Справа № 161/9185/22
Провадження № 2/161/3339/22
про закриття провадження у справі
31 серпня 2022 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Черняка В.В., за участю секретаря судового засідання Жаловаги І.П., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщення,-
15 липня 2022 року ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3 ) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 . Відповідач є колишньою невісткою позивача, яка вселилася у будинок з його дозволу. Але в подальшому шлюбні відносини між відповідачем та його сином погіршилися, а відповідач добровільно покинула будинок. Також позивач вказує, що відповідач не вживала жодних стосовно вселення у визначені власником приміщення.
З наведених вище підстав позивач просить суд визнати відповідача такою, що втратила право користування спірним будинком.
В підготовче засідання позивач та його представник не прибули, про причини неявки суд не повідомили.
В підготовчому засіданні відповідач подала клопотання про закриття провадження у справі, яке мотивоване тим, що у цивільних справах №№161/3833/15-ц, 161/18324/17 судом вже розглянутий спір між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Представник відповідача клопотання підтримав та просив суд його задовольнити.
Заслухавши пояснення присутніх учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі слід закрити, з таких підстав.
З матеріалів справи слідує, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 липня 2015 року у цивільній справі №161/3833/15-ц в задоволенні позову ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах малолітньої дочки ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Служба у справах дітей Луцької міської ради, про примусове вселення та зобов'язання не чинити перешкод в користуванні будинком - відмовлено.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Луцької міської ради, про втрату права на користування житлом - відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Волинської області від 22 січня 2016 року у цій же справі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 липня 2015 року в даній справі в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про примусове вселення та зобов'язання не чинити перешкод в користуванні будинком скасовано та ухвалити нове.
Позов ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах малолітньої дочки ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про примусове вселення та зобов'язання не чинити перешкод в користуванні будинком задоволено.
Вселено ОСОБА_1 та малолітню ОСОБА_4 в будинок АДРЕСА_1 .
Зобов'язано ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не чинити перешкод ОСОБА_1 та малолітній ОСОБА_4 в користуванні будинком.
В решті рішення залишено без змін.
Обґрунтовуючи свій зустрічний позов у цивільній справі №161/3833/15-ц ОСОБА_3 вказував наступне:
«В обґрунтування зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 вказує про те, що є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . Згідно свідоцтва про шлюб від 30.04.2010 року між ОСОБА_6 , який є його сином та ОСОБА_1 було укладено шлюб. 27.07.2010 року було зареєстровано місце проживання ОСОБА_1 в житловому будинку АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуваючи в шлюбі народилась внучка ОСОБА_4 . Однак, в останній період сімейні відносини між сином ОСОБА_6 та ОСОБА_1 стали напруженими, що в підсумку призвело до фактичного припинення сімейних відносин та розірвання шлюбу.
Посилаючись на висновки Луцького МВ УМВС України у Волинській області від 18.07.2014 року, 01.12.2014 року, покази свідків, ОСОБА_3 вказує про те, що з 03 грудня 2013 року ОСОБА_1 в житловому будинку по АДРЕСА_1 , не проживає.
З огляду на такі обставини та враховуючи вимоги ч. 2 ст. 405 ЦК України вважає, що ОСОБА_1 втратила право на користування належним позивачу будинком у зв'язку відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік.».
В подальшому, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 травня 2019 року у цивільній справі №161/18324/17 відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Служба у справах дітей Луцької міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Постановою Волинського апеляційного суду 24 липня 2019 року вищенаведене рішення суду в частині вирішення зустрічного позову - залишено без змін, а первісний позов задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_3 визначити житлове приміщення, яке мають право займати ОСОБА_1 і її малолітня дитина ОСОБА_4 у будинку АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи свій зустрічний позов у цивільній справі №161/18324/17 ОСОБА_3 вказував наступне:
«Вказаний зустрічний позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 більше ніж протягом одного року не проживає у спірному будинку. З наведених підстав та з посиланням на приписи ст.405 ЦК України просить суд визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування будинком АДРЕСА_1 ».
Суд зазначає, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
В розглядуваному випадку, на переконання суду, предмет позову у цій справі є тотожним вимогам за зустрічними позовами у цивільних справах №№161/3833/15-ц, 161/18324/17, оскільки стосується визнання відповідача такою, що втратила права користування житловим будинком за адресою АДРЕСА_1 .
Сторони у цих справах також є тими самим.
Підстави позову, якими ОСОБА_3 обґрунтовував свої вимоги у цивільних справах №№161/3833/15-ц, 161/18324/17 та у цій справі також є тими самими та тезисно зводяться до наступних доводів позивача:
1) відповідач втратила інтерес до житла;
2) відповідач не проживає у житлі понад один рік;
3) відповідач не є членом сім'ї позивача;
4) відповідач не має дійсного наміру проживати у житлі, а штучно вимагає цього, щоб дошкулити позивачу.
У всіх випадках ОСОБА_3 зазначав одне і теж нормативно-правова обґрунтування позовів, зокрема посилання на приписи ст.405 ЦК України.
Фактично з аналізу тексту позову у цій справі слідує, що єдиною нібито новою обставиною є небажання відповідача проживати у житловому приміщенні, яке визначив їй для цього позивач, як власник майна. Однак такі обґрунтування не є новими підставами для позову, адже у цивільні справі №161/18324/17 суди вже надали детальну відповідь на ці доводи позивача, де він, як у суді першої, так і апеляційної інстанції стверджував про визначення ним для проживання кімнати 1-16.
Підсумовуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що спір між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав вже вирішений судами в цивільних справах №№161/3833/15-ц, 161/18324/17, а подання цього позову є намаганням ревізувати висновки судів у непередбачений процесуальним законом спосіб. З цих підстав слід закрити провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України.
Керуючись п.3 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд,-
Клопотання відповідача про закриття провадження у справі - задовольнити.
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщення, - закрити.
Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Повний текст ухвали складений та підписаний 02 вересня 2022 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.В. Черняк