ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.08.2022Справа № 910/20825/20
Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., за участю секретаря судового засідання Мазура В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження
справу № 910/20825/20
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаєплон"
про стягнення 231 829,78 грн
За участю представників сторін:
від позивача: Бондаренко О.О.;
від відповідача: не з'явився.
До Господарського суду міста Києва звернулося Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоканал-Сервіс" про стягнення 231 829,78 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1631414 від 21.01.2019, зокрема, відповідач не здійснив оплату за спожиту теплову енергію за період з листопада 2019 року по жовтень 2020 року (включно), внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 207496,53 грн, за порушення строків сплати якої додатково нараховані пеня в сумі 16386,90 грн, 3% річних - 4348,14 грн та інфляційні втрати в сумі 3598,21 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2021 (суддя Данилова М.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/20825/20 здійснювати у порядку загального позовного провадження.
17.02.2021 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній, заперечуючи проти вимог позову, стверджує, що відповідно до вимог пункту 5 додатку 2 до договору Споживач, що має будинкові прилади обліку (не залежно від балансової належності приладів обліку теплової енергії), щомісячно надає Постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії в центрі обслуговування клієнтів не пізніше 1 числа наступного за звітним місяцем. Натомість позивачем надано не передбачені договором "ведомость потребления тепловой энергии", лист без підпису та печатки з різними виправленими цифрами, що не відповідає вказаним умовам договору ні за назвою, ні по строкам зняття показів, ні за формою до таких документів. Жодний з вказаних документів не відповідає вимогам статтям 73, 75-76 ГПК України та вимогам вищезгаданого Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Також до відзиву було додано клопотання про призначення комплексної судової економічної експертизи.
Крім того, 17.02.2021 через відділ діловодства до суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Водоканал-Сервіс» Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про визнання недійсним акту звіряння розрахунків за теплову енергію від 30.09.2020 року.
Позовні вимоги обґрунтовані помилковим складенням та підписанням сторонами спірного акту.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; об'єднано зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоканал-Сервіс" до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про визнання недійсним акту звіряння розрахунків за теплову енергію в одне провадження з первісним позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоканал-Сервіс" про стягнення заборгованості та ухвалено зустрічний позов розглядати за правилами загального позовного провадження разом з первісним позовом.
02.03.2022 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
03.03.2022 на адресу суду від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про призначення експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2021 задоволено частково клопотання відповідача за первісним позовом про призначення комплексної судової економічної експертизи; призначено у справі № 910/20825/20 комплексну судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; оплату витрат по проведенню комплексної судової економічної експертизи покладено на відповідача за первісним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоканал-Сервіс".
04.03.2022 на адресу суду від позивача надійшов відзив на зустрічний позов.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 апеляційну скаргу залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.03.2021 - без змін. Матеріали справи № 910/20825/20 повернуто до Господарського суду міста Києва.
Листом № 910/20825/20/4330/2021 від 27.05.2021 року матеріали справи № 910/20825/20 було скеровано Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
22.06.2021 через відділ діловодства суду від експертної установи надійшов лист № 18543/21-71/18893/21-43 від 16.06.2021, разом з клопотанням судових експертів про надання додаткових документів, необхідних для проведення комплексної економічної експертизи.
Крім того, у вказаному листі експертна установа просила суд погодити строк проведення експертизи понад 90 календарних днів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 поновлено провадження у справі № 910/20825/20 для виконання клопотання експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та для витребування необхідних додаткових матеріалів по справі № 910/20825/20 для проведення комплексної економічної експертизи та призначено на 14.07.2021.
В судовому засіданні 14.07.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.07.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Водоканал-Сервіс» до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про визнання недійсним акту звіряння розрахунків за теплову енергію від 30.09.2020 залишено без розгляду на підставі ст. 130, 202, 226 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 змінено найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Водоканал-Сервіс» (02232, місто Київ, проспект Маяковського Володимира, буд. 68, офіс 233) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаєплон» (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, буд. 4; код ЄДРПОУ 37880620); постановлено матеріали справи №910/20825/20 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаєплон» про стягнення заборгованості передати на розгляд до Господарського суду Донецької області.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.10.2021 передано справу №910/20825/20 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаєплон» про стягнення заборгованості у розмірі 231 829,78 грн. за підсудністю до Господарського суду міста Києва на підставі ч. 2 ст. 31 ГПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/20825/20 передано на розгляд судді Привалову А.І.
Частиною 14 статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті, суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
Враховуючи зміну складу суду на стадії розгляду справи по суті, суд ухвалою від 29.11.2021 прийняв справу №910/20825/20 до провадження та призначив її до розгляду по суті в судовому засіданні на 13.01.2021.
Водночас, судом було встановлено, що 29.09.2021 на адресу суду від Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" надійшла апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2021, якою було постановлено матеріали справи №910/20825/20 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаєплон» про стягнення заборгованості передати на розгляд до Господарського суду Донецької області.
Положеннями п. 8 ч. 1 ст. 255 ГПК України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про передачу справи на розгляд іншого суду.
Пунктом 17.10 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені пунктами 1, 6 - 8, 10, 12 - 14, 17 - 21, 31 - 33 частини першої статті 255 цього Кодексу, чи подання касаційної скарги на ухвали суду апеляційної інстанції (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються усі матеріали. В інших випадках - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності суд апеляційної або касаційної інстанції може витребувати також копії інших матеріалів справи.
Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі до перегляду ухвали у справі в порядку апеляційного чи касаційного провадження, якщо відповідно до підпункту 17.10 цього підпункту до суду апеляційної чи касаційної інстанції направляються всі матеріали справи (п. 17.12 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи наведені приписи, суд дійшов висновку, що матеріали справи №910/20825/20 підлягають направленню до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2021, у зв'язку з чим ухвалою від 20.12.2021 зупинив провадження до розгляду Північним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2021.
12.07.2022 матеріали справи № 910/20825/20 надійшли на адресу Господарського суду міста Києва, оскільки ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 відмовлено Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" у відкритті апеляційного провадження у справі № 910/20825/20 за апеляційною скаргою №30/7/1/15262 від 24.09.2021 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28 липня 2021 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 поновлено провадження у справі № 910/20825/20 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 18.08.2022.
Присутній у судовому засіданні 18.08.2022 представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з посиланням на обставини, наведені у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Клопотань про відкладення розгляду справи суду не подавав.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду від 14.07.2022 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 18.08.2022, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 "Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва" від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ "Київенерго". За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Отже, з 01.05.2018 постачання теплової енергії здійснює КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО".
21.01.2019 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОДОКАНАЛ-СЕРВІС" (Споживач) укладено договір № 1631414 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір), відповідно до якого позивач зобов'язався виробити та поставити теплову енергію у гарячій воді відповідачу, а відповідач зобов'язався отримувати теплову енергію та оплачувати її вартість відповідно до умов, викладених у цьому договорі.
Цей Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.05.2019, а в частині зобов'язання Споживача розрахуватися за спожиту теплову енергію, до повного цього зобов'язання виконання (п. 4.1 Договору).
Керуючись приписами статті 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), сторони домовились про те, що дія цього договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між сторонами з 01.05.2018. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із Сторін про його припинення (п. п. 4.2, 4.4 Договору). Письмових заяв, відповідно до п. 4.4. Договору про його припинення Сторонами Договору не заявлялося. За таких обставин Договір є пролонгованим до 01.05.2021.
Відповідно до п. 2.2.1 Договору, позивач зобов'язався безперебійно (крім випадків, визначених цим договором та чинним законодавством) постачати відповідачу теплову енергію у гарячій воді, на межу балансової належності, відповідно до Додатків до цього Договору для потреб опалення - в період опалювального сезону до будинку/будинків за адресою: м. Київ, пр. Маяковського Володимира, 32-В.
У разі встановлення у відповідача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії - кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності надає звіт по фактичному споживанню теплової енергії в ЦОК не пізніше 1 числа наступного за звітним місяцем (п. п. 2, 5 Додатку 2 до Договору).
Відповідно до п. 7 Додатку № 2 у разі відсутності у Споживача будинкових приладів обліку або ненадання Споживачем показників приладів обліку у встановлені цим додатком терміни, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається на опалення як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць та величину годинного теплового навантаження з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.
Нарахування за поставлену теплову енергію проводилось відповідно до умов Договору.
Факт постачання теплової енергії за Договором підтверджується корінцями нарядів на підключення та відключення об'єктів теплопостачання та наданими відповідачем відомостями обліку споживання теплової енергії.
Споживач щомісячно з 12 по 15 числа отримує в ЦОК за адресою, передбаченою у Договорі оформлену позивачем рахунок-фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кільцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця, акт приймання-передавання товарної продукції; облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, які оформлює (підписує необхідні документи) і повертає один примірник акта приймання-передавання товарної продукції акта звіряння позивачу протягом двох днів з моменту їх одержання (п. 8 Додатку № 2 до Договору).
Відповідно до п. 9 Додатку 2 до Договору передбачено, що відповідач на відкритий розрахунковий рахунок позивача щомісячно забезпечує не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію.
Згідно з п. 2.3.1 Договору відповідач зобов'язується своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у Додатку 2.
За період постачання позивачем теплової енергії у гарячій воді при оформленні щомісячно рахунку-фактури останнім застосовувався затверджений тариф на теплову енергію, що підтверджується щомісячним обліковим записом до Договору.
Відповідно до п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 №1198 (далі - Правила) споживач теплової енергії зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Позивач зазначає, що відповідач своєчасно не вносив плату за спожиту теплову енергію у гарячій воді, в результаті чого за період з 01.11.2019-01.10.2020 включно утворилась заборгованість у сумі 207 496,53 грн.
Позивач вказує, що ним вживалися заходи досудового порядку врегулювання спору, шляхом направлення відповідачу вимоги про сплату заборгованості. Оскільки вказана вимога залишена відповідачем без виконання, позивач звернувся із даним позовом до суду, в межах якого крім суми основного боргу позивач також просив суд стягнути з відповідача 16386,90 грн пені, 3598,21 грн інфляційних втрат та 4348,14 грн 3% річних.
Заперечуючи проти вимог позову, відповідач стверджує, що відповідно до вимог пункту 5 додатку 2 до договору Споживач, що має будинкові прилади обліку (не залежно від балансової належності приладів обліку теплової енергії), щомісячно надає Постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії в центрі обслуговування клієнтів не пізніше 1 числа наступного за звітним місяцем. Натомість позивачем надано не передбачені договором "ведомость регистрации среднесуточных параметров теплопотребления", лист без підпису та печатки з різними виправленими цифрами, що не відповідає вказаним умовам договору ні за назвою, ні по строкам зняття показів, ні за формою до таких документів. Жодний з вказаних документів не відповідає вимогам статтям 73, 75-76 ГПК України та вимогам вищезгаданого Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Відповідач зазначає, що КП "Київтеплоенерго" долучено до матеріалів справи копію акту звіряння розрахунків від 30.09.2020, який було складено під впливом помилки, оскільки сторони вели переговори про укладення мирових угод по загальним розрахункам за період з 2019 по 2020 роки, як в межах договорів на постачання теплової енергії за договорами, укладеними між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради /Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Водоканал-сервіс", так і в справах на підтвердження права вимоги по Договору про відступлення права вимоги (цесії) № 601-18 від 11.10.2018, де сторони просили оголосити перерви у зв'язку з можливістю укладення мирових угод по справам: № 910/17661/19; № 910/17662/19; № 910/18399/19; № 910/17658/19; № 910/18330/19. Однією з умов таких домовленостей було підписання актів звіряння таких, як доданий до позовної заяви.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно з частиною 6 статті 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.
Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів (частини 7 статті 276 ГК України).
Як підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, відповідач, у порушення умов Договору, не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати вартості спожитої теплової енергії за період з 01.11.2019 по 01.10.2020, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 207496,53 грн.
Крім того, у матеріалах справи наявний акт звіряння розрахунків за теплову енергію від 30.09.2020, підписаний представниками обох сторін, а саме з боку позивача директором СП "Енергозбут" КП "Київтеплоенерго" Лопатіним К. О., а з боку відповідача керівником Гранатом В.О.
Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.
Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акта звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18 та від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17.
Із наданого акту звіряння розрахунків за теплову енергію вбачається, що відповідач засвідчує факт наявності у нього зобов'язання з виплати вартості спожитої теплової енергії за Договором в розмірі 207496,53 грн станом на 30.09.2020.
Згідно із частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір, відповідно до статті 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами статті 526 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються із приписами частини 1 статті 193 ГК України.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості за отриману теплову енергію у період з 01.11.2019 по 01.10.2020 за Договором у розмірі 207496,53 грн матеріали справи не містять.
За змістом частини 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до частини 3 статті 13, частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи вище викладене, з огляду на те, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати заборгованості за Договором не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 207 496,53 грн.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У зв'язку із простроченням оплати спожитої теплової енергії позивачем заявлено до стягнення з відповідача 16386,90 грн пені, 3598,21 грн інфляційних втрат та 4348,14 грн 3% річних, нараховані за період з листопада 2019 року по вересень 2020 року включно.
За приписами статті 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У пункті 3.3 Договору сторони погодили, що відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі, обумовленому чинним законодавством.
Водночас, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини 6 статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (пункту 2.5 Постанови №14 від 17.12.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").
Згідно зі частиною 2 статті 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, відтак, позивачем правомірно здійснено нарахування пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних.
Перевіривши розрахунки заявлених позивачем до стягнення 16386,90 грн пені, 3598,21 грн інфляційних втрат та 4348,14 грн 3% річних судом встановлено, що розрахунки є правильними, відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку із чим, позовні вимоги у цій частині також підлягають задоволенню.
Приписами статті 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмету доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із статтею 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача повністю.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору з покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаєплон" (Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 4; ідентифікаційний код 37880620) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (місто Київ, пл. І. Франка, 5; ідентифікаційний код 40538421) 207 496 грн 53 коп. боргу, 16 386 грн 90 коп. пені, 3598 грн 21 коп. інфляційних втрат, 4348 грн 14 коп. 3% річних, та 3477 грн. 45 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано: 05.09.2022.
Суддя А.І. Привалов