П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
31 серпня 2022 р.м.Одеса Справа № 400/4448/19
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Вербицької Н.В., Єщенка О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року за виключними обставинами у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправним та зобов'язання вчини певні дії, -
04.12.2019р. ОСОБА_1 звернувся суду з позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування п.15 протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 23.08.2019р. №112; зобов'язання призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб 01.01.2019р.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2021р. скасовано рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.04.2021р. про задоволення позову, ухвалено у справі постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
21.06.20222р. ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року за виключними обставинами, оскільки Рішенням Конституційного Суду України №1-р(II)/2022с від 06.04.2022р. у справі №3-192/20209(465/200) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), п.4 ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який слугував підставою відмови судом апеляційної інстанції у задоволенні його позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 18.10.2016р., під час первинного огляду, МСЕК визнано ОСОБА_1 інвалідом ІІІ групи, внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
Одноразова грошова допомога, у зв'язку з установленням ІІІ групи інвалідності, виплачена ОСОБА_1 в сумі 217500грн.
11.04.2019р, під час повторного огляду, МСЕК визнано ОСОБА_1 особою з інвалідністю І групи, причина інвалідності - захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. /а.с.10/
У зв'язку з наведеним, позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою щодо розгляду документів і прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги.
Згідно протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №112 від 23.08.2019р. захворювання ОСОБА_1 пов'язане з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Водночас, Комісією відмовлено позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється. Позивачу групу інвалідності змінено понад дворічний термін. /а.с.12/
Не погоджуючись з відмовою у виплаті одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки з дня встановлення позивачеві ІІІ групи інвалідності (18.10.2016р.) до дня встановлення позивачу І групи інвалідності (11.04.2019р.) минуло понад два роки, що свідчить про відсутність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
Правовою підставою для відмови у задоволенні позову слугував п.4 ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який набрав чинності з 01.01.2014р., згідно якого якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Відповідно до ч.3 ст.3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно ч.5 ст.361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є, зокрема, встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Так, Рішенням Конституційного Суду України №1-р(II)/2022с від 06.04.2022р. у справі №3-192/20209(465/200) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), п.4 ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». /а.с.96-117/
Частиною 2 ст.152 Конституції України передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про Конституційний Суд України» Конституційний Суд України є органом конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України, вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених Конституцією України випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до Конституції України.
Згідно ст.91 Закону України «Про Конституційний Суд України» акти або окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно абз.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №1-р(II)/2022с від 06.04.2022р. у справі №3-192/20209(465/200) припис п.4 ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», визнаний неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Із змісту наведеного вбачається, що дія приписів п.4 ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», втратила чинність з 06.04.2022р., при цьому така не має зворотної сили.
Тому, Рішення Конституційного Суду України №1-р(II)/2022с від 06.04.2022р. у справі №3-192/20209(465/200) не може бути застосовано до правовідносин з приводу виплати позивачу одноразової грошової допомоги, що виникли до 06.04.2022р.
Враховуючи, що на час ухвалення постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2021р. положення п.4 ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» були чинними, останні втратили чинність лише з 06.04.2022р., тому відсутні підстави для її скасування.
Згідно з п.1 ч.4 ст.368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Положеннями ч.ч.1,2 ст.369 КАС України передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами та скасування постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2021р. у справі №400/4448/19.
Керуючись ст.ст. 311, 321, 325, 361, 368, 369 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року за виключними обставинами у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправним та зобов'язання вчини певні дії.
Постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року залишити в силі.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у порядку, встановленому ч.2 ст.369 КАС України.
Головуючий суддя Крусян А.В.
Судді Вербицька Н. В. Єщенко О.В.