Справа № 495/4149/22
Номер провадження 2/495/1741/2022
15 серпня 2022 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Боярського О.О.,
за участі секретаря судового засідання - Саханова О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білгород-Дністровський цивільну в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини,-
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.
22.06.2022 року позивачка ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, в якому просить суд:
- розірвати шлюб укладений між сторонами;
- стягнути щомісячно із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивачки, кошти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі ј частки усіх видів його заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, до досягнення ними повноліття, починаючи з моменту звернення до суду;
- стягнути з відповідача судові витрати.
Свої позовні вимоги обґрунтовує зокрема тим, що їх спільна дитина, син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом з нею, та знаходяться на повному утримані матері. Оскільки відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги своєму неповнолітньому сину, з урахуванням вищезазначеного позивачка була вимушена звернутися до суду для захисту своїх прав, та прав свого сина. На даний час сторони проживають окремо, збереження сім'ї позивачка вважає неможливим, на примирення не згодна. Спору щодо поділу спільно набутого майна між сторонами немає.
Процесуальні дії.
Ухвалою суду від 24.06.2022 року було відкрито провадження по вищезазначеній справі у порядку спрощеного позовного провадження.
В судове засідання призначене на 15.08.2022 року сторони не з'явились.
29.07.2022 року позивачка подала до суду заяву відповідно до якої просить суд, розглядати справу за її відсутності. Зазначає, що позовні вимоги підтримує, проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату і час проведення судового засідання повідомлявся. Однак 21.07.2022 року подав до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги визнав у повному обсязі, також просив суд розглядати справу без його участі.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Фактичні обставини справи.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено, що 05.10.2019 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було укладено шлюб, актовий запис № 421, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , видане Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.
В подальшому позивачка змінила своє прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».
Як зазначає позивачка, на даний час сторони проживають окремо, збереження сім'ї позивачка вважає неможливим, на примирення не згодна. Спору щодо поділу спільно набутого майна між сторонами немає.
Як вбачається з матеріалів справи у сторін є спільний син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що виконавчим комітетом Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, було зроблено відповідний актовий запис № 62.
В графі батько зазначено - ОСОБА_2 , в графі мати - ОСОБА_1 .
Як вбачається з довідки № 246 виданої Старокозацькою сільською радою від 09.06.2022 року, гр. ОСОБА_1 , проживає разом з своїм сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходиться на її утримані за адресою: АДРЕСА_1 .
Оскільки відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги своєму неповнолітньому сину, з урахуванням вищезазначеного позивачка була вимушена звернутися до суду для захисту своїх прав, та прав свого сина.
Як вбачається з заяви відповідача від 21.07.2022 року, останній позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Таким чином судом встановлено, що діти проживають з позивачкою та знаходяться на її утриманні.
Позиція суду та оцінка аргументів сторін.
Відповідно до ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
На час розгляду справи майнові вимоги, будь-кого з сторін, суду не пред'явлені. Відповідно до вищезазначеного суд вважає, що майнового спору між сторонами немає, примирення між ними неможливе.
Згідно зі ст. ст. 110, 112 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Враховуючи те, що однією з основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу, суд вважає, що у зв'язку з відсутністю вільної згоди сторін на продовження шлюбу, подальше збереження шлюбу суперечить їх інтересам, а також принципу добровільності шлюбу, у зв'язку з чим, є неможливим.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Добровільно сторони не дійшли згоди щодо способу прийняття батьком відповідачем, участі в матеріальному утриманні доньки.
Статтею ст.51КонституціїУкраїни гарантовано, а ст.180СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно ч.2 ст.182СКУкраїни розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно до ч.1 ст.191СКУкраїни аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Наведені норми імперативно закріплюють обов'язок обох батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27лютого 1991року №789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Обов'язок батьків по утриманню дітей до досягнення ними повноліття закріплений в ч. 2 ст. 51 Конституції України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Висновки суду
Оцінюючи встановлене, подані докази, враховуючи зазначені вимоги закону, виходячи із засад справедливості та захисту прав неповнолітньої дитини, з врахуванням того, що приймати участь в утриманні дитині повинні двоє батьків, беручи до уваги вимоги ч. 2 ст.182 СК України, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, а саме щодо розірвання шлюбу між сторонами, та стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі ј частки усіх видів його заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму дитину відповідного віку, до досягнення ними повноліття, починаючи з моменту звернення до суду.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, звернулася до суду з проханням стягнення з відповідача судових витрат, що становлять 992.4 грн., як вбачається з матеріалів справи, відповідачем вказана вимога була визнана, тому суд вважає стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.
Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору за подачу позову про стягнення аліментів згідно вимог чинного законодавства, а її позовні вимоги задоволені, тому з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 992.4 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 104, 105, 110, 112, 113 Сімейного Кодексу України, ст.ст.. 1, 2, 5, 11, 49, 76-80, 81, 141, 200, 206, 241, 247, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити в повному обсязі.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 421, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Залишити позивачці - ОСОБА_1 , прізвище « ОСОБА_6 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_3 ), аліменти на утримання дитини, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі ј частини від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 22.06.2022 року і до досягнення ОСОБА_3 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 включно.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 992.4 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 992.4 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: