ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
08 серпня 2022 року м. Київ № 640/20710/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Лінії Зв'язку” до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лінії Зв'язку" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.08.2020 №0726550409.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що згідно податкового повідомлення-рішення від 10.08.2020 №0726550409 до ТОВ "Лінії Зв'язку" протиправно застосовано штраф у сумі 186 977,84 грн на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України) з огляду на висновок акту камеральної перевірки від 21.07.2020 №13568/26-15-04-09-20/32442709 про порушення ТОВ "Лінії Зв'язку", передбачених пунктом 201.10 статті 201 ПК України термінів реєстрації податкових накладних від 16.01.2020 №5 та №6.
Позивач зазначає, що не зміг вчасно зареєструвати податкові накладні від 16.01.2020 №5 та №6 з огляду на віднесення ТОВ "Лінії Зв'язку" до переліку ризикових платників податків. Згідно рішення від 27.02.2020 №81322, відповідач з 27.02.2020 зняв з підприємства критерій ризиковості, однак з огляду на відсутність коштів на спеціальному рахунку позивач зміг зареєструвати податкові накладні від 16.01.2020 №5 та №6 лише 18.06.2020 та 23.06.2020 відповідно.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2020 відкрито провадження у справі і призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав відзив на позовну заяву ТОВ "Лінії Зв'язку" у якому вказав на необґрунтованість та відсутність підстав для задоволення позовних вимог, посилаючись на висновки, викладені в акті камеральної перевірки від 21.07.2020 №13568/26-15-04-09-20/32442709 про порушення ТОВ "Лінії Зв'язку", передбачених пунктом 201.10 статті 201 ПК України термінів реєстрації податкових накладних від 16.01.2020 №5 та №6.
Керуючись нормою частини п'ятої статті 262 КАС України, суд здійснював розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.
21.07.2020 ГУ ДПС у місті Києві проведено камеральну перевірку ТОВ "Лінії Зв'язку" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатом перевірки складено акт від 21.07.2020 №13568/26-15-04-09-20/32442709 в якому зафіксовано порушення ТОВ "Лінії Зв'язку" вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України шляхом несвоєчасної реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних від 16.01.2020 №5 та №6, адже вказані податкові накладні зареєстровані 18.06.2020 та 23.06.2020, тобто із затримкою 124 та 126 днів, відповідно.
На підставі висновків акту від 21.07.2020 №13568/26-15-04-09-20/32442709 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.08.2020 №0726550409, яким за вказане порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України до ТОВ "Лінії Зв'язку" на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України застосовано штраф у загальній сумі 186 977,84 грн.
Позивач не погоджується із результатом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 10.08.2020 №0726550409, вважає таке рішення протиправним, а тому звернувся до суду із вказаним позовом.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пункт 201.10 статті 201 ПК України передбачає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Постановою Кабінет Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (Порядок №1246) відповідно до пункту 8 якого податкова накладна складається та реєструється постачальником (продавцем) - платником податку.
Згідно із пунктом 11 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Пунктами 13 та 14 Порядку №1246 встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
За приписами пунктів 2, 3 Порядку №1246, операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години.
Порядок №1246 не містить визначення поняття «реєстрація податкової накладної». Водночас, за визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Враховуючи наведене, реєстрація податкової накладної в ЄРПН є обов'язком постачальника товарів чи послуг. Цьому обов'язку кореспондує обов'язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в ЄРПН.
Наведені положення Порядку дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до Єдиного реєстру податкових накладних є дві окремі стадії:
1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування);
2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до Єдиного реєстру податкових накладних.
Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом дій такого, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.
Таким чином, належним доказом реєстрації податкової накладної (наміру її реєстрації), з урахуванням положень пункту 201.10 статті 201 ПК України та Порядку №1246, є квитанція про прийняття податкової накладної, про неприйняття або про зупинення реєстрації такої із зазначенням причин, яка надсилається протягом операційного дня.
Відповідно до пунктів 8, 9, 11 Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (Порядок №557), у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення. Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.
Законодавцем не передбачено будь-яких інших вимог до платника податку на додану вартість щодо вчинення ним додаткових дій після направлення податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних. Технічні питання роботи сервера ДПС України, пов'язані з реєстрацією податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, знаходяться поза межами впливу платника податку, а тому не можуть братися до уваги при вирішенні питання щодо виконання платником податку покладеного на нього обов'язку щодо реєстрації податкової накладної.
Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 15.03.2021 у справі №1.380.2019.002742. У даній постанові також зазначено, що платник податків, виконавши свій обов'язок щодо складання, підписання та направлення до податкового органу протягом встановлених ПК України строків податкових накладних не може нести відповідальності у вигляді накладення на нього штрафу за те, що такі податкові накладні були зареєстровані податковим органом в Єдиному реєстрі податкових накладних після спливу граничних строків. При встановленні обставин вчинення платником усіх необхідних дій щодо своєчасної реєстрації податкової накладної, натомість її реєстрація була здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, у такому випадку відсутній склад податкового правопорушення, як наслідок - відсутні підстави для притягнення до відповідальності на підставі статті 120-1 ПК України.
Відповідно частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтовуючи протиправність податкового повідомлення-рішення від 10.08.2020 №0726550409, позивач зазначає, що не зміг вчасно зареєструвати податкові накладні від 16.01.2020 №5 та №6 з огляду на віднесення ТОВ "Лінії Зв'язку" до переліку ризикових платників податків. Згідно рішення від 27.02.2020 №81322, відповідач з 27.02.2020 зняв з підприємства критерій ризиковості, однак з огляду на відсутність коштів на спеціальному рахунку позивач зміг зареєструвати податкові накладні від 16.01.2020 №5 та №6 лише 18.06.2020 та 23.06.2020 відповідно.
На підтвердження вказаних доводів позивачем до матеріалів справи додані квитанції згідно яких ТОВ "Лінії Зв'язку" подано на реєстрацію податкову накладну від 16.01.2020 №5 18.06.2020, а податкову накладну від 16.01.2020 №5 - 23.06.2020. Також надано рішення від 27.02.2020 №81322 про виключення ТОВ "Лінії Зв'язку" з переліку ризикових платників податків та витяг щодо суми податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні, станом на 15.02.2020.
Разом з цим, вказані документи не свідчать про те, що позивачем вчинялись дії щодо реєстрації податкових накладних від 16.01.2020 №5 та №6 в межах із дотриманням строку передбаченого пунктом 201.10 статті 201 ПК України, тобто до 15.02.2020. Також матеріали справи не свідчать про вжиття позивачем також заходів після прийняття зазначеного рішення контролюючого органу від 27.02.2020 №81322.
Посилання позивача на відсутність коштів на спеціальному рахунку, суд не розцінює як об'єктивну перешкоду для своєчасної реєстрації податкових накладних від 16.01.2020 №5 та №6, адже позивач не обґрунтував, що така відсутність коштів на спеціальному рахунку зумовлена незаконними діячи контролюючого органу чи іншими незалежними від позивача причинами.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків акту камеральної перевірки від 21.07.2020 №13568/26-15-04-09-20/32442709 та правомірність прийнятого на підставі таких висновків податкового повідомлення-рішення від 10.08.2020 №0726550409.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
З урахуванням наведеного у сукупності, системно проаналізувавши приписи законодавства України та встановлені обставини даної справи, суд вважає, що контролюючим органом доведено правомірність податкового повідомлення-рішення від 10.08.2020 №0726550409, а позивачем не надано обґрунтувань та доказів протилежного. Таким чином, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що за обставин необґрунтованості заявлених позивачем вимог, підстави для стягнення сплаченого ним судового збору з відповідача відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінії Зв'язку" відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лінії Зв'язку" (місцезнаходження юридичної особи: 03048, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 50, кімната 459; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 32442709).
Відповідач - Головне управління ДПС у місті Києві (місцезнаходження відокремленого підрозділу юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: ВП 44116011).
Суддя О.М. Чудак