П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
31 серпня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/14240/21
Суддя першої інстанції: Аракелян М.М.
Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Одеса
Повний текст судового рішення складений 11.10.2021р.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Єщенка О.В., Яковалєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -
10.08.2021р. товариство з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» звернулося до суду з позовом до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/000161/2 від 19.05.2021р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2021/00311 від 19.05.2021р.
В обґрунтування позову зазначено, що товариством надано відповідачу вичерпний перелік наявних документів, що дозволяють використовувати основний метод визначення митної вартості імпортованих товарів - за ціною контракту відповідно до п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України, однак відповідач протиправно скоригував митну вартість товарів.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2021р. позов задоволений з підстав того, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано оскаржуваним рішенням резервний метод визначення митної вартості товару та прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апелянт зазначає про надання позивачем документів, які мають розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Вказане виключає можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості відповідності до умов ч.1 ст.54 МК України та обумовлювало необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої особи встановлені ст.53 цього кодексу додаткові документи та відомості.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що 15.01.2021р. між фірмою «FRESKBANAS.A.», Еквадор (постачальник) та ТОВ «Дунайська імпортна компанія» (покупець) укладено контракт №13/20, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, зазначений в замовленнях покупця та у виставлених на його підставі інвойсах, що є невід'ємною частиною цього контракту. /а.с.37-48/
На виконання умов вищезазначеного договору продавцем поставлено на користь позивача харчові продукти - фрукти згідно супровідних документів.
18.05.2021р. ТОВ «Дунайська імпортна компанія» подано до Одеської митниці митну декларацію №UA500500/2021/022612, у якій митна вартість товару визначена за ціною контракту (перший метод) у розмірі 41760 доларів США. Товар ввезено на умовах поставки СFR UA Южне на виконання умов контракту від 15.01.2021р. №13/20. /а.с.72-73/
Для підтвердження митної вартості товару позивачем були надані документи, передбачені ст.53 Митного кодексу України: пакувальний лист; рахунок-фактуру (інвойс); коносамент; фітосанітарний сертифікат; сертифікат про походження товару; акти зважування; платіжне доручення; зовнішньоекономічний договір (контракт) з доповненнями; договір про надання послуг митного брокера.
Електронним повідомленням митного органу, відповідно до ч.5 ст.54 Митного кодексу України, запропоновано ТОВ «Дунайська імпортна компанія» надати додаткові документи на підтвердження митної вартості товару.
19.05.2021 позивачем направлено Одеській митниці лист щодо надання додаткових документів. /а.с.103/
За результатами розгляду поданих підприємством документів відповідачем прийнято рішення від №UA500500/2021/000161/2 від 19.05.2021р. про коригування митної вартості товарів, в якому митна вартість визначена за резервним методом. /а.с.15-16/
Відповідно до картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2021/00311 від 19.05.2021р. за результатами перевірки митних декларацій та відповідних документів, відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з причин прийняття вищезазначеного рішення про коригування митної вартості товарів. /а.с.17-18/
Не погоджуючись з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
Так, за визначенням, наведеним в п.24 ч.1 ст.4 Митного кодексу України (надалі - МК України), митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.318 названого Кодексу, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Згідно з ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 ст.51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту визначені в ст.57 МК України.
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
За приписами ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 9.
Стаття 53 МК України визначає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частина друга вищезазначеної статті містить перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими, зокрема, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 1 ст.54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.5 ст.58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Так, предметом спору у даній справі є перевірка правомірності рішення митного органу про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/000161/2 від 19.05.2021р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2021/00311.
В даному випадку, з вказаного рішення та картки відмови вбачається, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв'язку з тим, що заявлено не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості достовірно документально не підтверджено. За результатами проведеної консультації, митну вартість визначено за резервним методом.
При цьому, за наслідком проведення митних процедур, митним органом встановлено, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо вартості упаковки, маркування як складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Також, до митного оформлення не надано підтвердження витрат на транспортування. Крім того, у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме спостерігається різна щільність друку, наявні різні шрифти, що може свідчити про підробку вказаних документів.
В свою чергу, задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції зроблено висновок про те, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано оскаржуваним рішенням резервний метод визначення митної вартості товару.
Так, з оскаржуваного рішення митного органу про коригування митної вартості товару вбачається, що:
до митного оформлення було надано платіжне доручення від 14.05.2021 №140521/1302786 та коносамент від 18.04.2021р. №912243510. Проте, п.п.4.6 контракту від 15.01.2021р. №13/20 передбачено, що постачальник зобов'язаний відвантажити покупцю товар протягом п'яти (5) днів з моменту здійснення 100% передплати за товар. Факт відвантаження підтверджується СМR або коносаментом. Тобто, надане платіжне доручення не є підтвердженням 100% передоплати за товар по даній поставці, що є порушенням умов зовнішньоекономічного договору (контракту) від 15.01.202р. №13/20;
наданий прайс-лист не адресований необмеженому колу заінтересованих покупців та орієнтований безпосередньо на дану поставку, тому не може розглядатися як документ для підтвердження заявленої митної вартості;
у висновку експерта щодо ціни на товар від 18.05.2021р. №20-76/05-2021 зазначено, що інформація, зазначена у висновку взята з незалежних джерел, але експерт не проводив спеціальної перевірки її достовірності.
Як вбачається з п.п.3.1., 3.3. контракту від 15.01.2021р. №13/20 оплата за товар покупцем здійснюється на наступних умовах - 100% передплата. Оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківські реквізити постачальника, зазначені в інвойсі
Згідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Так, позивачем надано під час митного оформлення платіжний документ щодо перерахування на банківський рахунок фірми «FRESKBANAS.A.» грошових коштів у розмірі 41760 доларів США на виконання контракту від 15.01.202р. №13/20. /а.с.30/
Отже, позивачем надано належний документ, що підтверджує вартість товару та містить реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного позивачем товару.
Також, відповідно до ч.3 ст.53 МК України прайс-лист є додатковим документом, а не основним.
Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, який на практиці частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг.
Згідно загальноприйнятої світової практики, прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Калькуляція - це розрахунково-вартісна методика обліку, за допомогою якого обраховується планова собівартість продукції. Всі види калькуляції є попередніми, їх розробляють до початку виробництва продукції та використовують при складанні кошторису.
При цьому, для підтвердження ціни, як «дійсної вартості» товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, контролюючим органом можуть бути запитані у декларанта каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, в яких пропозиція продавця адресована необмеженому колу покупців.
Каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару.
Обов'язкової вимоги щодо отримання від суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації, чи вимог до її складання чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.
У контексті спірних правовідносин прайс-лист не є тим обов'язковим документом, які надаються на підтвердження митної вартості товару та не є єдиним доказом, який в кінцевому результаті впливає на числове значення заявленої митної вартості товарів. При цьому, він містить необхідну для предмета доказування інформацію і у сукупності з іншими наявними у справі доказами дає змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, тобто з цих підстав є належними і достатніми доказами у даній справі.
Крім того, посилання митного органу на відсутність у висновку експерта від 18.05.2021р. №20-76/05-2021 перевірки достовірності джерел інформації щодо ціни товару, як на підставу коригування митної вартості імпортованого товару, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки підготовка та складання висновку не залежить від позивача, здійснюється експертом у відповідній галузі та є допоміжним доказом щодо встановлення ціни імпортованого товару.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару.
Так, в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товарів не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Відповідно до ст.ст.189, 190 Господарського кодексу України, ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.
Частина 2 ст. 53 МК України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, а тому виявлення розбіжностей в інших документах не надає митниці право направляти декларанту вимогу про надання додаткових документів.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Аналіз графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів, що оскаржується свідчить про те, що відповідач не зазначив жодних конкретних підстав щодо не підтвердження числових значень складових митної вартості імпортованого товару та які саме документи містять розбіжності.
Як вбачається зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення, попередні методи не застосовуються митницею з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.
Проте, вказана графа оскаржуваного рішення не містить інформації щодо обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.
Відповідачем не надано доказів на підтвердження неможливості застосування усіх попередніх методів визначення митної вартості згідно з вимогами ст.57 МК України, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку, що відповідачем необґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.
Таким чином, позивачем надано достатню кількість документації, яка не містить розбіжностей, дані якої піддаються обчисленню та підтверджують ціну товару, а тому оскаржуване рішення митного органу про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, при розгляді справи суд першої інстанції правильно встановив обставини, які мають значення для справи, а тому рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Головуючий суддя Крусян А.В.
Судді Єщенко О.В. Яковлєв О.В.