ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
16 серпня 2022 року м. Київ № 640/27949/21
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва позовом:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в перерахунку раніше призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 04.08.2021 в розмірі 90 відсотків суддівської винагороди працюючого судді, враховуючи 10 років слідчого стажу ГУ МВС України міста Києва та 6 місяців стаціонарного навчання на юридичному факультеті Київського ордена Леніна державного університету ім. Т.Г. Шевченка.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 як судді у відставці перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді згідно із довідкою про суддівську винагороду судді, який працює на відповідній посаді від 05.06.2021 №361, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в місті Києві, станом на 05.06.2021, починаючи з 04.08.2021, тобто призначити пенсію - суддівську винагороду в розмірі 79455,60 грн.;
- на підставі статті 371 Кодексу адміністративною судочинства зазначити в рішенні про негайне виконання рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2021 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати судовий розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідачем протиправно не зараховано до стажу роботи на посаді судді половину строку навчання у вищому навчальному закладі та роботу на посаді слідчого. Вказано, що його стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 34 роки 5 місяців 14 днів, а тому відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIІІ він має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За твердженням позивача, щомісячне довічне грошове утримання має розраховуватись з розміру суддівську винагороду - 79455,60 грн.
Відповідачем подано відзив про невизнання позову. Підставами заперечень зазначено частину третю статті 142, абзац другий пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів", якими передбачено збільшення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці за кожний повний рік роботи на посаді судді. За висновком відповідача, врахування навчання та військової служби при обчисленні зазначеного збільшення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці не передбачено. До стажу судді при визначені довічного грошового утримання судді у відставці позивачу зараховано 23 роки 11 місяців 16 днів. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, у випадку позивача в розмірі 56 відсотків.
Дослідивши письмові докази, суд установив.
Рішенням Вищої ради правосуддя "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Солом'янського районного суду міста Києва у зв'язку з поданням заяви про відставку" від 17.06.2021 №1402/0/15-21 звільнено ОСОБА_1 з посади Солом'янського районного суду міста Києва".
В цьому рішенні зазначено, що додані заявником документи свідчать про достатність стажу роботи, визначеного статтями 116, 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", абзацом четвертим пункту 34 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону в редакції Закону України "Про вищу раду правосуддя", проте не вказано який стаж роботи було враховано.
Позивачем додано довідку Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці від 05.07.2021 №361, станом на 01.07.2021.
Згідно з цією довідкою розмір суддівської винагороди становить 63060,00 грн.
До позову додано заяву ОСОБА_1 від 06.09.2021, адресовану начальнику Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вх. №27291/С-2600-21 від 16.09.2021), про зарахування до стажу роботи на посаді судді строку навчання на денному відділенні юридичного факультету Київського ордена Леніна державного університету ім. Т.Г. Шевченка та 10 років слідчого стажу в ГУ МВС України в м. Києві.
У відповідь на таку заяву, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 17.09.2021 №24874-24755/С-02/8-2600/21 повідомило ОСОБА_1 , що йому призначено довічне грошове утримання з 04.08.2021 в сумі 35313,60 грн. з урахуванням стажу судді у відставці 23 роки 11 місяців 16 днів та з урахуванням 56 відсотків суддівської винагороди - 63060,00 грн.
У листі зазначено, що частиною третьою статті 142 та абзацом другим пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено збільшення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці за кожний повний рік роботи на посаді судді. Врахування навчання та військової служби при обчисленні зазначеного збільшення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці не передбачено. Частиною третьою статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" зазначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, в випадку заявника в розмірі 56 відсотків. Згідно з наданої до заяви довідки Державної судової адміністрації України про суддівську винагороду від 05.07.2021 №361 розмір суддівської винагороди становить 63060,00 грн. За висновком органу Пенсійного фону України, розмір щомісячного довічного грошового утримання станом на 04.08.2021 становить 63060,00*56%=35313,60 грн.
Зі змісту листа також убачається, що відповідачем зараховано до суддівського стажу роботу ОСОБА_1 на посаді судді в періоди:
09.07.1997-31.12.2003 (6 років 5 місяців 23 дні);
01.01.2004-23.06.2021 (17 років 5 місяців 23 дні).
Оскільки відповідач відмовився зарахувати до стажу на посаді судді період навчання на денному відділенні юридичного факультету Київського ордена Леніна державного університету ім. Т.Г. Шевченка та 10 років роботи слідчим в ГУ МВС України в м. Києві, що вплинуло на розмір пенсії, позивач звернувся до суду з позовом.
Вирішуючи спір, суд ураховує таке.
Станом на час призначення позивачу довічного грошового утримання судді у відставці з 04.08.20021 відносини з призначення судді у відставці довічного грошового утримання, визначення його розміру врегульовувались Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (у редакції, чинній на ас виникнення спірних відносин, Закон №1402-VI)
Згідно зі статтею 142 Закону №1402-VI:
щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді (частина третя);
у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання (частина четверта);
пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України (частина п'ята).
Абзацом сьомим пункту 1 розділу III "Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 20 березня 2017 року №5-1), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за №200/14891) установлено, що до заяви про призначення щомісячного довічного утримання додається розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 4).
З наданого Солом'янським районним судом міста Києва розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 25.06.2021 №70/3/2021 убачається, що стаж ОСОБА_1 становить 24 роки 5 місяців 14 днів, з них: 6 місяців - навчання в Київському ордена Леніна державному університеті ім. Т.Г. Шевченка (зараховано половина терміну) (01.09.1974-28.08.1975); 4 роки 3 місяці 22 дні - суддя Жовтневого районного суду міста Києва (09.07.1997-01.11.2001); 19 років 7 місяців 22 дні - суддя Солом'янського районного суду міста Києва (01.11.2001-23.06.2021).
Судом установлено, що призначаючи позивачу довічне грошове утримання судді у відставці та визначаючи його розмір, органом Пенсійного фонду до стажу судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, зараховано лише стаж роботи на посаді судді Жовтневого районного суду міста Києва та на посаді судді Солом'янського районного суду міста Києва, що становить 23 роки 11 місяців 16 днів.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем визнається правильність урахування відповідачем саме суддівського стажу до стажу судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, тому судом, на підставі частини першої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), відповідні обставини щодо правильності обрахунку такого стажу не установлювалися, відповідні докази не досліджувалися.
Як уже вказувалось судом, позивач не погоджується зі здійсненим відповідачем розрахунком довічного грошового утримання судді у відставці, позаяк Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві безпідставно не враховано до суддівського стажу половина періоду навчання на стаціонарному відділенні юридичного факультету та 10 років роботи слідчим, унаслідок чого невірно розраховано відсоток від суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді відставці.
Визначення стажу судді врегульоване статтею 137, абзацом четвертим пункту 34 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII.
Згідно зі статтею 137 Закону №1402-VIII (у редакції, чинній на час призначення позивачу довічного грошового утримання 04.08.2021):
до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу (пункти 1-3 частини першої);
до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді (частина друга).
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Судом установлено, що Указом Президента України "Про призначення суддів" від 05.06.1997 №583/97 ОСОБА_1 призначено строком на п'ять років суддею Жовтневого районного суду міста Києва.
Станом на час призначення позивача на посаду судді чинним був Закон України "Про статус суддів" від 15.12.1992 №2862-XII (набрав чинності 10.02.1993, Закон №2862-XII).
Отже, в спірних відносинах, з урахуванням положень абзацу четвертого пункту 34 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII, для визначення в позивача стажу роботи на посаді судді необхідно керуватись також положеннями Закону №2862-XII для обчислення суддівського стажу.
Абзацом другим частини четвертої статті 43 Закону №2862-ХІІ передбачалось, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Згідно з абзацом другим статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року №584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" (Указ №584/95) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 №545, яка набрала чинності з 01.03 2008, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09. 2005 №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" та доповнено її в частині пункту 3-1 абзацом такого змісту: "До стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби".
Верховним Судом розглядались подібні спори, зокрема, постанови від 19.06.2018 справа №243/4458/17, від 13.11.2019 справа №521/2593/17, від 05.12.2019 справа №592/2737/17, від 13.02.2020 справа №592/5433/17, від 24.03.2020 справа №559/512/17, від 29.04.2020 справа №426/12415/16-а. У цих справах Верховний Суд вказав, що невключення до відповідного стажу роботи на посаді судді, зокрема, періоду проходження строкової військової служби, половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі та роботи на посаді слідчого і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є протиправним.
Враховуючи зміст положень абзацу четвертого пункту 34 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону 1402-VIII (у редакції, чинній на час подання позивачем заяви про відставку), стаж роботи судді ОСОБА_1 , призначеного на посаду до набрання чинності цим Законом, має визначатися відповідно до законодавства, що діяло на день його призначення суддею - 09.07.1997.
Згідно з пунктом 1 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Позивачем до суду надано копії трудових книжок за професією "шофер" та за професією "юрист", відповідно до записів яких підтверджується період проходження строкової служби з 10.05.1972 по 27.05.1974. Проте, в наданих трудових книжках не міститься записів щодо роботи ОСОБА_1 на посадах слідчим, тому відповідно до "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" суд вважає за необхідне розглянути інші докази, видані за місцем роботи, служби, які стосуються стажу роботи позивача.
Позивачем додано Розрахунок ("расчет") від 15.07.1997 про вислугу років на пенсію підполковника міліції ОСОБА_1 старшого слідчого в особливо важливих справах слідчої частини відділу по розслідуванню злочинів скоєних організованими групами слідчого управління ГУ МВС України в м. Києві. Розрахунок складений ГУ МВС України в м. Києві на підставі особової справи ОСОБА_1 №5307, застережений підписами начальника ВРОС УБОЗ ГУ МВС України в м. Києві, заступником начальника ФЕУ ГУ МВС України в м. Києві та затверджений заступником начальника УРОС ГУ МВС України в м. Києві.
Згідно з Розрахунком від 15.07.1997 ОСОБА_1 :
з 03.05.1972 до 18.05.1972 - рядовий вч НОМЕР_1 , наказ від 04.05.1972 №44 (15 днів);
з 18.05.1972 до 12.06.1972 - рядовий вч НОМЕР_2 наказ від 18.05.1972 №115 (24 дні);
з 12.06.1972 до 04.12.1972 - механік вч НОМЕР_2 , наказ від 12.06.1972 №2 (5 місяців 22 дні);
з 04.12.1972 до 27.05.1974 - водій-електромеханік вч НОМЕР_2 , наказ від 04.12.1972 №04 (1 рік 5 місяців 23 дні);
з 01.12.1975 до 31.12.1975 - міліціонер Мінського РВВС м. Києва, наказ від 01.12.1975 №1022 о/с;
з 31.12.1975 до 19.12.1977 - міліціонер Мінського РВВС м. Києва, наказ від 31.12.1975 №1126 о/с;
з 19.12.1977 до 26.09.1980 - дільничний інспектор міліції Мінського РВВС м. Києва, наказ від 19.12.1977 №1026 о/с;
з 26.09.1980 до 02.08.1982 - слідчий Мінського РВВС м. Києва, наказ від 26.09.1980 №924 о/с (1 рік 10 місяців 6 днів);
з 02.08.1982 до 23.06.1983 - черговий помічник начальника відділу Мінського РВВС м. Києва, наказ від 06.08.1982 №536 о/с;
з 23.06.1983 до 21.06.1984 - черговий відділу Мінського РВВС м. Києва, наказ від 23.06.1983 №336 о/с;
з 21.06.1984 до 06.12.1985 - дільничний інспектор в справах неповнолітніх Мінського РВВС м. Києва, наказ від 21.06.1984 №276 о/с;
з 06.12.1985 до 22.01.1988 - слідчий за рахунок посади старшого слідчого Мінського РВВС м. Києва, наказ від 06.12.1985 №498 о/с (2 роки 1 місяць 16 днів);
з 22.01.1988 до 15.01.1990 - слідчий Мінського РВВС м. Києва, наказ від 22.01.1988 №13 о/с (1 рік 11 місяців 23 дні);
з 15.01.1990 до 23.11.1992 - старший слідчий Мінського РВВС м. Києва, наказ від 15.01.1990 №8 о/с (2 роки 10 місяців 8 днів);
з 23.11.1992 до 19.01.1994 - старший слідчий Подільського РУВС м. Києва, наказ від 23.11.1992 №524 о/с (1 рік 1 місяць 26 днів);
з 19.01.1994 до 12.07.1995 - заступник начальника управління - начальник слідчого відділу Подільського РУВС м. Києва, наказ від 19.01.1994 №31 о/с (1 рік 5 місяців 23 дні);
з 12.07.1995 до 15.02.1996 - слідчий контрольно-методичного відділу слідчого управління ГУ МВС України в м. Києві, наказ від 12.07.1995 №329 о/с (6 місяців 23 дні);
з 15.02.1996 до 18.07.1997 - старший слідчий в особливо важливих справах слідчої частини відділу по розслідуванню злочинів скоєних організованими групами ГУ МВС України в м. Києві, наказ від 05.02.1996 №54 о/с (1 рік 5 місяців 3 дні).
У Розрахунку від 15.07.1997 зазначено, що період військової служби підтверджується військовим квитком НОМЕР_3 , виданого Великописарівським РВК Сумської області 03.05.1972. Крім того, згідно з наказом від 28.05.1997 №217 о/с зараховано з коефіцієнтом 0,5 період з 01.09.1974 до 30.10.1975 як студент Київського ордена Леніна державного університету ім. Т.Г. Шевченка наказ від 28.05.1997 (підстава наказ МВС України від 30.10.1992 №611).
Також до позову додано Розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 25.06.2021, складений Солом'янським районним судом міста Києва згідно з Додатком №4 до "Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України (пункт 1 розділу ІІІ).
Згідно з цим Розрахунком від 25.06.2021 ОСОБА_1 визначено стаж:
Навчання в Київському ордена Леніна державному університеті ім. Т.Г. Шевченка (зараховано половину терміну) - з 01.09.1974 до 28.08.1975 (6 місяців);
Жовтневий районний суд міста Києва, суддя - з 09.07.1997 до 01.11.2001 (4 роки 3 місяці 22 дні);
Солом'янський районний суд міста Києва, суддя - з 01.11.2001 до 23.06.2021 (19 років 7 місяців 22 дні).
Згідно з архівною довідкою Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 23.10.2018 №010-17/589 ОСОБА_1 з 01.09.1974 зарахований до складу студентів першого курсу денного відділення юридичного факультету Київського ордена Леніна державного університету ім. Т.Г. Шевченка (наказ від 22.08.1974), з 23.08.1975 студента другого курсу денного відділення юридичного факультету переведено на другий курс заочного відділення цього ж факультету (наказ від 29.08.1975 №451).
З листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 17.09.2021 №24874-24755/С-02/8-2600/21 вбачається, що для призначення позивачу довічного грошового утримання судді у відставці розглядався трудовий стаж позивача:
з 09.02.1972 до 28.04.1972 - без вказівки трудової діяльності (2 місці 20 днів);
з 10.05.1972 до 27.05.1974 - військова строкова служба (2 роки 0 місяців 18 днів);
з 01.09.1974 до 28.08.1975 - навчання за фахом (11 місяців 28 днів);
з 29.08.1975 до 30.11.1975 - навчання у вищих/середніх навчальних закладах (3 місці 2 дні);
01.12.1975-08.07.1997 - військова служба інша (21 рік 7 місяців 8 днів);
09.07.1997-31.12.2003 - суддя (6 років 5 місяців 23 дні);
01.01.2004-23.06.2021 - суддя (17 років 5 місяців 23 дні).
Судом вказувалось, що відповідачем зараховано до суддівського стажу позивача стаж на посаді судді - 23 роки 11 місяців 16 днів, у врахуванні іншого стажу відмовлено.
У листі від 17.09.2021 №24874-24755/С-02/8-2600/21 та у відзиві відповідач не заперечував проходження позивачем служби в органах внутрішніх справ у період з 01.12.1975 до 08.07.1997, заперечень щодо Розрахунку від 15.07.1997, виданого ГУ МВС України в м. Києві щодо стажу ОСОБА_1 , не наведено. Відповідачем стаж роботи позивача в органах внутрішніх справ не враховувався до суддівського стажу, оскільки такий стаж, за твердженням органу Пенсійного фонду України, відповідно до частиною третьою статті 142 та абзацу другого пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII не відноситься до стажу на посаді судді.
Оскільки під час судового розгляду адміністративної справи судом не встановлено розбіжностей між даними наведеним Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві в листі від 17.09.2021 №24874-24755/С-02/8-2600/21 та в Розрахунку від 15.07.1997, суд доходить висновку про належність та допустимість такого доказу для розрахунку спеціального стажу в позивача під час призначення йому довічного грошового утримання судді у відставці. При цьому судом ураховано положення пункту 1 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", який дозволяє використовувати інші документи на підтвердження стажу роботи, в разі якщо недостатньо трудової книжки.
З огляду на те, що з урахуванням правових висновків Верховного Суду в подібних категоріях спорів суд дійшов висновку про необхідність врахування до суддівського стажу позивача періодів роботи на посадах слідчим, періоду проходження строкової військової служби, половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі, одночасно зважаючи на наявність в позивача стажу роботи на посаді судді 23 роки 11 місяців 16 днів, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про протиправність відмови відповідача зарахувати до суддівського стажу відповідні періоди на посаді слідчого та навчання.
Отже, до суддівського стажу позивача підлягають зарахуванню періоди його роботи на посадах слідчим.
Згідно з розрахунком до стажу ОСОБА_1 як слідчого підлягають зарахування періоди роботи:
з 26.09.1980 до 02.08.1982 - слідчий Мінського РВВС м. Києва (1 рік 10 місяців 6 днів);
з 06.12.1985 до 22.01.1988 - слідчий за рахунок посади старшого слідчого Мінського РВВС м. Києва (2 роки 1 місяць 16 днів);
з 22.01.1988 до 15.01.1990 - слідчий Мінського РВВС м. Києва (1 рік 11 місяців 23 дні);
з 15.01.1990 до 23.11.1992 - старший слідчий Мінського РВВС м. Києва (2 роки 10 місяців 8 днів);
з 23.11.1992 до 19.01.1994 - старший слідчий Подільського РУВС м. Києва (1 рік 1 місяць 26 днів);
з 19.01.1994 до 12.07.1995 - заступник начальника управління - начальник слідчого відділу Подільського РУВС м. Києва (1 рік 5 місяців 23 дні);
з 12.07.1995 до 15.02.1996 - слідчий контрольно-методичного відділу слідчого управління ГУ МВС України в м. Києві (6 місяців 23 дні);
з 15.02.1996 до 18.07.1997 - старший слідчий в особливо важливих справах слідчої частини відділу по розслідуванню злочинів скоєних організованими групами ГУ МВС України в м. Києві (1 рік 5 місяців 3 дні).
Отже, стаж роботи позивача на посаді слідчого, який підлягає зарахуванню до суддівського стажу для призначення довічного грошового утримання становить 13 років 5 місяців 8 днів.
Суд зауважує, що для розрахунку кількості календарних днів у місяці враховувалась середня кількість днів у місяці, яка становить 30 днів.
Зі змісту позову вбачається, що позивач також вважає протиправним неврахування половини часу навчання у вищому навчальному закладі на денній формі.
Судом установлено, що згідно з Розрахунком стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 25.06.2021, складений Солом'янським районним судом міста Києва, ОСОБА_1 навчався в Київському ордена Леніна державному університеті ім. Т.Г. Шевченка з 01.09.1974 до 28.08.1975. Такий же період навчання вказано в листі Головно управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 17.09.2021 №24874-24755/С-02/8-2600/21 та зазначено, що відповідний стаж становить 11 місяців 28 днів.
Водночас відповідно до архівної довідки Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 23.10.2018 №010-17/589 ОСОБА_1 студента другого курсу денного відділення юридичного факультету з 23.08.1975 переведено на другий курс заочного відділення цього ж факультету (наказ від 29.08.1975 №451). На думку суду, наведений доказ підлягає врахуванню, відповідно стаж навчання у вищому навчальному закладі на денній формі навчання становить 11 місяців 22 дні (половина періоду навчання - 5 місяців 26 днів).
Крім того, судом установлено, що позивач проходив строкову військову службу.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Позивач вважає, що довічне грошове утримання повинно розраховуватись з 90 відсотків суддівської винагороди. З огляду на такі вимоги, суд доходить висновку про необхідність встановлення обставини проходження позивачем строкової військової служби для зарахування відповідного періоду до суддівського стажу.
Згідно з розрахунком Головного управління МВС України в м. Києві від 15.07.1997:
з 03.05.1972 до 18.05.1972 - рядовий вч 55363 (15 днів);
з 18.05.1972 до 12.06.1972 - рядовий вч НОМЕР_2 (24 дні);
з 12.06.1972 до 04.12.1972 - механік вч НОМЕР_2 (5 місяців 22 дні);
з 04.12.1972 до 27.05.1974 - водій-електромеханік вч НОМЕР_2 (1 рік 5 місяців 23 дні).
Відповідно період строкової служби становить 2 роки 0 місяців 24 дні.
У листі Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 17.09.2021 №24874-24755/С-02/8-2600/21 зазначено, що період проходження позивачем строкової військової служби становить з 10.05.1972 до 27.05.1974 (2 роки 0 місяців 18 днів), у трудовій книжці позивача період служби також визначено з 10.05.1972 по 27.05.1974.
Оскільки в розрахунку Головного управління МВС України в м. Києві від 15.07.1997 вказано, що його зроблено на підставі військового квитка позивача НОМЕР_3 , виданого Великописарівським РВК Сумської області 03.05.1972, суд вважає, що визначений в цьому розрахунку період служби необхідно врахувати для розрахунку стажу.
Разом з тим суд наголошує, що розбіжності встановленні щодо періоду навчання згідно з Розрахунком стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 25.06.2021, складений Солом'янським районним судом міста Києва, та архівною довідкою Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 23.10.2018 №010-17/589 (3 дні), а також стосовно періоду проходження позивачем строкової військової служби відповідно до розрахунку Головного управління МВС України в м. Києві від 15.07.1997 та листа Головно управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 17.09.2021 №24874-24755/С-02/8-2600/21 (6 днів), не впливають на визначення судом відповідного відсотка, з якого має розраховуватись щомісячне довічне грошове утримання позивача як судді у відставці, оскільки такий розрахунок здійснюється за кожний повний рік.
З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку, що відповідачем не враховано до суддівського стажу позивача стаж 15 років 11 місяців 28 днів - періоди роботи на посадах слідчим, проходження строкової служби в армії, половина навчання у вищому навчальному закладі на денній формі навчання.
Відтак стаж позивача на посаді, з якого має обчислюватись довічне грошове утримання становить 39 років 11 місяців 14 днів:
23 роки 11 місяців 16 днів - на посаді судді;
13 років 5 місяців 8 днів - на посадах слідчим;
5 місяців 26 днів - половина періоду навчання у вищому навчальному закладі на денній формі;
2 роки 0 місяців 24 дні - строкова служба в армії.
Судом зазначалось, що за змістом частини третьої статті 142 Закону №1402-VI за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Оскільки судом установлено, що позивач має суддівський стаж 39 років, тобто 19 років понад 20 років на посаді судді, відповідно розмір щомісячного довічного грошового утримання має бути збільшений на 38 відсотків, що загалом становить 88 відсотків від грошового утримання позивача 63060,00 грн.
З огляду на проаналізоване правове регулювання, судову практику Верховного Суду, встановлені обставини, підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови здійснити ОСОБА_1 розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 04.08.2021 в розмірі 88 відсотків суддівської винагороди (63060,00 грн.) з урахуванням стажу роботи на посадах слідчим (13 років 5 місяців 8 днів) та половини періоду навчання на денному відділенні юридичного факультету Київського ордена Леніна державного університету ім. Т.Г. Шевченка (5 місяців 26 днів).
Відповідно підлягають задоволенню вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити ОСОБА_1 як судді у відставці перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 88 відсотків суддівської винагороди судді (63060,00 грн.), з урахуванням стажу роботи на посадах слідчим (13 років 5 місяців 8 днів) та половини періоду навчання на денному відділенні юридичного факультету Київського ордена Леніна державного університету ім. Т.Г. Шевченка (5 місяців 26 днів), період проходження строкової служби в армії (2 роки 0 місяців 24 дні), а також з виплатою різниці між перерахованою та виплаченими сумами довічного грошового утримання.
Позивачем заявлено вимогу здійснити перерахунок довічного грошового утримання з 79455,60 грн. розміру суддівської винагороди на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації від 05.06.2021.
Судом установлено, що відповідно до довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 05.07.2021 №361, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в місті Києві, посадовий оклад позивача становив 63060,00 грн., інших складових у довідці не визначено. Довідка складена на підставі особового рахунку за червень 2021 року. Іншої довідки про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримання, зокрема від 05.06.2021, позивачем не надано, клопотань з цього приводу не заявлено.
Оскільки відповідачем розрахунок довічного грошового утримання позивача здійснювався саме на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в місті Києві від 05.07.2021 №361, яка позивачем подавалась до заяви про призначення довічного грошового утримання, в доданій до позову заяві від 14.07.2021 позивач просив призначити довічне грошове утримання без зазначення конкретного розміру суддівської винагороди, з якої має розраховуватись довічне грошове утримання, суд доходить висновку про необґрунтованість позовної вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок довічного грошового утримання з 79455,60 грн. розміру суддівської винагороди.
Позивачем заявлено вимогу про допущення рішення суду до негайного виконання.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Відтак рішення суду в частині зобов'язання відповідача виплати позивачу різницю між перерахованою та виплаченою сумами довічного грошового утримання за один місяць підлягає негайному виконанню.
Щодо строків звернення до суду, то суд вважає, що позивачем дотримано шестимісячного строку, встановленого статтею 122 КАС України, позаяк про порушене право щодо виплати довічного грошового утримання в меншому розмірі він міг та повинен був дізнатись після отримання призначеного 04.08.2021 довічного грошового утримання, водночас позов зареєстровано в суді 04.10.2021, тобто в межах шестимісячного строку.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статі 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами), сторонами не надано інших доказів понесення судових витрат, такі витрати присудженню та розподілу не підлягають.
Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови здійснити розрахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 як судді у відставці з 04 серпня 2021 року в розмірі 88 відсотків суддівської винагороди з урахуванням стажу роботи на посадах слідчим та половини строку навчання за денною формою на юридичному факультеті Київського ордена Леніна державного університету ім. Т.Г. Шевченка .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити розрахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 як судді у відставці з 04 серпня 2021 року в розмірі 88 відсотків з урахуванням:
стажу роботи на посадах слідчим (з 26 вересня 1980 року до 02 серпня 1982 року, з 06 січня 1985 року до 22 січня 1988 року, з 22 січня 1988 року до 15 січня 1990 року, з 15 січня 1990 року до 23 листопада 1992 року, з 23 листопада 1992 року до 19 січня 1994 року, з 19 січня 1994 року до 12 липня 1995 року, з 12 липня 1995 року до 15 лютого 1996 року, з 15 лютого 1996 року до 18 липня 1997 року - 13 років 5 місяців 8 днів);
половини строку навчання за денною формою на юридичному факультеті Київського ордена Леніна державного університету ім. Т.Г. Шевченка (з 01 вересня 1974 року до 23 серпня 1975 року - 5 місяців 26 днів);
періоду проходження строкової служби в армії (з 03 травня 1972 року до 27 травня 1974 року - 2 роки 0 місяців 24 дні),
згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві від 05 липня 2021 року №361, виходячи з розміру суддівської винагороди 63060,00 грн. (шістдесят три тисячі шістдесят гривень), з виплатою різниці між перерахованою та виплаченими сумами довічного грошового утримання.
У задоволенні решти позову відмовити.
Виконати негайно рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 перерахованого щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці з 04 серпня 2021 року в розмірі 88 відсотків виходячи з розміру суддівської винагороди 63060,00 грн. (шістдесят три тисячі шістдесят гривень), з урахуванням раніше виплачених сум, у розмірі за один місяць.
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16).
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.А. Донець