вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"18" серпня 2022 р. м. Київ Справа № 911/3480/20
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ермес-Менеджмент” (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 72, кв. 117)
до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14),
до Садівничого товариства “Берізка-1” (08352, Київська обл., Бориспільський р-н, сільрада Вороньківська),
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
1) Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01001, м. Київ, пров. Музейний, буд. 2-Д),
2) Бориспільська районна державна адміністрація Київської області (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 74),
про усунення перешкод у користуванні правом власності шляхом скасування наказу, визнання недійсними рішень про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна,
секретар судового засідання: Сех І.С.
представники сторін:
від позивача: Гарбарук С.М. (керівник)
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: Лучко М.О. (ордер ДП № 000026 від 29.04.2021 р., свідоцтво адвоката ДП № 2083 від 25.04.2014 р.); Новохацька В.В. (ордер КС № 696900 від 28.10.2021 р., свідоцтво адвоката КС № 5743/10 від 08.07.2016 р.);
від третьої особи 1: не з'явився;
від третьої особи 2: не з'явився.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Ермес-Менеджмент” (далі - позивач, ТОВ “Ермес-Менеджмент”) звернулося до Господарського суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - відповідач 1) та до Садівничого товариства “Берізка-1” (далі - СТ “Берізка-1”, відповідач 2), за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (третя особа 1) та Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (третя особа 2), про усунення перешкод у користуванні правом власності шляхом скасування наказу, визнання недійсними рішень про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ “Ермес-Менеджмент” на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 2,0000 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:0541, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 441760, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 020993800067 від 10.11.2009 р. Підстава набуття права власності - договір купівлі продажу земельної ділянки № 1050 від 20.08.2009 р. Водночас, наказом Головного управління Держземагенства у Київської області № 10-1173/15-14-сг від 26.05.2014 р. був затверджений проект землеустрою щодо відведення у власність для ведення колективного садівництва Садівничому товариству “Берізка-1” земельної ділянки площею 0,3763 га на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області. 20.06.2014 р. СТ “Берізка-1” отримало свідоцтво про право власності індексний номер 23300742 на земельну ділянку площею 0,3763 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:2541, цільове призначення - землі загального користування, розташовану на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області. Позивач шляхом вивчення інформації Публічної кадастрової карти стосовно земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:0541, встановив, що земельна ділянка площею 0,3763 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:2541, належна СТ “Берізка-1”, накладається на земельну ділянку позивача з орієнтовною площею накладання 0,3399 га.
З урахуванням зазначеного, за змістом прохальної частини позовної заяви позивач просить суд: 1) усунути перешкоди у користуванні правом власності шляхом скасування наказу Головного управління Держземагенства у Київській області № 10-1173/15-14-сг від 26.05.2014 р. про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність; 2) визнати недійсним свідоцтво про право власності індексний номер 23300742 від 20.06.2014 р., видане СТ “Берізка-1” на земельну ділянку площею 0,3763 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:2541, цільове призначення - землі загального користування, розташовану на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області; 3) скасувати рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції (з відкриттям розділу) індексний номер 23300793 від 20.06.2014 р. про державну реєстрацію за СТ “Берізка-1”, код ЄДРПОУ 26146741, права власності на земельну ділянку площею 0,3763 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:2541, цільове призначення - землі загального користування, розташовану на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, із одночасним припиненням зареєстрованих прав; питання судових витрат вирішити відповідно до вимог ГПК України.
При зверненні до суду позивач також просив витребувати: від Головного управління Держгеокадастру у Київської області належним чином завірені копії: наказу Головного управління Держземагенства у Київській області № 10-1173/15-14-сг від 26.05.2014 р. про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність; проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для колективного садівництва на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області площею 0,3763 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:2541; технічної документації щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки (згідно договорів купівлі-продажу земельної ділянки) земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:0541; від Бориспільської районної державної адміністрації Київської області - належним чином завірені копії матеріалів реєстраційної справи щодо земельної ділянки площею 0,3763 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:2541.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.12.2020 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.01.2021 р.; витребувано від Бориспільської районної державної адміністрації Київської області належним чином завірені копії матеріалів реєстраційної справи щодо земельної ділянки площею 0,3763 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:2541; від Головного управління Держгеокадастру у Київській області - належним чином завірені копії наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 10-1173/15-14-сг від 26.05.2014 р. про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність; проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для колективного садівництва на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області площею 0,3763 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:2541; технічної документації щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки (згідно договорів купівлі-продажу земельної ділянки) земельної ділянки площею 0,3763 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:2541.
Підготовче засідання відкладалось.
28.01.2021 р. до Господарського суду Київської області від Головного управління Держгеокадастру у Київській області надійшов лист № 9-10-0.62-734/2-21 від 25.01.2021 р. (вх. № 1999/21 від 28.01.2021 р.), в якому відповідач 1 повідомляв, що технічної документації щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220881700:05:003:2541 в місцевому фонді документації із землеустрою Відділу у Бориспільському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області не виявлено. Разом з тим, на виконання вимог ухвали суду, відповідач 1 надав належним чином завірені копії наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 10-1173/15-14-сг від 26.05.2014 р. та проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 3220881700:05:003:2541 у власність Садівничому товариству “Берізка-1” на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області.
У судовому засіданні 22.02.2021 р. керівник ТОВ “Ермес-Менеджмент” підтримував подане раніше позивачем клопотання щодо витребування документів в частині витребування від Головного управління Держгеокадастру у Київській області технічної документації щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки (згідно договорів купівлі-продажу земельної ділянки) земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:0541, та від Бориспільської районної державної адміністрації Київської області - належним чином завірених копій матеріалів реєстраційної справи щодо земельної ділянки площею 0,3763 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:2541.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.02.2021 р. було відкладено підготовче засідання та витребувано від Бориспільської районної державної адміністрації Київської області належним чином завірені копії матеріалів реєстраційної справи щодо земельної ділянки площею 0,3763 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:2541, а також витребувано від Головного управління Держгеокадастру у Київській області належним чином завірені копії технічної документації щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки (згідно договорів купівлі-продажу земельної ділянки) земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:0541.
03.03.2021 р. до Господарського суду Київської області від Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) надійшли письмові пояснення на позовну заяву б/н від 01.03.2021 р. (вх. № 5071/21 від 03.03.2021 р.), за якими, серед іншого, третя особа 1 просить розгляд справи проводити за відсутності її представника та за результатами розгляду справи прийняти законне й обґрунтоване рішення.
11.03.2021 р. до Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання № 4-9/03/2021 від 09.03.2021 р. (вх. № 5695/21 від 11.03.2021 р.) про долучення до матеріалів справи копій Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 5-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області (кадастрова справа П-7323 від 26.06.2009 р.); Технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки (згідно договорів купівлі-продажу земельної ділянки) ТОВ “Ермес-Менеджмент” для ведення підсобного сільського господарства на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області (кадастрова справа А-1510 від 10.09.2009 р.); Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність Садівничому товариству “Берізка-1” для колективного садівництва (землі загального користування) на території СТ “Берізка-1” Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області (кадастрова справа 3374 від 15.05.2014 р.).
16.03.2021 р. до Господарського суду Київської області від Головного управління Держгеокадастру у Київській області на виконання ухвали суду від 22.02.2021 р. про витребування доказів надійшли пояснення № 9-10-0.6-2762/2-21 від 11.03.2021 р. (вх. № 6113/21 від 16.03.2021 р.) щодо неможливості надання витребуваних судом документів з огляду на те, що запитуваної технічної документації щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки (згідно договорів купівлі-продажу земельної ділянки) земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:0541 в місцевому фонді документацій із землеустрою Відділу у Бориспільському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області не виявлено.
У судовому засіданні 22.03.2021 р. керівник ТОВ “Ермес-Менеджмент” підтримував подане раніше позивачем клопотання щодо витребування документів від Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, а саме - належним чином завірених копій матеріалів реєстраційної справи щодо земельної ділянки площею 0,3763 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:2541, та зазначав про можливість його уповноваження на отримання вказаних доказів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.03.2021 р. було повторно витребувано від Бориспільської районної державної адміністрації Київської області належним чином завірені копії матеріалів реєстраційної справи щодо земельної ділянки площею 0,3763 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:2541, та уповноважено представника позивача на отримання витребуваних судом доказів в порядку ч. 5 ст. 81 ГПК України.
У судовому засіданні 08.04.2021 р. керівник позивача подав суду клопотання № 1-6/04/2021 від 06.04.2021 р., відповідно до якого просив суд долучити до матеріалів справи у якості доказів наступні копії документів: Кадастрові плани та схему розташування земельних ділянок, розроблену ФОП Замлинським О.С., сертифікованим інженером-землевпорядником; лист № 10-1006-03-522/2-15 від 24.03.2015 р. Управління Держземагенства у Бориспільському районі Київської області; Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 5-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області (кадастрова справа П-7323 від 26.06.2009 р.); Технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки (згідно договорів купівлі-продажу земельної ділянки) ТОВ “Ермес-Менеджмент” для ведення підсобного сільського господарства на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області (кадастрова справа А-1510 від 10.09 2009 р.); Інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - земельної ділянки з кадастровим номером 3220881700:05:003:2541, площею 0,3763 га.
Також у судовому засіданні 08.04.2021 р. керівник позивача подав суду клопотання № 2-6/04/2021 від 06.04.2021 р. (вх. № 8383/21 від 08.04.2021 р.) про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи, в обґрунтування якого позивач зазначав про накладення земельної ділянки СТ “Берізка-1” на земельну ділянку, яка належить на праві власності ТОВ “Ермес-Менеджмент” на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, у зв'язку з чим з метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи позивач просив суд призначити у справі № 911/3480/20 земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступне питання: Чи є порушення меж (або накладання) земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на земельні ділянки: кадастровий номер 3220881700:05:003:0541 площею 2,0000 га, що належить ТОВ “Ермес-Менеджмент”; кадастровий номер 3220881700:05:003:2541 площею 0,3763 га, що належить СТ “Берізка-1”, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.04.2021 р. у даній справі було призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, і зупинено провадження у справі до закінчення судової експертизи та повернення матеріалів справи до Господарського суду Київської області.
16.08.2021 р. до Господарського суду Київської області від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшли матеріали справи № 911/3480/20 разом із висновком експерта № 14023/21-41 від 12.08.2021 р.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.08.2021 р. було поновлено провадження у даній справі і підготовче засідання було призначено на 09.09.2021 р.
Підготовче засідання відкладалось.
29.10.2021 р. до Господарського суду Київської області від Садівничого товариства “Берізка-1” було подано відзив б/н від 28.10.2021 р. (вх. № 25085/21 від 29.10.2021 р.), відповідно до якого відповідач 2 просив суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю “Ермес-Менеджмент” у задоволенні позову в повному обсязі, зазначаючи, зокрема, наступне. Гр. ОСОБА_1 , який є членом Садівничого товариства Берізка-1”, що підтверджується відповідною довідкою, є потерпілим по кримінальному провадженню № 42021110000000090 від 07.04.2021 р., в якому Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз 04.08.2021 р. за № 21013/21-41 було складено висновок експерта за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою у кримінальному провадженні № 42021110000000090. Згідно висновку судової експертизи, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 5-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастрова справа № П-7323 від 26.06.2009 р., затверджений розпорядженням Голови Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 28.07.2009 р. № 2509, не відповідає вимогам нормативно-правових актів та інших актів з питань землеустрою та землекористування, чинним станом на дату його затвердження. При цьому, акти про перенесення в натурі (на місцевість) меж та передачі під охорону та збереження межових знаків земельних ділянок власниками та землекористувачами суміжних ділянок не підписані. Водночас, у вказаних актах відсутні відповідні графи для підпису цих актів власниками та землекористувачами суміжних ділянок. Отже, в даному випадку, межі земельних ділянок не тільки не погоджені власниками та землекористувачами суміжних ділянок, а розробник навіть не звертався до них про погодження цих меж, що не відповідає статті 198 Земельного кодексу України. Окрім того, в рамках кримінального провадження № 42021110000000090 від 07.04.2021 р. були допитані свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які зазначили, що ніколи не звертались із заявою щодо виділення їм у власність земельної ділянки, що розташована на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, а отже не отримували її у власність, а тому і не укладали договорів купівлі-продажу земельної ділянки з ТОВ “Ермес-Менеджмент”.
Поряд з цим, Садівниче товариство “Берізка-1” зазначало про намір звернутися до суду із зустрічною позовною заявою з вимогою про визнання незаконними та скасування розпорядження Бориспільської райдержадміністрації № 2509 від 28.07.2009 р., визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та укладених цивільно-правових угод, а також вказувало, що оскільки станом на день подання даного відзиву до суду відповідачем 2 ще не отримані докази на підтвердження своїх вимог, даний позов буде подано після отримання всіх доказів.
01.11.2021 р. до Господарського суду Київської області від Садівничого товариства “Берізка-1” було подано клопотання б/н від 28.10.2021 р. (вх. № 25148/21 від 01.11.2021 р.), відповідно до якого відповідач 2 просив суд ухвалою зобов'язати позивача надати до суду оригінали Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 5-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області (кадастрова справа П-7323 від 26.06.2009 р.) та Технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки (згідно договорів купівлі-продажу земельної ділянки) ТОВ “Ермес-Менеджмент” для ведення підсобного сільського господарства на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області (кадастрова справа А-1510 від 10.09.2009 р.) для їх дослідження, оскільки у відповідача 2 є обґрунтовані сумніви щодо достовірності зазначених документів, долучених позивачем до матеріалів справи.
Також 01.11.2021 р. до Господарського суду Київської області від Садівничого товариства “Берізка-1” було подано клопотання б/н від 28.10.2021 р. (вх. № 25149/21 від 01.11.2021 р.), відповідно до якого відповідач 2, з метою підтвердження законності набуття ТОВ “Ермес-Менеджмент” права власності на спірну земельну ділянку чи на спростування доводів позивача, просив суд ухвалою витребувати: 1) у приватного нотаріуса Голуб Н.Ю. належним чином завірену копію договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_6 в особі представника Сьомки Павла Миколайовича (діяв на підставі довіреності) та ТОВ “Ермес-Менеджемент” в особі його директора Захарова Максима Сергійовича, який посвідчувався нею 20.08.2009 р. за № 1050; у приватного нотаріуса Олофінського О.В. належним чином завірені копії довіреностей, посвідчених ним 28.08.2008 р. за № 6015 від імені Марценюк Л.І. на ім'я ОСОБА_7 та 02.09.2008 р. за № 6185 від імені ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_7 ; 2) у Головного управління Держгеокадастру у Київській області інформацію, чи видавались та були належним чином зареєстровані на території Київської області державні акти серії ЯД станом на 12.08.2009 р., серії ЯИ станом на 10.11.2009 р.; 3) у ГУ ДПС в Київській області інформацію щодо сплати ТОВ “Ермес-Менеджемент” (ідентифікаційний код юридичної особи 36204270) земельного податку з юридичних осіб за земельну ділянку, кадастровий номер 3220881700:05:003:0541; хто в період 2009-2020 років і коли здійснював сплату земельного податку з юридичних або фізичних осіб за земельну ділянку кадастровий номер 3220881700:05:003:0541?; чи існує і за який період заборгованість по сплаті земельного податку з юридичних або фізичних осіб за земельну ділянку, кадастровий номер 3220881700:05:003:0541?
До Господарського суду Київської області 11.11.2021 р. від позивача надійшло заперечення проти клопотання відповідача 2 № 1-6/11/2021 від 06.11.2021 р. (вх. № 26121/21 від 11.11.2021 р.) щодо витребування доказів в порядку ст. 81 ГПК України.
Також до Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання №1-7/11/2021 від 07.11.2021 р. (вх. № 26119/21 від 11.11.2021 р.) про долучення документів до матеріалів справи.
15.11.2021 р. до Господарського суду Київської області від Головного управління Держгеокадастру у Київській області надійшов лист № 9-10-0.6-12838/2-21 від 11.11.2021 р. (вх. 26315/21 від 15.11.2021 р.) з приводу витребування судом інформації щодо видачі Товариству з обмеженою відповідальністю “Ермес-Менеджмент” державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ 441760, в якому, зокрема, вказано, що інформація була надана представнику відповідача 2 адвокату Новохацькій В.В. на її адвокатський запит, у зв'язку з чим відсутні підстави для витребування вказаної інформації за ухвалою суду.
22.11.2021 р. до Господарського суду Київської області надійшло клопотання б/н від 18.11.2021 р. (вх. № 26851/21 від 22.11.2021 р.) від представника відповідача 2 про долучення документів до матеріалів справи.
14.12.2021 р. до Господарського суду Київської області від Садівничого товариства “Берізка-1” було подано письмові пояснення на заперечення позивача проти клопотання відповідача 2 та письмові пояснення на клопотання про долучення доказів позивачем б/н від 14.12.2021 р. (вх. № 28877/21 від 14.12.2021 р.), згідно яких СТ “Берізка-1” зазначало, що в матеріалах справи міститься копія протоколу допиту ОСОБА_3 від 26.05.2021 р., якого було допитано в якості свідка по кримінальній справі № 42021110000000090 від 07.04.2021 р., в якому зазначено, що ОСОБА_3 ніколи не звертався із заявою щодо отримання у власність земельної ділянки площею 2,0000 га, місце розташування якої - Вороньківська сільська рада, Бориспільський район, Київська область, а також не надавав на ім'я ОСОБА_7 довіреності від 02.09.2008 р., яку було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Олофінським Олегом Васильовичем та зареєстровано в реєстрі за № 6185. Проте, як вбачається з довіреності, копію якої позивач долучив до матеріалів справи, ОСОБА_3 02.09.2008 р. уповноважив ОСОБА_7 представляти його інтереси в органах нотаріату, державної влади та управління, в тому числі - органах виконавчої влади Київської області, будь-якій районній державній адміністрації Київської області, в будь-якій районній державній адміністрації Київської області, в будь-якій сільській (селищній) Раді, управлінні земельних ресурсів Київської області тощо, з питання оформлення права власності на земельну ділянку площею 2,00 (два цілих) гектари, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вороньківська сільська рада, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, для чого надав йому право підписувати договори та інші документи, в тому числі - організаційно-розпорядчі та платіжні, розписуватись за нього на всіх документах по користуванню та розпорядженню грошовими коштами, земельною ділянкою та цінними паперами. Різниця в часі між довіреністю та договором купівлі-продажу від 20.09.2009 р. становить один рік. При цьому, довіреність була видана ще до подання заяви на отримання у власність земельної ділянки, а отже на день видачі довіреності, на думку відповідача 2, не могло бути відомо площі земельної ділянки та місця її розташування.
Щодо витребування від податкового органу доказів сплати позивачем суми податку на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:0541, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку ЯИ 441760, то відповідач 2 зазначав, що позивачем було долучено до матеріалів справи копії податкових декларацій з плати за землю і земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності за період з 2016 року по 2021 рік, які не містять ані відмітки про їх отримання, ані квитанції про реєстрацію їх податковим органом. Крім того, у деклараціях за 2016-2020 роки відсутнє посилання на земельну ділянку з кадастровим номером 3220881700:05:003:0541 із серією та номером державного акту ЯИ 441760. У декларації за 2021 рік є посилання на земельну ділянку площею 2,000 га з кадастровим номером 3220881700:05:003:0541, але зазначається інший державний акт, а саме - ЯД 900614, тоді як позивач долучає копію державного акту серії ЯИ № 441760. Окрім того, в деклараціях з 2016 року по 2020 рік зазначається той же самий державний акт серії ЯД 900614, але при цьому інший кадастровий номер земельної ділянки, а саме - 3220881700:05:003:0539. Водночас, форма поданої позивачем декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України 15.06.2015 р. № 560. Так, у разі наявності в декларації відмітки “земельний податок” заповнюється розділ І, зокрема, колонка 5 - дата державної реєстрації права власності в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі наявності), а у колонці 6 - номер державної реєстрації. Отже, долучені позивачем копії декларацій, на переконання відповідача 2, не містять обов'язкової інформації про земельні ділянки.
Також відповідач 2 відзначав, що під час внесення кадастрових номерів, що були зазначені в деклараціях позивачем, до Публічної кадастрової карти України стало відомо, що: відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 3220881700:05:003:0536 не знайдено; відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3220881700:05:003:0537 - є; відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 3220881700:05:003:0538 не знайдено; відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 3220881700:05:003:0539 не знайдено; відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3220881700:05:003:0360 - є; відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3220881700:05:003:0361 - є; відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 3220881700:05:003:0362 не знайдено; відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 3220881700:05:003:0366 не знайдено. У розділі І декларації наводиться перелік як державних актів, так і кадастрових номерів земельних ділянок. Земельна ділянка з кадастровим номером 3220881700:05:003:0536 зазначається поруч з державним актом серії ЯД 900609 та державним актом серії ЯД 900614. До матеріалів справи відповідачем 2 було долучено рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03.12.2010 р. у справі № 2-46/2010, з якого вбачається, що державні акти, на які позивач посилається у деклараціях за період з 2016- 2021 роки, зокрема, серії ЯЖ 235656, ЯЖ 235656, ЯЖ 235655, ЯЖ 235660, були визнані недійсними.
У судовому засіданні 16.12.2021 р. представники відповідача 2 підтримували подані раніше клопотання б/н від 28.10.2021 р. (вх. № 25148/21 від 01.11.2021 р.), відповідно до якого відповідач 2 просив суд ухвалою зобов'язати позивача надати до суду оригінали Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 5-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області (кадастрова справа П-7323 від 26.06.2009 р.) та Технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки (згідно договорів купівлі-продажу земельної ділянки) ТОВ “Ермес-Менеджмент” для ведення підсобного сільського господарства на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області (кадастрова справа А-1510 від 10.09.2009 р.), а також клопотання б/н від 28.10.2021 р. (вх. № 25149/21 від 01.11.2021 р.), відповідно до якого відповідач 2 з метою підтвердження законності набуття ТОВ “Ермес-Менеджмент” права власності на спірну земельну ділянку чи на спростування доводів позивача, просив суд ухвалою витребувати: 1) у приватного нотаріуса Голуб Н.Ю. належним чином завірену копію договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_6 в особі представника Сьомки Павла Миколайовича (діяв на підставі довіреності) та ТОВ “Ермес-Менеджемент” в особі його директора Захарова Максима Сергійовича, який посвідчувався нею 20.08.2009 р. за № 1050; 2) у приватного нотаріуса Олофінського О.В. належним чином завірені копії довіреностей, посвідчених ним 28.08.2008 р. за № 6015 від імені Марценюк Л.І. на ім'я ОСОБА_7 та 02.09.2008 р. за № 6185 від імені ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_7 ; 3) у Головного управління Держгеокадастру у Київській області інформацію, чи видавались та були належним чином зареєстровані на території Київської області Державні акти серії ЯД станом на 12.08.2009 р., серії ЯИ станом на 10.11.2009 р.; 4) у ГУ ДПС в Київській області інформацію щодо сплати ТОВ “Ермес-Менеджемент” (ідентифікаційний код юридичної особи 36204270) земельного податку з юридичних осіб за земельну ділянку кадастровий номер 3220881700:05:003:0541. Зокрема, хто в період 2009-2020 років і коли здійснював сплату земельного податку з юридичних або фізичних осіб за земельну ділянку з кадастровим номером 3220881700:05:003:0541?; чи існує і за який період заборгованість по сплаті земельного податку з юридичних або фізичних осіб за земельну ділянку з кадастровим номером 3220881700:05:003:0541?
Присутній у судовому засіданні 16.12.2021 р. представник позивача наголошував на тому, що Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 5-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області (кадастрова справа П-7323 від 26.06.2009 р.) та Технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки (згідно договорів купівлі-продажу земельної ділянки) ТОВ “Ермес-Менеджмент” для ведення підсобного сільського господарства на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області (кадастрова справа А-1510 від 10.09.2009 р.) у ТОВ “Ермес-Менеджмент” у оригіналах немає та не може бути, а також підтримував подані раніше позивачем письмові пояснення (заперечення) щодо клопотань відповідача 2 про витребування доказів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.12.2021 р. підготовче засідання було відкладено на 24.01.2022 р., клопотання відповідача 2 були задоволені частково, витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Голуб Н.Ю. належним чином засвідчену копію договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного ОСОБА_6 в особі ОСОБА_7 , що діяв на підставі довіреності, та ТОВ “Ермес-Менеджмент”, посвідченого 20.08.2009 р. за № 1050; витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Олофінського О.В. належним чином завірену копію довіреності від імені Клименко Є.О. на ім'я ОСОБА_7 , посвідченої 02.09.2008 р. за № 6185; витребувано у Головного управління Держгеокадастру у Київській області інформацію, чи видавалися та були належним чином зареєстровані на території Київської області державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЯД станом на 12 серпня 2009 року та серії ЯИ станом на 10.11.2009 р.
13.01.2022 р. до Господарського суду Київської області від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Олофінського О.В. надійшли пояснення № 4-01/16 від 12.01.2022 р. (вх. № 718/22 від 13.01.2022 р.), за змістом яких приватний нотаріус повідомив, що на підставі ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 05.10.2021 р. пр. № 1-кс/759/8188/21 ун. № 759/22473/21 та протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 28.10.2021 р., складеного старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП у Київській області, оригінал довіреності від імені Клименка Є.О. на ім'я ОСОБА_7 , посвідченої 02.09.2008 р. за № 6185, було вилучено. На підтвердження зазначеного приватний нотаріус надав копію ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 05.10.2021 р. пр. № 1- кс/759/8188/21 ун. № 759/22473/21, копію протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 28.10.2021 р., складеного старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП у Київській області, копію опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 28.10.2021 р.
У судовому засіданні 24.01.2022 р. представники відповідача 2 наголошували на необхідності отримання від Головного управління Держгеокадастру у Київській області та від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Голуб Н.Ю. витребуваної ухвалою господарського суду Київської області від 16.12.2021 р. інформації та документів, та клопотали про уповноваження представника СТ “Берізка-1” на отримання вказаних доказів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.01.2022 р. підготовче засідання було відкладено на 28.02.2022 р., а також зобов'язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Голуб Н.Ю. виконати вимоги п. 3 ухвали Господарського суду Київської області від 16.12.2021 р., повторно витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Голуб Н.Ю. належним чином засвідчену копію договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного ОСОБА_6 в особі ОСОБА_7 , що діяв на підставі довіреності, та ТОВ “Ермес-Менеджмент”, посвідченого 20.08.2009 р. за № 1050, зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Київській області виконати вимоги п. 5 ухвали Господарського суду Київської області від 16.12.2021 р., повторно витребувано у Головного управління Держгеокадастру у Київській області інформацію, чи видавалися та були належним чином зареєстровані на території Київської області державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЯД станом на 12 серпня 2009 року та серії ЯИ станом на 10.11.2009 р., уповноважено представника Садівничого товариства “Берізка-1” на отримання витребуваних судом у пунктах 2, 4 даної ухвали доказів в порядку ч. 6 ст. 81 ГПК України.
07.02.2022 р. до Господарського суду Київської області від Головного управління Держгеокадастру у Київській області на виконання ухвали від 24.01.2022 р. надійшли письмові пояснення № 9-10-0.6-1096/2-22 від 03.02.2022 р. (вх. № 2672/22 від 07.02.2022 р.), за змістом яких відповідач 1 повідомляв, що листом від 19.01.2022 р. № 9-10-0.6-599/2-22 Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області надано завірені аркуші з Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею на 10 аркушах, іншими відомостями Головне управлінням Держгеокадастру у Київській області не володіє.
У зв'язку із загрозою життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, з огляду на положення ст. 3 Конституції України, ст. 24 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, рішення Ради суддів України № 9 від 24.02.2022 р., враховуючи положення Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” № 64/2022 від 24.02.2022 р., розпоряджень Київської обласної військової адміністрації, прийнятих відповідно до ст. 8 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, наказу Господарського суду Київської області “Про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Київської області в умовах воєнного стану”, яким, зокрема, було зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України, судове засідання у даній справі 28.02.2022 р. не відбулося.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.04.2022 р., у зв'язку з припиненням дистанційного режиму роботи суду, підготовче засідання у справі було призначено на 12 травня 2022 р.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.05.2022 р. підготовче засідання було відкладено на 06.06.2022 р.
У судовому засіданні 06.06.2022 р. представники позивача та відповідача 2 заявили суду про подання всіх наявних у сторін доказів, що мають значення для вирішення спору; представники відповідача 1 та третіх осіб 1, 2 у судове засідання не з'явились. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені в порядку, передбаченому ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.06.2022 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.07.2022 р.
У судовому засіданні 11.07.2022 р. судом було розпочато розгляд справи по суті, заслухано вступні слова учасників процесу та розпочато дослідження наявних у справі доказів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.07.2022 р. було оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 18.08.2022 р.
У судовому засіданні 18.08.2022 р. представник позивача позовні вимоги підтримував та надав для огляду судом оригінали документів на підтвердження права власності позивача на земельну ділянку; представники відповідача 2 проти позову заперечували; представники відповідача 1 та третіх осіб у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені в порядку, передбаченому ГПК України.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Також у судовому засіданні 18.08.2022 р. до закінчення судових дебатів представником позивача було заявлено про покладення на відповідачів судових витрат, докази понесення яких будуть подані у порядку та строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України.
У судовому засіданні 18.08.2022 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
20.08.2009 р. між ОСОБА_6 в особі представника ОСОБА_7 (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ермес-Менеджмент» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрований в реєстрі за № 1050, згідно з п. 1.1 якого продавець в особі представника передає у власність, а покупець приймає у власність земельну ділянку, яка належить продавцю, і зобов'язується оплатити ціну земельної ділянки.
Згідно з п. 1.2 договору площа земельної ділянки, що відчужується, складає 2,0000 га, у межах, які визначені в натурі (на місцевості), закріплені межовими знаками і зазначені у державному акті на право власності на земельну ділянку.
У відповідності з п. 1.3 договору земельна ділянка, що відчужується, належить продавцю на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 900614, виданого 12.08.2009 р. на підставі розпорядження Бориспільської райдержадміністрації № 2509 від 28.07.2009 р. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010993800332.
За умовами п. 1.4 договору місце розташування земельної ділянки: Вороньківська сільська рада, Бориспільський район, Київська область.
Пунктом 1.5 договору передбачено, що цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства. Кадастровий номер земельної ділянки: 3220881700:05:003:0541 (п. 1.6 договору).
Товариству з обмеженою відповідальністю «Ермес-Менеджмент» було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ 441760, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю 10.11.2009 р. за № 020993800067, в якому в якості підстави набуття права власності вказано договір купівлі-продажу земельної ділянки № 1050 від 20.08.2009 р. (оригінали вказаних договору купівлі-продажу та державного акту було досліджено судом у судовому засіданні з розгляду справи по суті).
З урахуванням зазначеного вище, позивач стверджує, що Товариству з обмеженою відповідальністю «Ермес-Менеджмент» на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 2,0000 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:0541, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.
Поряд з цим, наказом Головного управління Держземагенства у Київської області № 10-1173/15-14-сг від 26.05.2014 р. був затверджений проект землеустрою щодо відведення у власність для ведення колективного садівництва Садівничому товариству «Берізка-1» земельної ділянки площею 0,3763 га на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області.
20.06.2014 р. СТ «Берізка-1» отримало свідоцтво про право власності індексний номер 23300742 на земельну ділянку площею 0,3763 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:2541, цільове призначення - землі загального користування, розташовану на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області.
Звертаючись до суду, позивач вказував, що згідно інформації з Публічної кадастрової карти України, земельна ділянка площею 0,3763 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:2541, що належить СТ «Берізка-1», накладається на земельну ділянку площею 2,000 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:0541, що належить ТОВ «Ермес-Менеджмент». Відповідно до зведеного плану земельних ділянок, виконаного в масштабі 1:3000 Фізичною особою-підприємцем Яцютою В.В., сертифікованим інженером-землевпорядником, земельна ділянка СТ «Берізка-1» площею 0,3763 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:2541, накладається на земельну ділянку ТОВ «Ермес-Менеджмент», площею 2,000 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:0541, орієнтовна площа накладання становить 0,3399 га.
Відтак, позивач зазначав, що вищевказаними діями було допущено порушення права власності позивача на належну йому земельну ділянку, у зв'язку чим останній просив суд: 1) усунути перешкоди у користуванні правом власності шляхом скасування наказу Головного управління Держземагенства у Київській області № 10-1173/15-14-сг від 26.05.2014 р. про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність; 2) визнати недійсним свідоцтво про право власності індексний номер 23300742 від 20.06.2014 р., видане СТ “Берізка-1” на земельну ділянку площею 0,3763 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:2541, цільове призначення - землі загального користування, розташовану на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області; 3) скасувати рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції (з відкриттям розділу) індексний номер 23300793 від 20.06.2014 р. про державну реєстрацію за СТ “Берізка-1”, код ЄДРПОУ 26146741, права власності на земельну ділянку площею 0,3763 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:2541, цільове призначення - землі загального користування, розташовану на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області із одночасним припиненням зареєстрованих прав.
Оцінюючи подані до справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо наявності у даному випадку підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Норми статті 16 ЦК України кореспондуються з приписами ст. 20 Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Зазначений захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 р. у справі № 338/180/17).
Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 Цивільного кодексу України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 Цивільного кодексу України, частина друга статті 152 Земельного кодексу України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.
У частині 2 статті 16 Цивільного кодексу України закріплений загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, а також можливість їх захистити іншим способом, встановленим договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Глава 29 Цивільного кодексу України передбачає, зокрема, такі способи захисту права власності, як витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) та усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).
Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України).
Слід зазначити, що негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює в користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом має право вимагати усунути наявні перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від учинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямовано на усунення порушень прав власника, не пов'язаних із позбавленням його володіння майном (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 р. у справі № 653/1096/16-ц).
Негаторний позов пред'являється у випадках, коли власник має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення третьої особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном.
Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпоряджання річчю.
Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.
Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення цих правомочностей.
Поряд з цим, статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.
Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю, яке набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням викладеного вище, з приводу вимоги позивача щодо усунення перешкод у користуванні правом власності шляхом скасування наказу Головного управління Держземагенства у Київської області № 10-1173/15-14-сг від 26.05.2014 р. про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України (ч.ч. 1, 2 ст. 373 ЦК України).
У відповідності з ч. 1 ст. 374 ЦК України суб'єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час видачі оспорюваного наказу) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом (ч. 5 ст. 116 ЗК України).
Поряд з цим, за приписами ч.ч. 1, 2 ст. 131 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час видачі оспорюваного наказу) громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.
Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Як вбачається із матеріалів справи, наказом № 10-1173/15-14-сг від 26.05.2014 р. Головного управління Держземагенства у Київській області «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» було затверджено «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для колективного садівництва (землі загального користування (проїзд)) Садовому товариству «Берізка-1» на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області», надано у власність СТ «Берізка-1» земельну ділянку загальною площею 0,3763 га (кадастровий номер 3220881700:02:003:2541) для колективного садівництва (землі загального користування (проїзд)) із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області. Також наказом встановлено приступити до використання земельної ділянки після встановлення її меж в натурі (на місцевості) та здійснення державної реєстрації права приватної власності у Державному реєстрі речових прав; земельну ділянку використовувати за цільовим призначенням, з дотриманням вимог статтей 20, 91, 103 Земельного кодексу України та інших нормативно-правових актів.
Водночас, як слідує з матеріалів справи, на той час право власності ТОВ «Ермес-Менеджмент» на земельну ділянку з кадастровим номером 3220881700:05:003:0541 з цільовим призначенням - ведення особистого селянського господарства, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку ЯИ 441760, вже було зареєстровано 10.11.2009 р. в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 020993800067. Підстава набуття права власності - договір купівлі-продажу земельної ділянки № 1050 від 20.08.2009 р.
За наслідками проведеної у даній справі судової земельно-технічної експертизи, згідно з висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 14023/21-41 від 12.08.2021 р., земельна ділянка з кадастровим номером 3220881700:02:003:2541 площею 0,37 га, що належить СТ «Берізка-1» частково порушує межі (або накладається) земельної ділянки з кадастровим номером 3220881700:05:003:0541 площею 2,0000 га, що належить ТОВ «Ермес-Менеджмент». Площа порушення меж (або накладання) становить 0,3399 га.
Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів щодо прийняття органами виконавчої влади чи місцевого самоврядування рішення щодо припинення права власності стосовно земельної ділянки, яка належить ТОВ «Ермес-Менеджмент», зокрема, в тій її частині, на яку накладається земельна ділянка, що належить СТ «Берізка-1».
Окремо суд відзначає, що висновків суду стосовно наявності у позивача права на земельну ділянку з кадастровим номером 3220881700:05:003:0541 не спростовують доводи відповідача 2, зокрема, щодо того, що гр. ОСОБА_1 , який є членом Садівничого товариства Берізка-1”, є потерпілим по кримінальному провадженню № 42021110000000090 від 07.04.2021 р., в якому Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз 04.08.2021 р. за № 21013/21-41 було складено висновок експерта за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою у кримінальному провадженні № 42021110000000090 та встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 5-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастрова справа № П-7323 від 26.06.2009 р., затверджений розпорядженням Голови Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 28.07.2009 р. № 2509, не відповідає вимогам нормативно-правових актів та інших актів з питань землеустрою та землекористування, чинним станом на дату його затвердження, а також стосовно того, що акти про перенесення в натурі (на місцевість) меж та передачі під охорону та збереження межових знаків земельних ділянок власниками та землекористувачами суміжних ділянок не підписані власниками та землекористувачами суміжних ділянок, що не відповідає статті 198 Земельного кодексу України. Так само і посилання відповідача 2 на заяви свідків у рамках кримінального провадження № 42021110000000090 від 07.04.2021 р.: ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та на протокол допиту ОСОБА_6 від 26.05.2021 р., якого було допитано в якості свідка по кримінальній справі № 42021110000000090 від 07.04.2021 р., в якому зазначено, що ОСОБА_6 ніколи не звертався із заявою щодо отримання у власність земельної ділянки площею 2,0000 га, місце розташування якої - Вороньківська сільська рада, Бориспільський район, Київська область, а також не надавав на ім'я ОСОБА_7 довіреності від 02.09.2008 р., яку було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Олофінським Олегом Васильовичем та зареєстровано в реєстрі за № 6185, як і посилання відповідача 2 щодо наявності чи відсутності документів на підтвердження виконання позивачем свого обов'язку, як власника земельної ділянки, щодо сплати земельного податку, не спростовують висновків суду.
При цьому слід відзначити, що за приписами ч. 6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України лише обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, і лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
З огляду на наведене, суд відхиляє посилання відповідача 2 на ймовірне вчинення певними особами протиправних дій при набутті та оформленні позивачем права власності на земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 3220881700:05:003:0541, позаяк наведені посилання не ґрунтуються на вироку суду в кримінальній справі.
Водночас, суд відзначає, що матеріали справи також не містять ані доказів визнання недійсним правочину, на підставі якого позивачем було набуто право власності, за захистом якого ТОВ «Ермес-Менеджмент» звернулося з позовом у даній справі, ані доказів скасування державного акта на право власності на земельну ділянку позивача.
Також матеріали справи не містять доказів скасування розпорядження Бориспільської РДА № 2509 від 28.07.2009 р., на підставі якого гр. ОСОБА_6 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку, відчужену ним у подальшому позивачу, як і доказів скасування зазначеного державного акту.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Як зазначалося вище, право власності відповідача 2 на спірну земельну ділянку, що належить СТ «Берізка-1», виникло на підставі наказу Головного управління Держземагенства у Київської області № 10-1173/15-14-сг від 26.05.2014 р. про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність, яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення колективного садівництва відповідачу 2 на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області.
Отже, оскільки земельна ділянка була передана СТ «Берізка-1» на підставі наказу Головного управління Держземагенства у Київської області № 10-1173/15-14-сг від 26.05.2014 р., і, як встановлено судом у даній справі, вона накладається на земельну ділянку ТОВ «Ермес-Менеджмент», право власності на яку, на час прийняття відповідачем 1 спірного наказу, не було припинено і земельну ділянку не було вилучено, то суд дійшов висновку про незаконність прийнятого відповідачем 1 спірного наказу, який підлягає скасуванню.
З урахуванням зазначеного позовні вимоги ТОВ «Ермес-Менеджмент» в частині усунення перешкод у користуванні правом власності шляхом скасування наказу Головного управління Держземагенства у Київської області № 10-1173/15-14-сг від 26.05.2014 р. про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність є обґрунтованими та підлягають задоволенню судом.
Щодо позовної вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності індексний номер 23300742 від 20.06.2014 р., виданого СТ “Берізка-1” на земельну ділянку розташовану на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, площею 0,3763 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:2541, цільове призначення - землі загального користування, суд відзначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до викладених у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2020 р. у справі № 910/10987/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 р. у справі № 911/3594/17, а також у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 р. у справі № 925/1121/17, від 17.04.2019 р. у справі № 916/675/15 висновків, за змістом статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, позаяк такої підстави закон не передбачає.
Суть державної реєстрації прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, які вже мали місце на підставі рішень відповідних органів, договорів чи інших правовстановлюючих документів, шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру прав, а не безпосереднє створення таких фактів зазначеними записами.
Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.01.2021 р. у справі № 922/3042/16.
Поряд з цим, свідоцтво про право власності на нерухоме майно лише посвідчує наявність відповідного права, і не породжує, не змінює і не припиняє певні права та обов'язки, тобто не є правочином. Однак, свідоцтво видається на підтвердження існування права, яке виникло внаслідок певного правочину і такий посвідчуваний документ є чинним, якщо є дійсною правова підстава його видачі. Чинність документа, в даному випадку - свідоцтва, є показником, який характеризує його юридичну силу, тобто якщо правова підстава, у зв'язку з якою був виданий документ, визнана недійсною, то така підстава (у даному випадку - наказ) не породжує виникнення прав, а відтак свідоцтво як посвідчувальний документ втрачає свою юридичну силу, і не може підтверджувати право, яке вже відсутнє.
У даному випадку підставою для видачі свідоцтва про право власності СТ «Берізка-1» на земельну ділянку з кадастровим номером 3220881700:05:003:2541 є наказ Головного управління Держземагенства у Київської області № 10-1173/15-14-сг від 26.05.2014 р. про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність, тобто видача свідоцтва відповідачу 2 є дією з оформлення права власності на підставі наказу.
При цьому суд вважає за необхідне відзначити, що оскільки свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється чи припиняється, то оскаржуване свідоцтво про право власності не породжує виникнення у відповідача 2 відповідного права, а тільки фіксує факт його наявності, видається на підтвердження наявності права і є дійсним, до поки чинною є правова підстава його видачі.
Оскільки правовстановлюючий документ (наказ), яким обґрунтовується набуття права власності СТ «Берізка-1» на земельну ділянку, скасовано, то свідоцтво, яким посвідчено вже неіснуюче право власності відповідача 2, не відповідає вимогам закону щодо відповідності зазначених у ньому відомостей дійсним обставинам, пов'язаним з переходом права власності на об'єкт нерухомості, не може вважатись дійсним, і позовна вимога про визнання його недійсним узгоджується із вказаними нормами чинного законодавства.
Таким чином, оскільки судом скасовано наказ про надання у власність СТ “Берізка-1” земельної ділянки площею 0,3763 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:2541, то свідоцтво про право власності на майно, яким посвідчено право власності СТ “Берізка-1” на спірну земельну ділянку, підлягає визнанню недійсним.
Щодо позовної вимоги про скасування рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції (з відкриттям розділу) індексний номер 23300793 від 20.06.2014 р. про державну реєстрацію за СТ “Берізка-1”, код ЄДРПОУ 26146741, права власності на земельну ділянку площею 0,3763 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:2541, цільове призначення - землі загального користування, розташовану на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, із одночасним припиненням зареєстрованих прав, суд відзначає наступне.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Поряд з цим, відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.
Згідно з положеннями частини 2 статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.
Як зазначалося вище, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.
Згідно із частиною 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Таким чином, внаслідок визнання судом незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагенства у Київської області № 10-1173/15-14-сг від 26.05.2014 р., на підставі якого було проведено державну реєстрацію права СТ «Берізка-1» на спірну земельну ділянку, рішення державного реєстратора про державну реєстрацію такого права підлягає скасуванню.
Водночас, відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судом враховано висновки, викладені у пунктах 57, 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 р. у справі № 823/2042/16, згідно із якими спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим, а тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження є особа, право чи обтяження якої зареєстровано.
Таким чином, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Ермес-Менеджмент» у даній справі у повному обсязі.
Щодо решти пояснень та доводів учасників судового процесу суд зауважує наступне.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Крім того, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи документів та доводів учасників процесу була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення позову у даній справі не спростовує.
Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів, відповідно до кількості задоволених позовних вимог щодо кожного з них.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Усунути перешкоди у користуванні правом власності шляхом скасування наказу Головного управління Держземагенства у Київської області (03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14, код 39817550) № 10-1173/15-14-сг від 26.05.2014 р. про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність.
3. Визнати недійсним свідоцтво про право власності індексний номер 23300742 від 20.06.2014 р., видане Садівничому товариству “Берізка-1” (08352, Київська обл., Бориспільський р-н, сільрада Вороньківська, код 26146741) на земельну ділянку площею 0,3763 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:2541, цільове призначення - землі загального користування, розташовану на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області.
4. Скасувати рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції (з відкриттям розділу) індексний номер 23300793 від 20.06.2014 р. про державну реєстрацію за Садівничим товариством «Берізка-1» (08352, Київська обл., Бориспільський р-н, сільрада Вороньківська, код 26146741) права власності на земельну ділянку площею 0,3763 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:2541, цільове призначення - землі загального користування, розташовану на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області із одночасним припиненням зареєстрованих прав.
5. Стягнути з Головного управління Держземагенства у Київської області (03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14, код 39817550) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ермес-Менеджмент” (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 72, кв. 117, код 36204270) 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.
6. Стягнути з Садівничого товариства “Берізка-1” (08352, Київська обл., Бориспільський р-н, сільрада Вороньківська, код 26146741) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ермес-Менеджмент” (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 72, кв. 117, код 36204270) 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 05.09.2022 р.
Суддя В.М. Бабкіна