Справа № 755/7905/22
"02" вересня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді - Марфіної Н.В.,
за участі секретаря - Булгакової Є.І.,
заявника - ОСОБА_1 ,
представника заявника - ОСОБА_2 ,
заінтересованої особи - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_3 , про видачу обмежувального припису, -
30.08.2022 року заявниця звернулась до суду із заявою про видачу обмежувального припису, у якій просить суд видати обмежувальний припис стосовно заінтересованої особи на строк 6 місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав відносно заявниці: заборонити заінтересованій особі наближатися ближче ніж на 100 метрів до місця фактичного проживання заявниці у буд. АДРЕСА_1 ; заборонити заінтересованій особі особисто і через третіх осіб розшукувати заявницю, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому заінтересованій особі, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватись із нею; заборонити заінтересованій особі вести листування, телефонні переговори (в тому числі надсилати смс-повідомлення) з заявницею, або контактувати через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Вимоги заяви мотивовано тим, що з 22.10.1978 року заявниця та заінтересована особа перебували в зареєстрованому шлюбі, який був розірваний рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 10.11.2014 року через постійні сварки, психологічний тиск та фізичне насилля з боку заінтересованої особи. Після розірвання шлюбу заінтересована особа продовжує проживати у б. АДРЕСА_1 , який на праві особистої власності належить заявниці. Починаючи з 2014 року життя заявниці стало ще більш нестерпним, заінтересована особа більш активно почав систематично проявляти стосовно неї безпідставну агресію, цькувати, погрожувати, психологічно тиснути, виражатися на її адресу нецензурною лайкою, вживати алкогольні напої та вести аморальний спосіб життя, застосовувати до заявниці фізичну силу, внаслідок чого почали виникати численні сварки, що породжували як психологічне, так і фізичне домашнє насильство стосовно заявниці. Починаючи з 2014 року сварки були систематичні, але не всі зафіксовані в установленому законом порядку. Стосовно заінтересованої особи були складені протоколи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП від 08.04.2019 року, від 25.06.2022 року, від 08.07.2022 року. Дніпровським районним судом м. Києва заінтересована особа притягався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства. Поведінка заінтересованої особи спроваконава не лише його складом характеру, негативним та агресивним ставленням до своєї колишньої дружини, а також його алкогольною залежністю. Ані наявність заяв про вчинення домашнього насильства, ані наявність численних протоколів про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ані наявність постанов Дніпровського районного суду м. Києва про притягнення до відповідальності за ст. 173-2 КУпАП, ані ймовірність настання відповідальності за вчинені правопорушення, не впливають на заінтересовану особу та не сприяють припиненню проявів домашнього насильства. Заінтересована особа продовжує і далі проявляти безпідставні прояви агресії та домашнього насильства щодо заявниці. Заінтересована особа свідомо, відчуваючи свою фізичну перевагу чоловіка, систематично чинить щодо заявниці фізичне та психологічне насилля, зловживає спиртними напоями, через що стає агресивним, постійно виражається на адресу заявниці нецензурною лайкою, принижує її, безпідставно звинувачує, висловлює словесні образи навіть коли не перебуває в стані алкогольного сп'яніння, завдає їй фізичного болю, що поки що не спричиняє тілесних ушкоджень, що, зокрема, проявляється у ляпасах, стусанах, штовханні, погрожує фізичною розправою та залякує застосуванням фізичної сили в подальшому. Всі його дії викликають у заявниці страх за своє життя і здоров'я, заявниця не може спокійно пересуватися в себе вдома, не може вільно користуватися своїм житлом, що є її особистою приватною власністю, весь час дослуховується до будь-яких звуків, очікуючи чергового нападу з боку заінтересованої особи, постійно перебуває в стані стресу та тривоги, що негативно впливає на її самопочуття, його дії завдають їй моральних та фізичних страждань, які остання не має змоги зупинити. Не має належного впливу на заінтересовану особу і приїзд поліцейських, жодним чином на нього не впливає і рішення суду про притягнення його до відповідальності, натомість його образи приймають більш загрозливий характер.
Ухвалою суду від 30.08.2022 року відкрите провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами окремого провадження у спрощеному порядку, з викликом учасників справи, а також задоволене клопотання представника заявника про витребування доказів.
В судовому засіданні заявниця підтримала вимоги своєї заяви, просить заяву задовольнити і додатково пояснила суду, що заінтересована особа багато років поспіль зловживає спиртними напоями, входить у страшні запої по 5 місяців і тоді веде себе дуже не адекватно, вживає нецензурну лексику. У стані алкогольного сп'яніння заінтересована особа не розуміє, що робить. Його і лікували, і кодували, але нічого не допомагає, він стає агресивним та з ним страшно жити разом. Заінтересована особа не контролює себе і може застосовувати навіть фізичне насильство, тому заявниці страшно знаходитись із ним в одному будинку. Заявниця вказує, що неодноразово зверталась до поліції, його забирали на дві години, але й після цього нічного не змінювалось.
Представник заявника в судовому засіданні підтримала вимоги заяви з підстав викладених у ній, просить заяву задовольнити і додатково пояснила суду, що домашнє насильство відбувається не один рік і заявником надано всі належні цьому докази. Постійне вживання алкоголю викликає агресивну поведінку заінтересованої особи по відношенню до заявниці і саме тому вона звернулась до суду за захистом. Видача обмежувального припису є необхідною, оскільки є пряма загроза життю і здоров'ю заявниці, яка за таких обставин не може знаходитись із заінтересованою особою в одному будинку.
Заінтересована особа в судовому засіданні зазначив, що він дійсно неправий і розкаюється у своїй поведінці. Востаннє він вживав алкогольні напої десь два місяці тому і саме тоді востаннє ображав заявницю. Заінтересована особа вказує, що більше не буде ображати свою колишню дружину та більше не буде вживати алкогольні напої. Заінтересована особа визнав, що у стані алкогольного сп'яніння він слабо себе контролює. Доходом заінтересованої особи є пенсія, будь-якого нерухомого майна він не має. Родичів в Україні не має, сестра заінтересованої особи проживає у Республіці Молдова. Також заінтересована особа зазначив, що колишня дружина і донька дійсно пропонували йому орендувати для нього окреме житло, але він впевнений, що зможе впоратись зі своєю проблемою.
Суд, вислухавши пояснення учасників справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, дослідивши всі зібрані по справі докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено поясненнями заявника і заінтересованої особи, вони зареєстровані і проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5-6, 8).
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 10.11.2014 року у справі №755/28017/14 шлюб між заявницею та заінтересованою особою розірваний (а.с. 9).
Будинок АДРЕСА_1 на праві власності належить заявниці, що підтверджується копією договору дарування від 05.11.2010 року та витягу про державну реєстрацію прав (а.с. 10-11).
Згідно відповіді Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві від 22.07.2022 року, у поліції зареєстровані наступні звернення ОСОБА_1 :
- ЄО №787 від 23.09.2017 року (нанесення легких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 з боку батька, гp. ОСОБА_5 ), по даному факту слідчим відділом Дніпровського УП було відкрито кримінальне провадження ЄРДР №12017100040013163 від 24.09.2017 року, передбачене ч. 1 ст.125 КК України, по якому працівниками Дніпровського УП було проведено повну перевірку;
- ЄО №30947 від 25.06.2022 року (домашнє насильство, заявник гp. ОСОБА_4 , відносно гр. ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1, ст. 173-2 КУпАП);
- ЄО №33461 від 07.07.2022 року (домашнє насильство, заявник гр. ОСОБА_1 , відносно гр. ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1, ст. 173-2 КУпАП) (а.с. 12).
Як вбачається з матеріалів справи, стосовно заінтересованої особи неодноразово складались протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у зв'язку із вчиненням домашнього насильства стосовно колишньої дружини - заявниці у справі (18.04.2019 року, 25.06.2022 року, 08.07.2022 року) (а.с. 14, 18, 20).
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 13.08.2019 року у справі №755/12649/19 провадження по адміністративному матеріалу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрите у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення (а.с. 17).
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 04.08.2022 року у справі №755/6467/22 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 23).
За змістом нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_4 від 20.08.2022 року: «Протягом 2017-2022 року я, ОСОБА_4 , неодноразово була свідком вчинення щодо моєї матері ОСОБА_1 , її колишнім чоловіком (моїм батьком) ОСОБА_3 сімейного насильства. Більше того, сама постійно потерпала від фізичного та психологічного насильства свого батька. Після розірвання шлюбу у 2014 році мої батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 фактично залишилися проживати в одному будинку, оскільки ОСОБА_3 відмовився з'їжджати з будинку, що на праві приватної власності належить моїй матері, ОСОБА_1 . Навіть після розлучення, я була свідком постійних психологічних та фізичний знущань мого батька над моєю матір'ю. Через алкогольну залежність мій батько, ОСОБА_3 , регулярно (систематично) проходить лікування у КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» ВО КМР (КМДА). Перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, мій батько поводиться агресивно, застосовує фізичну силу до моєї матері, ОСОБА_1 , ображає її, принижуючи її лайливими словами. Так, 22 березня 2019 року близько 16 години мій батько, ОСОБА_3 повернувшись до дому за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство відносно моєї матері (своєї колишньої дружини) ОСОБА_1 , а саме: вдарив її по обличчю, кричав, погрожував фізичною розправою, ображав лайливими словами перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. 25 червня 2022 року моя мама зателефонувала мені та повідомила, що батько, вкотре повернувшись додому в стані алкогольного сп'яніння за адресою: АДРЕСА_1 вчинив психологічне та фізичне насильство відносно моєї матері (своєї колишньої дружини) ОСОБА_1 , а саме кричав, погрожував фізичною розправою, вдарив її по обличчю, поводився агресивно, постійно лаючись нецензурною лайкою в бік моєї матері та не бажав вгамуватися. У зв'язку з цим, я викликала поліцію, оскільки я живу окремо від батьків та хвилювалась, що не встигну доїхати до місця проживання батьків: АДРЕСА_1 . Навіть після приїзду патрульної поліції, батько не заспокоївся. 07 липня 2022 року мій батько знову, у стані алкогольного сп'яніння погрожував мамі, ображав її лайливими словами, умисно пошкодив майно у будинку, а саме, зламав замки у кімнаті та гаражі» (а.с. 24).
Із матеріалів справи слідує, що заінтересована особа неодноразово лікувався у КНП «Клінічна лікарні «Психіатрія» (27.05.2019-04.06.2019, 05.10.2020-12.10.2020, 05.07.2021-12.07.2021, 12.07.2021-15.07.2021, 21.04.2022-25.04.2022, 26.04.2022-05.05.2022, 06.05.2022-20.05.2022) і в усіх епікризних виписках з медичних карт стаціонарного хворого зазначено: «Залежність від психоактивних речовин - залежність від алкоголю» (а.с. 47-53).
Відповідно до положень ст.ст. 350-2, 350-3 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана: 1) особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству". Заінтересованими особами у справах про видачу обмежувального припису є особи, стосовно яких подано заяву про видачу обмежувального припису.
Згідно ст. 350-5 ЦПК України, суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.
За змістом ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», 3) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; 6) кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі; 7) обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи; 8) особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі; 9) оцінка ризиків - оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи; 14) психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи; 17) фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється, зокрема, на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя.
Згідно ст. 20 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суб'єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до компетенції забезпечують надання дієвої допомоги та захисту постраждалим особам з урахуванням основних засад запобігання та протидії домашньому насильству, визначених статтею 4 цього Закону. Надання допомоги та захисту постраждалим особам здійснюється, зокрема, за такими напрямами: 4) забезпечення постраждалим особам доступу до правосуддя та інших механізмів юридичного захисту, у тому числі шляхом надання безоплатної правової допомоги у порядку, встановленому Законом України "Про безоплатну правову допомогу".
Також, за змістом положень ст. 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», постраждала особа має право на: 1) дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства; 10) звернення до правоохоронних органів і суду з метою притягнення кривдників до відповідальності, застосування до них спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству; 11) своєчасне отримання інформації про остаточні рішення суду та процесуальні рішення правоохоронних органів, пов'язані з розглядом факту вчинення стосовно неї домашнього насильства, у тому числі пов'язані з ізоляцією кривдника або його звільненням.
У відповідності до ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать, зокрема: 2) обмежувальний припис стосовно кривдника.
Як зазначено у ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають, зокрема: постраждала особа або її представник. Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб. Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За змістом ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Ураховуючи встановлені судом фактичні обставини справи та наведені норми чинного законодавства України, оцінюючи подані стороною заявника письмові докази, суд приходить до висновку про те, що заявниця обґрунтовано звернулась до суду з заявою про видачу обмежувального припису і її права мають бути захищенні судом шляхом видачі відповідного обмежувального припису, оскільки заявниця дійсно є постраждалою особою від домашнього насильства, а її кривдником є заінтересована особа ОСОБА_3 .
До такого висновку суд прийшов за результатами оцінки доказів, зокрема складених відносно заінтересованої особи протоколів про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та постанов Дніпровського районного суду м. Києва за результатами розгляду таких протоколів, а також суд враховує, що в судовому засіданні сама заінтересована особа не заперечувала фактів вчинення домашнього насильства визнавши, що його поведінка була неправильною.
При цьому, суд дійшов висновку про необхідність видачі обмежувального припису стосовно заінтересованої особи на строк 4 місяці, з огляду на наступне.
Суд ураховує розкаяння заінтересованої особи та її бажання виправитись, наближення зимового періоду і відсутність даних про наявність у заінтересованої особи іншого місця проживання відмінного від адреси проживання заявниці. На переконання суду строк у чотири місяці надасть можливість ОСОБА_3 усвідомити свою поведінку та переглянути її по відношенню до своєї колишньої дружини, і оцінивши ризики, суд вважає що строк у чотири місяці буде цілком достатнім для запобігання повторенню насильства.
Тож, у відповідності до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» оцінюючи ризики, тобто вірогідність продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, суд приходить до висновку про необхідність покладення на заінтересовану особу відповідних обов'язків на строк 4 місяці.
Оцінюючи ризики у відповідності до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» суд також враховує право заявниці у відповідності до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» звернутись із заявою про продовження терміну обмежувального припису та скорочений строк розгляду такої заяви, що визначений ст. 350-5 ЦПК України.
За таких умов суд роз'яснює заявниці, що відповідно до положень ч. 5 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», за заявою осіб, визначених частиною першою цієї статті, на підставі оцінки ризиків обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого судовим рішенням згідно з частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ст. 350-7 ЦПК України, за заявою осіб, визначених статтею 350-2 цього Кодексу, обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого рішенням суду згідно з частиною другою статті 350-6 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-82, 89, 350-1-350-8, 353-355 ЦПК України, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_3 , про видачу обмежувального припису - задовольнити частково.
Видати обмежувальний припис у вигляді заходів тимчасового обмеження прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поклавши на нього на строк 4 (чотири) місяці такі обов'язки:
- заборонити ОСОБА_3 наближатися ближче ніж на 100 (сто) метрів до місця проживання постраждалої особи ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборонити ОСОБА_3 особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_3 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися із нею;
- заборонити ОСОБА_3 вести листування, телефонні переговори (в тому числі надсилати смс-повідомлення) з постраждалою особою ОСОБА_1 , або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
В іншій частині заяви - відмовити.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Заявник - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Заінтересована особа - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Суддя -