Справа №295/2736/21
4-с/295/38/22
Про відмову в задоволенні скарги
23.08.2022 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
Головуючої судді Стрілецької О.В.
за участі секретаря судового засідання Скришевської О.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на неправомірні дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), -
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ
06.07.2022 р. Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулось до суду зі скаргою, в якій просить визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Пономарьової К.В. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №69208119 від 14.06.2022 р., просить визнати незаконною та скасувати постанову від 14.06.2022 року про відкриття виконавчого провадження №69208119 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Богунським районним судом м. Житомира, про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь Державної судової адміністрації України судового збору в розмірі 908,00 грн.
В обґрунтування скарги вказано, що державний виконавець незаконно відкрив виконавче провадження про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області судового збору, оскільки виконання судових рішень про стягнення коштів, боржником за якими є Пенсійний фонд України або його територіальні органи, здійснюються не органами державної виконавчої служби, а Казначейством в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН
Ухвалою суду від 08.07.2022 р. скаргу залишено без руху та надано заявнику строку для усунення недоліків (а.с. 84).
14.07.2022 року ухвалою судді Богунського районного суду міста Житомира поновлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській областістрок на звернення до суду зі скаргою. Прийнято скаргу до провадження та призначено до розгляду. Зобов'язано головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Пономарьову К.В. надати для огляду в судове засідання матеріали виконавчого провадження №69208119 (а.с. 92).
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській областіДовгалюк В.С. в судове засідання 23.08.2022 року направив заяву, в якій просив розглянути скаргу в його відсутність. Вимоги, викладені в скарзі, підтримав в повному обсязі, просив її задоволити (а.с. 97-98).
В.о. начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Корнєєв М. в судове засідання, направив клопотання про розгляд скарги без участі представника. На виконання вимог ухвали суду від 14.07.2022 р. направив для огляду в судовому засідання матеріали виконавчого провадження №69208119 (а.с. 103-116).
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути скаргу без участі учасників судового розгляду, які про час і місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
Судом встановлено, що згідно з рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 03.06.2021 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 - стягнуто з держави через Державну казначейську службу України за рахунок коштів державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, 2000,00 грн; стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 грн. (а.с. 25-27).
Постановою Житомирського апеляційного суду від 27.07.2021 р. рішення Богунського районного суду м Житомира від 03.06.2021 р. залишено без змін (а.с. 48-50). Рішення набрало законної сили.
02.08.2021 р. виконавчий лист про стягнення з боржника судового збору направлено для виконання (а.с. 53 )
ІV. НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ, ОЦІНКА І МОТИВИ СУДУ
Згідно зі ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
30.05.2022 р. Державна судова адміністрація України звернулась до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) з заявою про звернення до примусового виконання виконавчого листа по справі №295/2736/21, виданого Богунським районним судом м. Житомира від 02.08.2021 р., про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь Державної судової адміністрації України судового збору в розмірі 908,00 грн (а.с. 105-106).
Судом встановлено, що постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 14.06.2022 року на підставі виконавчого листа, виданого 02.08.2021 р. на виконання рішення Богунського районного суду м Житомира від 03.06.2021 р. у справі № 295/2736/21, щодо стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь держави судового збору в розмірі 908,00 грн, було відкрито виконавче провадження №69208119, де стягувачем є Державна судова адміністрація України, боржником Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (а.с. 114).
Частиною 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Нормами ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджет бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, в редакції постанови № 45 від 30.01.2013 року (далі - Порядок).
У розумінні зазначеного Порядку безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
Відповідно до пункту 24 Порядку стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.
У разі неможливості органом Казначейства виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника таке списання коштів здійснюється за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, що здійснюється Казначейством на підставі поданих: 1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; 2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей (пункт 47 Порядку).
Згідно зі ст. 76 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду зараховуються на єдиний рахунок Пенсійного фонду і зберігаються на окремих рахунках територіальних органів Пенсійного фонду в уповноваженому банку, а відповідно не на рахунках, відкритих в органах Казначейства, що, в свою чергу, виключає можливість безспірного списання коштів з рахунків боржника, відкритих у банківських установах.
Відповідно до пп. 3 п. 9 Порядку орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачу у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Головне Управління Державної казначейської служби України у Житомирській області листом № 04-08-1-10/1732 від 18.03.2022 р., який направлено на адресу Державної судової адміністрації України, повернуло без виконання оригінал виконавчого листа № 295/2736/21 (а.с.107-108), в якому зазначено, що на ім'я Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в органах Казначейства Житомирської області рахунки не відкриті, крім рахунків із спеціальним режимом використання.
Таким чином, судом не встановлено, що станом на день розгляду скарги заявник має відкриті рахунки в органах Державної казначейської служби України, зокрема, щодо здійснення виплат судових витрат, присуджених за рішеннями судів.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, тобто даним законом не передбачено виконання даного судового рішення за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішення суду.
Беручи до уваги те, що судом встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України Житомирській області не перебуває на казначейському обслуговуванні за видатками в органах Державної казначейської служби України Житомирської області, а норми Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» на спірні правовідносини не поширюються, так як стягувачем за виконавчим листом є державний орган, суд вважає, що головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) при ухваленні постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.06.2022 р. не допустив порушень норм Закону України «Про виконавче провадження».
Подібний за змістом правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 03.02.2020 року у справі № 524/5007/17.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Європейський суд наголосив, що відповідно до усталеного прецедентного права пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (§ 40 рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v. Greece) № 18357/91).
Враховуючи, що державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного у документі на його виконання, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом, а судове рішення є обов'язковим до виконання на всій території України, заявник не подав належних і допустимих доказів на підтвердження незаконності дій державного виконавця при відкритті виконавчого провадження та ухваленні постанови про відкриття виконавчого провадження, підстави для задоволення скарги відстуні.
Керуючись ст. ст. 258-260, 352-354, 447, 451 ЦПК України,
В задоволенні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Стрілецька