ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.09.2022Справа № 910/4184/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Привалова А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи
справу №910/4184/22
за позовом Заступника керівника окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі: міської ради; 2) Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ»
про стягнення 353 492,89 грн
Заступник керівника окружної прокуратури міста Хмельницького звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі: 1) Хмельницької міської ради; 2) Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» про стягнення 353 492,89 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що відповідач в порушення умов укладеного з позивачем-2 Договору № 200 на постачання природного газу від 02.01.2021 не здійснив поставку товару на загальну суму 353 492,89 грн. Відтак, прокурора просить стягнути вказані кошти на підставі положень ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України на користь Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради.
Крім того, прокурор зазначає, що оскільки позивачі, як органи, до повноважень яких безпосередньо відносяться функції по усуненню виявлених порушень чинного бюджетного законодавства України, що стосується раціонального використання коштів місцевого бюджету, не вжили жодних заходів, спрямованих на стягнення безпідставно отриманих відповідачем коштів, прокурор в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" звернувся з даним позовом до суду на захист інтересів держави.
Розглянувши матеріали позовної заяви та подані додаткові докази, господарський суд визнав їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на підставі частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
При цьому, судом враховано характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, які не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2022 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. При цьому, суд запропонував відповідачу подати відзив на позовну заяву з доданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України до Єдиного державного реєстру, зокрема, вносяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Невід'ємною архівною складовою частиною Єдиного державного реєстру є Реєстр документів дозвільного характеру, Єдиний реєстр громадських формувань, Реєстр громадських об'єднань та Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 07.06.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Вікентія Хвойки, 18/14, офіс 311, м. Київ, 04080.
Втім, ухвала суду була повернута відділенням поштового зв'язку без вручення відповідачу з відміткою «адресат відсутній».
За аналізом приписів пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, день проставлення у поштовому повідомлені відмітки «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається днем вручення відповідачу ухвали суду в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, судом також враховано, що відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 07.06.2022 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Разом з цим, у відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Втім, відповідач у визначений законом строк не подав ні відзиву на позовну заяву, ні клопотання про продовження строку на його подання.
Приписами ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, ані клопотання про продовження строку на його подання, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані прокурором документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
За результатом проведення відкритих торгів щодо закупівлі природного газу за кошти місцевого бюджету 02.01.2021 між Департаментом освіти та науки Хмельницької міської ради (за договором - споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (за договором - постачальник) було укладено Договір № 200 на постачання природного газу, згідно п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2021 році узгоджені обсяги товару "код ДК 021:2055 - 09120000-6 "Газове паливо", а споживач зобов'язується прийняти узгоджений обсяг природного газу та оплатити його в розмірах, строки та порядку, що визначені договором.
Умовами п. 1.2 договору визначений річний обсяг відбору/споживання газу - до 206020 куб. м.
Згідно п. 1.3 договору, річні обсяги відбору/споживання газу по місяцях (куб. м.): січень місяць 2021 - 40000 куб.м.; лютий місяць - 36020 куб.м.; березень місяць - 30000 куб.м.; квітень місяць - 8000 куб.м.; травень місяць - 1000 куб.м.; червень місяць - 1000 куб.м.; липень місяць - 1000 куб.м.; серпень місяць - 1000 куб.м.; вересень місяць - 1000 куб.м.; жовтень місяць - 7000 куб.м.; листопад місяць - 40000 куб.м.; грудень місяць 40000 куб.м.
Відповідно до п. 1.6 договору, передача природного газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача.
Згідно з п. 3.1 договору, загальна сума договору становить - 1 013 618,40 грн. з ПДВ. На момент підписання договору ціна за 1000 куб м природного газу становить 4100,00 грн. без урахування податку на додану вартість та тарифу на розподіл природного газу, крім того, податок на додану вартість за ставкою - 20%. До сплати за 1000 куб м природного газу - 4920,00 грн. у т. ч. ПДВ-20%, що складає - 820,00 грн.
У п.11.1договору визначено, що договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами та скріплення печатками і діє в частині постачання газу до 31.12.2021р. (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.
Умовами п. 11.4. договору передбачалось, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; Сторони можуть внести зміни до договору у разі зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Замовника, а також у випадку зменшення обсягу споживчої потреби товару. В такому випадку ціна договору зменшується в залежності від зміни таких обсягів. 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми. Зміна ціни за одиницю газу здійснюється з урахуванням зміни прейскуранту на природний газ із ресурсів Зміна ціни за одиницю галу здійснюється з урахуванням коливання ціни на ринку природного газу у відповідному періоді. При цьому ціна за одиницю газу змінюється пропорційно зміні коефіцієнту росту ціни природного газу на ринку на підставі документального підтвердження з Торгово-промислової палати України або її територіальних підрозділів.
Згідно з п. 11.6, 11.7 договору зміна істотних умов може здійснюватися за згодою сторін у випадках, що передбачені ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", про що укладається додаткова угода із подальшим оприлюдненням таких змін відповідно до вимог ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі". Інші зміни, що не стосуються істотних умов договору, згідно ЦКУ, ГКУ та ЗУ "Про публічні закупівлі", вносяться шляхом укладання додаткової угоди без оприлюднення таких змін у електронній системі "Рrоzorro".
Як вбачається з матеріалів справи, 18.01.2021 між позивачем-2 (споживач) та відповідачем (постачальник) було погоджено та підписано додаткову угоду № 1 до договору на постачання природного газу №200 від 02.01.2021, відповідно до якої змінено банківські реквізити замовника.
22.01.2021 між сторонами підписано додаткову угоду №2 до Договору, відповідно до якої, керуючись п. 2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", змінено ціну за одиницю Товару без збільшення суми Договору та внесено зміни до пункту 3.1. розділу 3. Договору на постачання природного газу №200 від 02.01.2021 року, а саме: 3.1. Загальна сума договору становить - 1013618,40 грн., у т. ч. ПДВ - 20%. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 5412,00 грн., у т. ч. ПДВ - 20%.
25.01.2021 між сторонами підписано додаткову угоду №3 до Договору, відповідно до якої, керуючись п. 2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", змінено ціну за одиницю Товару без збільшення суми Договору та внесено зміни до пункту 3.1. розділу 3. Договору на постачання природного газу №200 від 02.01.2021 року, а саме: 3.1. Загальна сума договору становить - 1013618,40 грн., у т. ч. ПДВ - 20%. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 5953,20 грн., у т. ч. ПДВ - 20%.
08.02.2021 між сторонами було підписано додаткову угоду №4 до Договору, відповідно до якої, керуючись п. 2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", змінено ціну за одиницю Товару без збільшення суми Договору та внесено зміни до пункту 3.1. розділу 3. Договору на постачання природного газу №200 від 02.01.2021 року: 3.1. Загальна сума договору становить - 1013618,40 грн., у т. ч. ПДВ - 20%. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 6548,52 грн., у т. ч. ПДВ - 20%.
09.02.2021 між сторонами було підписано додаткову угоду №5 до Договору, відповідно до якої, керуючись п. 2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", змінено ціну за одиницю Товару без збільшення суми Договору та внесено зміни до пункту 3.1. розділу 3. Договору на постачання природного газу №200 від 02.01.2021 року: 3.1. Загальна сума договору становить - 1013618,40 грн., у т. ч. ПДВ - 20%. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 7203,27 грн., у т. ч. ПДВ - 20%.
10.02.2021 між сторонами було підписано додаткову угоду №6 до Договору, відповідно до якої, керуючись п. 2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", змінено ціну за одиницю Товару без збільшення суми Договору та внесено зміни до пункту 3.1. розділу 3. Договору на постачання природного газу №200 від 02.01.2021 року: 3.1. Загальна сума договору становить - 1013618,40 грн., у т. ч. ПДВ - 20%. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 7923,70 грн., у т. ч. ПДВ - 20%.
02.04.2021 сторонами було підписано додаткову угоду №7 до Договору, відповідно до якої, керуючись п. 2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", змінено ціну за одиницю Товару без збільшення суми Договору та внесено зміни до пункту 3.1. розділу 3. Договору на постачання природного газу №200 від 02.01.2021 року: 3.1. Загальна сума договору становить - 1013618,40 грн., у т. ч. ПДВ - 20%. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 8715,27 грн., у т. ч. ПДВ - 20%.
23.04.2021 між сторонами було підписано додаткову угоду №8 до Договору, відповідно до якої, керуючись п. 2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", змінено ціну за одиницю Товару без збільшення суми Договору та внесено зміни до пункту 3.1. розділу 3. Договору на постачання природного газу №200 від 02.01.2021 року: 3.1. Загальна сума договору становить - 1013618,40 грн., у т. ч. ПДВ - 20%. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 9412,49 грн., у т. ч. ПДВ - 20%.
Всі вищевказані додаткові угоди до Договору № 200 від 02.01.2021 підписані представниками сторін та скріплені відтиском печаток сторін.
Окрім того, у матеріалах справи наявний звіт про виконання договору про закупівлю UA-2020-12-01-006719-с від 15.06.2021, у якому зазначено про те, що споживач та постачальник дійшли до згоди розірвати договір № 200 від 02.01.2021.
За результатами моніторингу процедури закупівлі UA-2020-12-01-006719-с від 13.05.2021 Західним офісом Державної аудиторської служби України було встановлено, що внаслідок внесення змін до договору додатковими угодами від 22.01.2021 № 2, від 25.01.2021 № 3, від 08.02.2021 № 4, від 09.02.2021 № 5, від 10.02.2021 № 6, від 02.04.2021 № 7 встановлено порушення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а також зазначено, що середньо ринковий ріст цін на газ коливався протягом періоду з 02.01.2020 по 23.04.2021 до 44,42%, проте, загалом за період з 02.01.2021 по 23.04.2021 сторонами внесено зміни до істотних умов договору в частині збільшення ціни газу за 1000 куб. м. на 91, 31%.
У зв'язку із порушенням під час укладання додаткових угод 22.01.2021 № 2, від 25.01.2021 № 3, від 08.02.2021 № 4, від 09.02.2021 № 5, від 10.02.2021 № 6, від 02.04.2021 № 7, від 23.04.2021 № 8 п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" Керівник Окружної прокуратури міста Хмельницького звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовною заявою в інтересах держави в особі Західного офісу Державної аудиторської служби України та Хмельницької міської ради до Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради та ТОВ "Екотехноінвест" про визнання недійсними додаткових угод № 2 від 22.01.2021, № 3 від 25.01.2021, № 4 від 08.02.2021, № 5 від 09.02.2021, № 6 від 10.02.2021, № 7 від 02.04.2021, № 8 від 23.04.2021 до Договору № 200 на постачання природного газу від 02.01.2021.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 21.10.2021 у справі № 924/628/21, залишене без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.04.2022, вказаний позов прокурора задоволено повністю.
Отже, на дату звернення прокурора з даним позовом до Господарського суду міста Києва додаткові угоди № 2 від 22.01.2021, № 3 від 25.01.2021, № 4 від 08.02.2021, № 5 від 09.02.2021, № 6 від 10.02.2021, № 7 від 02.04.2021, № 8 від 23.04.2021 до Договору № 200 на постачання природного газу від 02.01.2021 є недійсними на підставі рішення суду.
Спір у справі виник щодо застосування наслідків недійсності правочинів шляхом стягнення з відповідача на користь позивача-2 грошових коштів у розмірі 353 492,89 грн.
Щодо правомірності звернення прокурора із даним позовом суд відзначає наступне.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Законом України «Про прокуратуру» визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною 3 цієї норми прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.
Частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
Аналіз положень частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб'єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва. Доведення цих підстав здійснюється відповідно до вимог статей 74, 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання належних, допустимих та достатніх доказів.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Зокрема, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Як вбачається з матеріалів справи, Заступник керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького звернувся до Хмельницької міської ради та Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради з листом від 07.04.2022 за № 55-1743-22, в якому просив повідомити вказані органи місцевого самоврядування про вжиті заходи щодо стягнення переплачених коштів або з приводу допоставки товару за Договором № 200 на постачання природного газу від 02.01.2021, у зв'язку з набранням рішенням Господарського суду Хмельницької області від 21.10.2021 у справі № 924/628/21 законної сили.
У відповідь на вказаний лист Хмельницька міська рада та Департамент освіти та науки Хмельницької міської ради повідомили, що заходи про стягнення переплачених коштів або з приводу допоставки товару за Договором № 200 на постачання природного газу від 02.01.2021 не вживалися.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що при зверненні до суду з вказаним позовом Заступника керівника Луцької окружної прокуратури було дотримано вимоги статті 23 Закону України «Про прокуратуру», у зв'язку з невжиттям компетентним органом жодних заходів, спрямованих на захист інтересів держави у спірних відносинах протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про порушення інтересів держави.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 42 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єкта ми господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як встановлено судом, укладеним між сторонами Договором була погоджена така істотна умова Договору як ціна природного газу, що був предметом закупівлі, у розмірі 4920,00 грн. за 1000 куб.м.
При цьому, додатковими угодами № 2, № 3, № 4 , № 5, № 6, № 7, № 8 були внесені зміни до істотних умов Договору, а саме збільшено ціну початкову ціну природного газу за 1000 куб.м, внаслідок чого вартість 1000 куб.м газу, зазначеної у п. 3.1. договору, збільшилася для позивача на 91% від первинної ціни за договором.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником торгів за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
За змістом ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на момент укладення Договору) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно з ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Частиною 5 вказаної статті передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.
Частиною 1 ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України «Про публічні закупівлі» не містить виключень з цього правила.
Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:
- відбувається за згодою сторін;
- порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації);
- підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);
- ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%;
- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.
Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зазначив, що метою регулювання, передбаченого ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.
Так, ст. 652 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
В свою чергу, відповідно до ст. 43 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю є нікчемним у разі:
1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону;
2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону;
3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону;
4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п'ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.
За таких обставин, оскільки внаслідок укладання оспорюваних додаткових угод було внесено зміни до Договору в частині визначення вартості товару, що призвело до невідповідності умов такого договору тендерній пропозиції, такі угоди є нікчемними, а відтак не породжують жодних правових наслідків для учасників господарських відносин.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, ЦК і ГК, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
За змістом ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У ст. 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Нікчемність додаткових угод № 2, №3, №4, №5, №6, №7, №8 означає, що зобов'язання сторін регулюються виключно умовами Договору та його умовами в частині обсягів та ціни природного газу.
Так, відповідно до умов Договору відповідач зобов'язаний був передати позивачу-2 природний газ за ціною 4920,00 грн. за 1000 куб.м з ПДВ.
Як вбачається з підписаного між позивачем-2 та відповідачем акту звірки взаємних розрахунків № 1212 від 13.10.2021 та актів передачі природного газу, долучених до матеріалів справи, ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» упродовж дії Договору № 200 на постачання природного газу від 02.01.2021 поставило Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради природний газ в кількості 115 805,85 куб. м., за який споживач сплатив 923 257,70 грн, що підтверджується копіями відповідних платіжних доручень доданих до справи.
Проте, у разі закупівлі природного газу за ціною, визначеною в договорі, позивач-2 за сплачені кошти міг би придбати природний газ у більшому об'ємі, а саме: 923 257,70 грн : 4920,00 грн = 187 654 куб. м.
Таким чином, відповідач, отримавши належну плату за договором, не допоставив природний газ у кількості 71 848,15 куб. м. (187 654,00 куб м. (оплачений об'єм) - 115 805,85 куб. м. (поставлений об'єм)).
Отже, вартість оплаченого, проте непоставленого за договором товару становить 353 492,89 грн.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, приймаючи до уваги положення ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, прокурором належними та допустимими доказами доведено обґрунтованість заявлених позовних вимог, які відповідно підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 129, 238-240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (вул. Вікентія Хвойки, 18/14, офіс 311, м. Київ, 04080; код ЄДРПОУ 34933742) на користь Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради (вул. Грушевського, 53, м. Хмельницький, 29000; код ЄДРПОУ 02146920) 353 492 грн. 89 коп. заборгованості.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (вул. Вікентія Хвойки, 18/14, офіс 311, м. Київ, 04080; код ЄДРПОУ 34933742) на користь Хмельницької обласної прокуратури (провулок Військоматський, 3, м. Хмельницький, 29000; код ЄДРПОУ 02911102, р/р UA 188201720343120002000002814 у Державній казначейській службі України, МФО 820172) 5302 грн 39 коп. витрат по сплаті судового збору.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду .
Повний текст рішення складено та підписано: 05.09.2022
Суддя А.І. Привалов