ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
05 серпня 2022 року м. Київ № 640/29206/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
13.10.2021 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - ГУ ПФУ), в якій просить:
визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ, викладене в листі від 23.09.2021 №2600-0210-8/152058 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років;
зобов'язати ГУ ПФУ здійснити з 01.02.2021 з урахуванням норм частини двадцятої статті 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII) перерахунок та виплату ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії за вислугу років в розмірі 60% від суми усіх складових заробітної плати, визначених у довідці Офісу Генерального прокурора від 09.02.2021 №21-78зп, згідно з якою розмір заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове страхування, за нормами, чинними на 01.01.2021 становить 101 088, 40 грн, без обмеження її максимального розміру, з урахуванням раніше проведених виплат, з виплатою різниці в пенсії за минулий час однією сумою разовим платежем.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що невиплата пенсії у розмірі, передбаченому законодавством, порушує його право на належне пенсійне забезпечення.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М. від 19.10.2021 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за його позовом. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
02.12.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник ГУ ПФУ зазначив, що після ухвалення Конституційним Судом України рішень від 13.12.2019 №7(ІІ)/2019 та від 26.03.2020 №6-р/2020 перерахунок пенсії прокурорам Офісу Генерального прокурора здійснюється з 01.02.2021 на підставі довідок Офісу Генерального прокурора про заробітну плату, розмір якої визначено на 01.01.2021. При цьому, згідно із статтею 86 Закону № 1697-VII пенсійне забезпечення працівників прокуратури здійснюється у розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Водночас максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Оскільки у разі перерахунку пенсії позивача за його заявою на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 09.02.2021 №21-78зп з 01.02.2021 розмір пенсії з урахуванням максимального розміру пенсії зменшиться у порівнянні з розміром пенсії, який отримує наразі позивач, відтак здійснення такого перерахунку є недоцільним. На виконання вимог ухвали суду надано копію пенсійної справи позивача.
Отже, дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками судового процесу, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 19.12.2017 перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію за вислугу років в розмірі 60 відсотків від суми місячної заробітної плати відповідно до Закону № 1697-VII.
10.09.2020, у зв'язку із підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури, а також на підставі рішень Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7 (ІІ)/2019 та від 26.03.2020 № 6-р/2020, ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок його пенсії на підставі довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, виданої Офісом Генерального прокурора від 09.02.2021 №21-78зп.
Згідно із вказаної довідки розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 26.03.2020 за відповідною (прирівняною) посадою начальника управління становить 101 088, 40 грн, у який увійшли: посадовий оклад - 51 168, 00 грн; оклад за військовим званням (полковник) - 1480, 00 грн, надбавка за вислугу років (50 %) - 26 324, 00 грн; надбавка за роботу з таємними документами (15 %) - 7675, 20 грн; матеріальні допомоги на оздоровлення - 7220, 60 грн та для вирішення соціально-побутових питань - 7220, 60 грн.
Листом від 23.09.2020 № 2600-0210-8/152058 ГУ ПФУ повідомило позивача про прийняте рішення про відмову у здійсненні перерахунку пенсії та, зокрема, зазначило, що статтею 86 Закону № 1697-VII передбачено, що пенсійне забезпечення працівників прокуратури здійснюється у розмірі 60 % від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. У разі перерахунку пенсії з 01.02.2021 згідно із наданої довідки, виданої Офісом Генерального прокурора від 09.02.2021 №21-78зп розмір пенсії із 01.02.2021 із обмеженням становитиме 17 690, 00 грн, з 01.07.2021 - 18540, 00 грн, що є меншим ніж розмір пенсії, який він отримує на цей час (26 430, 00 грн). Відтак проводити перерахунок позивачу пенсії на підставі вказаної довідки, є недоцільним.
Не погоджуючись із такою відмовою відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Так, реалізація права позивача на перерахунок пенсії забезпечена саме рішенням Конституційного Суду від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Як встановлено судом відповідач не заперечує обставин щодо наявності права у позивача на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII та на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 09.02.2021 №21-78зп.
Проте, відмовляючи позивачу у здійсненні перерахунку пенсії на підставі цієї довідки, відповідач зазначив, що при здійсненні перерахунку пенсії позивача з урахуванням обмеження пенсії десятьма розмірами прожиткового мінімуму, пенсія позивача складатиме менший розмір, ніж був до перерахунку.
Отже, спірними є висновки ГУ ПФУ щодо обмеження граничного розміру пенсії десятьма розмірами прожиткового мінімуму.
Пенсійне забезпечення працівників прокуратури врегульовано Законом № 1697-VII, а саме статтею 86, згідно із частиною другою якої пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
За правилами частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Суд наголошує на тому, що з моменту набрання чинності Законом № 1697-VII питання призначення та перерахунку пенсій працівникам прокуратури врегульовувалися нормами цього Закону, зокрема статтею 86, частиною п'ятнадцятою якої встановлені обмеження пенсії максимальним розміром з моменту набрання чинності цим законом.
Так, Законом України від 15.12.2020 № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, встановлено на рівні з 1 січня - 1769 гривень, з 1 липня - 1854 гривні, з 1 грудня - 1934 гривні.
Отже, оскільки судом встановлено, що внаслідок умовного перерахунку пенсії позивача на підставі довідки від 09.02.2021 №21-78зп її розмір перевищив десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність станом на 01.02.2021 і з обмеженням становитиме 17 690, 00 грн, відтак проводити перерахунок позивачу пенсії, яку він отримує у розмірі 26 430, 00 грн у бік зменшення є недоцільним, а тому приймаючи оспорюване рішення про відмову у здійсненні перерахунку пенсії позивача з наведених вище мотивів, на думку суду, є таким, що прийняте з на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач як суб'єкт владних повноважень покладений на нього обов'язок доказування правомірності своїх рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виконав, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про не обґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що за обставин необґрунтованості заявлених позивачем вимог, підстави для стягнення сплаченого ним судового збору з відповідача відповідно до статті 139 КАС України відсутні, а відповідач не поніс витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, у зв'язку із чим судові витрати розподілу не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 242-248, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.М. Чудак