Справа № 758/6964/22
3/758/3510/22
Категорія 156
Київ
30 серпня 2022 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Головчак М. М. , розглянувши справу, що надійшла з Управління патрульної поліції ДПП України в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
01 серпня 2022 року об 22 год. 55 хв. в м. Києві, вул. Стеценка, 12, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Ford» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння. Огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився у лікаря-нарколога у встановленому законом порядку в КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» за адресою: м. Київ, вул. Відпочинку, 18, за результатми якого складено висновок № 004030.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме направленням судової повістки на мобільний номер телефону, який вказаний в протоколі про адміністративне правопорушення від 02 серпня 2022 року серії ААд № 153332. Клопотань про розгляд справи у його відсутності, чи про відкладення розгляду справи з причин, що унеможливлюють прибуття за викликом, не надіслав.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
За таких обставин, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності в судовому засіданні правопорушника на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оглянувши відеозапис з нагрудної камери поліцейського, суддя прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями п. 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, встановлено, що ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно п. 6 огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно висновку лікаря КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» від 05 серпня 2022 року № 004030 встановлено, що ОСОБА_1 01 серпня 2022 року о 23 год. 55 хв. перебував в стані наркотичного сп'яніння.
Суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, не проявив належної зацікавленості в результатах розгляду своєї справи, протилежного доказам, наявних в матеріалах справи не навів, тому сукупність доказів, наданих суду, підтверджує факт керування ним транспортного засобу в стані наркотичного сп'яніння та порушення ним п. 2.9а Правил дорожнього руху України.
Обставин, які б пом'якшували чи обтяжували відповідальність ОСОБА_1 за наслідками розгляду справи не встановлено.
Згідно із ч. 1 ст. 130 КУпАП за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння передбачена відповідальність у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Тобто, санкція ч.1 ст.130 КУпАП є безальтернативною.
Тому з врахуванням наведених обставин, суддя приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладає адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде згідно ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення достатньою та необхідною мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання законів, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно Закону України «Про судовий збір» до стягнення підлягає судовий збір в сумі 496 грн 20 коп.
На підставі ч. 1 ст. 130 КУпАП, керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20 коп.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя М. М. Головчак