Ухвала від 05.09.2022 по справі 670/878/17

Справа № 670/878/17

Номер провадження 1-кп/676/18/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2022 року Кам'янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янці-Подільському в режимі відеоконференції з Віньковецьким районним судом Хмельницької області заяви захисника ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_5 про відвід прокурору ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 21 липня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017240100000184, по обвинуваченню ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, -

встановив:

На розгляді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .

В судовому засіданні захисник ОСОБА_8 подав до суду письмову заяву про відвід прокурору ОСОБА_3 , оскільки існують обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості, що згідно із п.3 ч.1 ст.77 КПК України є підставою для відводу прокурора.

Зокрема, захисник у заяві про відвід зазначив, що прокурор ОСОБА_3 не може брати участь у розгляді кримінального провадження, оскільки він не виконує та не виконував передбачені ч.2 ст.9 КПК України обов'язки щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин кримінальних проваджень, допускав упередженість щодо усіх обвинувачених. На переконання захисника прокурор поєднував у одній особі різні процесуальні функції, адже у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 21 липня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017240100000184, він був у складі групи процесуальних прокурорів, а також був у групі прокурорів у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 11 жовтня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017240100000262, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України. У останньому кримінальному провадженні прокурор ОСОБА_3 неналежним чином здійснював функції процесуального прокурора під час провадження досудового розслідування, заперечував проти задоволення клопотань потерпілого ОСОБА_6 , також був ініціатором закриття кримінального провадження, заперечував щодо апеляційної скарги ОСОБА_6 на постанову про закриття кримінального провадження. Крім того, у кримінальному провадженні №12017240100000184 прокурором ОСОБА_3 було погоджене клопотання про обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, допускає обвинувальний ухил у дослідженні та оцінці доказів, що на переконання захисника свідчить про упередженість прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_5 також до суду подав письмову заяву про відвід прокурору ОСОБА_3 , оскільки останній здійснював процесуальне керівництво та приймав участь під час розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесені 26 лютого 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018240100000049, по обвинуваченню ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, у якому він як процесуальний прокурор не здійснював належним чином захист прав ОСОБА_5 , у результаті чого обвинувачений ОСОБА_10 зміг уникнути кримінальної відповідальності.

Обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судовому засіданні просили задовольнити заяви про відвід прокурору ОСОБА_3 .

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяв та просив відмовити у їх задоволенні. Зазначив, що не проявляв упередженості у кримінальних провадженнях, будь-яким чином не заінтересований у результатах судового розгляду, дотримувався кримінального процесуального законодавства.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд прийшов до наступного.

Так, відповідно до ч.1,2 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, прокурор зобов'язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Згідно із ст.77 КПК України прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості. Попередня участь прокурора у цьому ж кримінальному провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, як прокурора не є підставою для його відводу.

Поряд з цим, на переконання суду в ході судового розгляду не встановлено будь-яких доказів існування обставин, передбачених ч.1 ст.77 КПК України, для відводу прокурора ОСОБА_3 .

Зокрема, окрім тверджень обвинувачених та захисників не встановлено будь-яких доказів того, що прокурор ОСОБА_3 проявляв упередженість відносно обвинувачених у кримінальному провадженні, яке перебуває на розгляді суду, або ж у будь-якому іншому кримінальному провадженні.

При цьому, незгода обвинувачених та їх захисників із процесуальною позицією, процесуальними рішеннями та діями прокурора ОСОБА_3 у кримінальних провадженнях, на які посилається сторона захисту, не свідчить про існування упередженості, адже відповідно до ч.1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ч.1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Більш того, згідно із п.3 ч.1 ст.3 КПК України державне обвинувачення - процесуальна діяльність прокурора, що полягає у доведенні перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.

За приписами ч.1 ст.36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Із вищевказаних вимог кримінального процесуального законодавства вбачається, що сторони кримінального провадження самостійно визначають свою правову позицію, є вільними у використанні своїх прав, а тому незгода сторони захисту із позицією сторони обвинувачення, який є самостійним у своїй процесуальній діяльності, не свідчить жодним чином про те, що прокурор проявляє упередженість.

Також, не встановлено жодних підстав вважати, що прокурор ОСОБА_3 у кримінальних провадженнях, на які посилається сторона захисту, виконував різні процесуальні функції.

Зокрема, у заві про відвід обвинуваченого ОСОБА_5 зазначається, що у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 26 лютого 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018240100000049, по обвинуваченню ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, прокурор ОСОБА_3 як процесуальний прокурор не здійснював належним чином захист інтересів потерпілого ОСОБА_5 , а у заяві захисника ОСОБА_8 зазначається, що прокурор ОСОБА_3 поєднував у одній особі різні процесуальні функції у кримінальних провадженнях №12017240100000184 та №12017240100000262.

Поряд з цим, судом встановлено, що прокурор ОСОБА_3 у зазначених у заявах про відвід кримінальних провадженнях мав процесуальний статус прокурора. При цьому, чинний кримінальний процесуальний кодекс не містить будь-яких обмежень щодо участі одного й того ж прокурора у кримінальних провадженнях, які стосуються як різних подій, так і однієї і тієї ж події, а також кримінальних проваджень щодо одних і тих самих учасників кримінального провадження, які у одному провадженні мають процесуальний статус обвинуваченого, а іншому - потерпілого. При цьому, прокурор у кримінальному провадженні не має статусу захисника чи представника потерпілого, а тому будь-яких відсутні будь-які підстави вважати, що у одному провадженні він виконував функції захисту потерпілого, а у іншому функції обвинувачення. Факт участі у різних провадженнях прокурора ОСОБА_3 на переконання суду не свідчить також жодним чином про його упередженість щодо обвинувачених ОСОБА_5 , Добранського ЛО. Та ОСОБА_4 .

Таким чином, доводи заяв про відвід прокурору ґрунтуються виключно на власному розумінні сторони захисту ролі прокурора у кримінальному провадженні та в судовому засіданні, обґрунтовуючи заявлений відвід, обвинувачені та захисники фактично вказують на незгоду з процесуальними діями та рішеннями прокурора, що не може бути підставою для відводу останнього.

Керуючись ст.ст.77, 80, 81, 369-372,376 КПК України, -

постановив:

В задоволенні заяв захисника ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_5 про відвід прокурору ОСОБА_3 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти ухвали може бути включене до апеляційної скарги на остаточне судове рішення першої інстанції у цьому провадженні.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.

Суддя Кам'янець-Подільського

міськрайонного суду

Хмельницької області ОСОБА_1