ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.09.2022Справа № 910/2758/22
Суддя Господарського суду міста Києва Привалов А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи
справу № 910/2758/22
за позовом Головного управління регіональної статистики
до Громадської організації "Жінки майбутнього"
про стягнення 30135,99 грн
Головне управління регіональної статистики звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації "Жінки майбутнього" про стягнення 30135,99 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором оренди № 8362 нерухомого майна, що належить до державної власності від 27.02.2019 та Договором № 3-в про відшкодування витрат Першої сторони на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Другій стороні від 27.02.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2022 відкрито провадження у справі № 910/2758/22, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
При цьому, вказаною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвалу суду від 31.03.2022 про відкриття провадження у справі №910/2758/22 відповідач отримав 08.06.2022.
Відтак, строк на подання відзиву на позовну заяву відповідно спливає 23.06.2022.
20.06.2022 від відповідача на електронну пошту суду надійшло заява № 15 від 19.06.2022 про продовження процесуального строку для надання відзиву на позов та надіслання сканкопії позовної заяви на електронну адресу.
Вказане клопотання мотивоване тим, що відповідач не отримав копію позовної заяви та додані до неї документи, у зв'язку з чим просить суд надати сканкопії позовної заяви на електронну адресу та продовжити строк на подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2022 заяву Громадської організації "Жінки майбутнього" задоволено частково. Продовжено Громадській організації "Жінки майбутнього" строк на подання відзиву на позов до 08.07.2022.
Станом на день винесення рішення відзив від відповідача не надійшов.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
27 лютого 2019 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (далі - орендодавець) та Громадською організацією "Жінки майбутнього" (далі - орендар, відповідач) укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 8362 (далі - Договір оренди), за умовами якого, з урахуванням додаткових угод, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежиле приміщення (2-му поверсі 9-ти поверхової адміністративної будівлі (далі - майно), загальною площею 44,60 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 4-6 та перебуває на балансі Головного управління регіональної статистики, код ЄДРПОУ 21680000 (далі - балансоутримувач, позивач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.08.2018 і становить 1146793 грн без врахування ПДВ.
Майно передається в орендну з метою розміщення громадської організації на площі, що не використовується для провадження підприємницької діяльності (п. 1.2 Договору оренди).
Згідно з п. 2.1 та п. 2.4 Договору оренди орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передавання майна.
Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на орендодавця.
Відповідно до п. 3.1 Договору оренди, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку січень 2019 року 3067,19 грн.
Розмір орендної плата за перший місяць оренди лютий 2019 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за лютий місяць 2019 року.
Пунктом 3.2 Договору оренди узгоджено, що нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
У відповідності до п. 3.3 Договору оренди орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.
За умовами п. 3.6 Договору оренди орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувача у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Методикою розрахунку і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Пунктами 5.3 та 5.11 Договору оренди визначено, що орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу та здійснювати витрати, пов'язані з утримання орендованого майна протягом 15 робочих днів після підписання цього Договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.
Згідно з п. 10.1. Договору, цей договір укладено строком на 2 року 364 дні, що діє з 27 лютого 2019 року до 25 лютого 2022 року включно.
На виконання умов Договору оренди, 27.02.2019 за актом приймання-передавання орендованого майна за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 4-6 орендодавець передав, а орендар прийняв в користування майно - нежитлові приміщення на 2-му поверсі 9-ти поверхової адміністративної будівлі, площею 44,6 кв.м.
Також, 27 лютого 2019 року між Головним управлінням регіональної статистики (далі перша сторона) та Громадською організацією "Жінки майбутнього" (далі - друга сторона) було укладено Договір про відшкодування витрат Першої сторони на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Другій стороні, за умовами якого перша сторона забезпечує обслуговування та утримання 9-ти поверхової адміністративної будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 4-6, загальною площею 14 651,7 кв.м., отримує комунальні послуги (далі - послуги) та сплачує земельний податок.
Перша сторона на підставі документів, що підтверджують витрати на утримання орендованого нерухомого майна, отримані комунальні послуги та нарахування земельного податку, щомісячно надає другій стороні акти надання комунальних послуг (далі - Акти) згідно з Договором та рахунки на відшкодування витрат і сплаченого земельного податку пропорційно до займаної нею площі (далі - рахунки).
Друга сторона користується приміщенням загальною площею 44,6 кв.м., що розміщене на 2-ому поверсі будівлі (кімната № 206), (далі - приміщення), і відшкодовує першій стороні витрати за послуги, зазначені в переліку комунальних послуг, що споживаються другою стороною (далі - перелік), що додається, а також частину сплаченого першою стороною земельного податку пропорційно до площі приміщення згідно з п. 271.1 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 2.2.3 Договору про відшкодування витрат, друга сторона зобов'язується на підставі наданих першою стороною актів та рахунків протягом 5 робочих днів від дати їх отримання відшкодувати першій стороні вартість спожитих послуг і частини сплаченого земельного податку шляхом оплати усіх сум, зазначених у рахунках, на розрахунковий рахунок першої сторони.
Договір діє до 25 лютого 2022 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами зобов'язань.
Згідно з п. 5.3 Договору про відшкодування витрат у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на тих самих умовах, що зазначені у цьому Договорі, та на строки, який буде передбачено новим Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.
Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за договорами, внаслідок чого за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати 50% орендної плати в загальному розмірі 12678,90 грн. за період з березня по грудень 2021 року, нарахованого на вказану суму орендної плати ПДВ у загальному розмірі 2113,16 грн. заборгованість з відшкодування земельного податку за період з березня по грудень 2021 року у розмірі 3534,11 грн., заборгованість з відшкодування витрат за комунальні послуги за період з березня по грудень 2021 року у загальному розмірі 11809,82 грн.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частинами 1, 3 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об'єктом оренди можуть бути державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання.
Договір оренди є одним з видів зобов'язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов'язального права та майнового найму.
Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов'язків наймача (орендаря), належне виконання якого вимагається законом.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Враховуючи вищевикладене, на час розгляду спору у господарському суді відповідачем не надано доказів оплати оренди за спірний період користування майном.
Оскільки позивач є платником податків згідно з пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 22.1 статті 22 Податкового кодексу України операції з оренди нерухомого майна, яке перебуває на його балансі, оподатковуються податком на додану вартість (ПДВ).
Згідно з підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України та пункту 3.2 Договору оренди ПДВ є податком, який нараховується на суму орендної плати відповідно до законодавства України.
У підпункті "б" пункту 185.1 статті 185, підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 та пункті 194.1 статті 194 Податкового кодексу України зазначено про те, що ПДВ на суму орендної плати нараховується в розмірі 20 %.
Оскільки послуги з надання державного майна в оренду відповідно до підпункту "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу є об'єктом оподаткування, відповідно нарахування ПДВ на суму орендної плати є елементом витрат, пов'язаних з послугами з надання майна в оренду.
Крім того, суд відзначає, що приміщення перебуває на балансі ГУ Регіональної статистики та останнє здійснює витрати з утримання приміщення та сплачує комунальні послуги, тобто несе витрати, які є елементом витрат, пов'язаних з послугами з надання майна в оренду.
Оскільки пунктом 5.11 договору оренди передбачено, що між відповідачем та балансоутримувачем має бути укладений договір про відшкодування цих витрат, відтак, між відповідачем та позивачем 27.02.2019 було укладено Договір № 3-в про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (договір про утримання приміщення).
За змістом пункту 1.2 договору про утримання приміщення на відповідача покладено обов'язок щодо відшкодування балансоутримувачу витрат за послуги, що споживаються відповідачем.
Перелік зазначених послуг викладений у Переліку комунальних послуг (Послуги) та відповідач зобов'язався оплачувати спожиті послуги на підставі Порядку розрахунку щомісячних платежів для відшкодування відповідачем витрат (додаток № 2 до договору про утримання приміщення) пропорційно до площі приміщення.
При цьому відповідач зобов'язаний ще відшкодувати частину сплаченого балансоутримувачем земельного податку пропорційно до площі приміщення.
Зазначені відшкодування відповідач зобов'язаний здійснювати на підставі пункту 2.2.3 договору про утримання приміщення та таке відшкодування має здійснюватися протягом 5 робочих днів від дати отримання відповідачем актів про надання послуг та рахунків про відшкодування витрат шляхом перерахування усіх сум на відповідний поточний рахунок балансоутримувача.
Внаслідок того, що відповідач своєчасно не здійснював оплату зазначених витрат, у нього виникла як прострочена, так і поточна заборгованість з їх оплати.
Враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо сплати відповідних грошових сум, його дії відповідно до норм статті 610 ЦК України вказують на допущення ним порушень умов договору оренди та договору про утримання приміщення в частині виконання грошових зобов'язань.
Перевіривши розрахунки, надані позивачем, суд вважає їх арифметично правильними, такими, що відповідають умовам договору та вимогам чинного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування, викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління регіональної статистики підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Громадської організації "Жінки майбутнього" (01001, м. Київ, вулиця Софіївська, буд. 10-А; код ЄДРПОУ 36530924) на користь Головного управління регіональної статистики (01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 4-6; ідентифікаційний код: 21680000) заборгованість з орендної плати в загальному розмірі 12678 грн 90 коп., заборгованість з нарахованого на суму орендної плати ПДВ у загальному розмірі 2113 грн 16 коп., заборгованість з відшкодування земельного податку у розмірі 3534 грн 11 коп., заборгованість з відшкодування витрат за комунальні послуги у загальному розмірі 11809 грн 82 коп. та судовий збір у розмірі 2 481,00 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.
Повний текст рішення складено та підписано: 05.09.2022.
СуддяА.І. Привалов