ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
28 липня 2022 року м. Київ №640/7161/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управ-ління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
Позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком і зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача з урахуванням усіх документів та призначити позивачу виплату пенсії за віком, починаючи з дня виникнення права на пенсію за віком.
Підстави позову: - позивач з 2014р. є внутрішньо переміщеною особою та після досяг-нення у квітні 2020р. 59 років 6 місяців звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком; відповідачем відмовлено у призначенні пенсії з підстав недостатності страхово-го стажу; стверджує, що відповідач безпідставно не прийняв архівні довідки від архівних установ, що видані на непідконтрольній Україні території, оскільки трудова книжка втрачена, тому в інший спосіб, ніж надання цих довідок, вона не може підтвердити свій стаж, який є достатнім для призначення пенсії за віком (27 років); посилається на висновки Верховного Суду у постановах від 22.10.2018 №2352357/17 і від 11.12.2018 №360/1628/17 про можливість прийняття відповідачем документів, виданих на непідконтрольній Україні території.
Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити в позові з тих підстав, що страховий стажу згідно з поданими документами (ідентифікаційний код, дипломи, свідоцтва про народження дітей) становить 12 років 4 місяці 20 днів. Також зазначив про відсутність даних про позивача в Єдиній інформаційній базі даних щодо внутрішньо переміщених осіб.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.
Позивач є громадянином України, внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується копією довідки Управління соціального захисту населення в Святошинському районі м. Києва від 11.11.2014 № 3008-1974.
Позивач звернулась 10.07.2020 до відповідача із заявою (вх. №7022) про призначення пенсії, у відповідь на яку листом відповідача від 23.07.2020 №2600-0314-8/101308 повідомлено про відмову у призначенні пенсії, оскільки закінчився строк дії довідки внутрішньо переміще-ної особи та відсутній страховий стаж (27 років). Відповідач зазначив, що відповідно до нада-них до заяви документів про стаж (ідентифікаційний код, дипломи, свідоцтва про народження дітей) загальний стаж позивача становить 9 років 6 місяців. Відповідач не врахував до стажу пе-ріод навчання 1975-1978рр., оскільки зазначене в дипломі ім'я не відповідає паспортним даним.
Листом відповідача від 13.10.2020 №23156-23924/Б-02/8-2600/20 позивачу роз'яснено порядок призначення пенсії.
Позивач звернулась 22.12.2020 до відповідача із заявою (вх. №13499) про призначення пенсії, у відповідь на яку листом відповідача від 05.01.2021 №2600-0303-8/1059 (копія не містить реквізитів) повідомлено про відмову у призначенні пенсії, оскільки відсутній страхо-вий стаж (27 років). Відповідач зазначив, що загальний страховий стаж враховано повністю та складає 12 років 4 місяці 20 днів.
Спірні правовідносини виникли у сфері пенсійного забезпечення і стосуються правомірності не врахування відповідачем певних періодів роботи позивача.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загально-обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058) право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: <...> з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.
До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 59 років 6 місяців - які народилися з 01.10.1960 по 31.03.1961.
Позивач народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто на час свого звернення до відповідача їй випов-нилось 59 років 6 місяців.
Оцінюючи доводи сторін щодо страхового стажу, суд зважає на таке.
Згідно із ст. 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абз. 1 ч. 1).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4).
Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпе-чення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно із ст. 62 цього Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, за відсутності трудової книжки або відповід-них записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Позивач визнає відсутність трудової книжки, у зв'язку з чим та для підтвердження стажу вона зібрала і надала відповідачу архівні довідки Архівного відділу Адміністрації міста Горлівка від 26.02.2020 №16/02-05-07/553 і №16/02-05-07/554, Приватного підприємства "ПРИВАТ АРХІВ" від 14.02.2020 №10, які відповідачем не були прийняті і враховані.
Вирішуючи питання про прийнятність архівних довідок, виданих установами на непідконтрольній Україні території, суд враховує висновки Верховного Суду у постановах:
- від 22.10.2018 №2352357/17 і від 11.12.2018 №360/1628/17 про можливість і необхідність застосування "Намібійських винятків", сформульованих у рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення як громадянину; при цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу;
- від 26.03.2020 №264/2643/17 і від 29.04.2020 №591/1841/17 про те, що відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення.
Відповідно до вказаних висновків Верховного Суду подані позивачем архівні довідки є допустимими доказами у справі.
Подані довідки містять відомості про первинні документи, на підставі яких їх складено, та підтверджують періоди роботи позивача:
- з 09.08.1978 по 27.03.1980 робочим в "Управлінні по тушінню териконів і рекульти-вації земель ДП "Артемвугілля";
- з 14.01.1981 по 01.03.1986 учнем машиніста конвеєра 1 розр., машиністом конвеєра в ДП "Шахта "Кондратіївка";
- з 01.03.1986 по 05.08.1997 молодшим продавцем, продавцем 3 кат. в АТЗТ Торгівельної фірми "Ранок".
Також, подані довідки підтверджували етапи реорганізації "Управлінні по тушінню тери-конів і рекультивації земель ДП "Артемвугілля" та ДП "Шахта "Кондратіївка" ВО "Артем-вугілля".
Стаж роботи позивача згідно з цими архівними довідками становить понад 18 років 2 місяці, що з урахуванням безспірного страхового стажу, обчисленого відповідачем (12 років 4 місяці 20 днів) перевищує необхідний стаж 27-річний стаж.
Отже, на момент досягнення позивачем 59 років 6 місяців (15.04.2020) остання мала необхідний страховий стаж, тому набула право на призначення пенсії за віком.
Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Всупереч вимогам ч. 5 ст. 13 цього Закону відповідач не застосував висновки Верховного Суду при прийнятті та розгляді заяви позивача і не врахував вищевказані архівні довідки, внас-лідок чого дійшов помилкового висновку про недостатність страхового стажу і протиправно відмовив позивачу у призначенні їй пенсії за віком, тому вимогу про визнання протиправними цих дій відповідача належить задовольнити.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на відсутність у відповідача інших підстав для відмови у призначенні пенсії, суд дійшов висновку про наявність підстав для призначення позивачу пенсії за віком, тому з метою повного і ефективного поновлення порушеного права належить задовольнити похідну вимогу про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком з 22.12.2020 на підставі заяви позивача від 22.12.2020 вх. №13499 і доданих до неї документів з урахуванням довідок Архівного відділу Адміністрації міста Горлівка від 26.02.2020 №16/02-05-07/553 і №16/02-05-07/554, Приватного підприємства "ПРИВАТ АРХІВ" від 14.02.2020 №10.
Вказану вимогу у частині призначення пенсії з дня виникнення права на пенсію не належить задовольняти, зважаючи на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону №1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно з матеріалами справи позивач вперше звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії від 10.07.2020 вх. №7022, тобто в межах 3-місячного строку, після досяг-нення 14.04.2020 необхідного пенсійного віку (59 років 6 місяців).
Проте, у межах 6-місячного строку після отримання листа відповідача від 23.07.2020 №2600-0314-8/101308 позивач не зверталась до суду з позовом про захист порушеного права, натомість у вересні 2020р. зверталась на Урядову гарячу лінію, у грудні 2020р. зверталась до Пенсійного фонду України, що не є досудовим порядком вирішення спору.
Позов подано до суду 16.03.2021, а відтак дії відповідача щодо розгляду заяви позивача від 10.07.2020 та відмови у призначенні пенсії, оформлені листом від 23.07.2020, знаходяться поза межами 6-місячного строку звернення до суду, тому не можуть бути предметом оскар-ження у справі й суд позбавлений можливості вийти за межі позовних вимог у цій частині.
Отже, підстав для призначення пенсії за віком з 15.04.2020 немає. Вдруге позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії 22.12.2020 вх. №13499, тобто після закінчення вказаного 3-місячного строку, тому згідно з ч. 1 ст. 45 Закону №1058 призначити пенсію позивачу необхідно саме з 22.12.2020.
Вимогу про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призна-чення пенсії не належить задовольняти, оскільки вона не призведе до ефективного і повного захисту порушеного права, адже оспорювана відмова прийнята з порушенням вимог законо-давства, про що суд зазначив вище, й у відповідача відсутні інші підстави для відмови у призна-ченні пенсії.
Відзив відповідача також не доводить наявність у відповідача іншого варіанту дій.
Так, посилання у відзиві на недостатність спеціального стажу спростовані наданими позивачем архівними довідками, які суд оцінив як допустимі, належні і достатні докази.
Посилання відповідача на відсутність даних про позивача в Єдиній інформаційній базі даних щодо внутрішньо переміщених осіб суперечить змісту його ж листа від 05.01.2021 №2600-0303-8/1059, в якому такі обставини не зазначені як підстава для відмови у призначенні пенсії, а також спростовується наданими позивачем копією довідки від 09.09.2020 №144/35-02/03 про отримання (неотримання) допомоги, в якій зазначено, що згідно бази (сигменту) внутрішіньо переміщених осіб позивач перебуває на обліку, як внутрішньо переміщена особа з 11.11.2014 по теперішній час, довідка від 11.11.2014 №3008-1974.
Інших підстав для відмови в позові відзив не містить.
Отже, у відповідача відсутній інший варіант дій, крім призначення пенсії за віком.
Підсумовуючи, суд зазначає про часткове задоволення позову.
Зважаючи на часткове задоволення позову та згідно із ст. 139 КАС України судовий збір у сумі 908 грн. належить стягнути з відповідача на користь позивача у сумі 605 грн., пропорційно розміру задоволених вимог. Інші витрати не заявлялись, тому їх розподіл суд не проводить.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 139, 241-247, 257-263 КАС України, суд
1. Задовольнити позов ОСОБА_1 частково.
2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком, оформлену листом від 05.01.2021 №2600-0303-8/1059.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 з 22.12.2020 пенсію за віком на підставі заяви від 22.12.2020 вх. №13499 і доданих до неї документів з урахуванням архівних довідок:
- архівного відділу Адміністрації міста Горлівка від 26.02.2020 №16/02-05-07/553 (3 шт.) і №16/02-05-07/554;
- Приватного підприємства "ПРИВАТ АРХІВ" від 14.02.2020 №10.
4. Відмовити у задоволенні позову в іншій частині.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605,00 грн. (шістсот п'ять гривень 00 коп.).
Позивач: ОСОБА_1 ;
АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві;
04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; код ЄДРПОУ 42098368.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Дата рішення є днем складення його у повному обсязі.
Суддя Д.А. Костенко