Справа № 521/12508/22
Номер провадження:1-кс/521/2979/22
30 серпня 2022 року м. Одеса
Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції з ДУ «Одеський слідчий ізолятор», клопотання слідчого СВ відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Малиновської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР 15.06.2022 року за № 42022163020000060 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився у м. Донецьку, має середню освіту, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до затримання фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2 ,
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , мотивуючи клопотання наступним.
В провадженні СВ ВП № 1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області знаходяться матеріали досудового розслідування, у якому ОСОБА_7 оголошено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України.
ОСОБА_4 підозрюється в тому, що він 01.07.2022 року приблизно о 14:30 за попередньою змовою і спільно з ОСОБА_7 і ОСОБА_8 прибули на автомобілі за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_3 з метою вимагання у нього грошових коштів.
Вийшовши з автомобіля ОСОБА_8 підійшов до потерпілого ОСОБА_9 та почав розмову про борг останнього перед його знайомими і попросив присісти до автомобіля. Одночасно ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_9 та наніс один удар в область тім'яної частини голови з лівого боку, після ОСОБА_8 діючи умисно і спільно з метою позбавлення волі ОСОБА_9 , всупереч волі останнього, схопили ОСОБА_9 та силоміць заштовхали до заднього сидіння автомобіля. В цей час, ОСОБА_9 намагався вирватись та втекти, однак ОСОБА_8 з метою подолання опору, почав наносити ОСОБА_9 численні удари руками в область голови, шиї та живота, чим спричинив фізичні страждання потерпілому.
Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 почали рухатися по території м. Одеси на автомобілі, в якому також примусово перебував ОСОБА_9 , і спільно здійснювали фізичний та психологічний вплив на потерпілого, що виразилось у погрозах застосування до нього тяжких тілесних ушкоджень у разі неповернення вигаданого боргу. Вони спільно пред'явили вимогу до ОСОБА_9 сплати останнім штучно створеного боргу у сумі 2000 доларів США. На вказану вимогу ОСОБА_9 передав ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 належні йому грошові кошти в сумі 8100 грн.
У клопотанні слідчого зазначено, що необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 обумовлена існуванням ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та необхідністю виконання слідчих дій по кримінальному провадженню, зокрема, отримання висновків призначених у справі експертиз.
В судовому засіданні захисник прокурор підтримав клопотання, обґрунтовуючи вимоги викладеними у ньому доводами.
Захисник заперечувала проти його задоволення, посилаючись на відсутність ризиків, на які посилався прокурор. Просила змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Підозрюваний також заперечував проти продовження строку тримання під вартою, заявив, що його належну процесуальну поведінку цілком може забезпечити домашній арешт.
Розглянувши клопотання, заслухавши думку сторін, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Під час судового розгляду встановлено, що органом досудового розслідування здобуті дані про вчинення кримінальних правопорушень, щодо яких внесені відповідні відомості до ЄРДР і зареєстроване кримінальне провадження. Слідчим отримано вагомі докази про те, що злочини, передбачені ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України, міг скоїти підозрюваний ОСОБА_4 , якому 02.07.2022 року повідомлено про підозру у вчиненні вказаних злочинів.
Виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
На переконання слідчого судді, обґрунтованість підозри відносно ОСОБА_4 підтверджується доказами сторони обвинувачення, що досліджені судом і містяться у матеріалах кримінального провадження, зокрема, протоколами огляду місця події, обшуків, допиту потерпілого і свідків.
Таким чином, суд вважає, що в даному випадку дотримана вимога розумної підозри, що передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином.
При цьому судом враховується висновки ЄСПЛ про те, що зазначені докази на даній стадії провадження не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Прокурором доведено існування зазначених у клопотанні ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_7 може вчинити такі дії:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки він: не має стійких соціальних зв'язків, проживає за межами м. Одеси в орендованому житлі без підтвердження підстав такого проживання, не має офіційної постійної роботи, не має осіб, які потребували б виключно його піклування, а докази, які б спростовували ці висновки, сторонами надані не були; підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, який передбачає тривалий строк покарання у виді позбавлення волі;
- здійснювати незаконний вплив на потерпілого свідків в зазначеному кримінальному провадженні, оскільки особи потерпілого і свідків підозрюваному відомі, він обізнаний про їх місце мешкання;
- вчинити новий злочин, оскільки він не має доведеного законного джерела заробітку чи отримання доходу, в матеріалах наявна інформація про його притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення іншого умисного кримінального правопорушення; його пояснення в судовому засіданні про отримання доходу відтимчасової роботи не були будь-яким чином підтвердженні стороною захисту.
Також прокурором доведено, що завершенню досудового розслідування до закінчення встановленого ухвалою суду строку тримання ОСОБА_4 під вартою перешкоджає необхідність проведення певних процесуальних і слідчих дій. Зокрема, слідчий має отримати висновки судово-медичної експертизи, призначеної раніше. Зазначена обставина виправдовує подальше тримання підозрюваного під вартою.
Строк досудового слідства у кримінальному провадженні продовжений у встановленому законом порядку, спливає 02.10.2022 року.
Вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним нетяжкого злочину та особливо тяжкого злочину проти власності, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, а також викладені в ухвалі вище обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, доведеним прокурором.
Слідчим суддею з'ясовано, що підозрюваний не має членів сім'ї, які не можуть залишатись виключно без його нагляду, його стан здоров'я не перешкоджає перебуванню в умовах слідчого ізолятора. Відомостей та документів, що їх підтверджують протилежні обставини, сторонами надано не було.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 132 КПК України прокурором доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 злочинів такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, про який йдеться в клопотанні.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК, а також обставини вчиненого кримінального правопорушення, те що вказані злочини вчинено із застосуванням насильства, слідчий суддя вважає необхідним не визначати розміру застави, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, 199 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 задовольнити.
Продовжити строк дії застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування, тобто до 02.10.2022 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів: підозрюваним - з моменту вручення її копії, іншими сторонами кримінального провадження - з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1