пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
29 серпня 2022 року Справа № 903/867/21
Господарський суд Волинської області у складі судді Вороняка А. С., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали за заявою Адвокатського об'єднання “Гапоненко Роман і партнери”
про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню
по справі № 903/867/21
за позовом: Адвокатського об'єднання “Гапоненко Роман і партнери”
до відповідача: Фермерського господарства “Західний Буг” Юнака Сергія Петровича
про стягнення 202000,00 грн,
за участю представників-учасників справи:
від заявника (боржника): Гапоненко Р. І., адвокат, посвідчення № 000224 від 18.06.2018;
від стягувача: н/з.
Права та обов'язки учаснику судового процесу роз'яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.
Відводу складу суду не заявлено.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Суть: рішенням Господарського суду Волинської області від 28.12.2021 у справі №903/867/21 позов задоволено частково; стягнуто з Фермерського господарства "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича на користь Адвокатського об'єднання "Гапоненко Роман і партнери" 81000,00 грн заборгованості та 1215,00 грн витрат зі сплати судового збору; в позові на суму 121000,00 грн заборгованості відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Волинської області від 20.01.2022 заяву б/н від 11.01.2022 представника Адвокатського об'єднання “Гапоненко Роман і партнери” про відшкодування витрат на професійну правову (правничу) допомогу задоволено частково; стягнуто з Фермерського господарства "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича на користь Адвокатського об'єднання "Гапоненко Роман і партнери" 27 500,00 грн витрат на професійну правову (правничу) допомогу.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2022 у задоволенні апеляційної скарги Адвокатського об'єднання "Гапоненко Роман і партнери" на рішення Господарського суду Волинської області від 28.12.21 у справі №903/867/21 відмовлено; апеляційні скарги Фермерського господарства "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича на рішення Господарського суду Волинської області від 28.12.21 та додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 20.01.22 у справі №903/867/21 задоволено; рішення Господарського суду Волинської області від 28.12.21 у справі №903/867/21 скасовано, прийнято нове рішення - у задоволенні позову відмовлено; додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 20.01.22 у справі №903/867/21 скасувано, прийняти нове рішення, яким відмовлено Адвокатському об'єднанню "Гапоненко Роман і партнери" у стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу; стягнуто з Адвокатського об'єднання "Гапоненко Роман і партнери" на користь Фермерського господарства "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича 3405,00 грн витрат зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.
На виконання даної постанови Господарським судом Волинської області 10.05.2022 видано наказ про примусове виконання постанови № 903/867/21-1.
17.08.2022 позивач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, в якій заявник просить суд відповідно до ст. 328 ГПК України зупинити виконання за виконавчим документом - наказом Господарського суду Волинської області від 10.05.2022 № 903/867/21-1, виданим на виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2022 у справі №903/867/21; визнати наказ Господарського суду Волинської області від 10.05.2022 № 903/867/21-1 виданий на виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2022 у справі №903/867/21 таким, що не підлягає виконанню.
При обґрунтуванні заяви вказує, що Адвокатське об'єднання «Гапоненко Роман і партнери» має заборгованість перед Фермерським господарством «Західний Буг» Юнака Сергія Петровича у розмірі 3405,00 грн. Як стверджує заявник і підтверджується на їхнє переконання постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2022 по даній справі, Фермерське господарство «Західний Буг» Юнака Сергія Петровича має заборгованість перед Адвокатським об'єднанням «Гапоненко Роман і партнери» за надані останнім, згідно акту надання послуг № 90 від 31.10.2020, послуги у розмірі 19000,00 грн. Додатково зазначають, що згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 30.04.2021, дана заборгованість визнана Фермерським господарством «Західний Буг» Юнака Сергія Петровича. Вважає, що дані зобов'язання за своєю правовою природою є однорідними та зустрічними, на підставі чого, відповідно до ст. 601 ЦК України направив на адресу Фермерського господарства «Західний Буг» Юнака Сергія Петровича заяву про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Ухвалою суду від 18.08.2022 прийнято заяву Адвокатського об'єднання “Гапоненко Роман і партнери” про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню до розгляду; призначено судове засідання щодо розгляду вказаної заяви на 29.08.2022; запропоновано Фермерському господарству "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича подати суду письмові пояснення щодо заяви; у задоволенні заяви Адвокатського об'єднання “Гапоненко Роман і партнери” про зупинення виконання за виконавчим документом - наказом Господарського суду Волинської області №903/867/21-1 від 10.05.2022 у справі № 903/867/21 відмовлено.
29.08.2022 стягувач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав пояснення щодо заяви про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню в яких просить у задоволенні заяви відмовити, при цьому вказує, що акт наданих послуг № 90 від 31.10.2020, на який посилається боржник, замовником не підписаний, оскільки останній не погоджується з об'ємом та якістю визначених у ньому послуг, відповідно даний акт є спірним, тому не може зараховуватись в якості однорідних вимог. Вказує, що матеріали справи не містять доказів безспірності заборгованості в сумі 19000,00 грн, а стягувач заперечує існування зобов'язання.
Представник стягувача в судове засідання 29.08.2022 не з'явився, хоча вчасно та належно був повідомлений про час та місце судового засідання.
Заявник в судовому засіданні 29.08.2022 заяву про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню підтримав з підстав наведених у заяві.
Відповідно до ч. 3 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України( далі - ГПК України) суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про розгляд вказаної заяви без участі представника стягувача.
Розглянувши заяву про визнання наказу № 903/867/21-1 від 10.05.2022 суд встановив таке.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 327 ГПК України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 N 18-рп/2012).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 N 11-рп/2012).
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ГПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини (далі - Суд), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.
У рішеннях Суду у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012 р. та у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012 р. вказано, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду однієї зі сторін.
Оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду однієї зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Стгеесе), від 19.03.97, у справі "Бурдов проти Росії" (Buurdov v. Russia) від 07.05.2002, "Ясюнієне проти Литви" (Jasiniene v. Lithuania) від 06.03.2003).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чижов проти України зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 2 ст. 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Системний аналіз наведеної процесуальної норми дає підстави для висновку, що коло підстав, з яких наказ господарського суду може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, пов'язується саме з відсутністю у боржника обов'язку сплатити борг за таким наказом у зв'язку з тим, що його видано помилково, або у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням або з інших причин.
Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема: видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого документа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після видачі виконавчого документа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого документа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього документа до виконання (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові Першої судової палати КЦС від 13.03.2019 року по справі № 755/388/15-ц).
В межах розгляду саме заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов'язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2022 по справі № 903/867/21 встановлено, що роботи виконані згідно акту наданих послуг № 90 від 31.10.2020 на суму 19000,00 грн прийняті відповідачем (стягувачем).
Також постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2022 по справі № 903/867/21 надано оцінку та зауважено, що підписаний сторонами акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.04.2021 у якому відповідач ніби визнав заборгованість на загальну суму 202 000,00 грн на підставі вищенаведених актів надання послуг за 2020 рік не береться судовою колегією до уваги, оскільки не відображає наявного боргу за договором від 12.03.2019 №03-76 і не містить покликання на акти наданих послуг, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Судом встановлено та як вбачається з постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2022 по справі № 903/867/21 борг за роботи виконані згідно акту наданих послуг № 90 від 31.10.2020 на суму 19000,00 грн входив до предмету спору про стягнення 202000,00 грн заборгованості. За результатами розгляду справи № 903/867/21 судом апеляційної інстанції відмовлено у стягненні 202000,00 грн, з них 135000,00 у зв'язку зі сплатою боргу, 67000,00 грн через безпідставність. Постанова набрала законної сили 08.04.2022.
Згідно з ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Покликання заявника на 601 ЦК України, визнання Фермерським господарством "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича боргу та припинення його грошового зобов'язання на суму 3405,00 грн за одностороннім правочином, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин на суму 19000,00 грн, з врахуванням обставин встановлених постановою апеляційної інстанції від 08.04.2022 у справі № 903/867/21, відхиляється судом як безпідставне, борг за роботи виконані згідно акту наданих послуг № 90 від 31.10.2020 на суму 19000,00 грн входив до предмету спору про стягнення 202000,00 грн заборгованості у справі 903/867/21(у задоволенні позову відмовлено).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Наказ господарського суду № 903/867/21-1 від 10.05.2022 не був виданий помилково. Станом на дату розгляду даної заяви судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не скасовано та не змінено в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами. Судове рішення у даній справі набрало законної сили.
Будь-яких інших доказів на підтвердження матеріальних та/або процесуальних підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, суду не подано.
Враховуючи вищезазначене заява про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 232, 234, 235, 328 ГПК України, суд,-
ухвалив:
у задоволенні заяви Адвокатського об'єднання “Гапоненко Роман і партнери” про визнання наказу Господарського суду Волинської області від 10.05.2022 № 903/867/21-1 виданого на виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2022 у справі №903/867/21 таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги в строки та в порядку передбаченому статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.
Дата складання повного
тексту ухвали
05.09.2022.
Суддя А. С. Вороняк