ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
05 серпня 2022 року м. Київ № 640/22808/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
13.08.2021 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) через представника звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - ГУ ПФУ), у якій просить:
визнати дії ГУ ПФУ щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період жовтень 2020 року - травень 2021 року включно - протиправними;
зобов'язати ГУ ПФУ здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідок «Про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці», виданих Апеляційним судом Закарпатської області за період жовтень 2020 року - травень 2021 року включно.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 Закон України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у зв'язку із чим ОСОБА_1 має право на перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідок «Про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці», виданих Апеляційним судом Закарпатської області за період жовтень 2020 року - травень 2021 року.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва Чудак О.М. від 01.09.2021 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за його позовом. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представник ГУ ПФУ у письмовому відзиві на позовну заяву стверджує про відсутність підстав для задоволення позову, посилаючись на те, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, з якого встановлюються базовий розмір посадового окладу судді у 2021 році у порівнянні з минулим роком не змінився. На виконання вимог ухвали суду надано копію пенсійної справи позивача.
Отже, дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками судового процесу, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 01.01.2017 перебуває на обліку в ГУ ПФУ де отримує довічне грошове утримання судді у відставці.
Зокрема, 10.06.2021 позивач звернувся до ГУ ПФУ із заявою, у якій висловив прохання перерахувати його щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці за період з жовтня 2020 року по травень 2021 року, додавши довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, видані Апеляційним судом Закарпатської області від 24.05.2021 № 47/4/21, № 48/4/21, № 49/4/21, № 50/4/21, № 51/4/21, № 52/4/21, № 53/4/21, № 54/4/21, про те, що станом на 01.10.2020 - 01.05.2020, відповідно, його суддівська винагорода, яка враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці складає 179 195, 50 грн, у тому числі: посадовий оклад 115 610, 00 грн; доплата за вислугу років - 46 244, 00 грн (40 %), доплата за науковий ступінь 17 341, 50 грн (15 %), з урахування рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020.
ГУ ПФУ листом від 07.07.2021 № 2600-0309-8/110164 повідомило позивача про відсутність підстав для перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки відповідно до Закону України від 15.12.2020 № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі - Закон № 1082-IX) прожитковий мінімуму для працездатних осіб, з якого встановлюється базовий розмір посадового окладу судді у порівнянні з минулим роком не змінився.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у здійсненні порахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Відповідно до статті 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон №1402-VIII.
Частиною четвертою статті 142 Закону № 1402-VIII передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Так, пункт 25 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1402-VIII встановлював, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80% суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2% грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90% суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1402-VIII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
В пункті 16 вказаного рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Конституційним Судом України зазначено, що розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.
Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесяти п'ятирічного віку, з об'єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов'язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом № 1402-VIII.
У зв'язку із наведеним Конституційний Суд України дійшов до висновку, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.
Таким чином Конституційний Суд України у рішенні від 18.02.2020 № 2-р/2020 вказав на те, що запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.
Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці і жоден інший закон не регулює дане питання, в тому числі й Закон № 2453-VI.
При цьому набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів правовідносин до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним. Отже, такі правовідносини безпосередньо пов'язуються з дією закону. Тобто, якщо це один день (втрата чинності повністю чи в окремій частині закону за рішенням Конституційного Суду України з дня його ухвалення), то цей строк закінчується о 24 години 00 хвилини цього дня. Відповідно, з 00 годин 00 хвилин наступного дня з дати ухвалення відповідного рішення Конституційним Судом України, до правовідносин, що регулюється таким законодавством застосовується норма, що відповідає Конституції України, вступила у силу і діє.
Таким чином, з 19.02.2020 питання щомісячного довічного грошового утримання судді регулюється виключно Законом № 1402-VIII, а застосування різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів суперечить положенням частини першої статті 126 Конституції України.
Верховний Суд зазначає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.
Так, згідно із частиною першою статті 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою статті 135 Закону № 1402-VIII, додатково застосовується регіональний коефіцієнт 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб (частина четверта статті 135 Закону № 1402-VIII).
Відповідно до пункту 4 Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
При цьому, суд враховує те, що статтею 7 Закону України від 14.11.2019 № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривень.
Статтею 7 Закону № 1082-IX було установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня у розмірі 2102,00 грн.
Отже, суддівська винагорода, яку отримує повноважний суддя на відповідній посаді (судді суду апеляційної інстанції), як у 2020 так і у 2021 році обраховувалась із базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102,00 грн.
Разом з цим, звернення позивача до відповідача за перерахунком його щомісячного довічного грошового утримання було обумовлено не зміною базового розміру посадового окладу судді, визначеного відповідним Законом про бюджет, а у зв'язку із ухваленням Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020.
При цьому, як видно із змісту довідок, виданих Апеляційним судом Закарпатської області від 24.05.2021 № 47/4/21, № 48/4/21, № 49/4/21, № 50/4/21, № 51/4/21, № 52/4/21, № 53/4/21, № 54/4/21, при обрахунку розміру суддівської винагороди, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці Апеляційним судом Закарпатської області був взятий базовий розмір посадового окладу судді у розмірі 2102,00 грн, що відповідає Законом про Державний бюджет на відповідні роки.
З урахуванням вищенаведеного суд зазначає, що перерахунок, про який просить позивач, має бути проведений з 19.02.2020 - з наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020, з урахуванням раніше проведених виплат, оскільки після визнання неконституційними положень пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1402-VIII позивач, як суддя у відставці, набув право на перерахунок розміру його щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до статті 135 та підпункту 4 пункту 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, які визначають розмір суддівської винагороди працюючого судді, а посилання відповідача в оспорюваному рішенні на відсутність підстав для проведення перерахунку грошового утримання судді у відставці є неправомірними.
Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у рішенні Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 620/1116/20, яке набрало законної сили 07.08.2020.
У зв'язку із чим, з метою ефективного способу захисту порушених прав позивача, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва слід вийти за межі позовних вимог та задовольнити їх шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за його заявою від 10.06.2021 - протиправними та зобов'язання ГУ ПФУ здійснити з 19.02.2020 ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідок «Про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці», виданих Апеляційним судом Закарпатської області від 24.05.2021 № 47/4/21, № 48/4/21, № 49/4/21, № 50/4/21, № 51/4/21, № 52/4/21, № 53/4/21, № 54/4/21.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Верховний Суд України у постанові від 14.03.2017 у справі №21-3944а16 зазначає, що системний аналіз частини першої статті 6, частини другої статті 162, частини п'ятої статті 171-1 КАС України (в редакції станом на час прийняття рішення) дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Отже, фактично позов ОСОБА_1 містить одну вимогу немайнового характеру, тому за його подання належало сплатити судовий збір в сумі 908, 00 грн.
Однак згідно наявної у справі квитанції від 10.08.2021 № 0.0.2224617268.1 позивачем за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 1816, 00 грн, тобто за дві вимоги немайнового характеру.
Оскільки даний позов сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягає судовий збір в сумі 908, 00 грн. Решта коштів, сплачених позивачем, є надміру сплаченим судовим збором та повертається за заявою позивача згідно статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити та вийти за межі позовних вимог.
Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за його заявою від 10.06.2021 - протиправними.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 19.02.2020 ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідок «Про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці», виданих Апеляційним судом Закарпатської області від 24.05.2021 № 47/4/21, № 48/4/21, № 49/4/21, № 50/4/21, № 51/4/21, № 52/4/21, № 53/4/21, № 54/4/21.
Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 908, 00 грн (дев'ятсот гривень) згідно із квитанцією від 10.08.2021 № 0.0.2224617268.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: код 42098368).
Суддя О.М. Чудак