Справа № 639/1648/22 Головуючий 1 інстанції - Кісь Д.П.
Провадження № 33/818/1200/22 Суддя доповідач - Курило О.М.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
01 вересня 2022 року Харківський Апеляційний суд у складі: судді судової палати з розгляду кримінальних справ Курила О.М., при секретареві Ковері Р.М., без участі особи притягнутої до адміністративної відповідальності чи її захисника, без участі інших учасників по справі, за умови, що всі учасники належним чином повідомлені про розгляд даної справи і ні від кого з них не надійшло заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи з поважних причин, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Валках справу за апеляційною скаргою правопорушника на постанову Жовтневого районного суду м.Харкова від 02.08.2022 року, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Постановою Жовтневого районного суду м.Харкова від 02 серпня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 (тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадянин, що дорівнює 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 496 грн. 20 коп. на користь держави.
З постанови Жовтневого районного суду м.Харкова від 02 серпня 2022 року вбачається, що 20 червня 2022 року о 20 год. 30 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем «Ваз 2103», номерний знак НОМЕР_1 в м.Харкові, по вул.Карачівське Шосе, 9, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук.
Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОНД» відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1ст.130 КУпАП.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
На вказану постанову правопорушник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Жовтневого районного суду м.Харкова від 02 серпня 2022 року та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі.
Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивуючи це тим, що копію постанови суду першої інстанції на паперовому носії він не отримував, а мав можливість ознайомитися лише із електронним текстом постанови 11 серпня 2022 року. При цьому зазначає, що в цій постанові відсутня інформація щодо нього, бо в тексті названо невідому «ОСОБУ» до якої він не має жодного відношення. Наголошує, що суд не повідомив його про ухвалення постанови без його участі, оскільки він просив не проводити засідання без нього.
Позиції учасників судового апеляційного провадження.
Правопорушник про дату та час розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, проте у судове засідання не з'явився. Будь-яких заяв, які б перешкоджали розгляду апеляційної скарги до суду не надавав.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та матеріали провадження, приходить до висновку, що клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку задоволенню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, виходячи з наступного.
Згідно з ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Згідно з положеннями КУпАП строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.
Поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала скаргу про перегляд судових рішень, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами.
Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлено, що строк на оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення відраховується не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення, а з моменту його винесення.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"),необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження "остаточного судового рішення" є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у практиці Європейського суду з прав людини.
Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини також у справах "Науменко проти України" від 09 листопада 2004 року, "Полтораченко проти України" від 18 січня 2005 року та "Тімотієвич проти України" від 08 листопада 2005 року.
Отже, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Зазначене є усталеною практикою як Європейського суду з прав людини, так і національних судів.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 у судове засідання 02 серпня 2022 року не з'явився, хоча повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином шляхом направлення судової повістки на адресу його проживання вказану у матеріалах справи. Приймаючи до уваги, що законом передбачені строки розгляду справи про адміністративне правопорушення 15 днів (ст.277 КУпАП), суд першої інстанції вважав за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів. При цьому суд першої інстанції також врахував, що адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, інкриміноване ОСОБА_1 не відноситься до категорії правопорушень, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов'язковою (ч.2 ст.268 КУпАП).
Крім того, в матеріалах справи наявний документ, що підтверджує направлення Жовтневим районним судом м.Харкова постанови суду від 02.08.2022 року по справі №639/1648/22 в день її винесення на адресу проживання ОСОБА_1 , вказану у матеріалах справи.
Апеляційна скарга на таке судове рішення подана та підписана правопорушником ОСОБА_1 15 серпня 2022 року, тобто поза межами процесуального строку.
Разом з тим, ОСОБА_1 заявивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови та подавши апеляційну скаргу з пропуском, встановленого ст. 294 КУпАП строку, зобов'язаний був навести поважні причини пропуску ним строку на апеляційне оскарження судового рішення, однак зазначені причини не можна вважати поважними з огляду на вищевикладене.
За таких обставин немає підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді, а тому апеляційну скаргу відповідно до ст.294 КУпАП необхідно повернути апелянту.
Прийняте судом апеляційної інстанції рішення не є обмеженням даної особи в доступі до правосуддя так як не позбавляє його подальшої можливості відстоювати свої права.
Керуючись ст. ст. 1, 7, 25, 33, 294, 295 КУпАП,-
Клопотання правопорушника ОСОБА_1 про поновлення йому процесуального строку на оскарження постанови Жовтневого районного суду м. Харкова від 02.08.2022 року, постановленої щодо нього, - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Оскарження даної постанови в касаційному порядку у відповідності до ст.294 КУпАП не передбачено.
Суддя Харківського Апеляційного суду О.М.Курило