21.12.2017
Справа №522/19132/17
3/522/8341/17
21.12.2017 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Лабунський В.М., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії БР 086251 від 30.09.2017 р., який надійшов з Управління патрульної поліції у м. Одесі, відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 30.09.2017 р. о 05 год. 15 хв. ОСОБА_1 в м. Одесі по вул. Люстдорфська дорога, керувала автомобілем «Lancia» д/н НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: почервоніння очей, запаху алкоголю з порожнини рота. В ході перевірки на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 від медичного огляду у встановленому законом порядку на приборі «Драгер» та в медичному закладі відмовилася в присутності двох свідків.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що 30.09.2017 р. вона не керувала автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, а зупинилась в м. Одесі по вул. Люстдорфська дорога, оскільки в її автомобілі були пробиті колеса. Коли вона знаходилась в автомобілі, до неї підійшов інспектор поліції, який запитавши чи в неї все гаразд, запропонував пройти тест на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» проти чого вона не заперечувала, однак попросила щоб працівник поліції надав сертифікат відповідності та свідоцтво про перевірку технічного приладу «Драгер», але їй було відмовлено. Також працівниками поліції їй було відмовлено в проходженні огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я. Крім того, зазначила, що викладене в протоколі про адміністративне правопорушення не відповідає фактичним обставинам справи, та в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, так як вона не керувала автомобілем, а лише знаходилась в ньому, що виключає відповідальність за вказане правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 доадміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, підлягає закриттю, з наступних підстав.
Так, згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому, суб'єктивною стороною правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
В підтвердження провини ОСОБА_1 до протоколу було надано пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , диск з відеозаписами.
Положеннями ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, між іншим, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Натомість, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності до матеріалів справи надано не було.
Для повного і всебічного з'ясування обставин справи судом здійснювалися виклики свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , однак в судове засідання останні не з'явилися, та з їх письмових пояснень доданих до протоколу вбачається лише те, що вони засвідчили відмову ОСОБА_1 від проходження тесту на стан алкогольного сп'яніння, однак в їх показах відсутні посилання на те, що ОСОБА_1 , 30.09.2017 р. керувала автомобілем «Lancia» д/н НОМЕР_1 , в зв'язку з чим, їх покази не можуть свідчити про наявність складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.п. 3, 6, 7 постанови Кабінету Міністрів України N 1103 від 17 грудня 2008 р. «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» - Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом. Водій транспортного засобу, що висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Однак, в порушення положень зазначеної постанови, інспектор поліції після незгоди ОСОБА_1 пройти тест на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», не забезпечив проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я, з метою підтвердження або спростування перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, інспекторами поліції суду було надано відеозапис від 30.09.2017 р., однак, в ході його перегляду, факт керування ОСОБА_1 автомобілем «Lancia» д/н НОМЕР_1 зафіксовано не було. Також на відео не зафіксовано пропозицію інспектора, пройти ОСОБА_1 огляд в закладі охорони здоров'я, з метою перевірки її на стан алкогольного сп'яніння.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Частина 1 статті 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 p., заява № 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 51 КУпАП стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням». Тим більше «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, санкція якої передбачає стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік (тоді як за КК України мінімальний штраф становить тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині "дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується. Суд зауважує, що рішення у справі «Карелін проти Росії» на даний момент не набрало законної сили, але, суд погоджується з висновками суддів ЄСПЛ, викладених в цьому рішенні.
При цьому ч.3 ст. 62 Конституції України, зобов'язує суд тлумачити усі сумніви щодо доведеності вини особи на її користь.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного, провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 доадміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, на підставі ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.
Керуючись ч.1 ст. 130, п.1 ч.1 ст. 247, п. 3 ч. 1 ст. 284, ст. 294 КУпАП, -
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти діб з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м.Одеси.
Суддя: