Номер провадження: 22-ц/813/7316/22
Справа № 522/2054/22
Головуючий у першій інстанції Бобуйок І.А.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
05.09.2022 м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого Сєвєрової Є.С.,
суддів: Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом)- ОСОБА_1 ,
відповідач (позивач за зустрічним позовом)- ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 14 червня 2022 року у складі судді Бобуйок І.А.,
встановив:
У провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за поліпшення та ремонт, стягнення моральної шкоди.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 14.06.2022 зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором залишено без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою в якій просила скасувати ухвалу та прийняти нове судове рішення яким прийняти до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором та об'єднати зустрічний позов в одне провадження з первісним позовом, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі зазначила, що процесуальні підстави для залишення позову без розгляду, визначені статтею 257 ЦПК України, оскаржувана ухвала не містить. Вказала, що питання щодо підстав для поновлення процесуального строку в порядку ст. 127 ЦПК України, викладені в мотивувальній частині ухвали не відповідають фактичним обставинам справи, які викладені у заяві про поновлення процесуального строку, поданої апелянтом про підстави для зупинення процесуальних строків нею зазначалися, мова йшла про поновлення строків у зв'язку з пропуском з поважних причин.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просила залишити її без задоволення, ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 14 червня 2022 року без змін.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої, другої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Згідно з частиною сьомою статті 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Статтею 120 ЦПК України визначено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до ст. 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з ч. 1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Згідно з частиною третьою статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Тобто, право на пред'явлення зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.
Пропуск без поважних причин процесуального строку для подання зустрічного позову є законною підставою для повернення зустрічної позовної заяви. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі N 905/1069/18.
У відповідності до ч. ч. 1-3 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Тобто, необхідною умовою для поновлення пропущеного строку є наведення заявником причин його пропуску, яким суд надає оцінку на предмет їх поважності.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 04.04.2022 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за поліпшення та ремонт, стягнення моральної шкоди, та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до копії розписки ОСОБА_2 отримала копію вказаної ухвали 15.04.2022, крім того, в апеляційній скарзі підтвердила, що в цей день була ознайомлена з матеріалами справи.
28.04.2022 ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 29.04.2022 зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором суд вважав неподаною та повернув ОСОБА_2 у зв'язку з невиконанням вимог ч. 5 ст. 49 ЦПК України, а саме: не надання доказів направлення копії зустрічної позовної заяви та доданих до неї документів.
Вказана ухвала не оскаржувалася ОСОБА_2 , отже, є чинною.
З викладеного слідує, що останнім днем звернення заявника до суду з зустрічним позовом є 30.04.2022.
Отже, звертаючись повторно 05.05.2022 до суду з зустрічним позовом, ОСОБА_2 пропущений процесуальний строк звернення з даною заявою, а доводи апелянта про те, що процесуальний строк подання зустрічного позову слід відраховувати з дня отримання стороною ухвали про повернення зустрічного позову, який подано вперше, є безпідставними та не ґрунтуються на законі, оскільки відповідний строк відраховується з дати вручення ухвали про відкриття провадження. Інших підстав, які б свідчили про поважність причин пропуску строку зустрічний позов не містить.
Також суд звертає увагу на те, що встановлення строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому повернення зустрічної позовної заяви у відповідності до ч. 3 ст. 194 ЦПК України не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не позбавляє права ОСОБА_2 на повторне звернення до суду із позовом в загальному порядку.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 14 червня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий:
Судді: