справа №439/942/22
(заочне)
05 вересня 2022 року Бродівський районний суд Львівської області
в складі: головуючої - судді Бунди А.О.,
з участю секретаря судового засідання Музички Л.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Броди в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, суд
Позивач звернувся в суд із позовною заявою до відповідачів, в якій просить визнати їх такими, що втратили право на користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1 .
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі договору купівлі-продажу будинку позивач є власником будинку за адресою АДРЕСА_1 . Як встановлено п.14 даного договору продавець ОСОБА_2 зобов'язується звільнити будинок від належних їй речей та знятися з реєстраційного обліку з членами своєї сім'ї до 31.12.2021 року. Проте на даний час ця умова договору не виконана. Місце фактичного проживання відповідачів йому не відомо, добровільно знятися з реєстрації вони бажають. Однак, формальна реєстрація відповідачів у його будинку порушує його права як власника, через що він не може оформити житлову субсидію. На підставі вищенаведеного, із посиланням на вимоги ст.ст.16, 316, 317, 319, 321, 405 ЦК України вважає, що відповідачі втратили право на користування житловим приміщенням, тому просить позов задовольнити.
08.08.2022 року відкрито провадження у справі.
Відповідачам було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву. Відповідачі у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подали.
Сторони в судове засідання не з'явилися.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сидор В.А. подав заяву про розгляд справи у його відсутності та у відсутності позивача, позов підтримав, просить його задоволити.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, належно, у встановленому законом порядку повідомлялися про час та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомили, від них не надходила заява про відкладення розгляду справи та не подавався відзив. Суд, зі згоди позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст.ст.280-281 ЦПК України.
Відповідно до положень ст.247 ч.2 ЦПК України, так як сторони в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд встановив, що позивач є власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку з господарськими спорудами від 12.10.2021 (а.с.8-9).
Право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 (а.с.7).
У житловому будинку зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.10), однак тривалий час в житловому будинку не проживають та їх особистих речей не виявлено, що підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов проживання Підкамінської селищної ради Львівської області №164 від 15.07.2022 року (а.с.11).
Суд встановив, що відповідачі не є членами сім'ї теперішнього власника житла, згідно ст.64 Житлового кодексу України, дані про укладення з ними договору найму житла також відсутні.
Відповідачі ОСОБА_2 була зареєстрована у житловому будинку як попередній власник будинку, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як члени її сім'ї (а.с.8 зворот). Позивач набув у власність вказане житло з 12.10.2021 року.
За приписами статті 383 ЦК України та статті 150 ЖК України передбачено право власника використовувати житло для власного проживання, проживання інших членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Відповідно до статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року, відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року», Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (статті 316, 317, 319, 321 ЦК України).
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушенні і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами статей 16, 386, 391 ЦК України.
Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до статті 391 ЦК України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до частини першої статті 405 ЦК України, статті 156 ЖК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Аналіз приведених норм закону дає підстави для висновку про те, що право користування жилим приміщенням, що належить громадянинові на праві власності, нарівні з власником виникає у членів сім'ї власника житла, які проживають разом з ним.
З огляду на статтю 156 ЖК України, статтю 391 ЦК України право членів сім'ї (зокрема колишніх членів сім'ї) власника на користування жилим приміщенням є похідним від права власника і з припиненням для власника права власності на жиле приміщення члени його сім'ї (колишні члени сім'ї - за відсутності між ними договірних відносин, зокрема найму, оренди тощо) втрачають право користування цим приміщенням.
А тому, право членів сім'ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім'ї якого вони є, із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім'ї.
Власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.
З врахуванням вищенаведених норм закону та аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
На підставі ст. 41 Конституції України, ст. 316, 319, 321, 383, 386, 391, 405 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4,10,12,13,81,89, ч.2ст.247, ст.ст.258-259,263-265,279,280-282 ЦПК України, суд
позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду через Бродівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_3 , РНОКПП невідомо, зареєстрований АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_4 , РНОКПП невідомо, зареєстрована АДРЕСА_1
Повний текст рішення складено та підписано 05 вересня 2022 року.
Суддя: А.О.Бунда