відповідач отримав у власність на 71666,67 грн. менше за даним договором, оскільки поставив собі ці кошти у податкові зобов'язання, що підтверджується податковою накладною № 2 від 06.04.2021 на загальну суму 430 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 71666,67 грн. Таким чином, висновки прокурора про те, що відповідач набув майно за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) є безпідставними, оскільки ці кошти належать не відповідачеві, а Державному бюджету України. За таких обставин Державний бюджет повинен повернути КНП «Острозька багатопрофільна лікарня» Острозької міської ради Рівненського району Рівненської області кошти у розмірі 71666,67 грн.
Прокурор у відповіді на відзив підкреслює, що постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 затверджено перелік лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від оподаткування податком на додану вартість. За змістом вказаного переліку ємності для стиснених або скраплених газів, системи киснепостачання, кисневі станції, кисневі генератори та/або компресори, рампи кисневі, редуктори кисневі віднесені до систем постачання медичних газів, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Відповідно до постанови КМУ від 24.11.2021 № 1243 «Деякі питання здійснення централізованих закупівель кисневих станцій», система постачання медичних газів - це система закладу охорони здоров'я, що включає в себе систему централізованого киснепостачання, систему централізованого постачання повітря, вакууму та інших газів, які використовуються у закладах охорони здоров'я, зокрема усі їх складові. Прокурор підкреслює, що кріогенна ємність типу CDLS 3/1.6 LOX, LIN LAR з випарником відноситься до систем постачання медичних газів, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, що визначені в постановою КМУ від 20.03.2020 № 224, а тому у відповідності до пункту 71 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України звільняється від оподаткування податком на додану вартість. Додатковим підтвердженням вищевказаному є те, що в аналогічних закупівлях кріогенних ємностей з випарниками (код ДК 021:2015:44610000- 9 - Цистерни, резервуари, контейнери та посудини високого тиску) (COVID-19) ціна договору визначалась без урахування ПДВ (наприклад, UA-2021-12-20-004415-а, UA-2021-12-06-009912-с, UA-2021-11-29-002224-Ь, UA-2021-11-29-003360-Ь, UA-2021-11-26-007378-b, UA-2021-07-07-002801-Ь, UA-2021 -04-07-002652-b, UA-2021 -03-16-006763-с, UA-2020-12-29-003623-а, UA-2020-12-23-000497-с, UA-2020-11-18-002782-а). Вказана інформація міститься у вільному доступі на веб-порталі «ProZorro».
Окрім того, прокурор зазначив, що вищенаведене свідчить про існування достатніх правових підстав для стягнення з ТОВ «Всебічне Обслуговування Здоров'я» 71666,67 грн. сплаченого останньому КНП «Острозька багатопрофільна лікарня» Острозької міської ради Рівненського району Рівненської області в рахунок ПДВ як майна, набутого за відсутності правової підстави. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 08.04.2021 у справі № 922/2493/20.
Прокурор також вказав, що у цій справі звернувся до суду за захистом інтересів держави, а не конкретного органу державної влади чи місцевого самоврядування, якими є позивачі. У даних спірних правовідносинах порушено не інтереси або права конкретного суб'єкта владних повноважень, а інтереси держави - в особі уповноважених суб'єктів, а саме: Острозької міської ради та КНП «Острозька багатопрофільна лікарня» Острозької міської ради Рівненського району Рівненської області.
Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив зазначив, що повноваженням щодо того, чи правильно платник податків визначив суму податків, зокрема ПДВ, законодавство наділило спеціальний орган виконавчої влади, а саме - податковий орган. Прокуратура не має повноважень визначати, чи правильно було визначено суму ПДВ. Більше того, якщо ПДВ було визначено відповідачем неправильно, то це має бути зафіксовано у акті перевірки і податковий орган повинен прийняти рішення про те, що податкові зобов'язання з ПДВ, платником було завищено. Тобто, має бути визнано, що Державний бюджет повинен повернути платникові суму податкових зобов'язань з ПДВ. За таких обставин, відповідач вважає, що прокуратура не має повноважень на визначення того, чи звільнені певні ТМЦ від оподаткування ПДВ.
Також відповідач вважає, що посилання прокуратурою на інформацію щодо інших, на його думку, аналогічних закупівель є не коректною, оскільки кожна закупівля є індивідуальною та має певні індивідуальні риси.
Щодо судової практики, на яку посилається прокурор, то відповідач зазначив, що не може перевірити правову позицію Касаційного господарського суду Верховного Суду в Постанові від 08.04.2021 у справі № 922/2493/20, оскільки такої Постанови наразі немає у Єдиному державному реєстрі судових рішень (електронна адреса: https ://reеestr.court.gov.ua/ . Щодо Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.05.2021 у справі № 902/594/20, прокуратура помилково не звертає уваги на те, що там були інші правовідносини, а саме - бюджетні кошти були виплачені за роботи, які фактично виконані не були.
Щодо представництва прокурором інтересів держави у суді суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що даний спір пов'язаний із реалізацією прокурором повноважень згідно зі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", зокрема представництва інтересів держави у суді.
Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно із ч. 4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Разом з тим, поняття "інтереси держави", відповідно до Рішення Конституційного суду України №3-рп/99 від 08.04.1999, є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.
При цьому, в основі інтересів держави, згідно даного рішення, завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання. В п. 3 зазначеного рішення суд в загальному, не пов'язуючи вказане поняття з конкретними нормами, які підлягали тлумаченню, вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 року категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес" (п. 54 рішення).
У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за ново виявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Предметом даного судового спору є стягнення з відповідача грошових коштів які були перераховані як ПДВ за товар, який включено до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 року № 224, та звільнено від оподаткування ПДВ.
Прокурор зазначає, що порушення вимог законодавства, наведені в якості підстав позовної заяви, мають характер не лише формального недотримання процедури проведення закупівлі, а навпаки, призвели до фактичних втрат бюджетних коштів на суму 71 666, 67 гривень, що засвідчує нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів та становить безумовне порушення інтересів держави у бюджетній сфері.
Таким чином, спірні правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів становлять «суспільний», «публічний» інтерес, водночас користування ними з порушенням вимог чинного законодавства порушує права та інтереси держави в особі Острозької міської ради та Комунального некомерційного підприємства "Острозька багатопрофільна лікарня" Острозької міської ради Рівненського району Рівненської області.
Порушення законодавства про публічні закупівлі при закупівлі систем постачання медичних газів, зокрема кріогенної ємності з випарником, необхідних для запобігання поширенню, локалізації та ліквідації спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (СОУГО-19), зі сплатою податку на додану вартість не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушення економічних інтересів держави.
Враховуючи, що КНП «Острозька багатопрофільна лікарня» Острозької міської ради Рівненського району Рівненської області є особою, за рахунок якої відповідачем набуто спірні грошові кошти, відтак прокурором доцільно визнано даний орган в якості позивача - як орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до п.1.5 Статуту КНП «Острозька багатопрофільна лікарня» Острозької міської ради Рівненського району Рівненської області, затвердженого рішенням сесії Острозької міської ради № 100 від 26.02.2021 (далі - Статут), засновником (власником) підприємства є Острозька міська рада. П.7.1.Статуту передбачено, що управління підприємством здійснює Острозька міська рада. Згідно з п.5.1 Статуту, майно підприємства є власністю Острозької міської територіальної громади й закріплюється за ним на праві оперативного управління. Майно підприємства становлять необоротні та оборотні активи, основні засоби та грошові кошти, а також інші цінності, передані йому засновником, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства. Відповідно до п.5.3 Статуту, джерелами формування майна підприємства є кошти державного та місцевих бюджетів; власні надходження підприємства; цільові кошти; кошти, отримані за договорами з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення; кредити банків; майно, придбане у інших юридичних або фізичних осіб; майно, що надходить безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних благодійних внесків, пожертвувань юридичних і фізичних осіб; надходження коштів на виконання програм соціально-економічного розвитку регіону, програм розвитку медичної галузі; майно та кошти, отримані з інших джерел, не заборонених чинним законодавством України; додаткова дотація з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров'я. Згідно з пп.7.4.13 Статуту, Острозька міська рада здійснює контроль за ефективністю використання майна, що є власністю Острозької міської територіальної громади та закріплене за підприємством на праві оперативного управління. Окрім того, п.10.4 Статуту передбачено, що Острозька міська рада (засновник) має право здійснювати контроль фінансово-господарської діяльності підприємства.
Згідно з п.1.6 Статуту, підприємство є юридичною особою публічного права, підпорядковане, підзвітне та підконтрольне Острозькій міській раді. Відповідно до п.4.6 Статуту, підприємство має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, установах банків, круглу печатку зі своїм найменуванням та реквізитами, штампи, а також бланки з власними реквізитами. П.4.7 Статуту передбачено, що підприємство має право виступати учасником справ у судах України. Згідно з пп.6.1.4 Статуту, підприємство має право самостійно визначати напрямки використання грошових коштів у порядку, визначеному законом та Статутом.
Суд дійшов висновку, що уповноваженим органом, який здійснює відповідні функції держави і який правомірно визначений прокурором як позивач, є Острозька міська рада.
Відтак, неповернення коштів сплаченого ПДВ за договором призводять до порушення майнових прав територіальної громади в особі Острозької міської ради, яка є власником вказаного закладу, створила його та передала у користування майно, яке є комунальною власністю.
Згідно з ч. 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Таким чином, саме на Острозьку міську раду покладаються функції контролю за ефективністю використання фінансових ресурсів місцевого бюджету, комунальної власності Острозької об'єднаної територіальної громади, в тому числі при проведенні публічних закупівель, а тому остання в даному випадку становить собою орган, уповноважений на виконання функцій захисту інтересів держави (місцевого самоврядування) в розумінні Закону України «Про прокуратуру».
Однак, Острозька міська рада, будучи наділеною повноваженнями щодо контролю за ефективним та цільовим використанням коштів місцевого бюджету та комунального майна об'єднаної територіальної громади будь-яких заходів щодо стягнення з ТОВ «Всебічне Обслуговування Здоров'я» грошових коштів, сплачених як ПДВ, не вживала.
Так, Здолбунівською окружною прокуратурою листом № 54/2-1130вих-21 від 22.12.2021 повідомлено Острозьку міську раду та листом № 54/2-1131вих-21 від 22.12.2021 поінформовано КНП «Острозька багатопрофільна лікарня» Острозької міської ради Рівненського району Рівненської області, що за результатами опрацювання сайту «ProZorro» проаналізовано закупівлю, проведену вказаним медичним закладом щодо поставки кріогенної ємності з випарником за оголошенням UA-2021-03-24-003224-Ь та встановлено порушення вимог законодавства України про публічні закупівлі, надавався час для добровільного усунення виявлених порушень та можливості звернення з відповідним позовом до ТОВ «Всебічне Обслуговування Здоров'я».
Однак Острозькою міською радою та КНП «Острозька багатопрофільна лікарня» Острозької міської ради Рівненського району Рівненської області не вжито достатніх заходів для повернення бюджетних коштів, безпідставно сплачених для ТОВ «Всебічне Обслуговування Здоров'я» в рахунок ПДВ.
Однією з умов для наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді є нездійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.
Нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб'єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу та органу місцевого самоврядування може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об'єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб'єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 цієї ж статті).
За змістом пункту 6.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18 сам факт незвернення до суду уповноваженого органу, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити порушені інтереси, свідчить, що такий орган неналежно виконує свої повноваження.
Наведене утворює собою передбачений вимогами Конституції України та Закону України «Про прокуратуру» винятковий випадок, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженими органами функцій із їх захисту, що призводить до виникнення в органів прокуратури не лише права, а й обов'язку вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.
Частиною 1 ст. 55 ГПК України встановлено, що органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.
Враховуючи той факт, що порушення законодавства, на яке вказує прокурор, триває з квітня 2021 року, пасивна позиція Острозької міської ради щодо незвернення до суду із відповідним позовом, свідчить про її бездіяльність.
Отже, судом встановлено, що у даному випадку має місце порушення інтересів держави, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.
Відтак з огляду на предмет та підстави заявленого позову, прокурором належним чином обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Відтак суд встановив наявність у прокурора підстав для звернення до суду в інтересах держави з даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи прокурора, позивачів-1 та -2 та заперечення відповідача, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.
Як стверджується матеріалами справи, Здолбунівською окружною прокуратурою за результатами опрацювання сайту «ProZorro» проаналізовано закупівлю, проведену КНП «Острозька багатопрофільна лікарня» Острозької міської ради Рівненського району Рівненської області щодо поставки кріогенної ємності типу CDLS 3/1.6 LOX, LIN LAR з випарником (код ДК 021:2015:44610000-9 - Цистерни, резервуари, контейнери та посудини високого тиску), яку проведено без використання електронної системи (UA-2021-03-24-003224-b).
Судом встановлено, що 22.03.2021 КНП «Острозька багатопрофільна лікарня» Острозької міської ради Рівненського району Рівненської області та ТОВ «Всебічне Обслуговування Здоров'я» укладено договір № 163 поставки кріогенної ємності типу CDLS 3/1.6 LOX, LIN LAR з випарником (далі Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору (Предмет договору), Постачальник зобов'язується поставити Замовникові товар - кріогенну ємність типу CDLS 3/1.6 LOX, LIN LAR з випарником (код ДК 021:2015:44610000-9 - Цистерни, резервуари, контейнери та посудини високого тиску), зазначений у специфікації, що додається до Договору і є його невід'ємною частиною, а Замовник - прийняти і оплатити такий товар.
Пунктом 3.1 вказаного Договору та специфікацією передбачено, що ціна Договору без урахування ПДВ становить 1 320 000 грн.
Даний Договір укладено відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 530-ІХ від 17.03.2020 та постанови Кабінету Міністрів України № 225 від 20.03.2020 «Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19 на території України».
Відповідно до п. 11.3 Договору, всі доповнення, специфікації і додатки до Договору є його невід'ємними частинами, якщо вони викладені в письмовій формі, підписані уповноваженими представниками Сторін та скріплені їх печатками.
05 квітня 2021 року сторонами укладено Додаткову угоду № 1, згідно з п.1 якої ціна Договору з урахуванням ПДВ становить 1 320 000 грн.
Відповідно до п. 3 Додаткової угоди № 1 від 05.04.2021, дана Додаткова угода-Ys 1 від 05.04.2021 є невід'ємною частиною Договору № 163 від 22.03.2021.
Згідно з видатковою накладною № РН-0000001 від 24.03.2021 ТОВ «Всебічне Обслуговування Здоров'я» поставлено КНП «Острозька багатопрофільна лікарня» Острозької міської ради Рівненського району Рівненської області кріогенну ємність типу CDLS 3/1.6 LOX, LIN LAR вартістю 890 000 грн. без ПДВ.
Відповідно до платіжного доручення № 455 від 24.03.2021, КНП «Острозька багатопрофільна лікарня» Острозької міської ради Рівненського району Рівненської області на рахунок ТОВ «Всебічне Обслуговування Здоров'я» перераховано 890 000 грн. без ПДВ.
Згідно з видатковою накладною № РН-0000004 від 06.04.2021 ТОВ «Всебічне Обслуговування Здоров'я» поставлено КНП «Острозька багатопрофільна лікарня» Острозької міської ради Рівненського району Рівненської області випарник до кріогенної ємності типу CDLS 3/1.6 LOX, LIN LAR вартістю 430 000 грн., з них ПДВ - 71 666, 67 грн.
Відповідно до платіжного доручення № 530 від 07.04.2021 КНП «Острозька багатопрофільна лікарня» Острозької міської ради Рівненського району Рівненської області на рахунок ТОВ «Всебічне Обслуговування Здоров'я» перераховано 430 000 грн., з них ПДВ - 71 666,67 грн.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондиційне зобов'язання виникає за наявності таких умов:
1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);
2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Конструкція статті 1212 ЦК, як і загалом норм глави 83 ЦК, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Враховуючи викладене, сторони мають право встановлювати ціну в договорі на власний розсуд, водночас в окремих випадках, визначених законом, в договорах застосовуються ціни, що встановлені або регулюються уповноваженими на те органами. Тобто держава або уповноважені нею органи можуть встановлювати фіксовані ціни у вигляді граничного рівня цін або рівня рентабельності тощо.
Частиною 2 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (чинного на момент укладення договору) визначено, що умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг можуть установлюватися або змінюватися виключно цим Законом та/або Законом України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», крім випадків, передбачених цим Законом. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно шляхом, внесення змін до цього Закону та/або до Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони».
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель: не дискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ, база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID -19)» викладено в новій редакції пункт 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 71 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, від оподаткування податком на додану вартість звільняються такі операції:
- з ввезення на митну територію України товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (СОУГО-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України;
- з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (СОУГО-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.
При цьому норми пункту 71 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України застосовуються до операцій, здійснених в період, починаючи з 17 березня 2020 року і до останнього числа місяця в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОУГО-19).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУГО-19, спричиненої коронавірусом 8АИ8-СоУ-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» встановлено карантин на всій території України, дія якого продовжувалася відповідними постановами КМУ (остання від 15.12.2021 № 1336 - дію карантину продовжено до 31.03.2022).
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 затверджено перелік лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (СОУГО-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість. За змістом вказаного переліку ємності для стиснених або скраплених газів віднесені до систем постачання медичних газів, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби СОУГО-19, спричиненої коронавірусом 8АЯ8-СоУ-2.
Таким чином, ємності для стиснених або скраплених газів, що є предметом договору поставки № 163 від 22.03.2021 віднесені до переліку систем постачання медичних газів, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 та класифікуються за № 7311 00.
Відповідно до постанови КМУ від 24.11.2021 № 1243 «Деякі питання здійснення централізованих закупівель кисневих станцій», система постачання медичних газів - це система закладу охорони здоров'я, що включає в себе систему централізованого киснепостачання, систему централізованого постачання повітря, вакууму та інших газів, які використовуються у закладах охорони здоров'я, зокрема усі їх складові.
Крім того, Законом України «Про внесення зміни до розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОУШ-19)» від18 листопада 2021 року внесено зміни до Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема встановлено, що на період дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", закупівля товарів (крім лікарських засобів, вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги хворим на СОУШ-19 та медичних виробів для вакцинації від СОУШ- 19, медичного обладнання для закладів охорони здоров'я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на СОУШ-19, систем постачання медичних газів), робіт та послуг, пов'язаних з проектуванням та встановленням систем постачання медичних газів (у тому числі кисневих станцій, кріогенних ємностей, мереж централізованого киснепостачання та їх складових), а також інших послуг, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), здійснюється в порядку, встановленому цим Законом для спрощених закупівель.
Відтак, у вищевказаному законі міститься необхідне визначення того, що системою постачання медичних газів є у тому числі кисневі станції, кріогенні ємності, мережі централізованого киснепостачання та їхні складові.
Частинами 1, 2 ст. 189 Господарського кодексу України передбачено, що ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях.
Згідно з підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем товару (замовником послуг).
Відповідно до підпунктів а, б пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
За змістом пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
З вищевикладеного слідує, що в Додатковій угоді № 1 від 05.04.2021, сторони погодили, що ціна Договору з урахуванням ПДВ становить 1 320 000 грн.
З метою реалізації п. 71 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 року № 224 було затверджено перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість (надалі - "Перелік").
Суд дійшов висновку, що кріогенна ємність типу CDLS 3/1.6 LOX, LIN LAR з випарником відноситься до систем постачання медичних газів та належить до ємностей для стиснених або скраплених газів (Код згідно з УКТЗЕД 7311 00).
При цьому законодавцем було встановлено, що постачання на митній території України таких товарів як ємності для стиснених або скраплених газів та їх складові частини звільняються від оподаткування податком на додану вартість, однак за певних умов.
Так, відповідно до приміток до Переліку (в редакції, діючій на момент укладення договору та здійснення операції з постачання відповідачем випарника до кріогенної ємності типу CDLS 3/1/6 LOX, LIN LAR та перерахування позивачем-2 коштів за нього у розмірі 430 000 грн 00 коп., з них - ПДВ у розмірі 71 666 грн 67 коп.) роз'яснено порядок його застосування - визначення відповідності товарів наведеному переліку, було визначено, що:
1. Коди згідно з УКТЗЕД наводяться у цьому переліку довідково. Основною підставою для звільнення від оподаткування податком на додану вартість та від сплати ввізного мита товарів, що ввозяться на митну територію України, є відповідність таких товарів назві товару (медичного виробу, основного компонента), міжнародному непатентованому найменуванню (назві) лікарського засобу, які зазначені в переліку.
2. Для цілей цього переліку:
1) медичні вироби означають медичні вироби, активні медичні вироби у значенні, наведеному в Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №753 (Офіційний вісник України, 2013 р., №82, ст. 3046), Технічному регламенті щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №754 (Офіційний вісник України, 2013 р., №82, ст. 3047), Технічному регламенті щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №755 (Офіційний вісник України, 2013 р., №82, ст. 3048);
2) термін "засоби індивідуального захисту" вживається у значенні, наведеному в Технічному регламенті засобів індивідуального захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2008 №761 (Офіційний вісник України, 2008 р., №66, ст. 2216), або Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №753 (Офіційний вісник України, 2013 р., №82, ст. 3046).
3. Для віднесення товарів, зазначених у розділі "Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", до товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування на додану вартість, повинно бути:
- подано декларацію про відповідність та нанесено на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом, знак відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення, визначеними у Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №753 (Офіційний вісник України, 2013 р., №82, ст. 3046), Технічному регламенті щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №754 (Офіційний вісник України, 2013 р., №82, ст. 3047), Технічному регламенті щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №755 (Офіційний вісник України, 2013 р., №82, ст. 3048), Технічному регламенті засобів індивідуального захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2008 №761 (Офіційний вісник України, 2008 р., №66, ст. 2216); або
- подано повідомлення Міністерства охорони здоров'я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.
З огляду на викладене вбачається, що віднесення товарів, зазначених у розділі "Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" Переліку до товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування на додану вартість, не є автоматичним.
Суд зауважує, що згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 ємності для стиснених або скраплених газів (Код згідно з УКТЗЕД 7311 00) відносяться до Переліку підпункту "Системи постачання медичних газів, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" пункту "Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
В той же час, в матеріалах справи відсутні докази наявності однієї із визначених в п. 3 Примітки до Переліку умови для віднесення поставленого за договором товару до товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування на додану вартість, а саме: подання відповідної декларації про відповідність з нанесення у визначеному порядку знаку відповідності технічним регламентам та/або повідомлення Міністерства охорони здоров'я про введення в обіг спірних товарів.
Наведене виключає можливість застосування при здійсненні спірної операції купівлі-продажу товару (випарника до кріогенної ємності типу CDLS 3/1/6 LOX, LIN LAR) за договором положень п. 71 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, тобто, виключає можливість звільнення від сплати податку на додану вартість, адже відсутня така умова як здійснення операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.
Саме в межах визначених законодавцем повноважень Кабінетом Міністрів України і було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 року №224 Перелік з примітками відносно порядку його застосування, адже по своїй суті такий Перелік в частині визначення медичних виробів, медичного обладнання та інших товарів, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, містять лише загальні найменування таких виробів, обладнання та товарів, що безумовно потребує певного порядку для віднесення до них конкретних виробів, обладнання та товарів, операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування на додану вартість.
Отже, прокурором не доведено, а судом не встановлено існування обставин, якими було мотивовано звернення до суду з вимогою про стягнення з відповідача-2 на користь позивача-2 коштів, які сплачено за договором поставки № 163 від 22.03.2021 та додатковою угодою № 1 від 05.04.2021 до Договору поставки як податок на додану вартість у розмірі 71 666 грн 67 коп., а саме наявності правових підстав для звільнення спірної операції купівлі-продажу товару за договором від оподаткування податком на додану вартість в силу присів п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.
Судом, при вирішенні спору по даній справі, враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 року у справі № 910/12764/20, згідно з якою встановлення обставин щодо недотримання передбачених Постановою № 224 умов для віднесення поставленого за Договором товару до товарів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування на додану вартість, виключає таке звільнення, у зв'язку з чим відсутнє порушення відповідачем вимог пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України і Постанови № 224 у частині включення суми ПДВ до вартості товару, що, у свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача-2 податку на додану вартість у розмірі 71 666 грн 67 коп.
Крім того, суд зазначає, що укладаючи договір позивач-2 був обізнаний з встановленими пунктом 71 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України податковими пільгами в частині звільнення від оподаткування податком на дану вартість окремої категорії товарів медичного призначення, а також був обізнаний зі змістом постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 року № 224 та наведеним у ній Переліком, однак, незважаючи на це, уклав Договір та Додаткову угоду № 1 від 05.04.2021 до нього, умови якої передбачали включення ПДВ до вартості товару, який придбавався позивачем-2 за цим договором, і, більше того, виконав такі умови договору повністю, сплативши вартість придбаного товару в повному обсязі з урахуванням ПДВ.
Необхідно прийняти до уваги і роз'яснення, наведені в Інформаційному листі ДФС № 10 від 16.04.2020, який хоча не є нормативно-правовим актом та джерелом права, проте містить методичні рекомендації фіскальних органів з метою вирішення правової колізії, що виникла, та згідно з якими у випадку, якщо постачання товарів, що включені до Переліку №224, здійснювалось з нарахуванням ПДВ кінцевому споживачу (неплатнику ПДВ), у зв'язку з чим повернення сплаченого податку покупцям неможливе, коригування нарахованих сум податкових зобов'язань безпосереднім продавцем не здійснюється. Відповідна сума ПДВ, одержаного від кінцевих споживачів - неплатників податку у складі ціни товарів, враховується таким продавцем при визначенні податкових зобов'язань з ПДВ за відповідний звітний період у загальному порядку.
Чинним законодавством України не передбачений порядок повернення товариствам-продавцям перерахованих ними до Державного бюджету сум ПДВ за проведені операції з продажу товарів, звільнених від оподаткування податком на додану вартість, з урахуванням чого та враховуючи фактичне перерахування відповідачем до Державного бюджету України суми ПДВ, стягнення якої є предметом цього позову, задоволення позовних вимог у цій справі фактично призведе до покладення на відповідача, як товариства-продавця, обов'язку повернути позивачу спірну суму ПДВ у розмірі 71 666 грн 67 коп. з власних грошових коштів, чим буде порушено один з основних принципів господарювання, закріплених у ст. 6 ГК України, що полягає у забезпеченні рівного захисту державою усіх суб'єктів господарювання.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що прокуратурою не доведено наявності підстав для звільнення спірної операції від сплати ПДВ, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Суд зазначає, що набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним. Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 23.04.2019 року у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 року у справі № 904/2444/18, від 23.01.2020 року у справі № 910/3395/19 та від 06.02.2020 року у справі № 910/13271/18.
Грошові кошти в сумі 71 666 грн 67 коп. були набуті відповідачем на відповідній правовій підставі - укладеному з позивачем договорі, що виключає застосування до спірних правовідносин положень ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Суд також погоджується із правовою позицією відповідача про те, що посилання прокуратурою на інформацію щодо інших, на його думку, аналогічних закупівель є не допустимим доказом у даній справі, оскільки кожна закупівля є індивідуальною та має певні індивідуальні риси.
У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Поняття і види доказів викладені у ст. 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 17 Закону України 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції (див. рішення від 21.01.1999 в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 28.10.2010 в справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
За результатами з'ясування обставин, на які прокурор та позивачі - 1 та -2 посилаються як на підставу своїх вимог, а відповідач як на підставу своїх заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволення позову.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, судовий збір у розмірі 2 481 грн 00 коп. залишається за Рівненською обласною прокуратурою.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволені позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано "05" вересня 2022 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя І.О. Пашкевич