Справа № 552/1252/22
Провадження №1-кс/552/2235/22
Іменем України
02.09.2022 м. Полтава
Слідчий суддя Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 про арешт майна підозрюваної ОСОБА_5 , -
Слідчий відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 звернулась до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна підозрюваної ОСОБА_5 .
В клопотанні вказувала, що в провадженні відділу поліції № 1 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021172060000202 від 13 грудня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 366, ч. 2 ст. 364 КК України.
Зазначила, що досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_7 - головний фахівець з інтегрованого, урбаністичного розвитку міста та управління проектами Комунальної організації «Інститут розвитку міста» Полтавської міської ради та ОСОБА_8 - експерт по програмам Комунальної організації «Інститут розвитку міста» Полтавської міської ради, вступивши у попередньо змову зі службовими особами Комунальної організації «Інститут розвитку міста» Полтавської міської ради - директором ОСОБА_5 та бухгалтером ОСОБА_9 , які будучи наділені адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями, зловживаючи службовим становищем, вчинили розтрату коштів, призначених для виплати заробітної плати працівників Комунальної організації «Інститут розвитку міста» Полтавської міської ради, у великих розмірах, а також в умовах воєнного стану, шляхом внесення недостовірних даних до первинних документів, на підставі яких здійснювались нарахування та виплата заробітної плати працівників за період часу з 16.01.2021 по 31.03.2022 за пособництва ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .
Встановлено, що 11.01.2021 за розпорядженням №15-к Полтавського міського голови ОСОБА_10 на посаду директора Комунальної організації «Інститут розвитку міста» Полтавської міської ради прийнято ОСОБА_5 , з якою 12.01.2021 підписано контракт (трудовий договір, далі - Контракт) на визначений термін - з 12.01.2021 по 12.01.2026.
З 12.01.2021 ОСОБА_5 приступила до виконання своїх посадових обов'язків на посаді директора Комунальної організації «Інститут розвитку міста» Полтавської міської ради.
31.07.2020 директором КО «Інститут розвитку міста» Полтавської міської ради винесено наказ №19-к «Про прийняття на роботу ОСОБА_9 », відповідно до якого ОСОБА_9 з 12.01.2021 приступила до виконання своїх посадових обов'язків на посаді бухгалтера Комунальної організації «Інститут розвитку міста» Полтавської міської ради.
В січні 2021 року ОСОБА_5 познайомилась з ОСОБА_7 , яка завершила у 1984 році навчання в професійно-технічному училищі Полтавської експериментальної взуттєвої фабрики з присвоєнням кваліфікації «Затяжчик взуття, складальник взуття 5-го розряду», та з ОСОБА_8 , яка завершила у 2004 році професійно-технічне училище № 21 м. Полтави.
Останні погодились із запропонованим планом вчинення кримінального правопорушення та, таким чином, виступити пособниками у розтраті ОСОБА_5 та ОСОБА_9 коштів КО «Інститут розвитку міста» Полтавської міської ради, шляхом зловживання ними своїм службовим становищем.
У подальшому, ОСОБА_5 , будучи достовірно обізнаною про трудовий стаж, освіту та попередні місця роботи ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , усвідомлюючи їх невідповідність кваліфікаційним вимогам за посадами головного фахівця з інтегрованого, урбаністичного розвитку міста та управління проектами, та експерта по програмам КО «Інститут розвитку міста» Полтавської міської ради відповідно, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, 16.01.2021 винесла наступні накази про прийняття на роботу до КО «Інститут розвитку міста» Полтавської міської ради: наказ № 7-К, яким прийнято ОСОБА_7 на посаду головного фахівця з інтегрованого, урбаністичного розвитку міста та управління проектами Комунальної організації «Інститут розвитку міста» Полтавської міської ради, з 18.01.2021 та відповідно посадовим окладом згідно штатного розпису в розмірі 4 859,00 грн. та наказ №8-К, яким прийнято ОСОБА_8 на посаду експерта по програмам Комунальної організації «Інститут розвитку міста» Полтавської міської ради, з 18.01.2021 та відповідно посадовим окладом згідно штатного розпису в розмірі 4 859,00 грн.
З метою реалізації свого злочинного умислу та прикриття своєї злочинної діяльності, ОСОБА_5 в посадові інструкції працівників Комунальної організації «Інститут розвитку міста» Полтавської міської ради ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , якими визначаються функціональні обов'язки, права, відповідальність та кваліфікаційні вимоги за посадою, внесла занижені кваліфікаційні вимоги до освіти останніх.
У свою чергу, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи як пособники ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , ознайомившись з посадовими інструкціями, в яких визначено, що режим роботи за вказаними посадами визначається згідно з Правилами внутрішнього трудового розпорядку, встановленими в організації, а відповідно до підпункту третього пункту 3 Правил внутрішнього трудового розпорядку комунальної організації «Інститут розвитку міста» Полтавської міської ради, затверджених протоколом від 12.05.2016 № 3 на загальних зборах трудового колективу, в КО «Інститут розвитку міста» Полтавської міської ради встановлюється п'ятиденний робочий тиждень з врахуванням наступного розпорядку роботи: початок роботи - 8:00 год.; закінчення роботи ? з понеділка по четвер 17:15 год., у п'ятницю - 16:00 год.; перерва для харчування та відпочинку ? з 12:00 по 13:00 год.; вихідні дні ? субота, неділя, жодного робочого дня в указаний робочий час за період з 18.01.2021 по 31.03.2022 року не перебували на робочому місці за місцем розташування організації та не виконували роботу відповідно до встановлених норм праці.
В період часу з 18.01.2021 по 31.03.2022 ОСОБА_5 , діючи всупереч Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 №108/95-ВР за попередньою змовою з ОСОБА_9 , пособництва ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , з метою розтрати коштів Комунальної організації «Інститут розвитку міста» Полтавської міської ради, здійснюючи облік виконуваної працівниками указаної організації роботи, щомісяця вносили недостовірні відомості до табелів обліку використання робочого часу щодо виконаної ОСОБА_7 та ОСОБА_11 роботи відповідно до встановлених норм, і як наслідок недостовірний бухгалтерський облік витрат на оплату праці останніх, що відображали у щомісячних відомостях на виплату грошей Комунальної організації «Інститут розвитку міста» Полтавської міської ради, що засвідчували своїми підписами.
Встановлено, що на підставі вище вказаних відомостей на виплату грошей, що містили недостовірні відомості щодо обліку виконаної ОСОБА_7 та ОСОБА_8 роботи, у вказаний період часу останнім ОСОБА_5 та ОСОБА_9 безпідставно нараховано та виплачено заробітну плату та інші платежі шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку Комунальної організації «Інститут розвитку міста» Полтавської міської ради на особові рахунки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , відкриті в АБ «Укргазбанк», які у подальшому ними були отримані та використані на власний розсуд.
Отже, за пособництва ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , внаслідок безпідставного (з порушенням чинного законодавства) нарахування та виплати заробітної плати працівникам Комунальної організації «Інститут розвитку міста» Полтавської міської ради шляхом внесення ОСОБА_5 , та ОСОБА_9 недостовірних даних до первинних документів (на підставі яких здійснювалось нарахування заробітної плати) та, відповідно, регістрів бухгалтерського обліку щодо фактичного виконання роботи експертом по програмам ОСОБА_8 та головним фахівцем з інтегрованого, урбаністичного розвитку міста та управління проектами ОСОБА_7 у період з 16.01.2021 по 31.03.2022 загальна сума завданої матеріальної (збитків) шкоди становить 571 682,04 грн. (сума безпідставно нарахованої заробітної плати та, відповідно, зайво нарахованого єдиного соціального внеску).
27.06.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
Тому з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) слідчий просила накласти арешт підозрюваної ОСОБА_5 в межах суми 571 682,04 грн. з позбавленням права користування, розпоряджання та відчуження, а саме:
грошові кошти в сумі 571 682,04 грн., які знаходяться на банківських рахунках, які відкриті в банківських установах: АТ «Ощадбанк», АТ «КБ Приватбанк», АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" (Monobank), АБ «УКРГАЗБАНК».
В судовому засіданні слідчий групи слідчих у даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив задовольнити. При цьому посилався на обставини, викладені в клопотанні.
За клопотанням слідчого на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання розглядалось судом без повідомлення власника (володільця) майна.
Заслухавши слідчого, перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно частини 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Слідчий, звертаючись до суду з даним клопотанням посилається на п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України як на підставу для накладення арешту на майно підозрюваної.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
З наведеного вбачається, що підставою для накладення арешту на майно підозрюваного згідно п. 4 ч. 2 ст. 170 УПК України є наявність обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.
В той же час, як вбачається з матеріалів клопотання, на даний час цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої злочином, у кримінальному провадженні не подано.
Крім того, слідчим не додано до матеріалів клопотання будь-яких доказів, які б підтверджували б розмір завданої шкоди, а відповідно, і вартість належного підозрюваній майна, на яке необхідно накласти арешт.
Зазначаючи, що злочином завдано шкоди на загальну суму 571682,04 грн., слідчий не надав доказів на обґрунтування її розміру.
Вказаний розмір шкоди зазначений лише у повідомленні від 27 червня 2022 року про підозру ОСОБА_5 .
А сам факт повідомлення особи про підозру у вчиненні кримінального правопорушення не є достатньою підставою для накладення арешту на належне їй майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, тобто що існує можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна .
Будь-яких доказів на підтвердження існування можливості відчуження майна підозрюваної слідчий до клопотання не надала.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Проте, до цього клопотання слідчим не долучено доказів, на підставі яких слідчий суддя міг би визначити чи обґрунтованою є підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення, доказів розміру завданої шкоди.
Та обставина, що під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 було вилучено банківські картки АТ «Ощадбанк», АТ «КБ Приватбанк», АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" (Monobank), АБ «УКРГАЗБАНК», також з достовірністю не свідчить про те, що на даний час в цих установах є відкриті рахунки підозрюваної.
На підставі викладеного слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту.
На підставі викладеного і керуючись ст. 170, 173 КПК України,
Відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 про арешт майна ОСОБА_5 .
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1