вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"01" вересня 2022 р. м. Київ Справа № 911/233/22
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ХШ МЕГА 19” (02090, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 19)
до Приватного підприємства “Будинки столиці” (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Нове шосе, буд. 14, офіс 262А)
про визнання недійсним договору про надання послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території від 21.05.2018 р.
Суддя В.М. Бабкіна
секретар судового засідання: Ковальчук С.О.
Представники сторін:
від позивача: Ізвєков В.В. (ордер ВО № 1035920 від 20.05.2022 р.), в режимі відеоконференції;
від відповідача: Войтович Л.В. (ордер АА № 1117879 від 04.02.2021 р.).
Обставини справи:
Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ХШ МЕГА 19” до Приватного підприємства “Будинки столиці” про визнання недійсним договору про надання послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території від 21.05.2018 р.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.08.2022 р. підготовче засідання було відкладено на 01.09.2022 р.
02.08.2022 р. до Господарського суду Київської області надійшло сформоване в системі “Електронний суд” клопотання представника позивача б/н від 01.08.2022 р. (вх. № 3200 від 02.08.2022 р.) про стягнення судових витрат, в якому останній просить суд долучити до матеріалів справи докази понесених позивачем судових витрат у даній справі та, у разі прийняття судом рішення про задоволення позову ОСББ “ХШ МЕГА 19” про визнання недійсним договору, стягнути з ПП “Будинки столиці” на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 90000,00 грн., понесені ОСББ “ХШ МЕГА 19” під час розгляду справи судом першої інстанції.
01.09.2022 р. до Господарського суду Київської області засобами електронного зв'язку від представника відповідача надійшли письмові пояснення на відповідь на відзив № 22/09/01-1П від 01.09.2022 р. (вх. № 11540/22 від 01.09.2022 р.), в яких остання зазначає, що відповідачем свого часу було пропущено строк для подання відзиву з поважних причин, а саме - у зв'язку з оголошенням на всій території України режиму воєнного стану. Крім того, представник відповідача в своїх поясненнях вказує на те, що позивачем було пропущено строк для подання позову, у зв'язку з чим просить суд застосувати позовну давність у даній справі та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
У судовому засіданні 01.09.2022 р. представник позивача просив суд задовольнити подане раніше клопотання б/н від 13.06.2022 р. (вх. № 6630/22 від 13.06.2022 р.) про повернення відзиву заявнику та вирішення інших процесуальних питань, за змістом якого ОСББ «ХШ МЕГА 19» просило суд повернути відзив заявнику, визнати ОСОБА_1 неналежним представником ПП «Будинки столиці» у справі № 911/233/22 та вирішити питання про можливість притягнення адвоката Войтович Л.В. до відповідальності за введення суду в оману, що підлягає у наданні суду завідомо недостовірних доказів, а також зазначав про пропуск відповідачем строку для подання відзиву та відсутності поважних причин для його поновлення. Представник відповідача проти задоволення даного клопотання заперечувала, наголошуючи на наявності в неї повноважень на представництво інтересів відповідача у даній справі, які підтверджуються ордером та договором про надання правової допомоги, а також вказувала на наявність поважних причин пропущення строку для подання відзиву на позовну заяву у даній справі.
Дослідивши клопотання представника позивача б/н від 13.06.2022 р. (вх. № 6630/22 від 13.06.2022 р.) про повернення відзиву заявнику та вирішення інших процесуальних питань, заслухавши пояснення представників сторін, суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про залишення вказаного клопотання без задоволення, виходячи з такого.
13.06.2022 р. до Господарського суду Київської області засобами електронного зв'язку надійшло клопотання ОСББ «ХШ МЕГА 19» б/н від 13.06.2022 р. (вх. № 6630/22 від 13.06.2022 р.) про повернення відзиву заявнику та вирішення інших процесуальних питань, в якому позивач зазначав, що, ознайомившись із відзивом та доданими до нього документами, останній вважає, що цей відзив поданий особою, яка не має належних повноважень, оскільки наданий до суду ордер не підписаний адвокатом, що є обов'язковою вимогою до ордеру, та не є оригіналом. Разом з тим, представник позивача у своєму клопотанні стверджує, що адвокат Войтович Л.В. вчинила підроблення документів та вводить суд в оману щодо наявності встановлених законом підстав бути представником ПП «Будинки столиці», оскільки у справі № 910/12780/21 за позовом ПП «Будинки столиці» до ОСББ «ХШ МЕГА 19» адвокат Войтович Л.В., яка представляє там позивача, надала копію ордеру серії АА № 1117879 від 02.07.2021 р., тобто ордеру, виконаного на тому ж бланку, що і ордер, доданий нею у справі № 911/233/22. Таку ж копію ордеру, як зазначає позивач, адвокат Войтович Л.В. додала і у справі № 910/14570/21, де вона також представляє інтереси ПП «Будинки столиці» у спорі з ОСББ «ХШ МЕГА 19». У цих ордерах, наданих Войтович Л.В. до Господарського суду міста Києва у справах № 910/12780/21 та № 910/14570/21, вказано, що вона представляє інтереси ПП «Будинки столиці» у 1) Господарському суді міста Києва та 2) ТОВ «Консалтингова компанія «Вілліам Інвест Експерт», проте на бланку ордеру, доданого у даній справі, вказані зовсім інші органи для представництва, у зв'язку з чим представник ОСББ «ХШ МЕГА 19» у своєму клопотанні просить суд визнати Войтович Л.В. неналежним представником ПП «Будинки столиці» у справі № 911/233/22, повернути відзив на позов без розгляду, вирішити питання про можливість притягнення адвоката Войтович Л.В. до відповідальності за введення суду в оману, що підлягає у наданні суду завідомо недостовірних доказів.
Суд відхиляє посилання представника позивача на відсутність в адвоката Войтович Л.В. повноважень на представництво у даній справі ПП «Будинки столиці», оскільки матеріали справи містять ордер АА № 1117879 на надання правничої (правової) допомоги Приватному підприємству «Будинки столиці» на підставі договору про надання правової допомоги № 21/02Ю від 01.07.2021 р., згідно якого правова допомога надається у Господарському суді міста Києва, Північному апеляційному господарському суді, Касаційному господарському суді, Господарському суді Київської області, та який, у свою чергу, містить підпис адвоката і відбиток печатки.
Тобто зазначений ордер, який долучено до справи на підтвердження повноважень адвоката Войтович Л.В., містить всі необхідні реквізити, передбачені Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги. Водночас, доказів щодо встановлення відповідними компетентними органами факту вчинення гр. ОСОБА_1 підроблення документів, які б подавалися нею до суду, до матеріалів справи не надано.
Окрім того, у підтвердження повноважень адвоката Войтович Л.В. на представництво інтересів ПП «Будинки столиці» до матеріалів справи надано копію договору про надання правової допомоги № 21/02Ю від 01.07.2021 р., оригінал якого був оглянутий судом.
Також судом враховано, що за даними Єдиного державного реєстру судових рішень адвокат Войтович Л.В. є представником ПП «Будинки столиці» в іншій судовій справі, зокрема, у справі Господарського суду міста Києва № 910/12780/21.
Поряд з цим, суд вважає необґрунтованим посилання представника позивача на те, що договір про надання правової допомоги № 21/02Ю від 01.07.2021 р. між ПП «Будинки столиці» та ОСОБА_1 є неукладеним з огляду на відсутність зазначення в ньому конкретного розміру гонорару адвоката, з наступних міркувань.
Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення представництва є договір.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України)
Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).
За змістом частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що надання адвокатом правничої допомоги в порядку представництва у суді здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, положення щодо якого містяться, зокрема, у Главі 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору. Згідно з положеннями цієї статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки: 1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"); 2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України; 3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; 4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата; 5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
У разі відсутності у тексті договору умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 06 березня 2019 року у справі № 922/1163/18, від 07 вересня 2020 року у справі № 910/4201/19, від 19 листопада 2021 року у справі № 910/4317/21.
Таким чином, за висновком суду, форма визначення в договорі розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару має значення при вирішенні питання про розподіл судових витрат, однак не в питанні наявності чи відсутності повноважень адвоката на представництво інтересів клієнта в суді на підставі договору, який у встановленому законодавством порядку не визнаний недійсним чи неукладеним.
Водночас, можливість визначення таких умов у додаткових угодах до договору про надання правової допомоги та необхідність їх (додаткових угод) дослідження судом підтверджуються позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 09.12.2021 р. у справі № 922/3812/19.
Окрім того, представник позивача в підготовчому засіданні 01.09.2022 р., підтримуючи клопотання про повернення відзиву заявнику та вирішення інших процесуальних питань, наголошував на тому, що відзив на позов у даній справі був поданий ПП «Будинки столиці» з пропуском встановленого строку для подання відзиву, оскільки встановлений ухвалою суду від 31.01.2022 р. 16-денний строк від дати вручення ухвали для подання відзиву відповідачем сплив 22.02.2022 р.
Суд відзначає, що ухвалою Господарського суду Київської області від 31.01.2022 р. було відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 10.03.2022 р., встановлено відповідачу строк для подання відзиву, а саме - протягом 16-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
З матеріалів справи слідує, що згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103281013932 вказана ухвала 06.02.2022 р. не була вручена відповідачеві та була повернута поштою у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Таким чином, з огляду на приписи п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, останнім днем 16-денного строку для подання відзиву у даній справі є 22.02.2022 р.
Під час роботи суду в дистанційному режимі до матеріалів справи надійшли сформовані в системі “Електронний суд” заява представника відповідача Приватного підприємства “Будинки столиці” адвоката Войтович Л.В. № 2/03/09-7П від 09.03.2022 р. (вх. № 173/22 від 29.03.2022 р.) про вступ у справу як представника та надання доступу до електронної справи в підсистемі “Електронний суд”, заява представника відповідача № 2/03/09-8П від 09.03.2022 р. (вх. № 176/22 від 29.03.2022 р.) про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП/коду ЄДРПОУ до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи), клопотання/заява представника відповідача № 2/03/09-9П від 09.03.2022 р. (вх. № 188/22 від 29.03.2022 р.) про забезпечення участі представника відповідача у судовому засіданні, призначеному на 10.03.2022 р., в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів, клопотання/заява представника відповідача № 2/03/14-1П від 14.03.2022 р. (вх. № 349 від 29.03.2022 р.) про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву, долучення останнього до матеріалів справи та прийняття вказаного відзиву до розгляду.
У підготовчому засіданні 19.05.2022 р. суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання поважними причин пропуску відповідачем строку для подання відзиву, поновлення вказаного строку та прийняття відзиву на позовну заяву і долучення його до матеріалів справи шляхом постановлення протокольної ухвали з наступних підстав.
Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у ст. 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд.
Разом з тим право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання іншого, не менш важливого принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.
Відтак, одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду у розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.
Розуміючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи «Белле проти Франції», «Ільхан проти Туреччини», «Пономарьов проти України», «Щокін проти України» тощо).
При цьому у кожному випадку прийняття національними судами рішення про поновлення строків на звернення до суду, ЄСПЛ наголошує на необхідності перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків втручання у принцип res judicata, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні у підставах для поновлення строків (справ «Пономарьов проти України»), а також, чи є обмеження права особи на доступ до суду пропорційним (справа «Мельник проти України»).
Отже, згідно з практикою ЄСПЛ для забезпечення оптимального співвідношення права на доступ до правосуддя та принципу правової визначеності у процесі прийняття судом рішення про поновлення строку на звернення до суду мають враховуватися: 1) особливі обставини кожної конкретної справи у системному зв'язку з причинами пропуску строку на звернення до суду; наявність причин непереборного та об'єктивного характеру пропуску строку на звернення до суду; 2) характер права, для захисту якого надійшло звернення до суду, та його значення для сторін; 3) період, який минув з моменту пропуску строку, правові наслідки його поновлення або не поновлення; 4) наявність публічного (суспільного та, меншою мірою, державного) інтересу у справі; 5) фундаментальність значення справи для судової та правозастосовної практики.
Дослідивши мотиви, викладені свого часу у клопотанні представника відповідача від 14.03.2022 р. про поновлення строку для подання відзиву та її поясненнях, які пов'язані з неможливістю своєчасного вчинення відповідачем процесуальних дій внаслідок початку активної фази бойових дій та оголошення на всій території України воєнного стану, встановивши наявність причин непереборного та об'єктивного характеру, з огляду на незначний період між моментом спливу встановленого судом строку та початком широкомасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для поновлення строку для подання відповідачем відзиву у даній справі та прийняття останнього.
Поряд з цим, слід зазначити, що, на дотримання передбаченого ст. 2 Господарського процесуального кодексу України принципу рівності учасників процесу, ухвалою суду від 19.05.2022 р. було задоволено і клопотання представника позивача щодо продовження позивачеві строку для подання відповіді на відзив.
З огляду на все викладене вище, суд вбачає відсутніми підстави для задоволення клопотання представника ОСББ «ХШ МЕГА 19» б/н від 13.06.2022 р. (вх. № 6630/22 від 13.06.2022 р.) про повернення відзиву заявнику та вирішення інших процесуальних питань, у тому числі - щодо визнання Войтович Л.В. неналежним представником ПП «Будинки столиці» у справі № 911/233/22 та вирішення питання про можливість притягнення адвоката Войтович Л.В. до відповідальності за введення суду в оману, що підлягає у наданні суду завідомо недостовірних доказів, з огляду на що судом постановлено протокольну ухвалу про залишення вказаного клопотання без задоволення.
При цьому, суд вважає за необхідне відзначити, що в підготовчому засіданні 01.09.2022 р. представник позивача зазначав про те, що він з етичних міркувань не наполягає на притягненні адвоката Войтович Л.В. до відповідальності.
Окрім того, у підготовчому засіданні 01.09.2022 р. представники позивача та відповідача заявили про подання до справи всіх наявних у сторін доказів, що мають значення для вирішення спору у даній справі, та про можливість закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до частини першої статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Враховуючи, що судом вчинено всі необхідні процесуальні дії, передбачені частиною другою статті 182 ГПК України, для виконання завдань підготовчого провадження у даній справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 06.10.2022 р.
Крім того, у судовому засіданні 01.09.2022 р. представник позивача клопотав про участь у судовому засіданні з розгляду даної справи по суті в режимі відеоконференції за допомого власних технічних засобів в системі EasyCon (адреса веб-сайту для проведення судових засідань в режимі відеоконференції (https://vkz.court.gov.ua/).
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 197 ГПК України учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на наявність відповідної технічної можливості у Господарського суду Київської області, суд дійшов висновку щодо задоволення заяви представника ОСББ “ХШ МЕГА 19”. про участь у судовому засіданні 06.10.2022 р. в режимі відеоконференції поза межами суду за допомогою власних технічних засобів.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 185, 197, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 06 жовтня 2022 р. о 14:45.
Засідання відбудеться за адресою: м. Київ, вул. С.Петлюри, 16/108.
2. Повідомити учасників процесу про судове засідання (присутнього представника відповідача - під розписку).
3.Клопотання представника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ХШ МЕГА 19” про участь у судовому засіданні, призначеному на 06.10.2022 р., в режимі відеоконференції поза межами суду за допомогою власних технічних засобів в системі “EasyCon” (vkz.court.gov.ua) задовольнити.
4. Попередити Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ХШ МЕГА 19”, що за правилами ч. 5 ст. 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
5. Інформацію по справі учасники справи можуть отримувати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/).
6. Ухвалу направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала не може бути оскаржена окремо від рішення суду відповідно до ст.ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.М. Бабкіна