майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"25" серпня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/1064/21
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Прядко О.В.,
секретар судового засідання: Маринченко І.А.,
за участю представників сторін:
від позивача: Оніщук В.М., довіреність №1-2515 від 09.12.2020 (в режимі відеконференції);
від відповідача: Слободяник П.В. - адвокат, довіреність від 26.09.2020;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз"
про стягнення 18026805,73 грн,
Процесуальні дії по справі.
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" заборгованості за договором транспортування природного газу №1512000725 від 17.12.2015 у розмірі 18026805,73грн, з яких: 14728301,06грн основного боргу, 1094037,57грн 3% річних, 2204467,10грн інфляційних втрат.
Ухвалою господарського суду від 05.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 09.11.2021 в режимі відеоконференції (з урахуванням ухвали від 22.10.2021).
26.10.2021 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву від 25.10.2021, згідно з яким просив відмовити у позові повністю (т.2, а.с.6-12).
02.11.2021 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив від 29.10.2021 №1001вих-21-8281, у якій останній просив відхилити доводи відповідача з огляду на їх безпідставність і необґрунтованість та задовольнити позовні вимоги повністю (т.2, а.с.13-26).
Протокольною ухвалою від 09.11.2021 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 01.12.2021 за клопотанням представника відповідача.
23.11.2021 на електронну пошту суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив від 22.11.2021 (т.2, а.с.33-35).
Протокольною ухвалою суду від 01.12.2021 продовжено строк підготовчого провадження та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 18.01.2022 в режимі відеоконференції.
03.12.2021 поштовим зв'язком до суду від позивача надійшли пояснення від 29.11.2021 №1001вих-21-9023 з доданими до них документами (т.2, а.с.36-119).
17.01.2022 електронним зв'язком до суду від відповідача надійшли пояснення за позовом у справі №906/1064/21 від 14.01.2022 (т.2, а.с120-126).
Ухвалою суду від 18.01.2022 продовжено строк підготовчого провадження до 02.02.2022 на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відкладено підготовче засідання на 02.02.2022.
02.02.2022 у засіданні суду представник відповідача подав разом із клопотанням додаткові пояснення від 02.02.2022 для їх долучення до матеріалів справи (т.2, а.с.135-144).
Протокольною ухвалою суду від 02.02.2022 продовжено строк підготовчого провадження на оголошено перерву в підготовчому засіданні до 23.02.2022 в режимі відеоконференції.
23.02.2022 на електронну пошту суду від позивача надійшли пояснення (т.2, а.с.145-156).
Протокольною ухвалою суду від 23.02.2022 продовжено строк підготовчого провадження та оголошено перерву в підготовчому засідання до 23.03.2022.
Ухвалою суду від 23.03.2022 продовжено строк підготовчого провадження до 19.05.2022 на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відкладено підготовче засідання на 19.05.2022 за клопотаннями представників сторін у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану (т.2, а.с.159-160, 161).
19.05.2022 електронним зв'язком до суду від позивача надійшли пояснення з додатками (т.2, а.с.170-198).
Протокольною ухвалою суду від 19.05.2022 продовжено строк підготовчого провадження та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 22.06.2022.
21.06.2022 на електронну пошту суду від представника відповідача надійшли пояснення у справі від 20.06.2022 (т.2, а.с.202-204).
Ухвалою господарського суду від 22.06.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1064/21 до судового розгляду по суті, призначено судове засідання на 27.07.2022 в режимі відеоконференції.
26.07.2022 представник позивача надіслав на електронну пошту суду пояснення з додатком (т.2, а.с.211-216)
У судовому засіданні 27.07.2022 представник позивача підтримав позовні вимоги за предметом та підставами позову, представник відповідача проти таких заперечив з підстав, викладених у своїх заявах по суті спору.
Протокольною ухвалою від 27.07.2022 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 25.08.2022 для надання сторонам часу належним чином підготуватися до судових дебатів.
Під час виступу в судових дебатах представник позивача просив задовольнити позовні вимоги повністю; представник відповідача просив відмовити у їх задоволенні і надав письмову промову для долучення до справи (т.2, а.с.221-222).
25.08.2022 у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.240 ГПК України.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Підставою позову визначено неналежне виконання відповідачем умов договору транспортування природного газу №1512000725 від 17.12.2015 в частині оплати вартості наданих позивачем за жовтень - грудень 2018 року та січень - лютий 2019 року послуг балансування.
За змістом відзиву на позовну заяву від 25.10.2022, відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні повністю з причин неукладення і непідписання додатків 1,2 до договору транспортування природного газу, що вказує на неузгодженість сторонами істотних умов, які стосуються предмета договору, таких його складових, як доступ до потужності та врегулювання місячного небалансу, що є підставою вважати договір транспортування природного газу неукладеним (т.2, а.с.6-9).
У відповіді на відзив від 29.10.2021 №1001вих-21-8281 позивач зазначив, що доводи відповідача є необґрунтованими, безпідставними і такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки договором №1512000725 від 17.12.2015 чітко встановлений його предмет - транспортування природного газу (в т.ч. визначено послуги, які надаються на виконання договору) та інші істотні умови, відповідно до ст.180 ГПК України, та без укладення вказаного договору відповідач не здійснював би діяльність з розподілу природного газу. Позивач стверджує, що при укладенні договору сторони не ставили в залежність виконання його умов від підписаних додатків, оскільки останні не стосуються визначення вартості місячних небалансів та порядку розрахунку за них, що є предметом позовних вимог у даній справі; відсутність додатків 1, 2 до договору не впливає на правовідносини сторін щодо надання послуг балансування та стягнення заборгованості за надані послуги. Позивач підкреслив, що визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами; відповідачем вчинено дії, які свідчать про схвалення та прийняття вказаного правочину до виконання, отже договір є чинним, а підстави вважати його неукладеним відсутні (т.2, а.с.13-19).
У запереченні на відповідь на відзив від 22.10.2021 відповідач проаналізував судові рішення у справі №927/1041/19, яка, на його думку, є тотожною і подібною зі справою, що розглядається; просив відмовити у задоволенні позову повністю (т.2, а.с.33-34).
Позивач у своїх поясненнях від 29.11.2021 №1001вих-21-9023 вказав на акт НКРЕКП від 18.06.2019 №217, складений за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю), яким встановлено порушення ПрАТ «Коростишівгаз» пп.28 п.2.2 глави 2 Ліцензійних умов в частині здійснення розрахунків із оператором газотранспортної у строки та на умовах, визначених договором транспортування природного газу (т.2, а.с.36-113).
У свою чергу відповідач у поясненнях від 14.01.2022 вказав, що позивач не надав первинних документів та інших доказів на підтвердження відхилення у функціонуванні ГТС в період з жовтня 2018 року по лютий 2019 року від її звичайного рівня (загроза цілісності ГТС); доказів того, які дії були вчинені позивачем з врегулювання небалансу (вчинення балансуючих дій); доказів, з яких можна встановити процедуру алокації для визначення обсягів небалансу та які підтверджували б поділ за певний розрахунковий період фактичного обсягу (об'єму) природного газу, поданого для транспортування в точку входу або відібраного з точки виходу, між усіма замовниками послуги транспортування; доказів наявності підстав для вчинення дій з врегулювання добового небалансу.
Відповідач вважає, що подані позивачем договори купівлі-продажу природного газу не є доказами вчинення балансуючих дій (купівля-продаж короткострокових стандартизованих продуктів або отримання послуг балансування) та не відповідають вимогам Кодексу ГТС, оскільки не передбачають умов подачі/відбору природного газу виконавцем в режимі кожної доби, не містять даних про те, що купівля-продаж газу здійснюється для вчинення дій з врегулювання небалансів відповідача; акти приймання-передачі газу за такими договорами відображають передачу газу не тільки для забезпечення балансуючих дій щодо відповідача, але й на інші потреби позивача, з даних актів неможливо встановити, який конкретно обсяг газу був придбаний саме для здійснення балансуючих дій відносно відповідача. Відповідач також зазначив, що у справі відсутня інформація та первинні бухгалтерські документи щодо фактичної наявності у позивача ресурсу природного газу, призначеного саме для врегулювання дисбалансів у жовтні 2018 року по лютий 2019 року; позивач не обґрунтував, як сформовано ціну продажу та придбання природного газу у вказаний період та за яким методом; подані позивачем докази не містять вихідних даних та формули розрахунку розміру плати за небаланс.
Окрім того, відповідач зазначив про необґрунтованість та безпідставність застосування позивачем при розрахунку вартості послуг балансування коефіцієнта компенсації 1,2, адже при розмірі небалансу до 5 % від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1 (т.2, а.с.120-124).
02.02.2022 представник відповідача подав додаткові пояснення, у яких зазначив, що позивач не виконав вимоги постанови НКРЕКП №14327 від 27.12.2017 і з 01.08.2018 не забезпечив надання послуг транспортування природного газу на підставі договору транспортування природного газу, укладеного відповідно до Типового договору транспортування природного газу зі змінами, затвердженими цією постановою; не забезпечив внесення змін до договору №1512000725 від 17.12.2015 відповідно до Типового договору про визначення вартості послуг балансування відповідно до обсягів негативного добового небалансу за ціною, яка встановлювалася розділом ХІV Кодексу ГТС, не надав доказів визначення негативного добового небалансу за ціною, яка встановлювалася розділом ХІV Кодексу ГТС. У цих же поясненнях відповідач повторно наголосив на неправильному застосуванні позивачем при визначенні вартості послуг балансування коефіцієнта компенсації 1,2 замість коефіцієнта - 1, оскільки за листопад 2018 року місячний небаланс становив 4.9%, відповідно вартість послуг балансування повинна становити 1457536,40 грн, надлишково нараховано - 291507,40 грн (т.2, а.с.136-138).
На спростування тверджень відповідача позивач подав пояснення №1001вих-22-1545 від 22.02.2022, у яких зазначив, що змiни в Типову форму договору транспортування природного газу були внесені Постановою НКРЕКП вiд 27.12.2017, яка набрала чинності з 01.03.2019 (постановами НКРЕКП №1134 вiд 28.09.2018 та №1573 вiд 30.11.2018 запровадження добового балансування було відтерміновано до 01.03.2019), отже укладений мiж сторонами договір повністю відповідає редакції типової форми договору транспортування природного газу, затвердженої постановою НКРЕКП №2497 вiд 30.09.2015, зі змінамии, внесеними на дату виникнення спірних правовідносин. Звернув увагу на те, що лише 21.12.2018 з прийняттям постанови НКРЕКП №2001, яка набрала чинності з 01.05.2019, були встановлені тимчасові тарифи на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу i точок виходу в/з газотранспортну(ої) систему(и) на перший рік другого регуляторного періоду для АТ «Укртрансгаз», отже додаток 1 до цього договору (розподiл потужності) не мiг бути укладений між сторонами у справі, відповiдач до 01.05.2019 не міг замовити послугу розподілу потужності, а позивач надати вказану послугу.
Позивач наголосив на тому, що послуга балансування обсягiв природного газу, відповiдно до договору та Кодексу ГТС, надається лише за умови виникнення негативного небалансу у замовника послуг транспортування та його самостійного неврегулювання i жодним чином не залежить від пiдписання/непідписання додатків №1 та №2. Оскільки відповідач не закуповував природний газ для здійснення діяльності з розподілу природного газу, а відбирав такий з газотранспортної системи, у нього виник обов'язок сплатити вартість наданих послуг балансування. Позивач також вказав на суперечливу поведінку відповідача у використанні та оплаті природного газу на ВТВ (т.2, а.с.145-153).
У матеріалах справи містяться додаткові пояснення позивача від 19.05.2022 щодо укладеності договору транспортування природного газу №1512000725 від 17.12.2015 та виконання його умов обома сторонами, що виключає кваліфікацію такого договору як неукладеного, а також пояснення позивача від 26.07.2022, у яких останній звернув увагу на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №918/450/21, від 30.06.2022 у справі №904/5916/19 та в окремій думці до постанови від 18.02.2022 у справі №918/450/21 (т.2, а.с.170-198, 211-216).
Відповідач у своїх поясненнях від 20.06.2022 додав, що приєднаний позивачем додаток 3 до договору не містить дати його укладення і підписання, за формою і змістом відрізняється від додатка 3, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497, і не міг бути складний сторонами при підписанні даного договору. Окрім того, відмітив, що в постановах НКРЕКП №1134 вiд 28.09.2018 i №1573 вiд 30.11. 2018 не вказано про відтермiнування дії постанови НКРЕКП вiд 27.12.2017 №1437 (яка набрала чинності з 01.08.2018) чи відтермінування, скасування внесених змін до типового договору транспортування природного газу на її підставі. Вважає, що позивач помилково ототожнює факт наявності небалансу із фактом надання оператором ГТС послуг балансування (т.2, а.с.202-204).
За таких обставин, оскільки відповідач не виконав свої договірні зобов'язання з оплати вартості послуг балансування у добровільному порядку, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
17.12.2015 між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (після зміни назви - АТ "Укртрансгаз", оператор) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (після зміни типу товариства ПрАТ "Коростишівгаз", замовник) укладено договір №1512000725 транспортування природного газу (далі - договір) (т.1, а.с.14-24), відповідно до п.2.1 якого, оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу (далі-послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг. Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі (Кодекс газотранспортної системи), з урахуванням особливостей, передбачених цим договором (п.2.2 договору).
У п. 2.3 договору наведено перелік послуг, які можуть бути надані замовнику за цим договором, а саме: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).
Обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього договору (пункт 2.4 договору).
Відповідно до п.2.5 договору, приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу.
Згідно з п.2.6 договору, замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.
Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів (п.2.7 договору).
Пунктом 2.8 договору передбачено, що додатки 1, 2, 3 є невід'ємною частиною цього договору. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.
У розділі 3 договору визначені права і обов'язки оператора. Зокрема, оператор зобов'язаний своєчасно надавати послуги належної якості; приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від замовника відповідно до умов, встановлених Кодексом; забезпечувати належну організацію та функціонування своєї диспетчерської служби; виконувати інші обов'язки, визначені Кодексом та чинним законодавством України. Оператор має право, зокрема, стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором; користуватися іншими правами, передбаченими цим договором та чинним законодавством України, для забезпечення належного надання послуг, а також для виконання обов'язків оператора газотранспортної системи (п.п.3.1-3.2 договору).
У розділі 4 договору передбачені права і обов'язки замовника. Так, замовник зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та Кодексом; вчасно врегульовувати небаланси; здійснювати додаткову оплату оператору у разі перевищення розміру договірної потужності та/або недотримання параметрів якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором. Замовник має право, у тому числі, замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям (п. 4.1-4.2 договору).
Згідно з п.5.1 договору, порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюються сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього договору.
Пунктом 5.4 договору передбачено, що окремим додатком 3 до цього договору між оператором та замовником, який є оператором газорозподільної системи/прямим споживачем/ газовидобувним підприємством/виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника.
Умовами п.6.1 договору визначено, що оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності).
Відповідно до п.6.3 договору, надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється у порядку, встановленому Кодексом. Форми номінацій і реномінацій оприлюднюються оператором на його офіційному веб-сайті.
За змістом п.7.1 договору, вартість послуг балансування розраховується за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.
У розділі 9 договору сторони дійшли згоди щодо визначення вартості послуг балансування та порядку розрахунків за них. Так, згідно з п.9.1 договору, у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов'язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу.
Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою: Вбалансування= БЦГ х К х QБГ, де БЦГ - базова ціна газу; QБГ - обсяг негативного місячного небалансу замовника послуг транспортування; К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5 % від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1 (п.9.2 договору).
Згідно з п.9.3 договору, базова ціна газу визначається оператором відповідно до Кодексу. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, та розміщує її на своєму веб-сайті.
Оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електрону адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п'ять банківських днів (п.9.4 Договору). Розбіжності щодо вартості послуг балансування підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду про вартість послуг балансування, яку замовник зобов'язаний сплатити в строк, визначений п.9.4 цього договору, визначається за даними оператора (п.9.5 договору).
За п.11.1 договору, послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг. Послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу та розділу ІХ цього договору (п.11.4 договору).
За умовами п.п.13.1, 13.2, 13.5 договору, у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором. Сторона, що не виконує умови цього договору та (або) умови Кодексу, зобов'язана в повному обсязі відшкодувати збитки, завдані іншій стороні. У разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Цей Договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2016. Умови Договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.12.2015. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.17.1 договору). Усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими особами сторін. Сторони зобов'язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через десять днів після настання таких змін (п.7.2 договору).
Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб.
Суд встановив, що додатки 1 і 2 до вказаного договору сторонами не укладалися.
Додатком 3 до договору сторони узгодили перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу та їх характеристики: назви ПППГ (ГРС, ПВВГ), місця встановлення та типи ВОГ (до/після вузла редукування), Pmax абсолютного (МПа), максимальні витрати (об'єму) газу комерційним вузлом обліку за добу за стандартних умов, реквізити Акта розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін (т.2, а.с.114).
19.05.2018 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору транспортування природного газу №1512000725 від 17.12.2015 про зміну в преамбулі договору слів Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Коростишівгаз» на слова Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Коростишівгаз» та зміну реквізитів замовника у розділі ХХІІ; решта умов цього договору залишаються незмінними і обов'язковими для виконання сторонами. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору та вважається укладеною з моменту її підписання, розповсюджує свою дію на відносини сторін з 31.10.2017 і діє протягом строку дії договору (т.1, а.с.25).
Листами від 28.11.2017 №100ВИХ-17-6155, від 14.06.2018 №TSOВИХ-18-1482 та від 25.06.2018 №TSOВИХ-18-1633 позивач повідомив відповідачу про зміну реквізитів та найменування оператора з 07.06.2018 на "Оператор Акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Оператор газотранспортної системи України" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (т.1, а.с.26-28).
До матеріалів справи долучено акти приймання-передачі природного газу у віртуальній торговій точці за спiрний перiод, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками їх юридичних осіб (т.1, 85-89), а також алокації (звіти) про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу за спірний період, які відповідач надсилав позивачу, де ВТВ нормовані втрати газорозподільного підприємства за жовтень 2018 року становили 163,775 тис.куб.м., за листопад 2018 року - 126,375 тис.куб.м., за грудень 2018 року - 356,838 тис.куб.м., за січень - 2019 року - 384,903 тис.куб.м. та за лютий 2019 року - 206,132 тис.куб.м (т.1, а.с.60-84).
За твердженнями позивача, ним як оператором газотранспортної системи було здійснено процедуру алокації та встановлено наявність у відповідача негативних місячних небалансів природного газу в жовтні 2018 року в обсязi 163,775 тис.куб.м., в листопаді 2018 року в обсязi 126,375 тис.куб.м., у грудні 2018 року в обсязi 356,838 тис.куб.м., у ciчнi 2019 року в обсязi 384,903 тис.куб.м. та в лютому 2019 року в обсязi 206,132 тис.куб.м..
Обсяги негативних місячних небалансів підтверджуються алокаціями (звітами) про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу (т.1, а.с.60-62, 66-68, 70-72, 74-76, 80-83) та звітами по точках входу/виходу замовника послуг транспортування (оператора газорозподільних систем) (т.1, а.с.34, 39, 44, 49, 54).
За доводами позивача, тaкi обсяги негативних небалансiв природного газу виникли у вiдповiдача внаслідок безпідставного відбору ним з газотранспортної системи природного газу для покриття його власних виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи.
Позивач звертався до відповідача з повідомленнями про обсяги транспортування Г/П Коростишівгаз ПАТ за спірний період, у яких пропонував останньому врегулювати місячний небаланс відповідно до заходів, передбачених п.п.3-5 глави 3 розділу ХІV Кодексу ГТС, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493 (т.1, а.с.90-94).
Оскільки відповідач не здійснив заходів щодо самостійного врегулювання негативних місячних небалансів за жовтень - грудень 2018 року та січень - лютий 2019 року в порядку, встановленому Кодексом ГТС, позивач надав йому послуги балансування для врегулювання небалансів на загальну суму 16026673,46 грн, про що оформив односторонні акти надання послуг балансування обсягів природного газу: №10-18-1512000725-БАЛАНС вiд 31.10.2018, №11-18-1512000725-БАЛАНС вiд 30.11.2018, №12-18-1512000725-БАЛАНС вiд 31.12.2018, №01-19-1512000725-БАЛАНС вiд 31.01.2019, №02-19-1512000725-БАЛАНС вiд 28.02.2019 (т.1, а.с.31, 36, 41, 46, 51).
Вказані односторонні акти разом із рахунками на оплату, розрахунками вартості послуг балансування та звітами по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування за жовтень - грудень 2018 року та січень - лютий 2019 року були надіслані відповідачу із супровідними листами за №ТSОВИХ-18-2895 вiд 14.11.2018, №ТSОВИХ-18-3207 вiд 14.12.2018, №2001ВИХ-19-79 вiд 14.01.2019, №2001ВИХ-19-582 вiд 14.02.2019, №2001ВИХ-19-939 вiд 14.03.2019 (т.1, а.с.30-59).
Крім того, як вбачається з позовної заяви та підтверджується матеріалами справи, позивач з метою врегулювання небалансу в газотранспортній системі у зазначеному періоді закупив природний газ в обсязі 1668500,000 тис.куб.м. вiдповiдно до умов договорiв про закупівлю природного газу, укладених з ПАТ «НАК «Нафтогаз України», ТОВ «Еру Трейдінг», ТОВ «Трафігура Юкрейн», на підставі актів приймання-передачі природного газу (т.1, а.с.152-282, 100-151).
Вiдповiдач здійснив часткову оплату вартості наданих послуг балансування на суму 1298372,40 грн, про що свідчать банківські виписки (т.1, а.с.95-99).
Також в матеріалах справи знаходиться акт НКРЕКП від 18.06.2019 №217, складений за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики, Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, у якому встановлено, що укладений між ПрАТ «Коростишівгаз» та АТ «Укртрансгаз» договір транспортування природного газу №1512000725 від 17.12.2015 відповідає формі Типового договору транспортування природного газу, затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497. Згідно вказаного акта, НКРЕКП виявлено порушення ПрАТ «Коростишівгаз» пп.28 п.2.2 глави 2 Ліцензійних умов в частині здійснення розрахунків із оператором газотранспортної системи у строки та на умовах, визначених договором транспортування природного газу (т.2, а.с.41-113).
Таким чином, внаслідок невиконання відповідачем свого обов'язку щодо оплати вартості послуг балансування у повному обсязі, що, в свою чергу, є порушенням прав та інтересів позивача, останній просить стягнути з відповідача 14728301,06 грн основного боргу,1094037,57 грн 3% річних та 2204467,10 грн інфляційних втрат.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з приписами ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частинами 1 і 3 ст.626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст.180 ГК України деталізовано істотні умови господарського договору.
Так, за приписами ч.ч.1-4 цієї статті, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.
За матеріалами справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору транспортування природного газу №1512000725 від 17.12.2015.
Взаємовідносини, які виникають у процесі укладення договорів транспортування природного газу, регулюються Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом ГТС, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор), від 30.09.2015 №2493 та Типовим договором транспортування природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497.
Норми законодавства наводяться судом в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.
В силу приписів ч.ч.1, 2 ст.32 Закону України "Про ринок природного газу", транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор ГТС зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору ГТС встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.
Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497 затверджено типову форму договору транспортування природного газу, за яким оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
Відповідно до постанови НКРЕКП від 30.09.2015 №2497, Типовий договір транспортування природного газу містить додатки до нього, а саме: додаток 1 - розподіл потужності, додаток 2 - транспортування, додаток 3 - перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.
Кодекс ГТС є регламентом функціонування ГТС України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування ГТС України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб'єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності.
Відповідно до п.5 гл.1 розд.1 Кодексу ГТС, за договором транспортування природного газу Оператор ГТС надає замовнику одну чи декілька складових послуги транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги).
Пунктом 1 гл.1 розд.VIII Кодексу ГТС передбачено, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування. З моменту укладення договору транспортування замовник послуг транспортування також одержує право доступу до віртуальної точки, на якій відбувається передача природного газу.
Відповідно до п.2 гл.2 розд.ІХ Кодексу ГТС, у договорі транспортування природного газу чи його окремому додатку зазначаються відповідні фізичні точки входу та/або виходу, розподілена потужність, на яку замовник послуг транспортування має право, тип потужності (гарантована чи переривчаста), обсяг потужності та період її використання (строк, на який потужність була розподілена).
Балансування системи - діяльність, яка здійснюється Оператором ГТС в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування (п.5 гл.1 розд. І Кодексу ГТС).
В свою чергу, фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу, а комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі даних, отриманих у процедурі алокації (п.5 гл.1 розд.І Кодексу ГТС).
Відповідно до п.1 гл.1 розд.ХІІІ Кодексу ГТС, замовник послуг транспортування зобов'язаний подавати та відбирати до/з газотранспортної системи природний газ в обсягах, які виникають на підставі умов укладених договорів постачання природного газу, договору транспортування природного газу, технічної угоди та підтверджених номінацій.
Згідно з положеннями п.п.1, 3 гл.4 розд.ХIV Кодексу ГТС, розрахунок вартості послуг балансування, що були надані замовнику послуг транспортування за місяць, проводиться Оператором ГТС після закінчення газового місяця на підставі даних про місячний небаланс замовника послуг транспортування, що був не врегульований ним відповідно до пунктів 3-5 глави 3 цього розділу. Підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу, оформлений оператором газотранспортної системи відповідно до умов договору транспортування природного газу.
У разі, якщо обсяги природного газу, що надходять до газотранспортної системи на точці входу та обсяги, які відбираються на точці виходу, відрізняються, фактично виникає небаланс: позитивний небаланс - у разі перевищення обсягів поданого природного газу над відібраним (фактичне перевищення пропозиції над попитом), негативний - у разі перевищення обсягів відібраного природного газу над поданим (перевищення попиту над пропозицією) (п.5 гл.1 розд.І, гл.1 розд. XIV Кодексу ГТС). Послуги балансування, які надаються Оператором ГТС в межах послуг з транспортування природного газу, мають на меті забезпечення рівноваги між обсягами природного газу, що були подані та відібрані в/з ГТС.
Процес визначення розміру місячного небалансу в розрізі споживачів здійснюється Оператором ГТС, цей процес (і відповідний документ) називається "алокація".
Алокація - віднесення Оператором ГТС природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників (п.5 гл.1 розд.1 Кодексу ГТС) .
Пунктом 8 гл.3 розд.ХІІ Кодексу ГТС передбачено, що у разі несанкціонованого відбору газу споживачем весь відповідний обсяг вноситься в алокацію на відповідного оператора газорозподільної системи, а по прямому споживачу - на оператора газотранспортної системи.
Місячна номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом місяця в розрізі кожної доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності).
Негативний місячний небаланс може покриватись як Оператором ГТС шляхом надання послуг з балансування, так і оператором ГРС самостійно (шляхом купівлі природного газу у інших замовників послуг балансування або відбору природного газу шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації за цей газовий місяць) відповідно до п.п.4,7 гл.3 розд.XIV Кодексу ГТС.
Послуги з транспортування природного газу і послуги з балансування є пов'язаними одна з одною і надаються на підставі єдиного договору про транспортування природного газу.
Відповідно до п.1 гл.3 розд.XIV Кодексу ГТС, оператор ГТС визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з ГТС у точках виходу за цей газовий місяць.
Місячний небаланс розраховується оператором ГТС до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор ГТС (п.2 гл.3 розд.XIV Кодексу ГТС).
Згідно з п.2 розд.XIII Кодексу ГТС, замовники послуг транспортування зобов'язані своєчасно врегульовувати свої небаланси.
У гл.3 розд.XIV Кодексу ГТС передбачено порядок урегулювання замовником небалансів. Так, у разі негативного значення небалансу замовник послуг транспортування до 12-го числа наступного місяця: здійснює купівлю природного газу в інших замовників послуг транспортування; здійснює відбір природного газу шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації для врегулювання остатнього небалансу за цей газовий місяць (п.4 зазначеної норми).
Відповідно до пп.2 п.7 гл.3 розд.XIV Кодексу ГТС, негативний місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований у строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором ГТС за рахунок надання природного газу замовнику послуг транспортування в рамках послуги балансування для покриття ним неврегульованого обсягу природного газу.
Підставою для проведення розрахунку послуг балансування є односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу, оформлений оператором ГТС відповідно до умов договору транспортування природного газу. Оператор ГТС до 14-го числа місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування односторонній акт про надання послуг балансування на обсяги природного газу, місячного небалансу замовника послуг транспортування, що був не врегульований ним відповідно до п.п.3- 5 гл.3 цього розділу, рахунок на оплату, звіт по точках входу/виходу замовника послуг транспортування (що має містити деталізацію по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу). Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів з дня отримання ним зазначених документів (п.п.3 і 4 гл.4 розд.XIV Кодексу ГТС).
Отже, за законом та договором, достатньою підставою для оплати послуг балансування є існування місячного негативного небалансу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником. При цьому зазначена інформація є нерозривно пов'язаною зі звітністю сторін щодо надання послуг з транспортування газу безпосередньо.
Кодекс ГТС у розділі ХІІ детально регламентує здійснення алокації (на яких даних ґрунтується, порядок здійснення тощо). Так, у межах процедури алокації передбачено, що підписані щомісячні акти приймання-передачі газу відповідно до положень п.2 гл.7 розд.III цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, визначені комерційними вузлами обліку у фізичних точках входу/виходу, поданого до ГТС, є основою для формування інформації, що передається оператору ГТС для здійснення ним алокації (п.5 гл.1 розд.ХІІ Кодексу ГТС).
Оплата послуг балансування має бути здійснена замовником у разі надсилання оператором ГТС такому замовнику рахунку на оплату, звіту по точках входу/виходу замовника послуг транспортування (п.п.3 і 4 гл.4 розд.XIV Кодексу ГТС), відсутності доказів самостійного врегулювання небалансу.
З огляду на наведене, для правильного вирішення даного спору за відсутності узгодженої позиції сторін щодо надання послуг балансування судам належить встановити обставини, пов'язані з наданням послуг власне транспортування газу, дослідити складені сторонами на виконання відповідних умов договору акти приймання-передачі природного газу в спірний період, у тому числі з метою встановлення обсягів природного газу, визначених комерційними вузлами обліку у фізичних точках входу/виходу, як то передбачено Кодексом ГТС. У контексті зазначеного істотним є також з'ясування судом обставин щодо наявності/відсутності підписаного сторонами додатка 3 до Договору (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.02.2022 у справі №№918/450/20).
Так, до матеріалів даної справи приєднано додаток 3, яким сторони узгодили перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу, та їх характеристики (т.2, а.с.114).
При цьому суд встановив, що додатки 1 і 2 до вказаного договору сторонами не підписувалися.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та своїх письмових поясненнях у справі неодноразово зазначав про те, що відсутність додатків 1,2 до договору транспортування природного газу вказує на неузгодженість сторонами істотних умов, які стосуються предмета договору, а відтак такий договір є неукладеним.
Однак, укладаючи договір транспортування природного газу, сторони визначили послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором (п.2.3 договору), і погодили, що обсяг таких послуг визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього договору, які згідно з пунктом 2.8 договору є його невід'ємною частиною. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є, зокрема, оператор газорозподільної системи.
Суд відзначає, що договір транспортування природного газу №1512000725 від 17.12.2015 підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб; докази розірвання, припинення чи визнання його недійсним відсутні; будь-яких листів, звернень чи претензій відповідача до позивача у спірний період щодо укладеного договору матеріали справи не містять.
Окрім того, як встановлено судом, відповідачем вчинено ряд дій, що свідчать про схвалення та прийняття ним до виконання вказаного правочину, а саме те, що відповідач пiдписував акти приймання-передачі природного газу у віртуальній торговій точці за спiрний перiод, надавав алокації (звіти) про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу за спірний період, здійснював часткове погашення послуг балансування за спірний період, що підтверджується банківськими виписками, у призначенні платежу яких наявні посилання на те, що оплата здійснювалась за надання послуги балансування обсягів природного газу за договором від 17.12.2015 №1512000725 саме за спірний період.
Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.02.2022 у справі № 918/450/20 за подібних правовідносин зазначив, що відсутність відповідних додатків, які самі сторони в договорі визнали його невід'ємною частиною, тобто такими, що за змістом є обов'язковими, а отже й істотними в контексті предмету договору, за звичайних обставин мала б свідчити про неукладеність договору. До того ж обов'язковість названих додатків до договору транспортування, виходячи з наведених приписів законодавства, передбачена й безпосередньо законом.
Водночас не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (п.49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17).
Фактичне виконання усіма сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин ч.8 ст.181 ГК України, за змістом якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.05.2022 у справі №909/35/19, від 21.06.2022 у справі №907/294/20.
Окрім того, у матеріалах справи міститься лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №10567/16.3.2/7-18 від 13.11.2018, у якому останній повідомив, що вважає запропоновані АТ «Укртрансгаз» зміни до Типового договору щодо виключення п.2.8 розділу ІІ такого недоцільними, оскільки положеннями Типового договору визначено контрагентів і перелік випадків, за яких укладаються додатки 1 (розподіл потужності) та/або 2 (транспортування), додаток 3, виходячи із замовлених послуг, які надаються в рамках Типового договору, то твердження АТ «Укртрансгаз» щодо можливих ризиків визнання договору недійсним у випадку непідписання сторонами всіх додатків до нього є безпідставними (т.2, а.с.20-21).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що сторонами було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, відтак підстави вважати його неукладеним у даному випадку відсутні.
За результатами дослідження правильності застосування коефіцієнту при здійсненні розрахунку вартості послуг балансування за газові місяці спірного періоду суд враховує таке.
Згідно з п.1 гл.4 розд.XIV Кодексу ГТС, розрахунок вартості послуг балансування, що були надані замовнику послуг транспортування за місяць, проводиться оператором газотранспортної системи після закінчення газового місяця на підставі даних про місячний небаланс замовника транспортування, що був не врегульований ним відповідно до пунктів 3-5 глави 3 цього розділу.
Як вже зазначалось вище, п.9.1 договору визначено, що, у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов'язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до вимог Кодексу.
Пунктом 9.2 договору визначено, що вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою, в якій зазначається коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1.
Як встановлено судом, обсяг місячного небалансу ПрАТ «Коростишівгаз» у листопаді 2018 року визначено оператором (позивачем) на 1749044,6 грн із застосуванням коефіцієнта компенсації 1,2.
Відповідно до усталених правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах №906/110/18 від 27.03.2019, №920/344/18 від 12.06.2019, №922/1580/18 від 18.06.2019, №917/706/18 від 05.11.2019, для визначення коефіцієнту компенсації (за зазначеною в п.9.2 договору формулою), що підлягає застосуванню, коли визначається вартість послуг балансування обсягів природного газу (при негативному місячному небалансі), процентне співвідношення розміру небалансу обраховується від обсягів природного газу, відібраного замовником з газотранспортної системи з врахуванням всіх обсягів газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з неї, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника. Тобто, правильним є застосування коефіцієнту 1,2 тільки в тому випадку, якщо обсяг небалансу є більшим, ніж 5% від загального об'єму природного газу.
Суд звертає увагу, що за даними зведеного акта приймання - передачі природного газу за листопад 2018 року від 01.12.2018, всього прийнято в розподільчі мережі ПрАТ «Коростишівгаз» 2553045 куб.м. (т.2, а.с.139).
Місячний небаланс, визначений позивачем у листопаді 2018 року, склав 126375 куб.м., що становить 4,9% (126375 куб. х 100% : 2553045 куб.м.) від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, а тому при розрахунку вартості послуги балансування у листопаді 2018 року слід застосувати коефіцієнт компенсації 1, чого позивачем не дотримано.
Таким чином, за висновком суду, вартість послуги балансування в листопаді 2018 року становить 1457536,96 грн; вартість послуги в інші місяці спірного періоду позивачем розраховано правомірно.
Враховуючи викладене, господарський суд встановив, що всього за період з жовтня 2018 року по лютий 2019 року позивач надав відповідачу послуги балансування природного газу на загальну суму 14436793,66 грн (з урахуванням частково проведених відповідачем оплат), яка станом на час розгляду справи залишилася непогашеною.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 ГПК України).
Докази, надані сторонами на підтвердження своїх вимог і заперечень, повинні відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, встановленим ст.ст.76-79 ГПК України.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 14436793,66 грн основного боргу є правомірними, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню; у задоволенні 291507,40 грн основного боргу слід відмовити як безпідставні й необґрунтовано заявлені.
Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 1094037,57 грн 3% річних та 2204467,10 грн інфляційних втрат.
Положеннями ч.ч.1, 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. За прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із наведеного, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши поданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат на предмет відповідності умовам договору та нормам чинного законодавства України, а також здійснивши власний перерахунок за допомогою інформаційно-пошукової системи «Ліга», суд встановив, що стягненню з відповідача підлягають 1071381,03 грн 3% річних та 2157718,70 грн інфляційних втрат; у задоволенні вимоги позивача про стягнення 22656,54 грн 3% річних та 46748,40 грн інфляційних втрат слід відмовити.
Під час прийняття рішення судом, на підставі ч.4 ст. 236 ГПК України, враховано практику і висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №№918/450/20, від 21.06.2022 у справі №907/294/20, від 18.05.2022 у справі №909/35/19, від 21.06.2022 у справі №904/5913/19, від 27.03.2019 у справі №906/110/18.
Щодо інших доводів відповідача, суд зважає на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд із цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України", обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши з огляду на положення ст.ст.74, 75-79, 86 ГПК України наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 14436793,66 грн заборгованості за послуги балансування; 1071381,03 грн 3% річних; 2157718,70 грн інфляційних втрат, в решті позову - відмовити.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (вул. Київська, 55, м. Коростишів, Житомирська область, 12501; код ЄДРПОУ 20413052) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (вул. Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021; код ЄДРПОУ 30019801) 14436793,66 грн - заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу; 1071381,03 грн - три відсотки річних; 2157718,70 грн - інфляційних втрат; 264988,40грн - витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви.
3. В іншій частині в позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 05.09.22
Суддя Прядко О.В.
Друк:
1 - у справу;
2 - позивачу (рек.) та на ел.пошту: forletter@utg.ua, onishc@i.ua;
3 - відповідачу (рек.) та на ел.пошту: korgaz@kr.zt.ukrtel.net;
korgaz42@ukr.net.