ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
11 серпня 2022 року м. Київ №640/6261/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,
Позивач звернулася до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС, в якому просить визнати протиправними і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 07.02.2019 №UA100120/2019/000005/2 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митного оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.02.2019 №UA100120/2019/00023.
Підстави позову: - митним брокером надано до митного оформлення всі належні та допустимі документи, які необхідні для визначення митної вартості імпортованого автомобіля за ціною договору, а зокрема, рахунок-фактура (інвойс) від 15.01.2019 №2214020038; - під час розрахунку митних платежів, податків та зборів, митним органом мала б бути взятою за основу сума вартості товару, звільнена від податку країни експорту, що становить 58235,29 Євро, а не 69300 Євро, як визначено відповідачем; - саме цей розмір вартості товару значиться у договорі від 08.01.2019 №08214G0507 замовлення на купівлю легкового автомобіля, що був у викорис-танні; так, на ст. 6 Договору міститься точна вартість цього товару з розбивкою на суму з податком так і без нього; - позивачем підтверджено оплату товару за ціною 58235,29 Євро листом компанії SERWIN WORLDWIDE RAPING LTD б/н від 09.01.2019 про сплату рахунку без урахування податку, що становить 19%; - безпідставним є висновок відповідача про невідповідність банківського платіжного документа від 09.01.2019 №SE19010041500350, який підтверджує оплату вартості імпортованого автомобіля у розмірі 58235,29 Євро у країні експорту, так як положення Постанови Національної банку України від 21.01.2004 №22, на яку здійснено посилання відповідачем, застосовуються у випадку розрахунків в національній валюті в межах України; - необґрунтованими позивач вважає також висновки відповідача щодо відсутності відміток митних органів країни відправника на копії декларації країни відправника, адже митне оформлення спірного автомобіля здійснювалось за допомогою електронного декла-рування, яке не передбачає проставлення відповідних відміток; - на визначення митної вартості у розмірі 58232,33 Євро вплинула наявність пошкоджень транспортного засобу, про що зазначено у додатковому аркуші до акта про проведення митного огляду транспортного засобу та у висновку експертного дослідження за результатами автотоварознавчого дослідження від 31.01.2019 №2815/19-54; - висновок митного органу про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору є не необґрунтованим, а застосування резервного методу - неправомірним.
Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити в позові з таких підстав: - подані до митного оформлення документи, не містять відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару (автомобіль марки Mercedes-Benz, модель S 350 d 4МАТІС VIN: НОМЕР_1 ; 2017р.в., колісна формула, виробник: Daimler AG, країна виробництва: DЕ) та відомостей щодо ціни, яка сплачена за товар (контрактна вартість), а саме не надано: 1) банківські платіжні документи, що підтверджують здійснення оплати за товар; 2) транспортні документи щодо переміщення товару; 3) документи, що містять відомості про вартість перевезення товару; 4) договір купівлі-продажу (Kaufvertrag); 5) страхові документи та документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) документ про проходження технічного огляду транспортного засобу (Hauptuntersuchung); 7) документи на підтвердження оплати декларантом транспортного податку (Zollkennzeichen) на виїзні транзитні номера, у вартість яких входить MwST (ПДВ); 8) договори з третіми особами (посередниками у придбанні імпортованого автомобіля); 9) документи на підтвердження понесених витрат на брокерські послуги; всі документи декларантом подані без перекладу.
Представник позивача подала відповідь на відзив, в якій зазначила наступне: - подані позивачем документи, які містять дані про товар та його ціну, відповідають інформації, яка вказана в митній декларації; - МК України не передбачено обов'язку декларанта подання митному органу транспортних документів щодо переміщення товару, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення, надання страхових документів, надання документів про проходження технічного огляду транспортного засобу для отримання транзитних номерів, надання документів, що підтверджують витрати позивача на брокерські послуги, надання офіційного перекладу документів, надання договорів купівлі-продажу між третіми особами; - перелічені документи не визначають ціну товару та не впливають на неї, так як вартість імпортованого автомобіля не включала подібні витрати та не формувалась за їх рахунок; - відповідач не вимагав від декларанта додатково надати переклад документів, поданих до митного оформлення; - посилання відповідача на законодавство Німеччини не підтверджено посиланням на конкретні правові норми; - надісланий позивачу відзив підписаний представ-ником відповідача Добров О.І., повноваження якого не підтверджені належним чином, так як довіреності або ордеру до нього не додано., додатки до відзиву засвідчені головним державним інспектором м/п "Столчний" Бобков О.П., повноваження якого також не підтверджені.
Представник відповідача подав заперечення, у яких висловлену у відзиві позицію підтримує, зазначає, що позивачем документально не підтверджено митну вартість товару - ціну товару та складові митної вартості - витрати на транспортування, на страхування, на брокерські послуги, на послуги третіх осіб.
Суд відхиляє заперечення позивача щодо не прийняття відзиву, адже повноваження представника відповідача підтверджені доданою до відзиву копією довіреності від 16.01.2019 №63/26-70-10-22. Відсутність у справі доказів на підтвердження повноважень головного державного інспектора Бобкова О.П., від імені якого засвідчено копії додатків до відзиву, є формальним недоліком відзиву, який не впливає на встановлені вище судом обставини, адже цією особою засвідчено копії документів, які подані позивачем до митного оформлення, а також додані до позовної заяви.
Клопотання відповідача про виклик свідка залишено без задоволення, оскільки митна вартість товару доводиться документально, а не показами свідків. Заявником не зазначено, які саме обставини має засвідчити свідок. Водночас, митне оформлення здійснювалось від імені позивача митним брокером - ТОВ "Капітал Брок Сервіс", а не позивачем.
Клопотання відповідача про розгляд справи з викликом сторін залишено без задово-лення, оскільки сторони мали право і можливість подати до суду відповідні заяви по суті справи і докази на їх підтвердження та скористались цим. Наведене заявником у клопотанні обґрунтування не вимагає проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи. При цьому суд враховує рішення Європейського суду з прав людини від 08.12.1983 у справі "Ахеn v. Germany" (заява №8273/78), від 25.04.2002 "Varela Assalino contre le Portugal" (заява №64336/01).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2022 допущено процесуальне правонаступництво відповідача у справі і замінено первісного відповідача на Київську митницю.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задово-лення позову, зважаючи на таке.
Згідно з митною декларацією від 28.01.2019 №UA100120/2019/188508 митний брокер - ТОВ "Капітал Брок Сервіс" від імені позивача подав до митного оформлення придбаний нею автомобіль марки Mercedes-Benz, модель S 350 d 4МАТІС VIN: НОМЕР_1 ; дизельний, об'єм двигуна 2925 см3, кількість місць - 5, колір чорний, тип кузова седан, потуж-ність 210 kw, 2017р.в., колісна формула 4х4, виробник: Daimler AG, країна виробництва: DЕ.
Декларантом заявлено митну вартість за ціною договору у розмірі 58235,29 Євро, на підтвердження чого надано: рахунок-фактуру (інвойс) від 15.01.2019 №2214020038
На пропозицію відповідача подати на підтвердження митної вартості товару додаткові документи згідно з переліком, наведеним у ч. 3 ст. 53 КАС України, декларант подав:
1) договір замовлення на купівлю вживаного легкового автомобіля від 08.01.2019 №08214G0507;
2) висновок експертного дослідження за результатами автотоварознавчого дослідження від 31.01.2019 №2815/19-54;
3) копію митної декларації країни відправлення від 15.01.2019 №19DE810398560552Е6;
4) банківський платіжний документ, що стосується товару, від 09.01.2019 №SE19010041500350;
5) рахунок на попередню оплату від 08.01.2019 №08214G0507;
6) лист компанії Serwin Worldwide Trading LTD від 09.01.2019 б/н про сплату рахунку.
Відповідач не врахував наданих декларантом документів, прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 07.02.2019 №UA100120/2019/00023 та виніс рішення про коригування митної вартості товарів від 07.02.2019 №UA100120/2019/000005/2, яким визначив митну вартість оцінюваного товару за резервним методом на рівні 77800 Євро.
Як зазначено у рішенні, підставою його прийняття є: - декларантом надано роздруковану з електронної копії митну декларацію країни відправлення, що не є копією митної декларації країни відправлення, як це передбачено ч. 3 ст. 53 МК України, зазначений документ не містить відміток митного органу країни відправлення; - декларантом не надано банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (касові або товарні чеки, ярлики), які містять відомості щодо вартості транспортного засобу; - з поданих декларантом документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів, з огляду на що від декларанта витребувано документи згідно з переліком, а саме: 1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (касові або товарні чеки, ярлики, які містять відомості щодо вартості транспортного засобу які можливо ідентифікувати з транспортним засобом, поданим до митного оформлення); 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) експортну декларацію країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 5) за бажанням декларанта інші наявні додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.
Крім цього, у рішенні зазначено, що: - у якості додаткових документів декларантом надано Звіт №2815/19-54 про результати проведення автотоварознавчого дослідження виданий КНДІСЕ, Договір замовлення №08214G0507 який містить інформацію про вартість вищу ніж заявлену у рахунку від 15.01.2019 №2214020038, копію експортної декларації №19DE810398560552E, яка не містить відміток митних органів країни відправлення, банківський платіжній документ №SE 19010041500350 який не містить банківських відміток, рахунок на передоплату який прийнято до уваги митницею; інших документів декларантом не надано; - подані декларантом документи не містять належних, об'єктивних та достовірних відомостей про числове значення заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо відповідно до ст. 64 МК України; - визначена відповідачем митна вартість товару ґрунтується на інформації, яка міститься в зовнішніх джерелах (SCHWACKE 77800 євро), інвойсі від 15.01.2019 №2214020038, інформації яка міститься в спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС України, інформації, яка наведена в акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UА100120/2019/188508.
Позивачем подано скаргу на рішення про коригування митної вартості товарів від 07.02.2019 №UA100120/2019/000005/2 до Київської міської митниці ДФС, у задоволенні якої відмовлено рішенням від 20.02.2019 №1698/10/26-70-19-01.
Представник декларанта 13.02.2019 подав нову декларацію №UA100120/2019/191055, в якій відображено відстрочення сплати різниці між сумою митних платежів, визначених декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною митним органом, після чого товар випущено у вільний обіг.
Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються правомірності картки відмови в прийнятті митної декларації, митного оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також рішення відповідача щодо коригування митної вартості товару, який імпортується на митну територію України.
Згідно із ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (ч. 1). Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (ч. 2).
Частиною 1 ст. 57 глави 9 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Цією ж статтею визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4). У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (ч. 5). Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6). Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 7). У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ч. 8).
Як визначено в ч. 4 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Водночас, як визначено у ч. 5 ст. 58 МК України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами, згідно ч. 2 цієї статті, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Статтею 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2). За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3).
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у т.ч. невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з пере-ліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у т.ч. невірно визначено митну вартість товарів.
При вирішенні справи суд враховує висновки Верховного Суду:
- у постанові від 25.02.2020 №260/718/19 про те, що вимоги ч.ч. 3, 4 ст. 53 та ч. 2 ст. 58 МК України зобов'язують орган доходів і зборів зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності; встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган доходів і зборів повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника;
- у постанові від 20.03.2020 №480/3807/18 про те, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення; така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом); якщо рахунок сплачено, декларант в обов'язковому порядку зобов'язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- у постанові від 03.04.2018 №809/322/17 про те, що квитанція або платіжне доручення свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар; тобто прямого зв'язку між відомостями із квитанцією/платіжним дорученням та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом саме квитанції/платіжного доручення не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару;
- у постанові від 04.06.2020 №1.380.2019.001823 про те, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару; умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості;
- у постанові від 17.07.2019 у справі №809/872/17 про те, що наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів; витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України; ненадання декларантом запитуваних митним органом документів (платіжних або інших бухгалтерських), за відсутності належного (об'єктивного) обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим (основним) методом за відсутності цих документів, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування відповідачем іншого, зокрема, резервного методу визначення митної вартості товару;
- у постанові від 23.07.2019 у справі №1140/3242/18 про те, що оскільки поданий на митне оформлення транспортний засіб є уживаним та інформація про технічний стан останнього за наслідками відповідної експертизи не подавалась для оцінки програмним комплексом SCHWACKE, відсутні підстави вважати, що зазначена у витязі інформація щодо вартості автомобіля є об'єктивною;
- у постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а про те, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів; різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Поданий до митного оформлення рахунок-фактура (інвойс) від 15.01.2019 №2214020038 (Rechnung Gebrauchtfanhrzeug) містить номер замовлення 08214G0507; відомості про оцінюва-ний товар (автомобіль марки Mercedes-Benz, модель S 350 d 4М VIN: НОМЕР_1 ; 2017 рік виготовлення), найменування та контакти покупця (позивач) і продавця (Daimler AG, vertreten durch MVP GmbH, Postfach 105013-44047 Dortmund), ціна покупки (Kaufpreis) - 58235,29 Євро. Також, цей рахунок містить відомості про ПДВ 19% (19,00% USt.-Depotbetrag) у розмірі 11064,71 Євро.
Митна декларація країни відправлення від 15.01.2019 №19DE810398560552Е6 (Wahrung u.in Rechn. gesteller Gesamblbetr. - валюта та загальна сума рахунку фактури, графа 22) містить відомості про номер замовлення 08214G0507 і митну вартість автомобіля - 58235,29 Євро, що відповідає даним ціни покупки у рахунку-фактурі (інвойсі) від 15.01.2019 №2214020038.
Додатково наданий до митного оформлення банківський платіжний документ підтвер-джує сплату позивачем на користь продавця Daimler AG 58235,29 Євро згідно із рахунком на попередню оплату від 08.01.2019 №08214G0507.
Додатково надана до митного оформлення копія листа SERWIN WORLDWIDE TRAIDING LTD від 09.01.2019 №2333471 підтверджує перерахування нею на користь Daimler AG від позивача коштів у сумі 58236 Євро. Вказана копія містить підпис і печатку.
Вказані документи містять відомості про фактурну вартість автомобіля, яка була сплачена позивачем на користь продавця, і не містять розбіжностей щодо числових її значень.
Суд відхиляє посилання відповідача на неповноту та розбіжності у фактурній ціні 58236 Євро і 69300 Євро, оскільки останній показник включає ПДВ у сумі 11064,71 Євро. Позивачем вказаний податок сплачено, але відповідно до п. 3 ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАГТ 1947) ця сума не включається до митної вартості оцінюваного товару, що відповідачем спростовано не було.
Суд відхиляє заперечення відповідача щодо відсутності банківських відміток у платіж-ному документі, оскільки, як у ньому зазначено, цей документ сформовано комп'ютером і підпис не потребується.
Суд відхиляє заперечення відповідача щодо відсутності відміток митних органів країни відправника на копії декларації країни відправника, адже митне оформлення здійснювалось за допомогою електронного декларування, що відповідачем спростовано не було.
Суд відхиляє заперечення відповідача щодо розбіжностей у графах 22 і 46 експортної митної декларації, оскільки фактурна вартість товару вказана у графі 22, числове значення якої відповідає рахунку-фактурі.
Суд відхиляє посилання відповідача на не подання декларантом документів, що містять відомості про страхування і транспортування товару, оскільки згідно з ч. 2 ст. 53 МК України такі документи подаються у разі якщо за умовами поставки такі витрати не включені у вартість товару. Водночас такі складові митної вартості декларант не зазначав, а відповідач їх понесення позивачем не встановив. Заперечення відповідача у цій частині ґрунтуються на припущенні можливості понесення позивачем таких витрат.
Суд відхиляє посилання відповідача на не подання декларантом документів про проходження технічного огляду транспортного засобу (Hauptuntersuchung), документів на підтвердження оплати декларантом транспортного податку (Zollkennzeichen) на виїзні транзитні номера, у вартість яких входить MwST (ПДВ), договорів з третіми особами (посередниками у придбанні імпортованого автомобіля), документів на підтвердження понесених витрат на брокерські послуги, оскільки вказані витрати не заявлялись декларантом і не зазначені в оспорюваному рішенні як підстави його прийняття, відсутність цих документів не впливає на факт придбання атомобіля, який відповідачем не заперечується.
Суд відхиляє заперечення відповідача щодо не подання договору купівлі-продажу (Kaufvertrag), оскільки це не спростовує факт угоди між Daimler AG і позивачем щодо прид-бання вживаного автомобіля, який поданий до митного оформлення, що підтверджено іншими поданими до митного оформлення документами: замовлення на вживаний автомобіль від 08.01.2019 № НОМЕР_2 , попереднього рахунку на оплату від 08.01.2019 №08214G0507 на суму 69300 Євро, у т.ч. ціна - 58235,29 Євро, ПДВ - 11064,71 Євро.
Суд відхиляє заперечення відповідача щодо не подання документів з перекладом, оскільки відповідач не зазначив суду фактів і не надав доказів того, що ним відповідно до ч. 1 ст. 254 МК України вимагався від декларанта переклад документів українською мовою.
Отже, подані до митного оформлення документи підтверджують заявлену декларантом митну вартість оцінюваного товару за ціною договору у розмірі 58235,29 Євро.
Беручи до уваги викладене, суд зазначає, що відповідач не спростував дійсність поданих до митного оформлення документів та наявність необхідних відомостей про числове значення митної вартості, а також можливість перевірити згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 54 МК України вартість операції з купівлі-продажу товару на підставі наданих позивачем документів. Відповідач не довів наявність передбачених ч. 6 ст. 54 і ч. 1 ст. 55 МК України підстав, за яких митниця могла відмовити позивачу в митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю та прийняти рішення про коригування митної вартості товарів.
Крім того, визначення митної вартості товару за резервним методом із застосуванням каталогу "Schwacke" є необґрунтованим, оскільки відповідач не врахував, що оцінюваний автомобіль є уживаним та інформація про технічний стан останнього за наслідками відповідної експертизи не подавалась для оцінки програмним комплексом SCHWACKE.
Підсумовуючи, суд зазначає, що оспорювані рішення не відповідають вимогам МК України, є необґрунтованими та призвело до переплати позивачем до бюджету митних платежів і ПДВ, тому вимоги про визнання цих рішень протиправними і скасування належить задовольнити.
Отже, позов належить задовольнити повністю.
Судовий збір за подання цього позову становить 1536,80 грн. Згідно з квитанцією від 01.04.2019 №0.0.1313650172 позивачем сплачено судовий збір у сумі 1620 грн.
З огляду на задоволення позову та згідно із ст. 139 КАС України судовий збір у сумі 1536,80 грн. належить стягнути на користь позивача з відповідача.
Решта надмірно сплаченого судового збору може бути повернута ухвалою суду за відповідним клопотанням позивача.
Інших витрат сторонами не заявлено, тому їх розподіл судом не проводиться.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 139, 241-246, 262 КАС України, суд
1. Задовольнити позов ОСОБА_1 повністю.
2. Визнати протиправними і скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 07.02.2019 №UA100120/2019/000005/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митного оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.02.2019 №UA100120/2019/00023.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1536,80 грн. (одна тисяча п'ятсот тридцять шість гривень 80 коп.).
Позивач: ОСОБА_1 ;
АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: Київська митниця;
03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 8А, код ЄДРПОУ 43997555.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Дата рішення є днем складення його у повному обсязі.
Суддя Д.А. Костенко