ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
05 серпня 2022 року м. Київ № 640/11814/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Арсірій Р.О., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами
за позовом Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в інтересах Київської міської державної адміністації
до Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в інтересах Київської міської державної адміністації звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в якому просить суд:
- адміністративний позов Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування штрафу у сумі 5100,00 грн накладеного постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 08.07.2022 ВП № 68709725, відкритого з примусового виконання виконавчого листа № 640/26401/20 від 11.01.2022 Окружного адміністративного суду міста Києва - задовольнити.
- визнати протиправною та скасувати постанову прийняту головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладення штрафу від 08.07.2022 ВП № 68709725, відкритого з примусового виконання виконавчого листа № 640/26401/20 від 11.01.2022 Окружного адміністративного суду міста Києва.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи, зокрема, відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI, за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2020 № 1928-IX установлено, що з 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2481 гривень.
Таким чином, під час звернення до суду позивачеві належало сплатити судовий збір у розмірі 2481,00 грн.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору.
Положеннями частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
У позовній заяві (клопотанні) сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.
У той же час, позивачем не надано до суду жодних документальних доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за поданий ним позов у встановленому законом порядку, а також доказів про відсутність коштів на сплату судового збору.
Відсутність або обмеженість бюджетних асигнувань, призначених для сплати судового збору, не є свідченням незадовільного майнового стану і не може бути підставою для надання пільг чи переваг при зверненні до суду.
Суд також бере до уваги, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що ним вчинялися будь-які дії для приведення відповідної статті видатків у відповідність до фактичних потреб, як і не надано доказів, що за результатами вчинення таких дій компетентними органами були прийняті рішення про відмову у виділенні додаткового фінансування.
Крім того, суд звертає увагу на те, що позивач не включений до числа осіб, звільнених від оплати судового збору при подачі позовів, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом "Про судовий збір", а тому є платником судового збору на загальних підставах.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Позивач просить суд, зокрема, скасувати постанову про накладення штрафу від 08.07.2022 по ВП № 68709725 у розмірі 5 100,00 грн.
Разом з тим, до суду позивач звернувся 01.08.2022, тобто поза межами десятиденного строку на звернення до суду, встановленого ч. ч. 1, 2 ст. 287 КАС України.
При цьому, заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду позовна заява не містить, а також доказів на підтвердження поважності таких причин суду не надано.
Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:
1) оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у розмірі 2481,00 грн;
2) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та доказів поважності причин його пропуску;
Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Відмовити позивачу у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
2. Позовну заяву Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в інтересах Київської міської державної адміністації залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Р.О. Арсірій