Справа № 522/6719/22
Провадження по справі № 3/522/6396/22
30 серпня 2022 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого (інваліда III групи), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП,-
12.05.2022 року о 12 год. 00 хв., громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Yamaha JO6» н.з. шасі (рама) НОМЕР_1 в м. Одесі по вул. Базарній, 104 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: підвищена жвавість, неприродна блідість, розширені зіниці очей. Від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.130 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками: керуванням транспортними засобами особами в стані наркотичного сп'яніння, вчинене особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Судовий розгляд в суді проведено за відсутністю ОСОБА_1 , який в судовы засідання, призначені на 14.06.2022 року, 12.07.2022 року, 26.07.2022 року, 11.08.2022 року, 30.08.2022 року не з'являвся, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у передбачений законом спосіб. Про причини неявки ОСОБА_1 суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справу не подавав.
Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату та час розгляду справи в суді, не з'явилась, суд оцінює таку поведінку правопорушника, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з'явитись до суду за умови не повідомлення суду причин своєї неявки.
Частиною 3 ст. 130 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність за даною статтею настає, в тому числі, за керуванням транспортними засобами особами в стані наркотичного сп'яніння, вчинене особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Пункт 2.5) Правил дорожнього руху України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Під час дослідження адміністративного матеріалу встановлено, що ОСОБА_1 дійсно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП, про що свідчить протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 305851 від 12.05.2022 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння від 12.05.2022 року та відеозапис, напрацьований працівниками УПП.
Винуватість ОСОБА_1 , окрім протоколу про адміністративне правопорушення, підтверджується також відеозаписом з бодікамери, на якому зафіксований факт явних ознаків наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 , працівниками УПП в Одеській області йому роз'ясненно його права, запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі охорони здоров'я, на що ОСОБА_1 категорично відмовився.
Працівниками УПП в Одеській області йому роз'яснено права та наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, проте він категорично відмовився проходити освідування на стан наркотичного сп'яніння.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), і проведення такого огляду визначена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. №1103, та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п. 43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Вирішуючи питання щодо накладення на ОСОБА_1 додаткового адміністративного стягнення конфіскації транспортного засобу, суддя враховує положення п. Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року №14, за якими оплатне вилучення транспортного засобу є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність ч.6 ст.121, ч.2 та 3 ст. 130 КУпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Частиною 1 ст.29 КУпАП регламентовано, що конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 305851 від 12.05.2022 року, транспортний засіб «Yamaha JO6» н.з. шасі (рама) НОМЕР_1 належить ОСОБА_2 , а відтак й у випадку застосування до ОСОБА_1 додаткового адміністративного стягнення у вигляді конфіскації транспортного засобу, будуть порушені майнові права ОСОБА_2 , що є неприпустимим.
На підставі викладеного та в силу положень ст.33 КУпАП, при визначенні міри адміністративного стягнення, суддя враховує характер та обставин інкримінованого правопорушення, що мало місце в умовах воєнного стану і збройної агресії РФ проти України та втретє протягом року після вчинення ідентичних правопорушень, за які він вже притягувався до адміністративної відповідальності (постанова Малиновського районного суду м. Одеси від 01.11.2021 року, постанова Приморського районного суду м. Одеси від 23.09.2021 року), ступінь вини ОСОБА_1 , а також приймаючи до уваги мету адміністративного стягнення, передбачену ст.23 зазначеного Кодексу, суддя доходить висновку, що з метою виправлення й попередження нових правопорушень, до цієї особи єдиним можливим є застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, без конфіскації транспортного засобу.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеню його вини, майнового стану, вважаю необхідним визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП та накласти на вказану особу адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами, без конфіскації транспортного засобу.
Згідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розміру 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40-1, 130, 268, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, ЗУ «Про судовий збір», суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 000,00 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, без конфіскації транспортного засобу.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за редакцією від 01.01.2022 року, стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 496,20 гривен на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом 10 діб.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси В.В. Іванов