Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/307/22
Провадження № 2-ві/499/1/22
про відмову відводу судді
05 вересня 2022 року смт.Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Кравчука О.О., за участю секретаря судового засідання Кирилової С.Ф., розглянувши у судовому засіданні, в залі суді, цивільну справу за заявою Одеського обласного центру зайнятості про відвід судді по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеського обласного центру зайнятості про стягнення невиплаченої допомоги по безробіттю,
1. Суть питання, що вирішується ухвалою таке.
28 липня 2022 року директор Одеського обласного центру зайнятості Сергій Гаценко (далі - також представник відповідача) подав до суду заяву про відвід судді Погорєлова І.В. по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 (далі - також позивач) до Одеського обласного центру зайнятості про стягнення невиплаченої допомоги по безробіттю. В заяві представник відповідача зазначає, що суддя не може брати участь у розгляді цієї справи, оскільки позивач виконувала обов'язки присяжного Іванівського районного суду Одеської області у судовому засіданні під час розгляду справи за участю головуючого судді Погорєлова І.В. За таких обставин, на думку представника, є підстави для сумніву щодо неупередженості та об'єктивності судді (далі - також заява).
Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 28 липня 2022 року заяву визнано необґрунтованою та відповідно до вимог частини 3 статті 40 Цивільного процесуального кодексу України (далі - також ЦПК) передано до канцелярії Іванівського районного суду Одеської області для вирішення питання про відвід судді суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
29 серпня 2022 року заяву про відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано судді Кравчуку О.О.
Суд, за заявою представника відповідача вирішує питання про відвід судді.
2. Суд, з приводу неявки в судове засідання учасників, зазначає таке.
Позивач подала до суду заяву в якій просила проводити розгляд справи за її відсутності, в задоволенні заяви відмовити й зазначила, що близьких чи родинних стосунків із суддею Погорєловим І.В. не має.
Відповідач, представник відповідача до судового засідання не з'явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, належним чином повідомлені про час дату та місце судового розгляду справи, що підтверджується розпискою.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді (частина 8 статті 40 ЦПК).
Суд вважає можливим розглянути питання щодо заяви за відсутності учасників справи, які належним чином повідомлені.
3. Положення закону, якими суд керувався такі.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина 1, 2 статті 2 ЦПК).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 1, 2, 3, 4 статті 12 ЦПК).
Цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом (частина 1 статті 32 ЦПК).
У випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді (частина 2 статті 34 ЦПК).
Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді (пункт 5 частини 1 статті 36 ЦПК).
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 36 ЦПК).
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу (частина 3 статті 39 ЦПК).
Судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур (частина другою статті 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», далі також - Закон).
Присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя. Присяжні виконують обов'язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини сьомої статті 56 цього Закону (частина 1, 2 статті 63 Закону).
Для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідних місцевих рад, які формують і затверджують у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на територіях, на які поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, відповідають вимогам статті 65 цього Закону і дали згоду бути присяжними (частина 1 статті 64 Закону).
Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньою участю (частина 1 статті 67 Закону).
4. Мотиви, з яких суд виходить при постановленні ухвали такі.
Суд відмічає, що неупередженість суду має визначатися згідно з суб'єктивним критерієм при врахуванні особистих переконань й поведінки конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або був він об'єктивним у цій справі, та за об'єктивним критерієм. Тому суд має визначити, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судді та чи достатньо ознак, щоб вирішити про особисту упередженість, з урахуванням того, що за суб'єктивним критерієм, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Суд вважає, що для відводу судді мають бути обґрунтовані наявні факти, покладені в основу заяви про відвід, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість, а їх наявність повинна бути доведеною. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови в його задоволенні.
Суд наголошує, що ЦПК визначені підстави для відводу судді, а його неупередженість презумується тим, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним від будь-якого незаконного впливу та керується верховенством права, здійснюючи правосуддя на основі Конституції, законів України з додержанням принципу верховенства права.
Суд не повинен суб'єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання, особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Судді при здійсненні правосуддя, в яких стороною є особа - присяжний відповідного суду, для уникнення конфлікту інтересів мають виходити з приватного інтересу, приймати до уваги весь спектр відносини (особисті, дружні, позасудові, тощо), які склались між ними. За умови відсутності приватного інтересу, конфлікт інтересів відсутній. У протилежному випадку конфлікт інтересів усувається у процесуальний спосіб. У судді не виникатиме конфлікт інтересів при розгляді справ, в яких стороною є особа, яка має статус присяжного відповідного суду, за умови відсутності приватного інтересу (рішенням Ради суддів України №40 від 05 липня 2019 року).
Суд зазначає, що представник відповідача не подав суду доказів, що між суддею Погорєловим І.В. та позивачем, яка виконує обов'язки присяжного склалися особисті, дружні чи позасудові відносини, тобто наявності приватного інтересу між ними.
У контексті зазначеного, суд наголошує, що статтями 36, 37 ЦПК передбачений вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді в цивільному провадженні.
Суд зауважує, що представник відповідача не навів переконливих обставин, які б обумовлювали наявність підстав відводу судді, передбачених статтею 36 ЦПК або інших обставин, які дійсно викликають реальний сумнів у його неупередженості та є підставами, що виключають участь судді в цивільному провадженні, відповідно до приписів пункту 5 частини 1 статті 36 ЦПК.
Таким чином, обставини, що свідчили б про особисту зацікавленість судді в розгляді справи, наявність приватного інтересу, про його безсторонність та надання переваг в реалізації принципу змагальності будь-кому із учасників судового провадження і, як наслідок, його упередженість не встановлені.
Суд звертає увагу, що за Бангалорськими принципами поведінки суддів, схвалених резолюцією економічної та соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року упередження вважається реальним, якщо воно носить особистий характер і спрямоване проти однієї зі сторін. Для відводу судді на підставі реально існуючого упередження необхідно мати об'єктивний доказ нездатності судді вести справу неупереджено: тобто виникнення у стороннього спостерігача, детально поінформованого про всі обставини, сумнівів об'єктивності та неупередженості даного судді.
До того ж суд зазначає, що наведені представником відповідача доводи можуть бути формальною підставою для відведення всіх суддів Іванівського районного суду Одеської області та передачі справи на розгляд іншому суду, що відповідно призведе до неефективного виконання завдань цивільного судочинства, які мають превалювати над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
5. Суд застосовує таку практику Європейського суду з прав людини.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 43).
Європейський суд з прав людини у справі «Хаушильдт проти Данії» зазначив, що суд має оримати докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
6. Висновок такий.
З огляду на зазначене суд доходить висновку, що зазначені доводи не вказують на наявність сумнівів в неупередженості судді, а тому в задоволенні заяви представника відповідача слід відмовити.
Керуючись статтями 39, 40, 260 ЦПК, суд,
У задоволенні заяви представника відповідача - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 05 вересня 2022 року.
СуддяОлександр КРАВЧУК