П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 вересня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/1205/22
Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
19 січня 2022 року Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило стягнути з фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 суму заборгованості у розмірі 23 733,14 грн з єдиного податку з фізичних осіб на бюджетний рахунок UА888999980314050699000015726, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), 37607526, КБК 18050400, отримувач коштів ГУК в Од.обл./смт.Бородіно/18050400.
В обґрунтування позовних вимог ГУ ДПС в Одеській області зазначило, що станом на 15.12.2021 року, відповідно до довідки-розрахунку заборгованості до бюджету та інтегрованих карток платника податкова заборгованість фізичної особи-платника податку ОСОБА_1 з єдиного податку з фізичних осіб становить 23 733,14грн. Заборгованість виникла в результаті нарахування по заяві про застосування спрощеної системи оподаткування №880 від 17.01.2012 за період з 20.01.2019 по 20.02.2021 у загальній сумі 23 733,14грн. У зв'язку із самостійною несплатою відповідачем заборгованості позивачем винесено податкову вимогу форми «Ф» №0106127-1305-1528 від 12.10.2021, яка надіслана відповідачу рекомендованим листом. Оскільки ОСОБА_1 не сплатив заборгованість, кошти у сумі 23733,14грн. підлягають стягненню з відповідача у судовому порядку.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року ГУ ДПС в Одеській області відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.
ОСОБА_1 був зареєстрований, як ФОП з 06 липня 2007 року.
17 січня 2012 року ОСОБА_1 подано до Тарутинського відділення Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області заяву про перехід на спрощену систему оподаткування як ФОП (а.с.11).
Згідно розрахунку податкового боргу ОСОБА_1 за період з 31.12.2018 року по 20.02.2021 року, податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб відповідача становить 23 733,14грн. (а.с.6-7).
24 січня 2021 року відбулася державна реєстрація припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 за власним бажанням.
12 жовтня 2021 року Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкову вимогу форми «Ф» №0106127-1305-1528, яку направлено на ім'я ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку, проте вимога була повернута до податкового органу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 8, 9).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки податкова вимога форми «Ф» №0106127-1305-1528 від 12.10.2021 року направлялась на адресу, за якою відповідач не зареєстрований, вказане рішення податкового органу вважається не врученим, а відповідач вважається таким, що не повідомлений про наявність податкового зобов'язання.
Судова колегія погоджується з таким висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Згідно п.15.1 ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
За приписами п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно п.57.3 ст.57 Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Зміст статей 54 та 56 ПК України свідчить, що узгодженою є сума грошового зобов'язання, яку:
- платник податків самостійно обчислив та задекларував у строки, встановлені цим Кодексом,
- контролюючий орган визначив самостійно шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень, після закінчення процедури їх адміністративного чи судового оскарження.
Таким чином, з вказаних норм слідує, що у платника податків наявний обов'язок щодо сплати лише узгодженої суми податкових зобов'язань.
Як передбачено п.59.1 ст.59 ПК України, податкова вимога надсилається платнику податку в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення - рішення.
В свою чергу, п.58.3 ст.58 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до п.42.2 ст.42 ПК України, податкова вимога вважається належним чином врученою, якщо вона надіслана у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно приписів п.42.3 ст42 ПК України, якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
Пунктом 42.5 ст.42 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Як вбачається з матеріалів справи, податкова вимога форми «Ф» №0106127-1305-1528 від 12.10.2021 року направлялась ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 ,
Однак, згідно даних Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради та відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області відповідач ОСОБА_1 з 17.07.2000 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 33).
З наведеного слідує вірність висновків суду першої інстанції, що оскільки податкова вимога форми «Ф» №0106127-1305-1528 від 12.10.2021 року направлялась на адресу, за якою відповідач не зареєстрований, вказане рішення податкового органу вважається не врученим, а відповідач вважається таким, що не повідомлений про наявність податкового зобов'язання.
Апелянт зазначає, що оскільки фізична особа платник податків не виконав свій обов'язок передбачений п.70.7 ст.70 ПК України та не подав до контролюючого органу відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, належною адресою для направлення податкової вимоги є : АДРЕСА_1 , на яку і було направлено податкову i вимогу форми «ф» № 0106127-1305-1528 вiд 12.10.2021 року, а відтак є узгодженими та підлягає стягненню.
Разом з тим, як вбачається із заяви ФОП ОСОБА_1 , поданої ним до податкового органу 17.01.2012 року про застосування спрощеної системи оподаткування, податкова адреса відповідача була визначена, як Одеська область, Тарутинський р-н. с. Ганновка, тобто вулиця Центральна не визначалась відповідачем, як місце (вулиця) реєстрації його підприємницької діяльності.
З матеріалів справи також вбачається, що податкова вимога сформована та направлена відповідачу більше ніж через півроку після припинення ним підприємницької діяльності, як ФОП, а отже податковий орган повинен був вчинити дії щодо уточнення адреси фізичної особи.
З наведеного вбачається, що податкова вимога надіслана контролюючим органом відповідачу на іншу адресу, в той час як матеріали справи не містять доказів проживання та/або перебування відповідача в будь-який період за вказаною адресою по вул.Центральній. А тому, в силу положень п.58.3 ст.58 ПК України зазначене рішення не вручене відповідачу через помилку, допущену контролюючим органом.
Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 21 лютого 2022 року, та про прийняття до провадження від 17 травня 2022 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України
Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко