Справа № 301/2018/22
2/301/663/22
"02" вересня 2022 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М. О., при секретарі Чийпеш А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Іршава в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 звернулася в Іршавський районний суд з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, що складається з житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_4 , який не залишив заповіту. Спадкоємцями першої черги за ОСОБА_4 є його вдова ОСОБА_5 та дочки - сторони по справі. Інших спадкоємців першої черги не має. До складу спадкового майна входить житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого був ОСОБА_4 . Позивачка спадщину прийняла, оскільки на день відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем. Інші спадкоємці першої черги спадщину не прийняли і не претендують на спадщину. Позивачка не може оформити свідоцтво про право на спадщину та право власності на житловий будинок, який входить до складу спадкового майна, оскільки житловий будинок не зареєстрований. Просила визнати за собою право власності на спадкове майно.
Ухвалою Іршавського райсуду від 22.07.2022 року відкрито провадження у справі та справу призначено на підготовче засідання.
Ухвалою Іршавського райсуду від 12.08.2022 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, подала до суду заяву, в якій позов підтримала, просила його задовольнити та розглянути справу по суті без її участі (а.с. 41,59).
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, подали до суду заяви, в яких просили розглянути справу по суті за їх відсутності, позовні вимоги визнали у повному обсязі (а.с. 49,51,60,61).
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилався, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити, виходячи з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 , не зареєстрований. Дана обставина підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав (а.с.39-40).
Згідно виписки з погосподарської книги Довжанської сільської ради за 2011-2015 роки №195 від 01.04.2022 року, забудовником та власником будинку за адресою АДРЕСА_1 був ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12). Житловий будинок збудований у 1967 році на земельній ділянці, що надана для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0.27 га. Дана обставина підтверджується також копією Інвентаризаційної справи на домоволодіння, в якій зазначено, що власником житлового будинку був ОСОБА_4 згідно Свідоцтва про право особистої власності від 16.01.1974 року №423 (а.с.13.-15). Технічний паспорт на житловий будинок виготовлений (а.с.42-47). Згідно висновку про вартість майна, вартість будинку становить 95813 грн. (а.с.48).
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 24.12.2018 року (а.с.4). Заповіту ОСОБА_4 не залишав.
Спадкоємцями першої черги за ОСОБА_4 є його вдова - ОСОБА_5 та дочки - сторони по справі (а.с.5-9). Інших спадкоємців першої черги не має.
Спадкоємець за законом - позивачка ОСОБА_1 на день відкриття спадщини проживала із спадкодавцем в одному будинку за адресою АДРЕСА_1 . Дана обставина підтверджується довідкою Довжанської сільради №193 від 01.04.2022 року (а.с.10).
Враховуючи наведене, відповідно до вимог ст. 1268 ч.3 ЦК України, позивачка вважається такою, що прийняла спадщину. Згідно ст. 1268 ч.5 ЦК України, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Інші спадкоємці першої черги на день відкриття спадщини разом із спадкодавцем не проживали, до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не зверталися, тому є такими, що не прийняли спадщину. Вдова спадкодавця ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.68). Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спадкувати за батьком не бажають, визнали позов у повному обсязі.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка не може отримати свідоцтво про право на спадщину та оформити право власності на житловий будинок, оскільки відсутні оригінали правовстановлюючих документів та житловий будинок не зареєстрований в державному реєстрі.
Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, або у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена 31 січня 1966 року.
За змістом зазначеного нормативного акту виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права. До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад.
Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Відповідачі подали до суду заяви, в яких визнали позов. Визнання відповідачами позову не суперечить закону, не порушує права та свободи інших осіб.
Оскільки власником житлового будинку згідно погосподарської книги села та копії свідоцтва про право власності був ОСОБА_4 - батько позивачки, єдиним спадкоємцем якого за законом, що прийняла спадщину, є позивачка, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Довжанська сільська рада Хустського району раніше входила до складу Іршавського району.
Дана справа підсудна Іршавському районному суду, оскільки відповідно до п.3-1 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів України», до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не пізніше 1 січня 2023 року.
Керуючись ст.ст. 328, 392, 1218, 1261, 1268 ч.3, 1272 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 263-264 ЦПК України
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 02 вересня 2022 року.
Головуюча : М. О. Пітерських