65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
"29" серпня 2022 р.м. Одеса Справа № 815/4290/13-а
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,
секретар судового засідання Овчар А.С.
розглянувши заяву Державної судноплавної компанії “Чорноморське морське пароплавство” вх. № 2-710/22 від 26.08.2022 про забезпечення позову у справі №815/4290/13-а
при розгляді справи за позовом: Державної судноплавної компанії “Чорноморське морське пароплавство” (просп. Перемоги, 14, м. Київ, 01135)
до відповідачів: 1) Одеської міської ради (пл. Думська, 1, м. Одеса, 65004) 2) Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради (вул. Успенська, 83/85, м. Одеса, 65011) 3) Товариства з обмеженою відповідальністю “А-Трейдінг” (пл. Грецька, 1, м. Одеса, 65026)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерства інфраструктури України (просп. Перемоги, 14, м. Київ, 01135)
за участю: прокуратури Одеської області (вул. Пушкінська, 3, м. Одеса, 65026)
про визнання протиправними дій та рішень, визнання недійсними результатів аукціону, визнання недійсним договору, визнання недійсним та скасування державного акту, припинення права власності
за участю представників учасників справи:
прокурор: Дичко В.О.;
від позивача: Козаченко І.В.;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: Самокиш І.В.;
від відповідача-3: Цимбал С.Ю.;
від третьої особи: не з'явився.
На розгляд Господарського суду Одеської області передано справу №815/4290/13-а за об'єднаними позовами Державної судноплавної компанії “Чорноморське морське пароплавство” до відповідачів, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, про:
- визнання недійсним та скасування п.22 додатку до рішення Одеської міської ради від 27.06.2006 № 69-V “Про визначення та затвердження переліку земельних ділянок, що підлягають продажу суб'єктам підприємницької діяльності під забудову на земельних торгах у 2006-2007 роках”;
- визнання недійсним та скасування п.20 Додатку до рішення Одеської міської ради від 29.09.2006 № 354-V “Про продаж земельних ділянок, розташованих у м. Одеса на земельному аукціоні”;
- визнання протиправними дій відповідачів щодо організації аукціону з продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення під забудову в частині підготовки до реалізації земельної ділянки площею 6,5987 га у м. Одесі по вул. М. Грушевського /ріг вул. Воробйова (в районі колишнього антенного поля ЧМП);
- визнання недійсними результатів аукціону, проведеного 30.03.2007 в частині визнання переможцем аукціону щодо продажу земельної ділянки площею 6,5987 га у м. Одесі по вул. М. Грушевського/ріг вул. Воробйова (в районі колишнього антенного поля ЧМП) Товариство з обмеженою відповідальністю “А-Трейдінг”;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки під забудову на аукціоні від 18.04.2007, укладеного між Територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю “А-Трейдінг”, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстрованого в реєстрі за №1006;
- визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №111919 від 23.05.2007, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю “А-Трейдінг” (зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020750500026);
- припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю “А-Трейдінг” на земельну ділянку площею 6,5987 га у м. Одесі по вул. Грушевського/ вул. Воробйова, вул. Одеська (в районі колишнього антенного поля ЧМП) кадастровий номер 5110137600:72:001:0034.
В обґрунтування підстав заявлених позовних вимог позивач посилається на обставину безпідставного розпорядження відповідачами спірною земельною ділянкою, яка є власністю держави в особі Міністерства інфраструктури України та закріплена на праві господарського відання за позивачем.
26.08.2022 в межах цієї справи позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Управлінню державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради та іншим особам, які наділені правом вчиняти реєстраційні дії, пов'язані з відчуженням, поділом, переданням в іпотеку (заставу) земельної ділянки, площею 6,5987 га, у м. Одесі по вул. Грушевського/вул. Воробйова, вул. Одеська (в районі колишнього антенного поля ЧМП), кадастровий номер 5110137600:72:001:0034, яка належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю “А-Трейдінг” на підставі акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №111919 від 23.05.2007.
Зазначаючи про необхідність вжиття вищевказаних заходів забезпечення позову позивач, врахувавши викладені відповідачем-3 у відзиві пояснення щодо здійснення забудови спірної земельної ділянки багатоповерховими будинками, вважає, що після введення будинків в експлуатацію та укладення договорів купівлі-продажу нерухомого майна у цих будинках їх співвласники зможуть здійснити державну реєстрацію речового права щодо спірної земельної ділянки, що в подальшому унеможливить ефективний захист порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
За результатом розгляду матеріалів вищевказаної заяви про забезпечення позову суд ухвалою від 26.08.2022 викликав представника Державної судноплавної компанії “Чорноморське морське пароплавство” для надання додаткових пояснень/доказів щодо заяви про забезпечення позову та зобов'язав з'явитись до Господарського суду Одеської області 29 серпня 2022 об 11:00.
При вчиненні окремої процесуальної дії 29.08.2022 позивач приймав участь у режимі відеоконференції та надав суду усні пояснення щодо заяви про забезпечення позову. Водночас, приймаючи до уваги, що наданих позивачем пояснень не було достатньо, а доказів позивачем подано не було, суд ухвалою від 29.08.2022 призначив розгляд цієї заяви у судовому засіданні з викликом всіх учасників справи на 29 серпня 2022 о 17:45.
Представник позивача та прокурор у судовому засіданні 29.08.2022 заяву про забезпечення позову підтримали, просили суд її задовольнити. Представники відповідача-2 та відповідача-3 заперечили щодо задоволення вищевказаної заяви та просили суд відмовити позивачу у її задоволенні. При цьому відповідач-3 повідомив суду, що у нього відсутній намір відчужувати спірну земельну ділянку. Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, про розгляд заяви були повідомлені належним чином.
Розглянувши подану Державною судноплавною компанією “Чорноморське морське пароплавство” заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 статті 140 ГПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Між цим, частиною 3 статті 140 ГПК України передбачено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У відповідності до ч.4 ст. 140 ГПК України у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Частиною 1 статті 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.4 ст.137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається, а оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії або забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Також, під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами. Так, співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.
Водночас, оскільки позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, в даному випадку має застосовуватись та досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Має також досліджуватись, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Суд відзначає, що обставини щодо наявності / відсутності обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд встановлює під час ухвалення рішення по суті спору, разом цим, матеріали справи та заяви про забезпечення позову містять відповідні обґрунтування, на підтвердження яких подані докази та які суд має оцінити, вирішуючи питання про наявність / відсутність підстав саме для вжиття заходів забезпечення позову.
Отже, як вбачається з матеріалів справи (а.с.111-113, т.17), Одеською міською радою було прийнято рішення від 27.06.2006 № 69-V, яким визначено та затверджено перелік земельних ділянок, що підлягають продажу суб'єктам підприємницької діяльності під забудову на земельних торгах шляхом проведення аукціонів. Згідно з додатком до вказаного рішення до переліку таких земельних ділянок було включено, зокрема, земельну ділянку, орієнтовною площею 8,5 га, яка розташована у м. Одесі по вул. М. Грушевського/ріг Академіка Воробйова, вул. Одеської (в районі колишнього антенного поля ЧМП).
Далі, 20.09.2006 Одеською міською радою було прийнято рішення № 354-V “Про продаж земельних ділянок, розташованих у м. Одеса, на земельному аукціоні” (а.с.114, т.17), яким вирішено, зокрема, провести земельні торги у формі аукціону в 2006 - 2007 роках та продати земельні ділянки переможцям аукціону за результатом земельних торгів. До переліку земельних ділянок, що підлягають продажу суб'єктам підприємницької діяльності під забудову на підставі рішення від 20.09.2006 № 354-V, було включено, зокрема, земельну ділянку, площею 6,5987 га, розташовану за адресою: м. Одесі по вул. М. Грушевського/ріг Академіка Воробйова, вул. Одеської (в районі колишнього антенного поля ЧМП), під забудову багатосекційних житлових будинків, 9-16 поверхів та торгівельного центру (а.с.117, т.17).
18.04.2007 між Територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю “А-Трейдінг” був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки під забудову на аукціоні, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстрований в реєстрі за №1006 (а.с.120-123, т.17). За цим договором відповідач-1 продав, а відповідач-3 купив на аукціоні майно комунальної власності у виді вищевказаної земельної ділянки.
На підставі вищевказаного договору відповідачу-3 був виданий державний акт про право власності на вищевказану земельну ділянку від 23.05.2007 серії ЯЕ №111919 (а.с.118-119, т.17).
Водночас, як зазначає позивач, відповідач-1 вищевказаною земельною ділянкою розпорядився безпідставно, оскільки остання є складовою частиною земельної ділянки, площею 9,3916 га, що належить позивачу на праві постійного користування згідно рішення виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих від 21.04.1947 №497 (а.с.30, т.1). З урахуванням цих обставин позивачем у 2006 та 2007 роках були подані адміністративні позови, в яких останній оскаржив п.22 додатку до рішення Одеської міської ради від 27.06.2006 року №69-V, дії відповідача-1 та відповідача-2 щодо організації аукціону з продажу земельної ділянки та результату аукціону в цій частині, який був проведений 30.03.2007. Подані позивачем позови були об'єднані в одне провадження в межах адміністративної справи №815/4290/13-а, яка судами розглядалась неодноразово та була закрита 23.11.2021 постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.
За заявою позивача Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду було постановлено ухвалу від 14.12.2021 про направлення справи для подальшого розгляду за встановленою юрисдикцією до Господарського суду Одеської області.
Під час перебування цієї справи на розгляді у Господарського суду Одеської області позивачем 14.02.2022 було подано заяву про зміну предмету позову (а.с.105-129, т.17), відповідно до якої позовні вимоги позивача були доповнені чотирма вимогами щодо: визнання недійсним та скасування п.20 додатку до рішення Одеської міської ради від 29.09.2006 № 354-V; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки під забудову на аукціоні від 18.04.2007, укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-3; визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №111919 від 23.05.2007, виданого відповідачу-3; припинення права власності відповідача-3 на спірну земельну ділянку. Вказана заява позивача про зміну предмету позову була прийнята судом до розгляду.
01.07.2022 позивач подав до суду клопотання про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю “А-Трейдінг” до участі у справі як співвідповідача. Вказане клопотання було задоволено судом шляхом постановлення відповідної протокольної ухвали у судовому засіданні 04.07.2022, крім цього судом ухвалено здійснити розгляд справи спочатку за клопотанням відповідача-3.
Так, у відзиві на позовну заяву, який був поданий до суду 25.07.2022 (а.с.30-75, т.19), відповідач-3 наголосив, зокрема, на тому, що спірна земельна ділянка, яка була набута відповідачем-3 з цільовим призначенням «для будівництва багатосекційних житлових будинків», протягом багатьох років використовується саме з цією метою, відкрито, водночас позивачем, під час здійснення будівництва, не вживались заходи, спрямовані на зупинення будівельних робіт, збереження земельної ділянки у незабудованому стані, між цим, враховуючи закінчення будівництва на земельній ділянці та вселення у будинки тисяч сімей, повернення спірної земельної ділянки у фактичне володіння позивача є неможливим. На підтвердження обставин щодо здійснення та завершення будівництва багатоквартирних будинків на спірній земельній ділянці відповідач-3 до відзиву долучив відповідні докази.
Ознайомившись з вищевказаними поясненнями та доказами відповідача-3 позивач дійшов висновку, що після введення будинків в експлуатацію та укладення договорів купівлі-продажу нерухомого майна у цих будинках їх співвласники зможуть здійснити державну реєстрацію речового права щодо спірної земельної ділянки, що в подальшому унеможливить ефективний захист порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду. З урахуванням таких побоювань та з метою уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, останній звернувся до господарського суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони відповідним уповноваженим органам вчиняти реєстраційні дії, пов'язані з відчуженням, поділом, переданням в іпотеку (заставу) спірної земельної ділянки.
Так, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Суд відзначає, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового акту. Водночас сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини такого звернення. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову та особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Водночас суд наголошує, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Як встановлено судом, станом на цей час право власності на спірну земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване за відповідачем-3. Крім цього, в Реєстрі містяться відомості щодо реєстрації за ТОВ «Данлін» речового права оренди на цю земельну ділянку на підставі укладеного з відповідачем-3 договору, строком дії до 13.11.2026. Усі ці записи були внесені до Реєстру задовго до передачі даного спору на розгляд господарського суду та не є новими обставинами, що не були відомі позивачу. Так, запис про речове право оренди внесений до Реєстру 13.11.2015, запис про іпотеку - 15.03.2016, інших записів з того часу до Реєстру не вносилось.
Під час розгляду заяви позивача про забезпечення позову у судовому засіданні представник відповідача-3 пояснив, що у останнього, як зареєстрованого у Реєстрі власника спірної земельної ділянки, відсутні наміри щодо вчинення дій, пов'язаних з відчуженням, поділом, переданням в іпотеку (заставу) спірної земельної ділянки. Будь-яких доказів на спростовання цих пояснень відповідача-3 та / або вчинення відповідачем-3 чи іншими повноважними особами дій з метою відчуження, поділу, передання в іпотеку (заставу) спірної земельної ділянки позивачем до матеріалів справи не подано. Крім цього, не подано позивачем і доказів щодо створення у багатоквартирних будинках ОСББ або залучення відповідних управителів, наявності рішень співласників/ОСББ/управителів щодо спірної земельної ділянки тощо, а отже підстави для вжиття заходів забезпечення позову позивачем не доведені.
Суд відзначає, що доведення наявності обставин, якими обґрунтована заява про забезпечення позову, покладається саме на позивача, разом з цим, припущення позивача щодо потенційної можливості вчинення певними особами дій, пов'язаних з відчуженням, поділом, переданням в іпотеку (заставу) спірної земельної ділянки, без наведення відповідного обґрунтування, підтвердженого належними доказами, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Крім цього, слід відзначити, що у даній справі на розгляд господарського суду позивачем передано спір, в межах якого судом має бути вирішене питання щодо наявності / відсутності обставини порушеного відповідачами прав позивача, як постійного землекористувача, та за наслідками його розгляду судом може бути прийняте рішення про припинення права власності відповідача-3. В цей же час, в межах даної справи судом не розглядається спір щодо забудови земельної ділянки, щодо речових прав осіб на побудовані на цій земельній ділянці багатоквартирні будинки, щодо речових прав осіб, що придбали нерухоме майно у цих багатоквартирних будинках та згідно з ст. 42 ЗК України мають певний обсяг правомочностей, а тому суд вважає, що заходи забезпечення позову не є адекватними та співмірними з заявленим позовом.
Суд зауважує, що відповідач-3 зазначає, що будівництво здійснювалось відкрито, проте позивачем, під час здійснення будівництва, не вживались заходи, спрямовані на зупинення будівельних робіт, збереження земельної ділянки у незабудованому стані. Так, з матеріалів справи дійсно вбачається, що спірна земельна ділянка у 2007 році відчужувалась за спірним договором із зазначенням її цільового використання як «для будівництва багатосекційних житлових будинків», а подані відповідачем-3 разом з відзивом докази свідчать про те, що відповідні секції багатоквартирних будинків були здані в експлуатацію у період 2018 - 2021 років, між тим позивач звернувся до господарського суду з відповідною заявою про забезпечення позову 26.08.2022, при цьому не обґрунтувавши обставин запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, враховуючи також ту обставину, що станом на час розгляду судом даної заяви речове право позивача на земельну ділянку є спірним.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Водночас, суд вважає необхідним зауважити, що під час розгляду заяви про забезпечення позову питання обґрунтованості та підставності самого позову судом не вирішуються, адже дані обставини є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Державної судноплавної компанії “Чорноморське морське пароплавство” вх. № 2-710/22 від 26.08.2022 про забезпечення позову у справі №815/4290/13-а - відмовити.
2. Судовий збір в сумі 1240,50 грн за подання заяви покласти на позивача.
Повну ухвалу складено 05 вересня 2022 р.
Ухвала набрала законної сили 29.08.2022 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Суддя Д.О. Бездоля