Справа № 755/4497/22
Провадження №: 3/755/2827/22
"25" серпня 2022 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Судом визнано доведеним, що водій ОСОБА_1 о 05 год. 20 хв. 02 лютого 2022 року за адресою: м. Київ, пр. Соборності, буд. 3, керував транспортним засобом «Mazda 3», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законом порядку із застосуванням технічного приладу (газоаналізатора) «Drager» на місці зупинки транспортного засобу, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор. За результатами тесту № 3356 від 02.02.2022 р. проба позитивна - 1,89 ‰.
Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину не визнав. Пояснив, що рухався на авто, за адресою: м. Київ, пр. Соборності, буд. 3, в районі зупинки громадського транспорту, був зупинений працівниками поліції, які попросили його вийти з авто. Він відмовився. Його витягнули з авто та одягли на нього кайданки. В ході спілкування він погодився пройти огляд за допомогою газоаналізатора «Драгер». Потім вже він був не згоден з результатами, але замість огляду у лікаря, йому запропонували ще раз пройти тест газоаналізатору «Драгер». Він пройшов огляд повторно.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Федоров Д.С. наполягав на тому, що працівниками поліції були порушені права ОСОБА_1 на захист. Зауважив, що йому не були роз'яснені його права, що позбавило його права на захист. Також вважає, що поліцейськими було порушено процедуру проведення огляду, оскільки за результатом незгоди із висновком газоаналізатора «Драгер» ОСОБА_1 не було доставлено до лікаря-нарколога. В той же час зазначив, що місце складання протоколу та час правопорушення, зазначений у ньому, не відповідають дійсності. Крім того, вважав, що відносно ОСОБА_1 були неправомірно застосовані кайданки. Наполягав на закритті провадження по справі.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Частина перша статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримані не було.
Винуватість ОСОБА_1 порушенні п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 223118 від 02 лютого 2022 року, згідно з яким ОСОБА_1 о 05 год. 20 хв. 02 лютого 2022 року за адресою: м. Київ, пр. Соборності, буд. 3, керував транспортним засобом «Mazda 3», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законом порядку із застосуванням технічного приладу (газоаналізатора) «Drager» на місці зупинки транспортного засобу, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор. За результатами тесту проба позитивна - 1,89 ‰;
- у роздруківці тесту газоаналізатора «Drager» № 3356 від 02.02.2022 р., згідно якого результат позитивний - 1,89 ‰, що містить особистий підпис ОСОБА_1 ;
- у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено, що у ОСОБА_1 були виявлені наступні ознаки сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, результат огляду на стан сп'яніння - 1,89 ‰, а також підпис ОСОБА_1 , який посвідчує згоду останнього із цим результатом;
- у розписці ОСОБА_2 від 02.01.2022 р., згідно з якою останній зобов'язався доставити транспортний засіб «Mazda 3», д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою: м. Київ, Харківське шосе, буд. 18;
- у розписці ОСОБА_1 від 02.02.2022 р. щодо зобов'язання останнього здати своє посвідчення водія до Управління патрульної поліції у разі притягнення його до адміністративної відповідальності та позбавлення права керування транспортними засобами;
- на відеозаписі, який долучений працівниками поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, де зафіксовано обставини спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 . Зокрема, на відеозаписі, що розпочинається о 05:52 год. зафіксовано констатацію, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, ледве не спричинив дорожньо-транспортну пригоду за участі автомобіля патрульної поліції, а також, що в процесі спілкування у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння. У зв'язку із чим ОСОБА_1 пропонують пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою технічного приладу «Драгер» та роз'яснюють можливі дії водія - пройти огляд на місці, проїхати до закладу охорони здоров'я або відмовитись від проходження огляду. Водій погоджується пройти «Драгер». Крім того, зафіксовано, як водій підтверджує факт керування транспортним засобом, та зазначає, що їхав зі швидкістю 120 км/год. Також констатує, що був зупинений у зв'язку з виконанням повороту із якимись порушеннями. Таким чином, ОСОБА_1 фактично підтверджує, що керував транспортним засобом та був правомірно зупинений - через порушення Правил дорожнього руху. Крім того, ОСОБА_1 визнає, що вживав алкогольні напої. Заперечує факт вживання наркотичних засобів. О 06:08 год. ОСОБА_1 проходить тестування за допомогою газоаналізатора «Драгер», результат якого - 2,02 ‰. Водій результат тесту не заперечує. Згодом поліцейські виявляють, що чек із результатом «Драгера» неможливо роздрукувати через те, що не працює принтер. З огляду на цю обставину ОСОБА_1 пропонують пройти огляд повторно, на що водій погоджується та о 06:21 год. проходить тест ще раз. Результат - 1,89 ‰. Водій результати повторного тесту не заперечує, тому поліцейські переходять до складання протоколу.
Під час судового розгляду адвокат Федоров Д.С. наполягав на тому, що відеозапис, долучений до матеріалів, не може вважатися належним доказом, оскільки не є безперервним та починається не з моменту початку спілкування із ОСОБА_1 , не містить усього процесу спілкування із ОСОБА_1 та, зокрема, моменту керування ОСОБА_1 транспортним засобом і незгоди з результатом тесту «Драгеру».
Відповідно до п. 5 розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
Досліджений в судовому засіданні відеозапис дійсно не містить моменту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та незгоди з результатом тесту. В той же час, він має чітку і логічну послідовність дій та розвиток спілкування співробітників поліції із водієм, на ньому чітко зафіксовано згоду ОСОБА_1 на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, процес його проведення, двічі, та згода ОСОБА_1 із результатами, про що також свідчать підписи особи як у роздруківці тесту газоаналізатора «Drager» № 3356 від 02.02.2022 р., так і в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. В свою чергу, факт керування особою транспортним засобом взагалі не заперечувався особою під час спілкування із працівниками поліції. Більш того, водій зазначив, із якою швидкістю він рухався і у зв'язку із чим (або після яких подій) його було зупинено.
З огляду на наведене, суддя вважає, що відеозапис відображає необхідні події, зокрема, щодо поведінки ОСОБА_1 , сприйняття та визнання обставин, зокрема, щодо керування автомобілем, добровільного проходження огляду та згоди особи із його результатами, чого цілком достатньо для прийняття рішення.
В той же час, ні Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 6 листопада 2015 року, ні Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 7 листопада 2015 року, не містять приписів про обов'язкове долучення до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення повного відео з моменту зупинки.
Так згідно п. 15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 6 листопада 2015 року до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Аналогічні положення містить Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 7 листопада 2015 року, згідно п. 1 розділу ІІ якої протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп'яніння в разі проведення огляду на стан сп'яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
Таким чином, поліцейським долучено до протоколу необхідні фрагменти відеозапису, які підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Тому суддя доходить висновку, що відеозапис, долучений до матеріалів справи може вважатись належним доказом, з огляду на конкретні обставини, що на ньому зафіксовані.
Так, в судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник - адвокат Федоров Д.С. наполягали на тому, що ОСОБА_1 не погодився із результатами огляду на стан сп'яніння та наполягав на повторному огляді у закладі охорони здоров'я, а тому висновки огляду є недійсними. Такі пояснення суддя відкидає, оскільки вони спростовуються відеозаписом подій, з якого чітко вбачається, що водій був згодний із результатом першого огляду, не заперечував факт вживання алкоголю як такий, а також погодився на повторне тестування після встановлення неможливості здійснення друку чеку першого тесту, результат якого також не заперечував.
Також суддя критично сприймає доводи сторони захисту щодо невідповідності адреси складання протоколу, зазначеній у ньому, фактичному місцю складання. Так, адвокатом зазначено, що протокол фактично складався на місці зупинки транспортного засобу, за адресою: м. Київ, пр.Соборності, буд. 3. Натомість в протоколі зазначено, що місцем складання є Дарницька площа у м.Києві. При цьому, на відеозаписі чітко видно, що спілкування із водієм, огляд на стан сп'яніння та складання матеріалів відбувалось на Дарницькій площі, що знаходиться в кількох десятках метрів від будинку № 3, розташованого у м. Києві, де, як встановлено, ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Таким чином, наведене, не суперечить обставинам та матеріалам справи.
Оцінюючи доводи захисника щодо відсутності у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, з огляду на зазначений в протоколі час, суддя враховує, що згідно долученого відеозапису, фіксація починається о 05:52 год., водій вже перебуває на вулиці біля авто. О 06:08 год. ОСОБА_1 проходить перше тестування за допомогою газоаналізатора «Драгер», а о 06:21 год. проходить тест вдруге. При цьому, о 06:24 год. поліцейські починають складати матеріали, а о 06:26 год. друкують чек із висновком «Драгера», що цілком відповідає часу складання протоколу, відображеному у ньому. Таким чином, суддя доходить висновку, що в даному конкретному випадку мала місце технічна помилка при зазначенні саме часу вчинення порушення, оскільки час порушення 05:20 год. вочевидь відповідає обставинам та матеріалами справи та, на думку судді, суттєво не впливає на висновки суду, з огляду на інші встановлені дані.
Оцінюючи доводи захисника щодо нероз'яснення водієві процедури проведення огляду, схиляння до відмови від огляду, порушення прав та застосування кайданок, суддя зазначає наступне.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 р. №3353-XII встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Водночас пунктом 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. № 1306, зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення видно, що йому були роз'ясненні права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
Відповідно до ст. 42 Закону України «Про національну поліцію» поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати заходи примусу, зокрема фізичний вплив (сила); застосування спеціальних засобів. Фізичним впливом є застосування будь-якої фізичної сили, а також спеціальних прийомів боротьби з метою припинення протиправних дій правопорушників. Для виконання своїх повноважень поліцейські можуть використовувати такі спеціальні засоби як засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки для зв'язування тощо).
Відповідно до ст. 43 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський зобов'язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров'я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим.
Суддя погоджується із тим, що відеозапис подій не містить відомостей про обставини та передумови застосування до ОСОБА_1 кайданок. В той же час, згідно відеозапису, поліцейськими було обґрунтовано застосування спеціальних засобів у виді кайданок тим, що він створював загрозу для поліції та не виконував законних вимог щодо надання для перевірки посвідчення водія. При цьому, в процесі спілкування та з'ясування обставин поліцейські зняли з ОСОБА_1 кайданки, пересвідчившись в тому, що він не поводитися агресивно. Водночас суддя враховує, що поліцейські не примушували особу ані до відмови, ані до проходження огляду шляхом застосування кайданок, погроз та іншого, спілкувалися з особою, не проявляючи ані упередженості, ані агресії.
В цьому контексті суддя зауважує на тому, що в судовому засіданні ОСОБА_1 та його представником - адвокатом Федоровим Д.С. не було надано судді відомостей про те, що у встановленому законом порядку ними були оскаржені дії працівників поліції, що здійснювали оформлення матеріалів справи, що б могло свідчити про незгоду з їх діями та сприйняття таких дій як явне перевищення службових повноважень.
Протокол про адміністративне правопорушення також не містить відомостей про наявність у ОСОБА_1 зауважень щодо дій поліцейських.
Виходячи з наведеного, вважаю, що застосування спеціальних засобів у виді кайданок не може впливати на висновок судді по суті даної справи, а саме - доведеності порушення водієм вимог п. 2.9 «а» ПДР України.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За таких обставин, враховуючи викладене вище, суддя відповідно до положень ст. 251 та ст. 252 КУпАП доходить висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Так, суддя окремо зважує на позицію сторони захисту щодо недоведеності, зокрема, факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та бере до уваги практику Київського апеляційного суду щодо перегляду даної категорії справ про адміністративні правопорушення, а також враховує, що на відеозаписі з нагрудного відеореєстратора відсутній момент руху транспортного засобу «Mazda 3», д.н.з. НОМЕР_1 , однак детально досліджені в судовому засіданні матеріали справи, зокрема, відеозапис, на якому водій підтверджує факт керування, переконують суддю в тому, що ОСОБА_1 дійсно керував зазначеним транспортним засобом, а інші належні та допустимі докази підтверджують факт перебування водія у стані алкогольного сп'яніння.
При накладенні адміністративного стягнення на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини визначені ст. 33 КУпАП, та вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції статті 130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.
За таких обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, суддя вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами на один рік.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
За правилом ст. 283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст. 23, 24, 30, 130, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 (двадцять) коп.
Роз'яснити, що в разі несплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя М.Г. Сазонова