Справа № 521/11290/22
Номер провадження:1-кп/521/1418/22
15 серпня 2022 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Малиновської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12014160470010157 від 24.12.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, -
До Малиновського районного суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора Малиновської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12014160470010157 від 24.12.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
У провадженні слідчого відділення відділу поліції № 3 Одеського районного управління поліції №1 ГУ НП в Одеській області перебуває кримінальне провадження № 12014160470010157 від 24.12.2014 за ч. 1 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що 24.12.2014 до чергової частини Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 , щодо невстановленої особи, яка 24.12.2014 приблизно о 14 год. 00 хв. знаходячись на вул. Прохорівська, поряд з магазином «Мелодія», відкрито викрала з її автомобіля «КІА» сумку чорного кольору, в якій були грошові кошти в сумі близько25 тисяч гривень та 200 долларів США, після чого з місця вчинення злочину втекла.
В ході досудового розслідування проведено наступні слідчі (розшукові) та процесуальні дії: проведено огляд місця події, допитано потерпілу ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , надано доручення оперативним підрозділам.
На момент звернення до суду з даним клопотанням, особу, яка вчинила кримінальне правопорушення встановлено не було.
Дії невстановленої особи стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 1 ст. 186 КК України.
В судовому засіданні прокурор вважав наявними підстави для закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, так як кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 186 КК України, відноситься до категорії нетяжкого злочину та з моменту його скоєння минув п'ятирічний строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, просив закрити вказане кримінальне провадження.
Вислухавши думку прокурора, вивчивши матеріали справи, суд надходить наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 п. 3-1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо: не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Згідно п. 1-1 ч. 2 та абзацу четвертому ч. 4 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
При цьому суд враховує і те, що 01.07.2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року № 2617-VIII (далі Закон № 2617-VIII).
Зазначеним Законом № 2617-VIII внесено зміни в Кримінальний кодекс України та встановлено нову класифікацію кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Відповідно до ст. 12 КК України визначено класифікацію кримінальних правопорушень. Так, кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Відповідно до частин 3 - 6 ст. 12 КК України злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі. Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років. Тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років. Особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.
Санкція ч. 1 ст. 186 КК України передбачає штраф до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до 2-х років, або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до чотирьох років.
Таким чином, з 01.07.2020 у зв'язку з набранням чинності Законом № 2617-VIII дії невстановленої особи, які стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 1 ст. 186 КК України, визначено як нетяжкий злочин.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 КК України, давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109-114-1, проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437-439 і частині першій статті 442 цього Кодексу.
Вказане кримінальне правопорушення не відноситься до категорій кримінальних правопорушень, згаданих законодавцем у ч. 4 та ч.5 ст. 49 КК України.
У ході досудового розслідування проведено ряд слідчих (розшукових) дій, однак не встановлено особу, яка вчинила вказане кримінальне правопорушення та повідомлення про підозру в межах кримінального провадження не здійснювалося.
Таким чином, матеріали справи не містять відомості про те, що невстановлена особа у проміжок часу з 24.12.2014 року (день виявлення кримінального правопорушення) по теперішній час ухилялась від слідства, оскільки в цей період невстановлена особа не була належним чином повідомлена про підозру та їй не було відомо про свій процесуальний статус, її обов'язок з'являтися до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності.
На підставі чого, судом в даному випадку не встановлено обставин, з якими закон пов'язує переривання чи зупинення перебігу строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, передбаченого ч. 2 ст. 49 КК України.
Аналіз приписів зазначених норм кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що вказане кримінальне провадження, в ході розслідування якого не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, за встановлених обставин, суд вправі закрити зі спливом строку, визначеного п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.
Виходячи з фактичних обставин справи, так як вони викладені в клопотанні прокурора та підтверджуються матеріалами справи, судом встановлено, що особу, яка вчинила нетяжкий злочин, передбачений ч. 1 ст. 186 КК України, не встановлено, подія виявлення кримінального правопорушення мала місце 24 грудня 2014 року, відтак на даний час сплинув передбачений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України п'ятирічний строк притягнення особи до кримінальної відповідальності, зазначене кримінальне правопорушення є нетяжким злочином та відповідно не є особливо тяжким злочином проти життя чи здоров'я особи та не є злочином, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, а тому з огляду на викладене, зважаючи, що особу, яка вчинила нетяжкий злочин, не встановлено, а закінчення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності є безумовною підставою для закриття кримінального провадження, суд дійшов висновку, що кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 49 КК України, ст. ст. 284, 369, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Малиновської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12014160470010157 від 24.12.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, - задовольнити.
Кримінальне провадження зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12014160470010157 від 24.12.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, - закрити, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбаченого п. 2 ч. 1 ст.49 КК України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів.
Головуючий суддя ОСОБА_8