ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
15 серпня 2022 року м. Київ№ 640/12507/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Аблов Є.В., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами
за позовомШевченківського районного суду міста Києва
доДержавної судової адміністрації України
про визнання протиправним та скасування аудиторського звіту
Шевченківський районний суд міста Києва звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної судової адміністрації України про визнання протиправним та скасування аудиторського звіту.
Відповідно до частини дев'ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Ознайомившись із позовною заявою, суд встановив, що позивачем пред'явлено вимогу, яка згідно пункту 7 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України належить до справ незначної складності підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Крім того, позивачем подано заяву про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову до ухвалення судового рішення, яка обгрунтована тим, що Шевченківський районний суд міста Києва звернувся до Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві з листом від 09 серпня 2022 року № 01-12/83/2022, яке є розпорядником коштів, про сплату судового збору за подання адміністративного позову до Окружного адміністративного суду міста Києва. Водночас, станом на дату подачі адміністративного позову, судовий збір на виконання вимог листа від 09 серпня 2022 року № 01-12/83/2022 не сплачено.
Вирішуючи клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2022 року відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2 481,00 гривня.
Отже, звертаючись до адміністративного суду з даним позовом, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 4 962,00 грн.
Статтею 130 Конституції України визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.
При цьому, слід відмітити те, що відповідно до частини першої статті 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України (частина четверта статті 148 Закону).
Згідно з частиною першою статті 149 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
Положення ч. 1 ст. 133 КАС України визначають право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судових витрат (а отже, і судового збору) виходячи із майнового стану сторони.
Таким чином, КАС України передбачає, що у випадку розгляду судом питання звільнення від сплати судового збору, суд повинен керуватися статтею 8 Закону України “Про судовий збір”, яка конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.
Водночас норми ч. 1 ст. 133 КАС України, які визначають механізм зменшення, звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат (а отже, і судового збору, як складової частини судових витрат) не містять вимог щодо можливості зменшення, звільнення, відстрочення чи розстрочення судового збору виключно у випадках, передбачених ст. 8 Закону України “Про судовий збір”.
Разом з тим, у нормах ч. 2 ст. 132 КАС України, відсилання до норм ЗУ “Про судовий збір”, зокрема до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.
Водночас, враховуючи обставини дії правового режиму воєнного стану на території України, суд дійшов наступних висновків.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Згідно із статтею 7 Закону України 12.05.2015 року № 389-VIII “Про правовий режим воєнного стану” (із змінами і доповненнями) воєнний стан на всій території України або в окремих її місцевостях припиняється після закінчення строку, на який його було введено.
До закінчення строку, на який було введено воєнний стан, та за умови усунення загрози нападу чи небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності Президент України може прийняти указ про скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях, про що має бути негайно оголошено через засоби масової інформації.
Указом Президента України від 24.05.2022 року № 341/2022 постановлено про часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Також, враховуючи, що загальновідомим є факт спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету та скорочення видатків державних органів, з урахуванням вказаних обставин, з метою дотримання засади доступу до правосуддя, суд дійшов висновку про можливість відстрочення Шевченківському районному суду міста Києва сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі.
Враховуючи викладене, керуючись пунктом 20 частини першої статті 4, статтями 160-162, 171, 257, 260, 261-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Клопотання Шевченківського районноого суду міста Києва, - задовольнити.
Відстрочити Шевченківському районному суду міста Києва сплату судового збору ву сумі 4962,00 грн. за подання до адміністративного суду позовної заяви до винесення судового рішення по справі.
2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №640/12507/22 за позовом Шевченківського районного суду міста Києва (адреса: 03680, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 31 А, код ЄДРПОУ 02896710) до Державної судової адміністрації (01601, місто Київ, вулиця Липська, будинок 18/5, ЄДРПОУ 26255795) про визнання протиправним та скасування аудиторського звіту.
3. Справа буде розглядатися одноособово суддею Абловим Є.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
4. Запропонувати відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі подати до Окружного адміністративного суду міста Києва відзив на позовну заяву, відповідні докази, на які він посилається при його обґрунтуванні проти наведених позивачем обставин та правових підстав позову, оформлений відповідно до положень частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України та докази надіслання (надання) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
5. Запропонувати позивачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання відзиву відповідача на позовну заяву подати до Окружного адміністративного суду міста Києва відповідь на відзив та докази надіслання (надання) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
6. Копію ухвали про відкриття провадження направити особам, які беруть участь у справі шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою) або, за наявності в особи офіційної електронної адреси, шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу.
7. Попередити осіб, які беруть участь у справі, що кожен доказ має бути засвідчений відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації “Вимоги до оформлювання документів” (ДСТУ 4163 - 2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року №55.
8. Роз'яснити відповідачу, що відповідно до пункту 12 частини дев'ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України наявні в суді матеріали, які підлягають врученню суб'єкту владних повноважень як стороні, відповідач може отримати лише безпосередньо у суді.
9. Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2670/.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Є.В. Аблов
Інформація про процесуальні права і обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.ст. 44, 47 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них. Учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні. Відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, може пред'явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.