02 вересня 2022 р. Справа № 440/11968/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Бартош Н.С. , Григорова А.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 08.11.2021, головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва, м. Полтава, повний текст складено 08.11.21 по справі № 440/11968/21
за позовом ОСОБА_1
до Лубенської міської ради Полтавської області третя особа ВПО ГО «Міжнародна асоціація захисту приватного життя та безпеки людини»
про скасування обтяження,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Лубенської міської ради Полтавської області, третя особа - ВПО ГО «Міжнародна асоціація захисту приватного життя та безпеки людини», в якому просить суд скасувати обтяження у вигляді сервітуту в рішенні 55 сесії Лубенської міської ради від 18 червня 2021 року "При виготовленні землевпорядної документації передбачити встановлення земельного сервітуту на право проходу та проїзду на інвалідному візку по прибудинковій території Управлінню з питань комунального майна та земельних відносин та відділу містобудування та архітектури при погодженні документації забезпечити встановлення відповідних обмежень на користування земельною ділянкою".
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано усунути недоліки шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду уточненої позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням висновків суду, викладених у даній ухвалі.
25.10.2021 року на електронну пошту суду надійшла позовна заява з додатками від ОСОБА_1 .
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Лубенської міської ради Полтавської області про скасування обтяження повернуто позивачеві.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 року та прийняти постанову, якою задовольнити повні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що будь-які вимоги суду до змісту та форми подачі позову, у тому числі засобів зв'язку, через які подана скарга, в ухвалі Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 року відсутні. Вказує, що на виконання вимог ухвали від 05.10.2021 року, позивач 25.10.2021 року, як і 30.09.2021 року, на електронну пошту подав позовну заяву з додатками, підписану кваліфікованим електронним підписом. Зауважує, що посилання суду першої інстанції на відсутність на позовній заяві кваліфікованого електронного підпису ОСОБА_1 не відповідає дійсності та спростовується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (додаток 8). Наголошує, що в ухвалі від 05.10.2021 року відсутня додаткова вимога щодо подачі позову через «Електронний суд». Зазначає, що в результаті обтяження, встановленого рішенням 55 сесії Лубенської міської ради порушено вимоги чинного законодавства при вирішенні питання встановлення сервітуту, права позивача на безпеку життя в помешканні 100-квартирного будинку ЖБК «Мрія», отримання належних умов та послуг для проживання з використанням прибудинкової території за призначенням, як і приватизації ділянки, виділеної за державним актом і цільовим призначенням для обслуговування будинку.
Відповідач та третя особа у даній справі не скористались правом на подання відзиву на апеляційну скаргу у відповідності до ст.304 КАС України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).
Враховуючи, що нормами КАС України визначено апеляційній перегляд оскаржуваної ухвали в порядку письмового провадження, характер спірних відносин і предмет доказування не є складними і не вимагають проведення судового засідання, апеляційна скарга стосується ухвали суду, винесеної з процесуальних питань, вирішення яких суд першої інстанції здійснював без виклику сторін, заявником не наведено достатніх мотивів для необхідності призначення справи до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні, з огляду на практику Європейського суду з прав людини стосовно доцільності розгляду справи на основі письмових доказів у випадках, коли повинні вирішуватися тільки питання права (рішення від 26 травня 1988 року в справі "Екбатані проти Швеції"), суд апеляційної інстанції розглядає дану справу в порядку письмового провадження.
Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2022 року про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. відповідачу та третій особі копії апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
З огляду на вищевикладене, з урахуванням запровадженого на території України воєнного стану та активними бойовими діями на території Харківської області та безпосередньо у м. Харків апеляційна скарга ОСОБА_1 була розглянута 02.09.2022 року.
Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку з його невідповідністю вимогам статті 160 КАС України.
Судом першої інстанції встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду уточненої позовної заяви, приведеної у відповідність вимог Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням висновків суду, викладених у даній ухвалі.
25.10.2021 року на електронну пошту суду надійшла позовна заява з додатками від ОСОБА_1 .
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції зазначив, що позивач, усуваючи недоліки позовної заяви, надіслав 25 жовтня 2021 року на електронну пошту суду позов до Лубенської міської ради Полтавської області про скасування обтяження. Вказана позовна заява направлена ОСОБА_1 з адреси електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже, без використання сервісу "Електронний суд". Крім того, вказана позовна заява не містить електронного цифрового підпису ОСОБА_1 . Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не підписана позивачем, а тому підлягає поверненню.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства (далі по тексту - КАС України), частиною першою статті 5 якого встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною 1 ст.168 КАС України встановлено, що позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно з п.1 ч.4, ч.5 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
За вимогами ч.6 ст.169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення.
За наслідком системного аналізу вказаних правових норм колегія суддів зазначає, що перелік підстав для залишення позовної заяви без руху, встановлений ст.169 КАС України та є вичерпним. Ухвала про залишення без руху має містити не лише виявлені недоліки, але й спосіб їх усунення. Невиконання належним чином вмотивованої ухвали у спосіб, визначений судом, тягне за собою наслідок у вигляді повернення такої позовної заяви. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви та направляє її не пізніше наступного дня після її постановлення.
За матеріалами справи, 30.09.2021 року на електронну пошту суду надійшла позовна заява з додатками від ОСОБА_1 .
Залишаючи заявлений позов без руху, судом першої інстанції вказано на те, що у позовній заяві позивач просить суд скасувати обтяження, встановлене у вигляді сервітуту в рішенні 55 сесії Лубенської міської ради від 18 червня 2021 року, водночас позивачем додано до позову рішення п'ятдесят п'ятої сесії сьомого скликання Лубенської міської ради Полтавської області від 18 червня 2020 року "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) юридичним та фізичним особам". Зазначено також, що у позовній заяві позивачем не визначено процесуальний статус особи ВПО ГО "Міжнародна асоціація захисту приватного життя та безпеки людини".
Таким чином, будь-які вимоги суду до форми подачі позову, у тому числі засобів зв'язку, через які поданий позов, в ухвалі Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 року відсутні, тобто не були підставою для залишення позову без руху.
З метою усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 року про залишення позову без руху, ОСОБА_1 25.10.2021 року засобами електронного зв'язку направлено до суду позовну заяву з додатками.
Так, відповідно до ч.ч. 7, 8 статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Абзацом 2 ч.8 ст.18 КАС України визначено, що особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Водночас, відповідно до підпункту 15.16 пункту 15 абзацу другого розділу VII «Перехідні положення» КАС України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб - порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Згідно з підпунктом 15.1 пункту 15 абзацу першого розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Рішенням ради суддів України від 17 серпня 2021 р. № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, пунктом 59 Перехідних положень якого визначено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
В листі Державної судової адміністрації України від 04 жовтня 2021 р. №15-17888/21 «Про окремі питання, пов'язані з початком функціонування ЄСІТС» зазначено, що оскільки на сьогодні початок функціонування ЄСІТС не забезпечено, то процесуальні та інші пов'язані з розглядом судових справ документи, в електронному вигляді можуть подаватися до суду в електронному вигляді та відповідно мають реєструватися судом не лише у випадку їх надходження з підсистеми «Електронний суд», а й у випадку надходження з будь-якої не забороненої в Україні адреси електронної пошти, якщо такі документи підписані кваліфікованим електронним підписом.
Колегія суддів також враховує, що згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Відтак, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення адміністративного позову, оскільки уточнений позов був направлений з адреси електронної пошти та без використання сервісу "Електронний суд".
При цьому, зауваження щодо подачі позову вперше засобами електронного зв'язку не були підставою для залишення позову без руху згідно ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 року.
Стосовно висновку суду першої інстанції про те, що позивач, усуваючи недоліки позовної заяви, надіслав 25.10.2021 року на електронну пошту суду позов, який не містить електронного цифрового підпису ОСОБА_1 , то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.10 ст.44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Згідно з ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 року № 851-IV (далі по тексту - Закон №851) електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис (ч.1 ст.6 Закону №851).
За правилами ч.1 ст.7 Закону №851 оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.2 ст.6 Закону №851).
Тобто, враховуючи вищевикладені норми, при надсиланні документів засобами електронного зв'язку, останні повинні бути скріплені кваліфікованим електронним підписом заявника такого документа або повинні бути надані (надіслані) їх оригінали.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позовна заява від 25.10.2021 року надіслана позивачем на електронну адресу Полтавського окружного адміністративного суду.
Водночас, до позовної заяви додано роздруківку результату перевірки кваліфікованого електронного підпису, виданого АЦСК АТ КБ «ПРИВАТБАНК», підписувач - Микитюк Олександр Васильович (а.с. 12).
Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 засвідчена кваліфікованим електронним підписом, що помилково не враховано судом першої інстанції.
Колегія суддів зауважує, що інших недоліків позовної заяви, як надання її засобами електронного зв'язку без використання сервісу "Електронний суд" та без кваліфікованого електронного підпису, що спростовано судом апеляційної інстанції, ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 року не містить.
З огляду на викладене вище, колегія суддів доходить висновку, що ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 року прийнята з помилковим застосуванням норм процесуального права та неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, тому підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Разом з тим, щодо заявлених позивачем в апеляційній скарзі вимог про розгляд позовних вимог по суті, апеляційний суд вважає доцільним зазначити про відсутність таких повноважень у суду апеляційної інстанції, яким скасовано ухвалу суду першої інстанції, що перешкоджає подальшому розгляду справи, та направлено до суду для продовження розгляду.
Колегія суддів вважає, що інші аргументи, наведені в апеляційній скарзі, не вимагають детального обґрунтування, оскільки не є вирішальними, а також стосуються розгляду адміністративної справи по суті.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Згідно зі ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Відповідно до ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції є такою, що підлягає скасуванню та направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 320, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 по справі № 440/11968/21 - скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош А.М. Григоров