Справа № 555/1216/22
Номер провадження 2/555/339/22
01 вересня 2022 року
Березнівський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Мельничук Н. В.
при секретарі Кравчук С. Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Березнівської міської ради Старостинський округ №10 (с.Тишиця) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин, -
ОСОБА_1 звернулася із позовом до Березнівської міської ради Старостинський округ №10 (с.Тишиця) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин. Позивач в обґрунтування заявлених вимог вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Князівка Березнівського району Рівненської області помер рідний батько позивачки ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 , що підтверджується випискою з по господарської книги №1915 від 28.12.2021 року. На день своєї смерті ОСОБА_2 , відповідно до довідки Березнівської міської ради Старостинський округ №10 (с.Тишиця) №290 від 28.12.2021 року, був зареєстрований та постійно проживав в будинку АДРЕСА_1 станом на 17.04.2009 року сам. Позивач звернулася до приватного нотаріуса Березнівського районного нотаріального округу Черкасової І.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_2 . Однак нотаріус повідомила, що позивач є такою, що пропустила строк звернення до нотаріальної контори, так як на день смерті батька не проживала та не була зареєстрована разом з ним в одному житловому будинку. Також існують розбіжності в документах, а саме: згідно свідоцтва про смерть батько значиться як ОСОБА_2 , в актовому записі про народження позивача батько значиться як ОСОБА_2 .
Клопотання, процесуальні дії у справі.
26 липня 2022 року позовна заява була прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі.
Будь-які заяви чи клопотання щодо проведення процесуальних дій, в тому числі забезпечення позову, забезпечення доказів, зупинення і поновлення провадження у справі, учасниками справи не заявлялися.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з"явилась- представник позивача- адвокат Оніщук М.А. подала до суду письмову заяву про проведення розгляду справи у її відсутністьта відсутність позивача , заявлені вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, у якій позовні вимоги визнає, а також просить розглядати справу за його відсутності.
Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Князівка Березнівського району Рівненської області помер рідний батько позивачки ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 , що підтверджується випискою з по господарської книги №1915 від 28.12.2021 року.
На день своєї смерті ОСОБА_2 , відповідно до довідки Березнівської міської ради Старостинський округ №10 (с.Тишиця) №290 від 28.12.2021 року, був зареєстрований та постійно проживав в будинку АДРЕСА_1 станом на 17.04.2009 року сам.
Позивач звернулася до приватного нотаріуса Березнівського районного нотаріального округу Черкасової І.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_2 . Однак нотаріус повідомила, що позивач є такою, що пропустила строк звернення до нотаріальної контори, так як на день смерті батька не проживала та не була зареєстрована разом з ним в одному житловому будинку. Також існують розбіжності в документах, а саме: згідно свідоцтва про смерть батько значиться як ОСОБА_2 , в актовому записі про народження позивача батько значиться як ОСОБА_2 .
Відповідно до статті 1217 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК) спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1258 ЦК передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У відповідності із ст.1262 ЦК у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Згідно із ст. 1265 ЦК у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
Згідно зі ст. 1268 ЦК спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом встановленого ст. 1270 Цивільного Кодексу України строку (шість місяців), він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до частини першої статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно із частиною п'ятою статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має у шестимісячний термін подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
У відповідності до статті 1217 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК) спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно із ч.2 ст.1223 ЦК у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Статтею 1258 ЦК встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1262 у другу чергу право на спадкування за законом мають, зокрема, рідні брати та сестри спадкодавця.
Згідно зі ст. 1268 ЦК спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом встановленого ст. 1270 Цивільного Кодексу України строку (шість місяців), він не заявив про відмову від неї.
Статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має у шестимісячний термін подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Згідно статті 1272 Цивільного Кодексу України встановлено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
З метою забезпечення однакового застосування законодавства про спадкування Пленумом Верховного Суду України 30.05.2008р. прийнято Постанову №7 “Про судову практику у справах про спадкування”.
В частині 6 пункту 24 даної постанови вказано, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного частиною першою статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має ураховувати, що такі причини визначаються у кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи (Постанова Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2021 року у справі № 491/327/18).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 дійсно з поважної причини пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини, в зв'язку з чим позовна заява є законною і обґрунтованою, підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.1233, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст.263-265 ЦПК України, ст.141 ЦПК України, п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд -
Визначити для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с.Князівка Березнівського району Рівненської області, додатковий строк тривалістю в три місяці для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини по закону після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Князівка Березнівського району Рівненської області та встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с.Князівка Березнівського району Рівненської області є рідною дочкою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Князівка Березнівського району Рівненської області.
Сторони та інші учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач : Березнівська міська рада Старостинський округ №10 (с.Тишиця) вул.Незалежності,93А с.ТишицяРівненського району Рівненської області.
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Березнівський районний суд Рівненської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Мельничук Н. В.