Справа №620/1279/22 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.
31 серпня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ключковича В.Ю.,
суддів Беспалова О.О.,
Грибан І.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2022 року, прийнятого в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо проведення виплати пенсії позивачу після її перерахунку з 01.04.2019 з обмеженням максимального розміру;
зобов'язати відповідача здійснити з 01.04.2019 нарахування та виплату пенсії позивачу на підставі оновленої довідки від 24.05.2021 №ФЧ52602 про розмір грошового забезпечення, складеної Чернігівським обласниим територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, без обмеження її максимальним розміром та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум, виходячи з 90% грошового забезпечення.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.05.2022 позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу та вказує, що оскільки суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.05.2022 у справі №620/1279/22 слід скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Відповідач вказує, що на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.09.2021 по справі №620/6669/21 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 з урахуванням оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, у розмірі 90% сум грошового забезпечення.
Розмір пенсії до виплати, з урахуванням максимального розміру пенсії, визначеного статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01.04.2019 склав 14 970 грн., з 01.07.2019 - 15 640 грн., з 01.12.2019 - 16 380 грн., з 01.07.2020- 17 120 грн., з 01.12.2020 - 17 690 грн., з 01.07.2021 - 18 540 грн., з 01.12.2021 - 19 340 грн.
Відповідач звертає увагу, що рішення Чернігівською окружного адміністративного суду від 08.09.2021 по справі №620/6669/21 не зобов'язує ГУ ПФУ в Чернігівській області проводити перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмежень її максимального розміру.
Крім того, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та розмір якої перевищує максимальний розмір, встатювлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
ГУ ПФУ в Чернігівській області зазначає, що у даній справі таке перевищення стало результатом перерахунку, здійсненого на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.09.2021 по справі №620/6669/21 в період дії загальної норми ч. 1 ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
Відзив на апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив.
Керуючись частинами 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 2010 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 у справі №620/322/19, яке згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, набрало законної сили 26.12.2019, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково:
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час її перерахунку з 90% від відповідних сум грошового забезпечення на 70% від відповідних сум грошового забезпечення;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 90% від відповідних сум грошового забезпечення;
в решті позову відмовлено.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.09.2021 по справі №620/6669/21, яке згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, набрало законної сили 08.10.2021, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю:
визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки від 24.05.2021 № ФЧ52602 про розмір грошового забезпечення, складеної Чернігівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки станом на 05.03.2019, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки від 24.05.2021 № ФЧ52602, складеної Чернігівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки станом на 05.03.2019, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, з розрахунку 90% грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Як не заперечується учасниками справи, на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.09.2021 по справі №620/6669/21 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 з урахуванням оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, у розмірі 90% сум грошового забезпечення, втім обмежив таку розміром 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
Вважаючи дані дії протиправними, позивач звернувся до відповідача з листом.
ГУ ПФУ в Чернігівській області листом від 30.12.2021 №18681-19314/3-02/8-2500/21 повідомив, що після здійснення перерахунку на виконання судового рішення розмір пенсіх позивача підпав під дію приписів Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та був обмежени і наразі складає 19 340 грн.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що дії відповідача щодо виплати позивачу пенсії у розмірі 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, є протиправними.
Також суд першої інстанції послався на правові висновки Верховного Суду у постановах від 30.10.2020 у справі №522/16881/17, від 17.05.2021 у справі №343/870/17, від 24.09.2021 у справі №370/2610/17.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальний Закон, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 №107-VI внесено зміни до Закону від 09.04.1992 №2262-XII, а саме доповнено ст. 43 новою частиною сьомою, згідно якої максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), внесено зміни до Закону №2262-XII, на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 №911-VIII, а саме частину 7 ст. 43, яку викладено в наступній редакції "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність" та доповнено реченням такого змісту "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
Рішенням Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зі змінами, а саме: частини 7 статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абз 6 п. 4 Рішення Конституційного Суду України у Справі №1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.2000 (вказана вище Справа №1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України), рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади.
Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України Рішення від 20.12.2016 у справі №7-рп/2016, є втрата чинності із 20 грудня 2016 року норм ч. 7 ст. 43 в Закону №2262-XII. Це, у свою чергу, виключає можливість законодавчого органу України вносити зміни у норму яка визнана неконституційною, оскільки після визнання неконституційною такої, вона вважається "відсутньою" у тексті закону.
Згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII (далі - Закон №1774-VIIІ), передбачено, що відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, він набрав чинності з 01.01.2017, у частині 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Як вбачається з відмови відповідача, у даній справі, він, відмовляючи у проведенні перерахунку пенсії позивача, послався на те, що на такого поширюється дія ст. 43 Закону №2262-XII
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що ч. 7 ст. 43 Закону №2262-XII, якою було передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.
Буквальне розуміння змін, внесених Законом №1774-VIIІ, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-XII була відсутньою норма ч. 7 ст. 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Тобто, вказане означає, що починаючи із 2017 року ст. 43 Закону №2262-XII не містила норм про обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами. Отже, внесені Законом №1774-VIIІ до ч. 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною та втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії - "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року"), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Такий висновок узгоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17 та від 12.03.2019 у справі №522/3049/17.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що твердження відповідача про існування законних підстав для обмеження пенсії позивача є безпідставними та не узгоджуються із нормативним регулюванням спірних правовідносин.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що принцип обов'язковості рішень Конституційного Суду України, та їх властивість "негативної нормотворчості" проявляється у недопустимості запровадження правового регулювання з тими самими недоліками.
Зокрема, Конституційний Суд України в п. 7 Рішення від 08.06.2016 №4-рп/2016 висловлював правову позицію, якою зауважив, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічній редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є "обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені". Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Наведені висновки теж спростовують твердження відповідача про те, що ст. 43 Закону №2262-XII на момент перерахунку пенсії носила імперативний характер та в установленому законодавством порядку неконституційною не визнавалася.
Також Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою в Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004).
Конституційний Суд України зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац 2 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, абзац 4 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 17.03.2004 №7-рп/2004).
Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч. 5 ст. 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Отже, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що обмеження розміру пенсії позивача до десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, не ґрунтуються на положеннях Закону №1774-VIII, оскільки аналогічні за суттю та змістом обмеження, передбачені ч. 7 ст. 43 Закону №2262-XII, визнанні неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.
Поряд з цим, колегія суддів бере також до уваги той факт, що матеріалами справи підтверджено, що пенсію позиву призначено з 2010 року, у відповідності до Закону №2262-XII, що в свою чергу також свідчить про те, що дія п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 №911-VIII на нього не може поширюватися.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суд від 03.10.2018 у справі №127/4267/17.
Отже, колегія суддів приходить до переконання про визнання протиправними дії ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо обмеження належної позивачу пенсії максимальним розміром, під час проведення перерахунку пенсії з 01.04.2019 року.
Крім того, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.09.2021 по справі №620/6669/21 встановлено право позивача здійснення перерахунку його пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки довідки від 24.05.2021 №ФЧ52602, виданої Чернігівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до частин 4 та 5 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Отже, оскільки вказане вище рішення суду набрало законної сили, обставини встановлені в ньому, в силу ч. 4 ст. 78 КАС України не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.
За вказаних обставин, як вірно вказав суд першої інстанції, підлягає до задоволення вимого позивача про зобов'язання ГУ ПФУ в Чернігівській області виплачувати позивачу пенсію в повному обсязі без обмеження максимальним розміром з 01.04.2019 виходячи з розрахунку 90% сум грошового забезпечення, на підставі довідки від 24.05.2021 №ФЧ 52602, виданої Чернігівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
Аналогічні правові висновки щодо даного питання сформовані Верховним Судом у постанові від 25.01.2022 у справі № 826/17708/14.
Також, колегія суддів врахувала правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.07.2022 у справі №620/613/21, зокрема:
«…31. Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
32. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
33. У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
34. Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI…»
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом повно з'ясовано обставини справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315, 316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.Ю. Ключкович
Судді О.О. Беспалов
І.О. Грибан