Номер провадження: 22-ц/813/6906/22
Справа № 522/2121/22
Головуючий у першій інстанції Теренчук Ж. В.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
05.09.2022 м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого - Сєвєрової Є.С.,
суддів: Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я.,
за участю секретаря - Поворозко І.Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Головне управління Національної поліції в Одеській області,
відповідач - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 07 квітня 2022 року про залишення позову без руху в частині сплати судового збору у складі судді Теренчук Ж.В.,
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання винним у бездіяльності, стягнення матеріальної та моральної шкоди, встановлення осіб, які самовільно захопили пай та повернення його позивачу.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2022 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання винним у бездіяльності, стягнення матеріальної та моральної шкоди, повернення майна, передано за підсудністю до Роздільнянського районного суду Одеської області.
07.04.2022 року ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області залишено без руху справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про стягнення матеріальної та моральної шкоди, повернення майна.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу,в якій просить суд її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції постановляючи оскаржувану ухвалу не звернув увагу на те, що позивач є інвалідом 2-ї групи тому звільнений від сплати судового збору, крім того суд не прийняв до уваги вимоги п. 13 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір» відповідно до яких судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою особою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Сторони в судове засідання 02.09.2022 року не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, у зв'язку з чим суд вирішив розглянути справу без участі сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 05.09.2022.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення в повній мірі зазначеним вимогам не відповідає.
Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про залишення без руху позов ОСОБА_1 та надаючи йому строк для усунення недоліків в частині несплати судового збору, виходив з того, що позивачем, крім іншого, заявлено вимогу майнового характеру, проте ціну позову позивачем не визначено та судовий збір не сплачено.
Разом із тим згідно з частинами першою-третьою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем пред'явлено вимоги до Головного управління Національної поліції в Одеській області та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання винним в бездіяльності Головне управління поліції в Одеській області в результаті чого позивачу завдано матеріальну та моральну шкоду; встановлення осіб, які самовільно захопили пай та повернення його у користування позивачу.
Водночас суд першої інстанції встановивши, що позивачем, крім іншого, заявлено вимогу майнового характеру, без встановлення точної суми судового збору, яку мав би сплатити позивач, дійшов передчасного висновку про залишення позову без руху з підстав несплати судового збору.
Суд не був позбавлений можливості на стадії вирішення питання про прийняття позовної заяви до провадження початково зобов'язати позивача усунути недоліки позовної заяви шляхом викладення позовних вимог у відповідності до вимог закону та надання відповідних доказів, що в наступному надало б змогу вирішити питання судового збору, тим більш, що позивачем заявлено одночасно вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, що не передбачає сплату судового збору, а у редакції позову неможливо встановити чи не є вимоги щодо майна похідними від них.
Враховуючи, що інвалідність позивачу було встановлено 17.05.2022, а з позовом ОСОБА_2 звернувся у січні 2022 року, доводи про звільнення його від сплати судового збору за вимогою майнового характеру станом на час звернення до суду з позовом є безпідставними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи вищевикладене ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху підлягає скасуванню в частині щодо сплати судового збору. В іншій частині ухвала суду про залишення позову без руху не переглядається апеляційним судом.
Керуючись ст. ст. 374, 379, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 07 квітня 2022 року про залишення позовної заяви без руху в оскаржуваній частині щодо сплати судового збору скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складений 05.09.2022.
Головуючий:
Судді: